Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
⚡️ Саме зараз делегація України працює на полях Африканського кліматичного саміту у кенійському Найробі.
💬 Міністр Руслан Стрілець: “Формула миру Володимира Зеленського та Пункт 8 про припинення екоциду – у фокусі переговорів. Маємо залучати якомога більше країн на всіх континентах. Адже російські ракети насправді долітають не лише до України, але й до Африки”.
▪️ По-перше, додаткові 120 млн тонн вуглецю в атмосферу через бойові дії. Звідси – зміна температурного режиму.
▪️ По-друге, обстріли українських портів та зернових терміналів. 1,5 млн тонн зерна було втрачено через пожежі під час бойових дій. Втрачене зерно могло б цілий рік годувати цілі країни, як Того, Руанда та Бурунді.
▪️ По-третє, деякі країни до повномасштабного вторгнення вкладали мільярди доларів на шляху до кліматичної нейтральності. Тепер вони змушені мілітаризуватися.
💬 “Ланцюжок впливу дуже комплексний. Незмінне одне: довкілля не має кордонів. Наслідки бойових дій в Україні відчують у кожній країні світу”, - наголосив Міністр.
💬 Міністр Руслан Стрілець: “Формула миру Володимира Зеленського та Пункт 8 про припинення екоциду – у фокусі переговорів. Маємо залучати якомога більше країн на всіх континентах. Адже російські ракети насправді долітають не лише до України, але й до Африки”.
▪️ По-перше, додаткові 120 млн тонн вуглецю в атмосферу через бойові дії. Звідси – зміна температурного режиму.
▪️ По-друге, обстріли українських портів та зернових терміналів. 1,5 млн тонн зерна було втрачено через пожежі під час бойових дій. Втрачене зерно могло б цілий рік годувати цілі країни, як Того, Руанда та Бурунді.
▪️ По-третє, деякі країни до повномасштабного вторгнення вкладали мільярди доларів на шляху до кліматичної нейтральності. Тепер вони змушені мілітаризуватися.
💬 “Ланцюжок впливу дуже комплексний. Незмінне одне: довкілля не має кордонів. Наслідки бойових дій в Україні відчують у кожній країні світу”, - наголосив Міністр.
🤝 Запрошуємо до опрацювання перекладу найкращих доступних технологій та методів управління для чорної металургії
Зазначений довідковий документ наприкінці минулого року був оновлений та оприлюднений на сайті European IPPC Bureau.
Він вже перекладений на українську мову - за підтримки Проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства охорони навколишнього середовища, природи і ядерної безпеки Німеччини.
Надалі цей документ буде використовуватися для розроблення та затвердження висновків Найкращих доступних технологій та методів управління для чорної металургії на національному рівні. Після запуску реформи зменшення та контролю промислового забруднення на їх основі підприємства в Україні отримуватимуть інтегровані довкільні дозволи.
⚡️ Відтак Міндовкілля ініціює створення Робочої групи з підготовки пропозицій до висновків НДТМ та запрошує представників промисловості, громадськості, наукової спільноти та органів влади долучатись.
Для включення до складу Робочої групи необхідно до 15.09.2023 надіслати лист Міндовкіллю, де вказати ПІБ, посаду та контактні дані, а також заповнити форму за посиланням
Ознайомитися із перекладом довідкового документа НДТМ для чорної металургії можна за посиланням
Facebook| Tw | Сайт
Зазначений довідковий документ наприкінці минулого року був оновлений та оприлюднений на сайті European IPPC Bureau.
Він вже перекладений на українську мову - за підтримки Проєкту «Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) для України», що виконується GIZ за дорученням Федерального міністерства охорони навколишнього середовища, природи і ядерної безпеки Німеччини.
Надалі цей документ буде використовуватися для розроблення та затвердження висновків Найкращих доступних технологій та методів управління для чорної металургії на національному рівні. Після запуску реформи зменшення та контролю промислового забруднення на їх основі підприємства в Україні отримуватимуть інтегровані довкільні дозволи.
⚡️ Відтак Міндовкілля ініціює створення Робочої групи з підготовки пропозицій до висновків НДТМ та запрошує представників промисловості, громадськості, наукової спільноти та органів влади долучатись.
