🌱Збереження природи – у пріоритеті: Україна розпочинає пошук сталих фінансових рішень у межах глобальної ініціативи BIOFIN
Збереження і відновлення біорізноманіття – один з ключових елементів у процесі зеленої трансформації країни. Водночас класичні моделі фінансування вже не відповідають новим викликам: потреби природоохоронної системи значно перевищують доступні ресурси.
✅Саме тому Міндовкілля спільно з ПРООН в Україні організували онлайн-брейнстормінг «Інструменти сталого фінансування для відновлення біорізноманіття України в межах нової програми BIOFIN».
Захід об'єднав представників Міндовкілля, Держлісагентства, об’єктів природно-заповідного фонду, екологічних громадських організацій, науковців і міжнародних донорів.
Учасники шукали нові підходи до фінансування проєктів у сфері збереження природи – із фокусом на довготривалі, стійкі та гнучкі фінансові механізми в межах глобальної ініціативи Biodiversity Finance Initiative (BIOFIN).
🔗BIOFIN – це ініціатива ПРООН, її учасниками вже стали понад 130 країн світу. Програма спрямована на аналіз фінансових потреб у сфері збереження біорізноманіття, виявлення прогалин і розробку рішень для залучення додаткових ресурсів. У травні цього року в межах Глобальної конференції ООН з фінансування збереження природи було офіційно оголошено про початок процесу долучення України до BIOFIN.
💬«Ми маємо чітко усвідомлювати: традиційні підходи та класичні джерела фінансування вже не відповідають масштабам завдань, які стоять перед нами. Потреби природоохоронних установ значно перевищують наявні ресурси. Тому ми повинні шукати нові рішення – інноваційні підходи, нові фінансові інструменти, диверсифікацію джерел фінансування», – зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Киреєва Вікторія.
Під час заходу учасники ознайомилися з досвідом країн, які вже беруть участь у BIOFIN. Наприклад, у Південній Африці створено національну інвестиційну платформу для природоохоронних проєктів. У Казахстані – систему навчання з підготовки бізнес-планів для заповідних територій та податкові стимули для зеленого туризму. У Замбії впроваджено механізм фінансування через випуск зелених облігацій. У Киргизстані працює спеціалізований фонд для охорони біорізноманіття, а в Намібії реформовано тарифну систему у національних парках для ефективнішого управління. На глобальному рівні діє база даних FIRE, яка об’єднує понад 300 донорських організацій, що фінансово підтримують природоохоронні ініціативи. Ці приклади доводять: ефективні моделі вже існують, хоча рішення повинні бути адаптовані до українського контексту.
Першим міжнародним партнером українського компоненту програми виступає Уряд Німеччини.
Проєкт передбачає два основні етапи: дослідницький та етап імплементації. У першому – аналіз поточного фінансування, визначення потреб і розробка фінансової стратегії. У другому – запуск інструментів, що дозволять ефективніше залучати ресурси. Ці інструменти можуть бути різного типу: від нових грантових механізмів і змін до законодавства – до покращення звітності, навчання персоналу та партнерства з бізнесом.
Окремо підкреслюється: у нинішніх умовах Україна має шанс розпочати ранню імплементацію одного з таких інструментів – навіть паралельно з дослідженням. Це дозволить швидше отримати практичний результат і протестувати нові підходи у реальних умовах.
Під час брейнстормінгу учасники обговорили потенційні фінансові інструменти, що могли б працювати в українських умовах. Вони також запропонували власні ідеї та окреслили можливі наступні кроки для національного впровадження програми.
Попереду – аналітична робота з опрацювання напрацьованих ідей, консультації з усіма зацікавленими сторонами та формування фінансової дорожньої карти. Україна робить важливий крок на шляху до нової моделі охорони природи, що базується на стійкому фінансуванні, партнерстві та відкритому фаховому діалозі.
Збереження і відновлення біорізноманіття – один з ключових елементів у процесі зеленої трансформації країни. Водночас класичні моделі фінансування вже не відповідають новим викликам: потреби природоохоронної системи значно перевищують доступні ресурси.
✅Саме тому Міндовкілля спільно з ПРООН в Україні організували онлайн-брейнстормінг «Інструменти сталого фінансування для відновлення біорізноманіття України в межах нової програми BIOFIN».
Захід об'єднав представників Міндовкілля, Держлісагентства, об’єктів природно-заповідного фонду, екологічних громадських організацій, науковців і міжнародних донорів.
