Міндовкілля
3.3K subscribers
3.02K photos
444 videos
1.86K links
Офіційний телеграм-канал Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України
Download Telegram
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🦌Знаємо, п’ятниця сьогодні почалася не з ноти позитиву, але у нас тут лосі “загубили” роги

У Мезинському нацпарку вдалось зафільмувати лося європейського. Це не перша цьогорічна зустріч фахівців парку з представниками родини оленевих.

Єдине, що змінилося з останньої зустрічі, - відсутність вінценосної корони (рогів), яка робить цих тварин справжніми володарями лісів. Така особливість пов’язана з їхнім способом життя: щороку дорослі лосі скидають роги.

Це явище пояснюється еволюційною доцільністю: роги можуть важити до 20 кг, і з такою "ношею" тваринам майже неможливо пересуватися сніговими заметами. Тож зиму лосі проводять без рогів, а вже навесні починається їхній активний ріст, який триває до кінця літа.

🤔До речі, роги мають лише самці. А за кількістю відгалужень та їхнім розміром можна визначити вік тварини.

📕Нагадуємо, лось європейський або звичайний занесений до Червоної книги України.
⚡️ Зменшення та контроль промислового забруднення: які країни застосовують європейські підходи та впроваджують НДТМ

Сьогодні найкращі доступні технології та методи управління є базисом європейської системи управління промисловим забрудненням. Ці документи не лише обов’язкові, але й уніфіковані для всіх країн-членів ЄС. Однак, окрім Європейського Союзу, найкращі доступні технології та методи управління використовують й у інших регіонах.

Так, з 2016 року Європейське бюро з досліджень промислової трансформації та викидів співпрацює з Організацією економічного співробітництва та розвитку, до якої окрім деяких європейських країн входять Канада, США, Мексика, Чилі, Австралія, Нова Зеландія, Японія, Південна Корея та інші.

Тож у співпраці з Бюро Експертна група ОЕСР підготувала 7 ґрунтовних аналітичних звітів, які аналізують досвід застосування НДТМ та інших близьких підходів.

Зокрема, підхід до контролю та запобігання промисловому забрудненню застосовується у США, Південній Кореї, Індії, Молдові, Казахстані, Вірменії, В’єтнамі, Грузії, Новій Зеландії. І це невичерпний перелік.

Звісно, екологічні стандарти в різних країнах можуть відрізнятися. Але діє базовий принцип - застосування найкращих технологій, що зменшують або запобігають забрудненню довкілля.

Цікаво, що в аналітичному звіті ОЕСР 2018 року йдеться, що Південна Корея та Китай мають стандартизовану методологію для визначення найкращих доступних технологій. Індія має стандартизовану процедуру визначення гранично допустимих викидів, яка враховує НДТМ. У той час, як у США та Новій Зеландії процедури варіюються залежно від секторів і регіонів.

Також відомо, що засновану на методологічній базі НДТМ систему управління промисловим забрудненням впроваджують в Ізраїлі, В’єтнамі та Казахстані. В цьому їм активно сприяє Європейське бюро з досліджень промислової трансформації та викидів.

Тож попри певні відмінності в деталях, НДТМ є основою регулювання промзабруднення в багатьох країнах світу. Саме європейські НДТМ будуть впроваджені в Україні, адже це одна з умов вступу нашої країни до ЄС. Перший крок на цьому шляху вже зроблено - 16 липня 2024 року Верховна Рада прийняла Закон «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення», що імплементує окремі глави Директиви 2010/75/ЄС. Менш ніж за рік положення Закону набудуть чинності, і тоді європейські нормативи на базі НДТМ почнуть поступово впроваджуватися в Україні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🗻Краса засніжених Карпат у Нацпарку “Черемоський”

11 грудня цей Парк відсвяткував свою 15-ту річницю від дня створення.

Національний природний парк "Черемоський"- один із наймальовничіших природних парків України, розташований у самому серці Буковинських Карпат. “Черемоський” є унікальним заповідником, де збереглися первозданні гірські пейзажі, густі ліси та водоспади. Він відіграє ключову роль у збереженні біорізноманіття та унікальних ландшафтів Карпат.

