​​У Міндовкіллі обговорили питання особливостей здійснення ОВД у сфері надрокористування

✅Практичні питання оцінки впливу на довкілля у сфері надрокористування під час онлайн зустрічі обговорили представники Міндовкілля та Європейської бізнес асоціації.

Це перша робоча зустріч, в рамках започаткованої ініціативи щомісячного обговорення питань, які виникають у бізнесу в ході практичної реалізації вимог законодавства у сфері ОВД.

“Такий формат обговорення практичних питань, пов'язаних з оцінкою впливу на довкілля, допоможе бізнесу сприймати ОВД не як регуляторний бар'єр, а як інструмент, що сприяє прийняттю екологічно виважених рішень та розвивитку бізнесу без шкоди для довкілля” - зазначила заступниця Міністра Олена Крамаренко.

Серед іншого учасники заходу обговорили:

✔проведення ОВД у контексті надання надр у користування через аукціони;
✔особливості зміни цільового призначення земель при здійснені ОВД для об'єктів надрокористування;
✔можливе додаткове законодавче врегулювання післяпроєктного моніторингу та додаткової оцінки впливу на довкілля.

🤝Для полегшення роботи усіх зацікавлених сторін, за результатами зустрічі домовилися про створення путівника з питань оцінки впливу на довкілля у сфері надрокористування. Представники бізнесу підготують запитання, які найчастіше виникають в ході практичної діяльності, а Міндовкілля в свою чергу надасть відповіді на них і оприлюднить для загалу.

❗Наступний захід Міндовкілля планує провести через місяць вже для іншої галузі промисловості.

​​🇺🇦🇦🇹Розвиток природно-заповідного фонду та повоєнне відновлення обговорили під час зустрічі Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні Арад Бенкьо.

У фокусі зустрічі:
▪️розмінування лісів та територій природно-заповідного фонду. За словами Міністра, 30% від всієї території України сьогодні заміновано. Для порівняння, це як дві площі Австрії. Для розмінування знадобляться десятки років і допомога партнерів.
▪️ патронаж деокупованих національних парків за зразком Литви та Німеччини. Після росіян цінні природоохоронні землі України перетворюються на випалену землю. Паркам потрібна буде допомога для відновлення своєї роботи та екосистем.
▪️ перспективи торгівлі квотами на викиди парникових газів між країнами за статтею 6 Паризької угоди. Це стане значною підтримкою для зеленої відбудови України після війни.
▪️ залучення сучасних технологій для будівництва сміттєперероблювальної інфраструктури по всій країні, розвитку відновлювальної енергетики в Зоні відчуження тощо. Швидке зелене відновлення потребуватиме підтримки партнерів.

​​Руслан Стрілець: Наша державність – цивілізаційний вибір.

Цей вибір більш як тисячу років тому зробили наші предки. Ми втілюємо його, борючись за Українську Державність.

З Днем Української Державності!
Боротьба триває 🇺🇦

​​​​​​⚡️ Уряд надав офіційний статус довкіллєвому ресурсу ЕкоЗагроза та повідомленням, які подаються через сервіс.

Встановлено і порядок реагування на них з боку Державної екологічної інспекції України.

Руслан Стрілець: Тепер інспектори фіксуватимуть екологічні злочини росії та нараховуватимуть збитки не лише у рамках відкритих кримінальних проваджень, а й за кожним зверненням українців - там, де це можливо з урахуванням безпекової ситуації. Це дозволить нам сформувати повний відкритий Публічний реєстр збитків довкіллю, дані з якого передаватимуться до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією рф проти України.

Через ЕкоЗагрозу https://ecozagroza.gov.ua ми вже отримали близько 2,5 тисяч повідомлень про завдану шкоду довкіллю.

Спільне протистояння ворогу задля захисту довкілля триває!

​​Руслан Стрілець: Мальовничі пейзажі України – результат кропіткої праці людей та ризику, а особливо – в часи війни.

Щоденно на сторожі наших природних багатств стоїть більше 2000 працівників Служби держохорони природно-заповідного фонду.

Вони захищають заповідні території, розуміються на природних процесах і першими дізнаються про всі природні зміни. Вони рятують життя тварин, збирають інформацію про біорізноманіття, організовують штучні гніздівлі, заготовляють корми, працюють з відвідувачами та розказують їм про природні цінності.