Учасники шукали нові підходи до фінансування проєктів у сфері збереження природи – із фокусом на довготривалі, стійкі та гнучкі фінансові механізми в межах глобальної ініціативи Biodiversity Finance Initiative (BIOFIN).
🔗BIOFIN – це ініціатива ПРООН, її учасниками вже стали понад 130 країн світу. Програма спрямована на аналіз фінансових потреб у сфері збереження біорізноманіття, виявлення прогалин і розробку рішень для залучення додаткових ресурсів. У травні цього року в межах Глобальної конференції ООН з фінансування збереження природи було офіційно оголошено про початок процесу долучення України до BIOFIN.
💬«Ми маємо чітко усвідомлювати: традиційні підходи та класичні джерела фінансування вже не відповідають масштабам завдань, які стоять перед нами. Потреби природоохоронних установ значно перевищують наявні ресурси. Тому ми повинні шукати нові рішення – інноваційні підходи, нові фінансові інструменти, диверсифікацію джерел фінансування», – зазначила заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Киреєва Вікторія.
Під час заходу учасники ознайомилися з досвідом країн, які вже беруть участь у BIOFIN. Наприклад, у Південній Африці створено національну інвестиційну платформу для природоохоронних проєктів. У Казахстані – систему навчання з підготовки бізнес-планів для заповідних територій та податкові стимули для зеленого туризму. У Замбії впроваджено механізм фінансування через випуск зелених облігацій. У Киргизстані працює спеціалізований фонд для охорони біорізноманіття, а в Намібії реформовано тарифну систему у національних парках для ефективнішого управління. На глобальному рівні діє база даних FIRE, яка об’єднує понад 300 донорських організацій, що фінансово підтримують природоохоронні ініціативи. Ці приклади доводять: ефективні моделі вже існують, хоча рішення повинні бути адаптовані до українського контексту.
Першим міжнародним партнером українського компоненту програми виступає Уряд Німеччини.
Проєкт передбачає два основні етапи: дослідницький та етап імплементації. У першому – аналіз поточного фінансування, визначення потреб і розробка фінансової стратегії. У другому – запуск інструментів, що дозволять ефективніше залучати ресурси. Ці інструменти можуть бути різного типу: від нових грантових механізмів і змін до законодавства – до покращення звітності, навчання персоналу та партнерства з бізнесом.
Окремо підкреслюється: у нинішніх умовах Україна має шанс розпочати ранню імплементацію одного з таких інструментів – навіть паралельно з дослідженням. Це дозволить швидше отримати практичний результат і протестувати нові підходи у реальних умовах.
Під час брейнстормінгу учасники обговорили потенційні фінансові інструменти, що могли б працювати в українських умовах. Вони також запропонували власні ідеї та окреслили можливі наступні кроки для національного впровадження програми.
Попереду – аналітична робота з опрацювання напрацьованих ідей, консультації з усіма зацікавленими сторонами та формування фінансової дорожньої карти. Україна робить важливий крок на шляху до нової моделі охорони природи, що базується на стійкому фінансуванні, партнерстві та відкритому фаховому діалозі.
✅Міжнародна співпраця щодо масштабів екологічних збитків війни: відбулася зустріч Міндовкілля з Послом Суверенного Військового Ордену Госпіталієрів
Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Власенко провів зустріч із Послом Суверенного Військового Ордену Госпіталієрів Святого Йоана Єрусалимського, Родосу і Мальти в Україні Анатоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне.
Під час зустрічі сторони обговорили масштаби екологічних збитків, спричинених повномасштабною війною росії проти України, а також окреслили напрями подальшої співпраці.
💬Заступник Міністра Сергій Власенко окреслив головні екологічні виклики, з якими стикається країна та зазначив: «Міндовкілля розробило сім методик розрахунку збитків, завданих довкіллю внаслідок війни. На сьогодні сума таких збитків вже становить 3,9 трлн грн. Ці показники постійно оновлюються і враховують лише контрольовану Україною територію — після деокупації втрати значно зростуть».
За підсумками зустрічі було досягнуто домовленості щодо подальшої співпраці між Міндовкіллям та Орденом, включаючи організацію спільних заходів, спрямованих на привернення міжнародної уваги до проблем довкілля в умовах війни.
У Міндовкіллі наголосили, що обговорення подібних тем з міжнародними колегами — надзвичайно важливе з погляду візії майбутнього відновлення України. І важливим майданчиком для питання сталого розвитку та зеленого відновлення є цьогорічна Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), що запланована на 10-11 липня в Італії.
Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Власенко провів зустріч із Послом Суверенного Військового Ордену Госпіталієрів Святого Йоана Єрусалимського, Родосу і Мальти в Україні Анатоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне.
Під час зустрічі сторони обговорили масштаби екологічних збитків, спричинених повномасштабною війною росії проти України, а також окреслили напрями подальшої співпраці.
💬Заступник Міністра Сергій Власенко окреслив головні екологічні виклики, з якими стикається країна та зазначив: «Міндовкілля розробило сім методик розрахунку збитків, завданих довкіллю внаслідок війни. На сьогодні сума таких збитків вже становить 3,9 трлн грн. Ці показники постійно оновлюються і враховують лише контрольовану Україною територію — після деокупації втрати значно зростуть».
За підсумками зустрічі було досягнуто домовленості щодо подальшої співпраці між Міндовкіллям та Орденом, включаючи організацію спільних заходів, спрямованих на привернення міжнародної уваги до проблем довкілля в умовах війни.
У Міндовкіллі наголосили, що обговорення подібних тем з міжнародними колегами — надзвичайно важливе з погляду візії майбутнього відновлення України. І важливим майданчиком для питання сталого розвитку та зеленого відновлення є цьогорічна Конференція з відновлення України (Ukraine Recovery Conference), що запланована на 10-11 липня в Італії.
Сьогодні — День створення Карпатського національного природного парку! 🌲🏔
📅 У 1980 році було засновано перший національний природний парк України — Карпатський НПП. Його мета — зберегти унікальні природні комплекси Чорногори та Ґорґан — справжнє серце Українських Карпат 💚
📍 Розташований на північно-східних схилах гір, парк охоплює висоти від 500 до 2061 м над рівнем моря. Його територія простягається на 55 км з північного заходу на південний схід і 20 км із заходу на схід.
🗺 Тут — 158 км еколого-освітніх стежок, що ведуть до найвищих вершин України.
🌿 У природному середовищі тут мешкають бурі ведмеді, вовки, а під охороною — плямиста саламандра, чорний лелека, рись та беркут.
🌸 А ще — 80 видів рослин із Червоної книги, серед яких знаний усім рододендрон східнокарпатський — “червона рута”.
💚 Кажуть: “Ви не були в Карпатах, якщо не побували в Карпатському національному природному парку.” І з цим важко не погодитись.
📅 У 1980 році було засновано перший національний природний парк України — Карпатський НПП. Його мета — зберегти унікальні природні комплекси Чорногори та Ґорґан — справжнє серце Українських Карпат 💚
📍 Розташований на північно-східних схилах гір, парк охоплює висоти від 500 до 2061 м над рівнем моря. Його територія простягається на 55 км з північного заходу на південний схід і 20 км із заходу на схід.
🗺 Тут — 158 км еколого-освітніх стежок, що ведуть до найвищих вершин України.
🌿 У природному середовищі тут мешкають бурі ведмеді, вовки, а під охороною — плямиста саламандра, чорний лелека, рись та беркут.
🌸 А ще — 80 видів рослин із Червоної книги, серед яких знаний усім рододендрон східнокарпатський — “червона рута”.
💚 Кажуть: “Ви не були в Карпатах, якщо не побували в Карпатському національному природному парку.” І з цим важко не погодитись.
🕯 У загальнонаціональну хвилину мовчання вшановуємо світлу пам'ять наших Героїв
Гайдук Дмитро Вікторович - працівник філії «Соснівське лісове господарство» ДП “Ліси України”, Захисник України.
Працював верстатником деревообробних верстатів цеху переробки деревини.
З 05 лютого 2015 року по 12 квітня 2016 року захищав українську землю у зоні АТО. Дмитро – стрілець аеромобільно-десантної роти – зарекомендував себе з позитивної сторони. Працьовитий військовослужбовець, який з честю виконував свої військові обов’язки. Мав низку нагород та відзнак. Після повернення додому продовжував працювати у ДП «Соснівське лісове господарство».
2 грудня 2022 року долучився до лав Збройних Сил України, де був навідником десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти. Під час військової служби 19 травня 2023 року нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу».
💔 Загинув 12 липня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Кремінна Луганської області. Внаслідок вибуху Дмитро отримав поранення, несумісні з життям.
Герої не вмирають. Вони завжди залишаються у наших серцях та пам'яті.
🇺🇦 Слава Україні!
Вічна слава Героям!
Гайдук Дмитро Вікторович - працівник філії «Соснівське лісове господарство» ДП “Ліси України”, Захисник України.
Працював верстатником деревообробних верстатів цеху переробки деревини.
З 05 лютого 2015 року по 12 квітня 2016 року захищав українську землю у зоні АТО. Дмитро – стрілець аеромобільно-десантної роти – зарекомендував себе з позитивної сторони. Працьовитий військовослужбовець, який з честю виконував свої військові обов’язки. Мав низку нагород та відзнак. Після повернення додому продовжував працювати у ДП «Соснівське лісове господарство».
2 грудня 2022 року долучився до лав Збройних Сил України, де був навідником десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти. Під час військової служби 19 травня 2023 року нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу».
💔 Загинув 12 липня 2023 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Кремінна Луганської області. Внаслідок вибуху Дмитро отримав поранення, несумісні з життям.
Герої не вмирають. Вони завжди залишаються у наших серцях та пам'яті.
🇺🇦 Слава Україні!
Вічна слава Героям!
🌀Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані: представники Міндовкілля взяли участь в Робочій групі по стратегіях та огляду
26-28 травня 2025 року фахівці Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України взяли участь у 63-му засіданні Робочої групи по стратегіях і оглядах Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Захід відбувся у Женеві.
Учасники обговорили низку технічних та стратегічних проектів, а саме:
⏹️ оновлений керівний документ щодо контролю викидів сірки, оксидів азоту, летких органічних сполук та твердих частинок зі стаціонарних джерел;
⏹️ керівний документ щодо національних бюджетів азоту;
⏹️ керівний документ щодо нетехнічних заходів.
Окрему увагу приділено можливості включення метану в процес перегляду Гетеборзького протоколу, а також врахуванню потреб країн, що поки не є Сторонами Протоколу, під час оновлення його технічних додатків.
За підсумками обговорення Робоча група рекомендувала Виконавчому органу Конвенції опублікувати заклик до добровільного надання даних щодо національних бюджетів азоту в межах реалізації Гетеборзького протоколу.
Участь української сторони в черговий раз сприяла зміцненню міжнародного діалогу, обміну досвідом і залученню до подальших процесів у межах Конвенції.
🔗Нагадаємо, що минулого року в рамках Робочої групи українська делегація проінформувала учасників про завдану шкоду довкіллю внаслідок російської військової агресії, закликала забезпечити адекватну відповідь на ці злочини. Україну у своїх промовах підтримали представники європейських країн.
💬Гетеборзький Протокол, ухвалений ще у 1999 році, встановлює жорсткі граничні значення для конкретних джерел викидів і вимагає застосування найкращих методів для скорочення викидів.
26-28 травня 2025 року фахівці Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України взяли участь у 63-му засіданні Робочої групи по стратегіях і оглядах Конвенції про транскордонне забруднення повітря на великі відстані. Захід відбувся у Женеві.
Учасники обговорили низку технічних та стратегічних проектів, а саме:
⏹️ оновлений керівний документ щодо контролю викидів сірки, оксидів азоту, летких органічних сполук та твердих частинок зі стаціонарних джерел;
⏹️ керівний документ щодо національних бюджетів азоту;
⏹️ керівний документ щодо нетехнічних заходів.
Окрему увагу приділено можливості включення метану в процес перегляду Гетеборзького протоколу, а також врахуванню потреб країн, що поки не є Сторонами Протоколу, під час оновлення його технічних додатків.
За підсумками обговорення Робоча група рекомендувала Виконавчому органу Конвенції опублікувати заклик до добровільного надання даних щодо національних бюджетів азоту в межах реалізації Гетеборзького протоколу.
Участь української сторони в черговий раз сприяла зміцненню міжнародного діалогу, обміну досвідом і залученню до подальших процесів у межах Конвенції.
🔗Нагадаємо, що минулого року в рамках Робочої групи українська делегація проінформувала учасників про завдану шкоду довкіллю внаслідок російської військової агресії, закликала забезпечити адекватну відповідь на ці злочини. Україну у своїх промовах підтримали представники європейських країн.
💬Гетеборзький Протокол, ухвалений ще у 1999 році, встановлює жорсткі граничні значення для конкретних джерел викидів і вимагає застосування найкращих методів для скорочення викидів.
