Україна має важливий історичний фундамент, компетенції та потенціал, щоб стати не лише частиною, а й одним із центрів глобальних ланцюгів постачання критичних сировинних матеріалів та ресурсів.

Про це заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Єгор Перелигін заявив на полях міжнародного саміту EIT RawMaterials Summit 2025 під час панельної дискусії «Партнерство заради стійкості: як уряди формують майбутнє критичної сировини».

Основні тези заступника Міністра:
⬇️ ⁠Світові ланцюги постачання постійно перебувають під впливом значної кількості зовнішніх факторів. Це створює складні умови та потребу в оперативному реагуванні як з боку урядів, так і з боку промисловості.
⬇️ ⁠Критичні мінерали — зокрема їх видобуток і переробка на середньому рівні (так званий midstream) — мають високий рівень географічної концентрації. Це породжує суттєві геополітичні, економічні, логістичні та промислові ризики.
⬇️ ⁠Ринок не завжди функціонує ефективно. Значна частина критичних мінералів реалізується за принципом over the counter, а не через організовані товарні біржі. Існує велика кількість непрозорих та комплексних процесів, пов’язаних із ціноутворенням та логістикою. Структура контрактів базується на offtake-механізмах і, як правило, є результатом домовленостей між учасниками ринку без відкритих індексів і біржової торгівлі.
⬇️ ⁠Критичні мінерали складні в обробці, що вимагає особливої уваги до процедур ESG та дотримання стандартів, з урахуванням інтересів місцевого населення та екологічної безпеки.

Єгор Перелигін наголосив, що відповідь держав на ці виклики має враховувати потребу у формуванні ресурсної бази, яка відповідатиме сучасним ринковим вимогам, дозволятиме масштабувати виробництво та знижувати собівартість — ключовий фактор для сталого розвитку проєктів із видобутку та переробки критичних мінералів. Не менш важливо створювати умови для залучення довгострокових інвестицій, впровадження ефективних і сучасних технологій, а також укладання довгострокових offtake-контрактів на дистрибуцію.

Заступник Міністра також підкреслив, що Україна активно рухається шляхом євроінтеграції та системно гармонізує своє законодавство з європейським. Водночас, держава створює необхідні юридичні, економічні та міжнародні механізми для відновлення гірничодобувної галузі на прозорих і відповідальних засадах. Це дозволить Україні інтегруватися в глобальні ланцюги постачання критичних сировинних ресурсів.

🐾22 травня – Міжнародний день біорізноманіття. 🦦Це день, коли світ особливу увагу звертає на загрози, які нависли над природою. Щодня ми втрачаємо частинку її багатства: з XVI століття людство знищило понад 680 видів хребетних тварин. Але сьогодні це явище набуло надзвичайних масштабів: близько 1 мільйона видів тварин і рослин можуть зникнути протягом найближчих десятиліть. Наприклад, у зоні ризику опинилося майже 33% коралів, які формують рифи, та третина морських ссавців. Таку сумну статистику наводить ООН у Глобальному звіті Міжурядової науково-політичної платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг (IPBES). За таких втрат біосфера не буде здатна повноцінно функціонувати і відновлюватися, і це дуже небезпечно як для екосистем, так і для людства.

19 грудня 2022 року в Монреалі світ зробив важливий крок до збереження природи – на Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття було ухвалено Куньмінсько-Монреальську Глобальну рамкову програму щодо біорізноманіття (GBF). Вона ставить за мету зупинити і подолати втрату біорізноманіття до 2030 року. Це не просто декларація, а чіткий план дій. Документ підтримали 196 країн, серед них і Україна, яку на конференції представляла делегація Міндовкілля.

🌿Програма передбачає чотири ключові цілі до 2050 року:
⏺зупинити вимирання видів і відновити екосистеми;
⏺забезпечити стале використання природи на користь людям;
⏺справедливо розподіляти вигоди від використання генетичних ресурсів;
⏺створити фінансові та організаційні механізми для збереження природи.

Ці чотири цілі лягли в основу 23 конкретних завдань, які мають бути реалізовані до 2030 року. Вони охоплюють ключові сфери: охорону природних територій, відновлення екосистем, зменшення забруднення, стале використання ресурсів, залучення бізнесу та використання різних схем фінансування. Вона поєднує захист біорізноманіття з діями проти зміни клімату, адже саме зміна клімату та руйнування природних середовищ є головними загрозами для життя на планеті.

Головна мета Куньмінсько-Монреальської програми – зупинити стрімке зникнення видів і зберегти щонайменше 30 % наземних, прісноводних і морських екосистем. Програма стала стартом нової екологічної доби. І кожна країна, що її підтримала, узяла на себе зобов’язання змінювати ставлення до природи, впроваджувати нові практики, інвестувати в життя.

Одними з перших шлях до збереження природи розпочали країни Євросоюзу – ще у 2020 році ЄС ухвалив Стратегію біорізноманіття та план відновлення природи, а у 2024-му – Закон про відновлення природи до 2030 року.

Наша країна попри війну теж активно долучається до цього процесу. Наразі Міндовкілля працює над Стратегією охорони біорізноманіття до 2035 року, яка має стати національним дороговказом у справі збереження природи. Робота над документом триває в межах проєкту ПРООН-ГЕФ «Підтримка ранніх заходів щодо Глобальної рамкової програми збереження біорізноманіття». Вона створюється на принципах Куньмінсько-Монреальської рамкової програми та включатиме 23 цілі з урахуванням національних викликів і пріоритетів.

❗️Серед її основних завдань – збереження дикої природи, зниження впливу забруднень і зміни клімату, розвиток зелених зон у містах, збільшення природоохоронних територій, відновлення деградованих ландшафтів. Тобто, ті заходи, що формують здорове і збалансоване середовище для життя.

До складу робочої групи увійшли науковці, фахівці різних міністерств, представники громадських організацій. У березні–травні 2025 року тривав етап фахового обговорення документа за участі представників влади, наукової спільноти та екологічних організацій. Після врахування всіх пропозицій Стратегію буде доопрацьовано, погоджено з відповідними установами, винесено на громадське обговорення та подано на розгляд Уряду.

Для України це не просто зобов’язання. Це – ще один серйозний виклик. Але навіть у часи війни ми розуміємо: без природи – немає майбутнього. А отже, боронячи свою землю, боронимо всіх, хто на ній живе.