Для включення до складу Робочої групи необхідно до 15.09.2023 надіслати лист Міндовкіллю, де вказати ПІБ, посаду та контактні дані, а також заповнити форму за посиланням
Ознайомитися із перекладом довідкового документа НДТМ для чорної металургії можна за посиланням
Facebook| Tw | Сайт
Forwarded from ЗАРІВНА🇺🇦
Каховське водосховище з супутника. Екоцид, за який доведеться відповідати російському народу.
Через російську війну Україна має спільні з Африкою проблеми: знищення лісів та біорізноманіття, опустелювання, нестача води.
Про це Міністр Руслан Стрілець заявив під час Міністерської сесії «Інвестиції у природу та біорізноманіття» у межах Африканського кліматичного саміту в Найробі.
💬 «Між Києвом та Найробі – понад 8 тис. кілометрів. Але наші екосистеми взаємоповʼязані. Тож вплив війни на інші континенти – питання часу», - зазначив Руслан Стрілець.
За словами очільника Міндовкілля, 2 млрд птахів щороку мігрують з Європи, Центральної Азії та Сибіру до Африки. Через нашу країну проходить 3 великі міграційні шляхи. Під загрозою існування цілі екосистеми, а отже – види, які їх населяють.
💬 «Війна зачепила унікальний для Європи досвід у розведенні африканських видів в Україні. Серед заповідників, які під окупацією – Асканія-Нова, де Україна створила умови для життя зебри, африканської корови, африканського страуса, тощо. Мої колеги з різних континентів вражені нашим досвідом обрахунку збитків. У той час, як весь світ бореться з опустелюванням Африки, росія своїми діями призводить до посилення кліматичних змін та продовольчої кризи», - зазначив Руслан Стрілець.
У світі лишається все менше і менше країн, які не визначилися. Та цього недостатньо. Маємо залучити до спільних дій якомога більше союзників. Ключові напрямки нашої взаємодії з партнерами:
➡️ Реалізація Пункту 8 Формули миру Володимир Зеленський про припинення екоциду та повернення Україні репарацій. Тут кожна держава може запропонувати свої рішення та дії.
➡️ Залучення партнерів до міжнародної робочої групи Єрмака-Вальстрем з обрахунку збитків довкіллю. Маємо разом показати рф, що війна – це дорого. Кожна цивілізована країна має зробити свій внесок. Без цього сталий мир і сталий розвиток неможливі.
Про це Міністр Руслан Стрілець заявив під час Міністерської сесії «Інвестиції у природу та біорізноманіття» у межах Африканського кліматичного саміту в Найробі.
За словами очільника Міндовкілля, 2 млрд птахів щороку мігрують з Європи, Центральної Азії та Сибіру до Африки. Через нашу країну проходить 3 великі міграційні шляхи. Під загрозою існування цілі екосистеми, а отже – види, які їх населяють.
У світі лишається все менше і менше країн, які не визначилися. Та цього недостатньо. Маємо залучити до спільних дій якомога більше союзників. Ключові напрямки нашої взаємодії з партнерами:
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🧐 Якою має бути якість повітря в Україні, щоб забруднення не впливало негативно на довкілля
Відповіддю на це питання стануть нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, які наразі розробляє Міндовкілля та які будуть обов'язковими у всіх населених пунктах. У відомстві вже провели перше засідання Міжвідомчої комісії, яка напрацьовуватиме нормативи.
💬 “Наближаючи своє законодавство до європейського, ми робимо кроки до набуття повноцінного членства в ЄС. У Євросоюзі поліпшенню якості повітря приділяється особлива увага. Україна також має якісно унормувати це питання”, - зазначила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
За її словами, наразі в Україні використовують гігієнічні нормативи допустимого вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Однак вони враховують лише рівень впливу забруднюючих речовин на людину.
☑️ При розроблені нормативів екологічної безпеки враховуватимуться такі складові: вплив фізичних та біологічних факторів, кліматичні умови, вплив забруднення повітря, яке вже присутнє на певних територіях, можливість транскордонного перенесення забруднюючих речовин тощо. При цьому оцінюватиметься не лише вплив на людину, але і на рослинний та тваринний світ, екосистеми.
Наразі Міжвідомча комісія напрацьовує:
▪️ “дорожню карту” розроблення нормативів;
▪️ перелік забруднюючих речовин, щодо яких здійснюватиметься аналіз;
▪️ перелік установ та організацій, які необхідно залучити для роботи.
💬 “Такі нормативи не можуть бути написані лише на підставі теорії та взятих із неї цифр. Важливо визначити, які дослідження потрібно провести, їх обсяг, кого залучити. За необхідності запросити міжнародних експертів до роботи”, - зазначила Вікторія Киреєва.
Facebook| Tw | Сайт
Відповіддю на це питання стануть нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, які наразі розробляє Міндовкілля та які будуть обов'язковими у всіх населених пунктах. У відомстві вже провели перше засідання Міжвідомчої комісії, яка напрацьовуватиме нормативи.
💬 “Наближаючи своє законодавство до європейського, ми робимо кроки до набуття повноцінного членства в ЄС. У Євросоюзі поліпшенню якості повітря приділяється особлива увага. Україна також має якісно унормувати це питання”, - зазначила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
За її словами, наразі в Україні використовують гігієнічні нормативи допустимого вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі. Однак вони враховують лише рівень впливу забруднюючих речовин на людину.
☑️ При розроблені нормативів екологічної безпеки враховуватимуться такі складові: вплив фізичних та біологічних факторів, кліматичні умови, вплив забруднення повітря, яке вже присутнє на певних територіях, можливість транскордонного перенесення забруднюючих речовин тощо. При цьому оцінюватиметься не лише вплив на людину, але і на рослинний та тваринний світ, екосистеми.
Наразі Міжвідомча комісія напрацьовує:
▪️ “дорожню карту” розроблення нормативів;
▪️ перелік забруднюючих речовин, щодо яких здійснюватиметься аналіз;
▪️ перелік установ та організацій, які необхідно залучити для роботи.
💬 “Такі нормативи не можуть бути написані лише на підставі теорії та взятих із неї цифр. Важливо визначити, які дослідження потрібно провести, їх обсяг, кого залучити. За необхідності запросити міжнародних експертів до роботи”, - зазначила Вікторія Киреєва.
Facebook| Tw | Сайт
Триває робота над наслідками підриву Каховської ГЕС: Руслан Стрілець зустрівся із виконавчою директоркою UN Environment Programme Інгер Андерсен
Міністр Руслан Стрілець зустрівся з виконавчою директоркою UN Environment Programme Інгер Андерсен на полях Африканського кліматичного саміту. Обговорили завершальні етапи оцінки наслідків підриву Каховської ГЕС та дорожню карту відновлення українського Півдня.
💬“UNEP продовжує підтримувати екологічний порядок денний в Україні. 23 експерти з 13 різних інституцій, спільно з командою Міндовкілля завершують роботу над оцінкою наслідків для довкілля від підриву Каховської ГЕС. Найближчим часом будуть представлені результати їх роботи”, – зазначив Руслан Стрілець.
Міністр подякував Інгер Андерсен за підтримку та запросив відвідати Україну.
Facebook | Twitter | сайт
Міністр Руслан Стрілець зустрівся з виконавчою директоркою UN Environment Programme Інгер Андерсен на полях Африканського кліматичного саміту. Обговорили завершальні етапи оцінки наслідків підриву Каховської ГЕС та дорожню карту відновлення українського Півдня.
💬“UNEP продовжує підтримувати екологічний порядок денний в Україні. 23 експерти з 13 різних інституцій, спільно з командою Міндовкілля завершують роботу над оцінкою наслідків для довкілля від підриву Каховської ГЕС. Найближчим часом будуть представлені результати їх роботи”, – зазначив Руслан Стрілець.
Міністр подякував Інгер Андерсен за підтримку та запросив відвідати Україну.
Facebook | Twitter | сайт
🇺🇦🇬🇭 Республіка Гана підтримує Україну в досягненні справедливого миру, адже це означає відновлення поваги до міжнародного права. Шляхом до цього є обʼєднання навколо Формули миру Президента Володимира Зеленського.
Про це на полях Африканського кліматичного саміту Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець поспілкувався з колегою, Міністром навколишнього середовища, науки, технологій та інновацій Гани Кваку Афріє.
💬“Економіка Гани гостро відреагувала на російську війну в Україні. Окрім проблеми з зерном, країна зіткнулася з різким підвищенням ціни на метал. Це значно сповільнило її розвиток. До повномасштабного вторгнення наші країни плідно співпрацювали саме у цих напрямках”, – зазначив Руслан Стрілець.
Руслан Стрілець запросив колегу з Гани в Україну. За його словами, партнерство наших країн може поширитися і на сферу захисту довкілля.
Про це на полях Африканського кліматичного саміту Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець поспілкувався з колегою, Міністром навколишнього середовища, науки, технологій та інновацій Гани Кваку Афріє.
💬“Економіка Гани гостро відреагувала на російську війну в Україні. Окрім проблеми з зерном, країна зіткнулася з різким підвищенням ціни на метал. Це значно сповільнило її розвиток. До повномасштабного вторгнення наші країни плідно співпрацювали саме у цих напрямках”, – зазначив Руслан Стрілець.
Руслан Стрілець запросив колегу з Гани в Україну. За його словами, партнерство наших країн може поширитися і на сферу захисту довкілля.
♻️ Як громади управлятимуть відходами в рамках реформи: Уряд затвердив порядок складання місцевих планів
Кабінет Міністрів України схвалив Порядок розроблення, погодження та затвердження місцевих планів управління відходами.
Такі плани є третім з чотирьох рівнів планування в Україні, передбачених започаткованою реформою. Вони складатимуться замість Схем санітарного очищення, які розроблялися населеними пунктами ще з радянських часів.
💬 “Робота над якісно новим стратегічним плануванням управління відходами в Україні триває. Все для того, аби сформувати цілісну картину - що робити з “віковічними” відходами і як не накопичити ще більше. Для цього, спираючись на досвід ЄС та враховуючи власні реалії, Україна формує Національний план. На його основі будуть побудовані регіональні та далі місцеві плани. На основі останніх - плани кожного підприємства та установи в країні. Таким чином зможемо вибудувати “мережу” конкретних дій, де кожен знає, що повинен робити та як досягати спільного результату”, - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.
🟢 Нові місцеві плани управління відходами розроблятимуть:
▪️ упродовж року з дня набрання чинності відповідними регіональними планами;
▪️ за участі вчених, експертів, громадськості та підприємств, які працюють на тій чи іншій території;
▪️ на підставі аналізу реальної ситуації з відходами на місцевості (види відходів, їх обсяг, наявні місця видалення та їх характеристики; наявні підприємства, що здійснюють операції з відходами, їх технічне забезпечення; необхідна додаткова сміттєпереробна інфраструктура, обсяги витрат та джерела фінансування тощо);
▪️ з передбаченням конкретних заходів щодо створення нових об’єктів з оброблення відходів або реконструкції діючих, закриття та рекультивації сміттєзвалищ, що не відповідають вимогам тощо;
▪️ з урахуванням заходів запобігання засміченню територій.
Щороку органи місцевої влади звітуватимуть про хід виконання місцевих планів, зокрема про досягнення встановлених цільових показників. Така інформація буде публічною.
Що два роки здійснюватиметься оцінка ефективності виконання місцевих планів та результати оприлюднюватимуться для громадського контролю.
Кабінет Міністрів України схвалив Порядок розроблення, погодження та затвердження місцевих планів управління відходами.
Такі плани є третім з чотирьох рівнів планування в Україні, передбачених започаткованою реформою. Вони складатимуться замість Схем санітарного очищення, які розроблялися населеними пунктами ще з радянських часів.
💬 “Робота над якісно новим стратегічним плануванням управління відходами в Україні триває. Все для того, аби сформувати цілісну картину - що робити з “віковічними” відходами і як не накопичити ще більше. Для цього, спираючись на досвід ЄС та враховуючи власні реалії, Україна формує Національний план. На його основі будуть побудовані регіональні та далі місцеві плани. На основі останніх - плани кожного підприємства та установи в країні. Таким чином зможемо вибудувати “мережу” конкретних дій, де кожен знає, що повинен робити та як досягати спільного результату”, - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.
🟢 Нові місцеві плани управління відходами розроблятимуть:
▪️ упродовж року з дня набрання чинності відповідними регіональними планами;
▪️ за участі вчених, експертів, громадськості та підприємств, які працюють на тій чи іншій території;
▪️ на підставі аналізу реальної ситуації з відходами на місцевості (види відходів, їх обсяг, наявні місця видалення та їх характеристики; наявні підприємства, що здійснюють операції з відходами, їх технічне забезпечення; необхідна додаткова сміттєпереробна інфраструктура, обсяги витрат та джерела фінансування тощо);
▪️ з передбаченням конкретних заходів щодо створення нових об’єктів з оброблення відходів або реконструкції діючих, закриття та рекультивації сміттєзвалищ, що не відповідають вимогам тощо;
▪️ з урахуванням заходів запобігання засміченню територій.
Щороку органи місцевої влади звітуватимуть про хід виконання місцевих планів, зокрема про досягнення встановлених цільових показників. Така інформація буде публічною.
Що два роки здійснюватиметься оцінка ефективності виконання місцевих планів та результати оприлюднюватимуться для громадського контролю.
⚡️ На Закарпатті може з'явитися 5 сміттєобробних кластерів: європейські експерти представили відповідне моделювання
Презентацію проєкту Закарпатського регіонального плану управління відходами провели експерти проєкту міжнародної технічної допомоги APENA3. Над документом фахівці працювали спільно із органами місцевої влади за підтримки Міндовкілля.
💬 “Одним з важливих компонентів реформи є регіональна політика у цій сфері, яка визначатиметься на основі розроблених регіональних планів управління відходами. Закарпатська область разом з міжнародними експертами провели колосальну роботу. Впевнена, що в майбутньому це дасть можливість регіону стати одним з лідерів у реалізації змін та залучити інвестиції для будівництва необхідної інфраструктури з обробки відходів. Це вкрай актуально в період відбудови країни”, - наголосила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
На основі аналізу для 6 районів області пропонується створити 5 кластерів: Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Тячівсько-рахівський та Берегівський. В останньому, до речі, вже будується нове сортувальне підприємство.
Загалом кожен з кластерів міститиме як сортувальні, так і переробні підприємства. Експерти прорахували декілька можливих моделей їх розбудови. Інвестиційна вартість кожної з них коливається в межах 4 -5 млрд грн.
Для порівняння, створення полігону та розміщення на ньому 100% змішаних твердих полігонів вартуватиме області стільки ж, але не дозволить досягти цільових показників реформи. Адже ключовим є зменшення відсотку захоронення та збільшення обсягів оброблення відходів в Україні.
Найдорожчим, понад 14 млрд грн, було б будівництво сміттєспалювального заводу. Однак, це також не відповідає суті реформи та й знайти міжнародні інвестиції під реалізацію такого “не дружнього для довкілля” проєкту досить складно.
Тож на думку міжнародних експертів, з якою погоджуються і представники Закарпатської ОВА, найприйнятнішими є наступні моделі: механіко-біологічне оброблення 100% змішаних твердих побутових відходів з проведенням анаеробного зброджування органічних фракцій або їх компостуванням, з отриманням RDF палива.
Презентацію проєкту Закарпатського регіонального плану управління відходами провели експерти проєкту міжнародної технічної допомоги APENA3. Над документом фахівці працювали спільно із органами місцевої влади за підтримки Міндовкілля.
💬 “Одним з важливих компонентів реформи є регіональна політика у цій сфері, яка визначатиметься на основі розроблених регіональних планів управління відходами. Закарпатська область разом з міжнародними експертами провели колосальну роботу. Впевнена, що в майбутньому це дасть можливість регіону стати одним з лідерів у реалізації змін та залучити інвестиції для будівництва необхідної інфраструктури з обробки відходів. Це вкрай актуально в період відбудови країни”, - наголосила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
На основі аналізу для 6 районів області пропонується створити 5 кластерів: Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Тячівсько-рахівський та Берегівський. В останньому, до речі, вже будується нове сортувальне підприємство.
Загалом кожен з кластерів міститиме як сортувальні, так і переробні підприємства. Експерти прорахували декілька можливих моделей їх розбудови. Інвестиційна вартість кожної з них коливається в межах 4 -5 млрд грн.
Для порівняння, створення полігону та розміщення на ньому 100% змішаних твердих полігонів вартуватиме області стільки ж, але не дозволить досягти цільових показників реформи. Адже ключовим є зменшення відсотку захоронення та збільшення обсягів оброблення відходів в Україні.