📸Частинку зимової казки пропонуємо побачити у світлинах із нацпарку, зокрема з гори Томнатик.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
​​☢️ 14 грудня ми вшановуємо учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Ці герої стали символом самопожертви та відваги. Їхня праця врятувала мільйони життів і природу від подальшої катастрофи. Пам'ятаймо про їхній подвиг і шануймо їх.

📷 На фото – перепустка пожежника Володимира Правика, яка була при ньому 26 квітня 1986 року, під час гасіння пожежі на Чорнобильській АЕС.

Цей документ зберігається у спеціальному захисному кубі в Музеї цивільного захисту “Зірка Полин” у Чорнобилі. Навіть сьогодні він залишається радіаційно небезпечним. Над кубом розташовано монітор, на якому можна спостерігати високі показники випромінювання навіть через 38 років після катастрофи. Володимир Правик помер 11 травня 1986 року під час лікування – незадовго після свого останнього виїзду на виклик.

💬Світлана Гринчук: «Таких історій мужності та самопожертви – сотні тисяч. У ліквідації наслідків аварії брали участь близько 600 тисяч людей. Вони вийшли на свої робочі зміни і врятували континент ціною власного здоров’я, а іноді й життя».
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Міндовкілля
Photo
У Чорнобильській зоні відчуження віддали шану ліквідаторам аварії на ЧАЕС та передали допомогу від партнерів

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук разом із головою Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування Олегом Бондаренком, головою ДАЗВ Григорієм Іщенком, представниками Представництва Європейського Союзу в Україні поклали квіти до Стіни пам'яті, де викарбувані імена загиблих у катастрофі, та до пам’ятника “Тим, хто врятував світ”. Особливість останнього у тому, що він зведений не професійними архітекторами, а пожежниками чорнобильської пожежної частини. Окрім того у межах заходу 28 працівників зони відчуження нагородили відомчими відзнаками від Міндовкілля та ДАЗВ.

💬«Чорнобиль не просто пам’ятає про події 1986 року. На підприємствах зони відчуження сьогодні працює майже 400 осіб, які були учасниками ліквідації аварії – це близько 10% персоналу. Безпосередньо на ЧАЕС наразі працює 226 ліквідаторів», - зауважила Світлана Гринчук.

Світлана Гринчук разом з Представництвом ЄС в Україні у межах проєкту ЄС з відновлення зони відчуження передала підприємствам ДАЗВ понад 500 ноутбуків, а також іншу техніку, замість тієї, яка була втрачена під час окупації Чорнобильської зони відчуження у 2022 році. Крім того, у межах візиту до зони відчуження учасники обговорили проєкти вдосконалення фізичного захисту об’єктів, що реалізуються спільно з Департаментом енергетики США та профільними лабораторіями.

💬«Попри війну, Чорнобильська зона розвивається. У 2025 році заплановано продовження проєктів радіаційної безпеки з Єврокомісією та іншими ключовими партнерами. Нещодавно країни-вкладники Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля анонсували додаткову підтримку в розмірі близько 7 млн доларів на підтримку проєктів безпеки в зоні відчуження та вирішення завдань із Об'єктом «Укриття», - наголосила Світлана Гринчук.

💬За її словами, Чорнобильська АЕС є особливою сторінкою нашої історії. Вона є живим нагадуванням про те, що Україна відіграє надважливу роль у безпеці всього континенту і донині.

Окрім того, Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук разом із головою ДАЗВ Григорієм Іщенком в селі Черевач хвилиною мовчання вшанували пам’ять 39 працівників підприємств ДАЗВ, які загинули під час російсько-української війни. Серед них – як військові, так і цивільні.

💬«Ми вдячні кожному з вас за багаторічну відданість роботі у зоні відчуження, за внесок у подолання наслідків катастрофи, гарантування ядерної й радіаційної безпеки. Ваша праця залишається фундаментом захисту нашої країни, навіть у цей складний час», - зазначила Світлана Гринчук.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM