​​Руслан Стрілець: Окупація природних ресурсів у центрі Європи – це блокування розвитку технологій усієї Європи.

Про це зазначив Міністр захисту довкілля та природних ресурсів Україна Руслан Стрілець на міжнародній конференції щодо сировинної безпеки Європи «Conference on Raw Materials Security of Europe», яка проходить у Празі.

Руслан Стрілець нагадав європейським колегам, що Україна захищає свої кордони та бореться з наслідками бойових дій ще з 2014 року. Війна почалася задовго до того, як привернула увагу всього світу. Ще у 2017 році екологічні збитки від бойових дій на Донбасі сягали 33 вагони золота вищої проби. Це більше, ніж золотий запас усієї російської федерації.

“Ми вже багато років втрачаємо не лише якість довкілля, але й потенційну вигоду. Є дані про те, що втрачена протягом війни вигода від розробки надр може сягати 12,4 трилн доларів. Ми не маємо доступу до близько ⅕ усіх наших родовищ”, - наголосив Руслан Стрілець.

За його словами, Україна, яка займає лише 0,4% суші, має 5% світових запасів сировини. В Україні є поклади 21 з 30 корисних копалин, які є в переліку критичних для ЄС. Серед них – літій, кобальт скандій, графіт, тантал, ніобій тощо. Це надзвичайно важливо в контексті сировинної безпеки Європи у сучасному світі. Ці ресурси не на Уралі й не в Сибіру – вони в самому серці Європи. Європі не потрібно ламати голову, як і куди їх довезти. Не потрібно придумувати складні ланцюжки поставок.

“Ми в Міндовкілля наполягаємо на тому, щоб українська сировина використовувалась для високотехнологічного виробництва тут, в Україні. Наша держава розвиває правове поле для технологій навіть під час війни. Ми реформуємо Державну геологічну службу, яка має стати єдиним сервісним центром для бізнесу. Уже до кінця року плануємо позитивні зміни в надровому законодавстві. Ми цифровізуємо всі можливі послуги”, - відзначив Руслан Стрілець.

Україна обрала європейський шлях розвитку і впевнено крокує по ньому навіть під час російської агресії. росія намагається сповільнити цей розвиток. Агресор дістає ядерний, енергетичний та сировинний батіг і тероризує нас нестачею ресурсів. Але на відміну від росії, ми живемо не у XIX столітті. Ми не можемо мислити категоріями “достатньо” та “недостатньо”. Природокористування має йти в ногу з розвитком технологій.

“Дуже популярна у світі теза, що ризиковано інвестувати в країну, яка воює. Так вважають ті ж люди, які півроку тому робили ставки на те, що Україна протримається максимум 3 дні російського вторгнення. Вчора був 200-й день повномасштабного вторгнення. Збройні Сили України – одна з найкращих армій світу, а Україна продовжує розвиватися”, - зазначив Міністр.

❓Як повномасштабна війна вплинула на довкілля?
❓Хто та як ліквідовуватиме "відходи руйнації"?
❓Чи існує небезпека у Чорнобильській зоні і який масштаб катастрофи загрожує через напружену ситуацію на Запорізькій АЕС?

Про це читайте у інтерв’ю Міністра Руслана Стрільця на "Українська правда. Життя"⤵️

⚡️ Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування рекомендував включити до порядку денного ВР та ухвалити за основу проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної системи моніторингу довкілля, інформації про стан довкілля (екологічної інформації) та інформаційного забезпечення управління у сфері довкілля (№ 7327 від 08.08.2022, доопрацьований).

​​Руслан Стрілець: навіть попри воєнний стан Україна відкрита до співпраці з міжнародними партнерами та продовжує покращувати інвестиційний клімат

Про це Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець зауважив під час зустрічі з Міністром промисловості і торгівлі Чехії Йозефом Сікелою.

🇺🇦🇨🇿Міністри обговорили можливості залучення чеських інвестицій в Україну, зокрема у будівництво сміттєпереробної інфраструктури.

«2,5 місяці тому Верховна Рада схвалила євроінтеграційний закон «Про управління відходами». За цей час ми вже підготували понад 200 потенційних інвестиційних кейсів щодо будівництва інфраструктури з переробки відходів в Україні. Це відкриє можливості для міжнародних, зокрема й чеських інвесторів», - зауважив Руслан Стрілець.

Очільник Міндовкілля запевнив чеського колегу, що навіть попри воєнний стан Україна відкрита до співпраці та продовжує покращувати інвестиційний клімат: «Ми робимо прозорими та діджиталізуємо дозвільні процедури. Адже впевнені у наших Збройних Силах і знаємо, що вже найближчим часом святкуватимемо перемогу над рашизмом та будуватимемо вільну та успішну країну».

Міністр Руслан Стрілець розповів пану Йозефу Сікелі про нові інвестиційні можливості у лісовій галузі України, які відкрилися після старту реформи пострадянської системи управління лісами.

Також міністри обговорили перспективи співпраці у впровадженні Директиви ЄС 2019 року (2019/904) про одноразовий пластик та розробку законодавчих ініціатив щодо спрощення доступу до надр.

​​⚡️ Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт “Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією”

Рамковий законопроєкт необхідний для створення національної системи управління хімічними речовинами, а також запровадження європейського регулювання у цій сфері.