Найдорожчим, понад 14 млрд грн, було б будівництво сміттєспалювального заводу. Однак, це також не відповідає суті реформи та й знайти міжнародні інвестиції під реалізацію такого “не дружнього для довкілля” проєкту досить складно.
Тож на думку міжнародних експертів, з якою погоджуються і представники Закарпатської ОВА, найприйнятнішими є наступні моделі: механіко-біологічне оброблення 100% змішаних твердих побутових відходів з проведенням анаеробного зброджування органічних фракцій або їх компостуванням, з отриманням RDF палива.
Міністр Руслан Стрілець провів продуктивну робочу зустріч з Kenya Wildlife Service
Домовилися про співпрацю та обмін досвідом. Українські нацпарки теж мають великий потенціал стати самодостатніми.
💬 Руслан Стрілець: «Досвід Кенії зі збереження живої природи вражає. Жодна тварина, яка тут мешкає, не покидає парк навіть після своєї загибелі. На території Нацпарку «Найробі» можна побачити невеликі осередки попелу як нагадування про часи браконьєрства.»
📌 Колись Нацпарк «Найробі» був золотою жилою для браконьєрів та торговців слоновою кісткою. Та сьогодні усе змінилося.
У 2016 році Кенія відмовилася продати 150 тонн конфіскованої слонової кістки, нелегальна вартість якої становила 150 млн доларів. Бивні близько 8 тис.
тварин було спалено. Мета – показати позицію держави щодо збереження видів.
Домовилися про співпрацю та обмін досвідом. Українські нацпарки теж мають великий потенціал стати самодостатніми.
У 2016 році Кенія відмовилася продати 150 тонн конфіскованої слонової кістки, нелегальна вартість якої становила 150 млн доларів. Бивні близько 8 тис.
тварин було спалено. Мета – показати позицію держави щодо збереження видів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
♻️ Реформа управління відходами триває: формуємо європейські правила експлуатації полігонів в Україні
Якими мають бути полігони в Україні, щоб підтримувати стан екологічної безпеки? Як експлуатувати такі об'єкти та рекультивувати? - Всі вимоги Міндовкілля спільно з міжнародними експертами прописало у проєкті наказу - відповідно до нового законодавства та європейських стандартів. Важливо, щоб правила були зрозумілими для всіх, хто має їх дотримуватися в країні. Тож Міндовкілля провело повторне обговорення документа із учасниками ринку.
Серед ключових питань, порушених на зустрічі:
▪️ які полігони підпадатимуть під таке регулювання;
▪️ процедура проведення тестування відходів, які не належать до небезпечних та приймаються полігонами;
▪️ формування переліків інертних відходів, які можуть захоронюватися без випробування на відповідність критеріям прийнятності;
▪️ ведення обліку відходів на полігонах тощо.
💬 “Міндовкілля відкрите до діалогу та опрацьовує усі зауваження та пропозиції учасників. Адже маємо спільну мету - встановлені правила не повинні залишитися “написаними на папері”, а повинні працювати на практиці в Україні. Спільно з експертами ми готові надавати і всі необхідні роз'яснення. Проєкт наказу буде доопрацьований та повторно опублікований для обговорення. Тож всі зацікавлені сторони можуть долучитися до впровадження якісних змін в країні”, - наголосила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
Варто відзначити, що розроблені Правила поширюватимуться лише на об'єкти, що прийматимуть тверді сипучі відходи. Для решти, наприклад хвостосховищ, шламів та шлаків, застосовуватиметься інше регулювання.
💬 “Реформа торкнеться всієї системи управління відходами послідовно. Розробляється нормативна база, необхідна для врегулювання кожного виду діяльності. Так, наразі Міндовкілля спільно з експертами завершують доопрацювання проєкту Закону “Про відходи видобувної промисловості”. Під нього також готуємо необхідні підзаконні акти. Вже незабаром законопроєкт буде оприлюднений для обговорення. Нам важливо почути думку кожного, хто працюватиме за новими правилами, щоб вже на початку шляху усунути всі ризики і прогалини. Тож Міндовкілля запрошує до спільної роботи”, - зазначила Вікторія Киреєва.