“Сьогодні – Всесвітній день рейнджера. В Україні офіційно немає такої посади, але є “військо” фахівців, які 24/7 дбають про захист дикої природи. Вдячний кожному з вас за все, що ви робите!”, - зазначив Міністр.

​​До Всесвітнього дня рейнджерів ми підготували серію публікацій про українських природоохоронців. Бо кожен із них заслуговує на особливу увагу та слова вдячності. Звичайно, розповісти про понад 2000 працівників Служби держохорони природно-заповідного фонду не вистачить і року. Однак поділимося найбільш цікавими історіями та біографіями.

Наші природоохоронці – це не лише захисники дикої природи, вони талановиті фотографи, художники, посадовці, різьбярі, письменники, Захисники країни - і цей список можна продовжувати ще довго.

Тож знайомтеся, один з найдосвідченіших українських рейнджерів – Володимир Васьків. Пан Володимир – начальник Богданівського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Бузький Гард" і справжній миколаївський Чак Норріс.

Під час повномасштабного вторгнення його робота стала ще ризикованішою. Пан Володимир організував та очолив добровільне формування територіальної оборони. Забезпечив допомогу Збройним Силам України.

Неодноразово затримував порушників природоохоронного законодавства. Вступав у сутички із браконьєрами, від яких отримував особисті погрози. Викрив групу осіб із сусідньої області під час нічних браконьєрських полювань. Вони приїхали на ділянку НПП, де найвища концентрація копитних тварин. Пан Володимир затримав порушників та викликав поліцію. Проти порушників відкрито карну справу.

Територія Бузького Гарду визнана одним із Чудес України й охороняється не лише на національному рівні, але й на європейському як частина Смарагдової мережі. Проте сьогодні велика частина Миколаївщини на лінії вогню. Віримо у майбутню перемогу України над російським агресором і в те, що скоро вотчина пана Володимира приваблюватиме туристів з усього світу!

​​Як проводяться громадські слухання щодо оцінки впливу на довкілля під час воєнного стану - Міндовкілля надає роз'яснення

Під час воєнного стану в Україні громадські слухання щодо оцінки впливу на довкілля проводитимуть у режимі відеоконференції.

Це передбачено Законом “Про оцінку впливу на довкілля”, а саме змінами, які набули чинності 29 липня цього року.

❗Отже, з 31 липня в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля суб’єкт господарювання має вказувати:

▪інформацію про дату і час проведення громадських слухань;

▪посилання для підключення до відеоконференції (таке посилання створює відповідний уповноважений орган).

🔺У територіальних громадах, що розташовані в зоні бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації, ОВД планованої діяльності не здійснюється.

🔺Суб’єкт господарювання може ініціювати проведення ОВД на територіях в зоні бойових дій - за умови, що там здійснюють свої повноваження органи державної влади України та існує можливість забезпечити проведення процедури відповідно до Закону.

Більше інформації на нашому сайті.

​​#УкраїнськіРейнджери

💪Продовжуємо ділитися історіями наших природоохоронців.

Чи знаєте ви, чим цікава робота захисників довкілля? - Вони мають можливість побачити те, що природа ретельно приховує від людського ока.

То був звичайний робочий день Руслана Нарока - інспектора з охорони природно-заповідного фонду національного парку «Північне Поділля». Він, як завжди, здійснював огляд однієї з ділянок і раптом помітив дещо цікаве - сім’ю борсуків – двох малюків і їхню маму.

🦡У дикій природі зустріти борсуків удень майже так само неможливо, як знайти цвіт папороті на Івана Купала. Адже ці тваринки проводять активну частину свого життя уночі.

Тож ми ж радо ділимося з вами фото, яке зробив пан Руслан в українському національному парку.

Сьогодні природоохоронець мужньо захищає Українську Державність у лавах Збройних Сил - аби шансів у нас з вами побачити борсуків удень чи знайти цвіт папороті було більше, аніж зустріти російського ворога.

Хочемо, аби всі наші інспектори, які взяли до рук зброю, швидше повернулися до своїх домівок, лісів та заповідників.

Наш Джарилгач.

Росіяни там горітимуть.

​​#УкраїнськіРейнджери

Робота наших природоохоронців у воєнний час ще більш ризикована, ніж до повномасштабного вторгнення.

З перших днів війни в лісах нацпарку “Голосіївський” точилися бої. Наслідки відчуваються й донині, розповідають інспектори та діляться своїми історіями.

У серпні 2022 року під час чергового обходу території працівники Нацпарку Владислав та Ігор Жуковичі виявили підозрілий предмет.

💬 «Ми обережно пішли квартальною просікою і побачили справжнісіньку ракету! Ми повернулися до машини, взяли сигнальну стрічку і перекрили нею прохід до щойновиявленого небезпечного предмета. Після цього викликали фахівців», – розповідає Ігор Жукович.

На місце події одразу приїхали працівники Нацполіції, ДСНС та сапери. Виявилося, що це – нерозірвана ракета БМ-21 «Град».

💬 «Найстрашніше те, що за 150-200 метрів звідси знаходиться дитячий табір. В той день в ньому був лише місцевий охоронець. Проте якби цей снаряд ніхто не знайшов, важко уявити, що могло статись по завершенню війни після відновлення роботи табору», – додає пан Ігор.

Схожа історія відбулась і у 2023 році. Ігор Жукович під час патрулювання території виявив залишки іншої ракети, яка врізалась в одну з сосен на межі парку і житлової забудови. Вона здетонувала за 150 метрів від дитячого садочку.

Тож наші природоохоронці вкотре закликають містян бути обережними та не нехтувати забороною відвідувати ліси. Адже це може коштувати життя.

​​Українцям, які використовують воду з артезіанських свердловин для власних потреб, не потрібно встановлювати лічильники!

Рішення Уряду направлені на завершення реформи надрокористування в країні і не вводять ніяких нових правил для тих, хто користується такою водою у побуті. На цьому наголосив Міністр Руслан Стрілець під час спілкування з журналістами у прямому ефірі телемарафону ЄдиніНовини.

Тезисно про головне:
▪️створення цифрового Державного реєстру артезіанських свердловин - це про облік, систематизацію, централізацію і актуалізацію даних;
▪️це про повне розуміння державою скільки таких свердловин по країні, де вони знаходяться і в якому стані. Надзвичайна ситуація в Херсонській і Миколаївській областях показала наскільки важливою є така інформація для швидкого прийняття рішень і забезпечення людей водою;
▪️і облік свердловин, і плата за користування водою, і зобов'язання отримувати дозвільні документи стосуються виключно бізнесу. Ці вимоги існували ще задовго до впровадження реформи. Єдине, що зараз змінюється - це формат взаємодії з державою. Він стає простим, цифровим, зручним.

Руслан Стрілець: Не варто вірити фейкам та розповсюджувати їх. Давайте не будемо допомагати ворогу у його інформаційно-психологічних операціях. Тримаймо стрій та рухаємо країну до європейських стандартів життя.

#екоцид

Каховське водосховище та ГЕС після російського теракту.

​​🌳Відновити сили та пізнати нове: нацпарки України пропонують ТОП-20 туристичних програм на вихідні

Кожному українцю важливо хоча б інколи зупинятись та перезавантажуватись, щоб далі ще завзятіше працювати на спільну Перемогу. У цьому випадку, що може бути краще, ніж відпочинок на природі? Завдяки нашим Збройним Силам в Україні є багато мальовничих куточків та дивовижних місць, де можна почувати себе в безпеці.

✅Працівники наших національних парків та заповідників спільно з https://wownature.in.ua/ створили 20 туристичних програм на вихідні в семи областях України.

📝Кожна програма — це детальна інструкція для мандрівника: з контактами, локаціями, активностями та навіть рекомендаціями місцевих страв.

Прогулятися віковічним лісом чи місцями згаслих вулканів, відвідати реабілітаційні центри для тварин, а може, подолати пороги Південного Бугу - кожен маршрут подарує незабутні враження та допоможе відволіктися від турбот сьогодення. Це сприятиме поліпшенню ментального здоров’я.

Дізнатися детальну інформацію про туристичні програми можна за посиланням https://wownature.in.ua/sezon-2023/.

👥Більше корисних порад про те, як зберегти ментальне здоров’я під час війни та техніки самодопомоги дивіться на сторінках Всеукраїнської програми ментального здоров’я #Тияк, яка впроваджується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

facebook | telegram

​​#УкраїнськіРейнджери

💚Продовжуємо знайомити вас із нашими захисниками довкілля.

Василь Дуб – не тільки природоохоронець в Ужанському Нацпарку, а й живописець, різьбяр та художник декоративно-прикладного мистецтва. Натхнення пан Василь черпає у природі. Його роботи присвячені верховинським краєвидам та сільським пейзажам Березнянщини. Улюблена справа митця – різьба по дереву. Пан Василь каже, саме цей вид діяльності дозволяє передати оточуючим позитивну енергетику й тепло.

З 2000 року він входить до Об'єднання професійних художників Закарпаття, а в 2013 та 2017 роках мав персональні виставки в Ужгороді.

​​#УкраїнськіРейнджери

Українські природоохоронці – це люди, яким ми довіряємо нашу природу й ті, кому довіряє сама природа. Завдяки цьому вони вміють робити дивовижні речі – наприклад, зафільмувати побут сімейства чорних лелек. На фото – птахи, за якими вдалося поспостерігати інспекторам національного природного парку "Пуща Радзівіла" під час патрулювання.

🪶 Зустріти чорного лелеку в дикій природі напрочуд важко. Це – рідкісний вид, овіяний містикою. Їх чисельність зменшується через знищення природних місць існування, забруднення навколишнього середовища та полювання. Підійти до птаха й оглянути зблизька ще важче, адже чорні лелеки дуже гостро реагують на небезпеку.

Лелеки чорні мешкають в різних регіонах Євразії, зазвичай обирають місцевості з великими заболоченими районами або біля водойм. Вони також часто зустрічаються в районах зі значними лісовими масивами. Ці птахи є мігрантами і проводять літо у своїх гніздах, а восени подорожують у далекі краї на південь, де зимують.

​​📩 Який шлях проходять повідомлення про шкоду довкіллю, подані через ЕкоЗагрозу

Близько 40 фахівців Держекоінспекції та 70 представників ОДА пройшли тренінги як працювати зі зверненнями українців на довкіллєвому сервісі ЕкоЗагроза.

Відповідні навчання організовані Міндовкіллям. Адже відповідно до рішення Уряду і ресурс, і повідомлення, які надходять до нього, мають офіційний статус. Інспектори повинні опрацювати кожне звернення та виходити на перевірки - там, де це можливо з урахуванням безпекової ситуації. А органи місцевої влади – ліквідовувати наслідки.

Тож і у Держекоінспекції, і в облдержадміністраціях мають бути визначені відповідальні особи. Саме вони працюватимуть в електронних кабінетах на ЕкоЗагрозі – розглядатимуть звернення та спрямовуватимуть їх для належного реагування.

Для таких фахівців Міністерство і провело навчання.

📎 Нагадаємо, ЕкоЗагроза – це вебресурс, де можна дізнатись перевірену інформацію про стан довкілля у своєму регіоні та повідомити про всі виявлені факти екологічних злочинів.

Наразі через ЕкоЗагрозу українцями вже подано близько 2,5 тисяч повідомлень про завдану шкоду довкіллю.

​​⚡️ Розширення меж природно-заповідного фонду та відновлення «доброго» стану Азовського і Чорного морів - Кабінет Міністрів України схвалив два важливі рішення у сфері захисту довкілля.

▪️ проєкт Указу Президента України “Про зміну меж території національного природного парку «Синьогора».

«До складу парку плануємо включити понад 10 тисяч гектарів земель державної власності. Це дозволить зберегти цінні природні екосистеми. Зможемо утворити суцільну природоохоронну зону між парком “Синьогора”, заповідником «Горгани» та розташованим південніше Карпатським нацпарком і “Верховинським”, - прокоментував Міністр Руслан Стрілець.

▪️ зміни до Морської природоохоронної
стратегії України. Зокрема, щодо перенесення термінів її виконання.

«Ця стратегія, а також дорожня карта, були прийняті ще у жовтні 2021 року. Документом ми впроваджували європейські норми та підходи до охорони морського середовища. Однак війна зруйнувала плани. Сьогодні Україна не має доступу до частини приморських територій, тож не може визначити реальний обсяг шкоди, завданої морським екосистемам. Після Перемоги потрібно буде переглянути План дій до Стратегії, скоригувати заходи, щоб відновити все, до чого “доторкнулася рука” рашистів», - зазначив Міністр.