Якими мають бути полігони в Україні, щоб підтримувати стан екологічної безпеки? Як експлуатувати такі об'єкти та рекультивувати? - Всі вимоги Міндовкілля спільно з міжнародними експертами прописало у проєкті наказу - відповідно до нового законодавства та європейських стандартів. Важливо, щоб правила були зрозумілими для всіх, хто має їх дотримуватися в країні. Тож Міндовкілля провело повторне обговорення документа із учасниками ринку.
Серед ключових питань, порушених на зустрічі:
▪️ які полігони підпадатимуть під таке регулювання;
▪️ процедура проведення тестування відходів, які не належать до небезпечних та приймаються полігонами;
▪️ формування переліків інертних відходів, які можуть захоронюватися без випробування на відповідність критеріям прийнятності;
▪️ ведення обліку відходів на полігонах тощо.
💬 “Міндовкілля відкрите до діалогу та опрацьовує усі зауваження та пропозиції учасників. Адже маємо спільну мету - встановлені правила не повинні залишитися “написаними на папері”, а повинні працювати на практиці в Україні. Спільно з експертами ми готові надавати і всі необхідні роз'яснення. Проєкт наказу буде доопрацьований та повторно опублікований для обговорення. Тож всі зацікавлені сторони можуть долучитися до впровадження якісних змін в країні”, - наголосила заступниця Міністра Вікторія Киреєва.
Варто відзначити, що розроблені Правила поширюватимуться лише на об'єкти, що прийматимуть тверді сипучі відходи. Для решти, наприклад хвостосховищ, шламів та шлаків, застосовуватиметься інше регулювання.
💬 “Реформа торкнеться всієї системи управління відходами послідовно. Розробляється нормативна база, необхідна для врегулювання кожного виду діяльності. Так, наразі Міндовкілля спільно з експертами завершують доопрацювання проєкту Закону “Про відходи видобувної промисловості”. Під нього також готуємо необхідні підзаконні акти. Вже незабаром законопроєкт буде оприлюднений для обговорення. Нам важливо почути думку кожного, хто працюватиме за новими правилами, щоб вже на початку шляху усунути всі ризики і прогалини. Тож Міндовкілля запрошує до спільної роботи”, - зазначила Вікторія Киреєва.
Українське небо неодмінно буде чистим та мирним!
🌎Сьогодні світ вчетверте відзначає Міжнародний день чистого повітря для синього неба.
Ми ж вчергове наголошуємо — агресія росії не лише посягає на наші кордони. Вона перекреслює усі багаторічні зусилля та цілі міжнародної спільноти.
⭕️Кожна ракета, що вибухнула в Україні, — це забруднене повітря, яке не має кордонів. Наслідки відчуватимуть наші сусіди.
Спільно із Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції ми підготували інфографіки, як повномасштабна війна росії проти України впливає на довкілля України та Європи.
Наші Збройні Сили роблять все можливе й неможливе, аби зупинити це російське свавілля. Українці тримають стрій та продовжують дбати про спільне майбутнє.
🙌У Міжнародний день чистого повітря для синього неба пропонуємо кожному долучитися до флешмобу. Робіть фото нашого українського неба або селфі на його фоні й публікуйте у соцмережах. Й не забудьте додати хештег #ВиборюємоМожливістьЖитиПідЧистимНебом.
🌎Сьогодні світ вчетверте відзначає Міжнародний день чистого повітря для синього неба.
Ми ж вчергове наголошуємо — агресія росії не лише посягає на наші кордони. Вона перекреслює усі багаторічні зусилля та цілі міжнародної спільноти.
⭕️Кожна ракета, що вибухнула в Україні, — це забруднене повітря, яке не має кордонів. Наслідки відчуватимуть наші сусіди.
Спільно із Офісом Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції ми підготували інфографіки, як повномасштабна війна росії проти України впливає на довкілля України та Європи.
Наші Збройні Сили роблять все можливе й неможливе, аби зупинити це російське свавілля. Українці тримають стрій та продовжують дбати про спільне майбутнє.
🙌У Міжнародний день чистого повітря для синього неба пропонуємо кожному долучитися до флешмобу. Робіть фото нашого українського неба або селфі на його фоні й публікуйте у соцмережах. Й не забудьте додати хештег #ВиборюємоМожливістьЖитиПідЧистимНебом.