Руслан Стрілець: Сьогодні особливо небезпечні речовини, які виводяться з ринків інших країн, безконтрольно експортуються в Україну. А використання хімічної продукції в нашій країні досить часто відбувається без розуміння її небезпеки, що може мати негативні наслідки. Навіть ртуть де-юре не визнана небезпечною хімічною речовиною. Тож в разі неналежного поводження з нею або незаконного використання, притягти до відповідальності підприємця на практиці досить складно. Ще одна прогалина - оцінка небезпеки хімречовин здійснюється в Україні лише щодо ризиків для здоров'я людини, без врахування існуючих ризиків для довкілля. Крім того, відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС Україна має гармонізувати своє санітарне та природоохоронне законодавство з європейським.

Як розповів Міністр, у Європі базовим законодавством у цій сфері є два технічних регламенти REACH та CLP. Перший, наприклад, передбачає обов'язкову реєстрацію всіх хімічних речовин. Головний принцип тут такий: немає інформації про хімічну речовину - немає ринку. При цьому відповідальність за збір інформації лежить саме на підприємцях. CLP ж передбачає класифікацію хімічних речовин та сумішей за 27 класами небезпеки, обов'язкове попереджувальне маркування та вимоги до пакування хімічної продукції, створення токсикологічного центру 24/7 тощо.

За словами Руслана Стрільця, із прийняттям рамкового закону “Про хімічну безпеку та управління хімічною продукцією” Україна створить законодавче підґрунтя для введення сучасного європейського регулювання REACH та CLP.

🧪️ Буде запроваджено:
▪️ міжнародну класифікацію небезпечних хімічних речовин
▪️ єдину систему реєстрації та базу даних
▪️ обмеження та заборону застосування особливо небезпечних речовин
▪️ належний державний контроль за хімічною продукцією
▪️ відповідальність суб’єктів господарювання
▪️ доступ українців до інформації щодо ступеню небезпеки речовин та хімічної продукції

Це сприятиме захисту довкілля від забруднення, а також зменшенню рівня захворювань, які пов'язані з впливом небезпечних хімічних речовин. Суб'єкти ж господарювання отримають чіткі правила роботи, гармонізовані з міжнародними та європейськими стандартами. Це спростить їм доступ до зовнішніх ринків.

✊🇺🇦Завдяки зусиллям українських Героїв-захисників над 5 лісгоспами Харківщини замайорів Український Прапор!

💬«Звільнено значну частину Куп’янського, Чугуєво-Бабачанського, Балаклійського, Ізюмського, Вовчанського лісових господарств! Це понад 150 тисяч гектарів лісів Харківщини. Дякуємо, хлопці та дівчата – наші Захисники та Захисниці! Попереду багато роботи з відновлення та документування злочинів російських військових!», - повідомив Міністр Руслан Стрілець.

​​🇨🇿 🇺🇦 Чехія готова поділитися власним досвідом та допомогти Україні в імплементації довкіллєвих європейських директив

Під час робочого візиту до Праги Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець обговорив із Міністеркою охорони навколишнього середовища Чеської Республіки Анною Губачковою подальші напрямки співпраці між міністерствами.

Руслан Стрілець: Перед Україною стоїть серйозний виклик – попри війну швидко адаптувати національне законодавство до європейського, аби нарешті стати повноправним членом Євросоюзу. У довкіллєвому секторі нам потрібно за короткі терміни трансформувати екологічну політику та імплементувати Директиви ЄС не лише на папері, але втілити їх у життя.

Під час зустрічі сторони домовилися про направлення українських фахівців до Чехії для вивчення практичного досвіду країни:

▪️ з імплементації Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди. Нам важливо не з інтернет ресурсів чи довідок, а на практиці знати як працює інтегрований екологічний дозвіл у Чехії. Бо у себе маємо прийняти не закон заради закону, а впровадити дієву конструкцію, яка вже довела свою ефективність у країнах ЄС.
▪️ як організована робота екологічної інспекції у Чехії, щоб розуміти як якісно перезавантажити власну.
▪️ як країна пройшла всі етапи відмови від одноразового пластику та імплементувала відповідну Директиву ЄС 2019 року (2019/904). Ще у червні минулого року Україна обмежила використання пластикових пакетів на своїй території. Сьогодні Президент України Володимир Зеленський наголошує на важливості подальшого слідування європейським тенденціям та продовження боротьби із пластиковою навалою так, як це зробили країни ЄС. Тож досвід Чехії для нас неоціненний.

Крім того, чеські колеги готові допомогти Україні у аналізі проблематики водних ресурсів з огляду на наслідки від російської агресії та проаналізувати українське законодавство для приведення його у відповідність до стандартів ЄС.

Також сторони обговорили питання співпраці в рамках майбутнього COP27.

Минулого тижня ми зустрічали в Україні литовську делегацію на чолі з Міністром навколишнього середовища Литви Сімонасом Гентвіласом.

☑️ Під час візиту литовські колеги побували у новоствореному природному парку «Пуща Радзивіла» на Рівненщині, який планують взяти під свій патронаж.

☑️ А ще відвідали Бородянку, Бучу, Ірпінь, щоб на власні очі побачити наслідки російської агресії на Київщині.

☑️ Домовилися про співпрацю у низці довкіллєвих напрямків та гуманітарну допомогу для українських парків і лісництв.

Як це було дивіться у відео ⤴️

​​Руслан Стрілець: Вже сьогодні активно готуємося гідно представити Україну на СОР27

🇺🇦🇪🇬Міністр Руслан Стрілець та Повноважний Посол Арабської Республіки Єгипет в Україні Айман Елгаммал обговорили підготовку до Кліматичного саміту та участь України у ньому.

«Символічно, що Конференція ООН зі зміни клімату СОР27 проходитиме саме у Єгипті. Це свідчить про те, що Єгипет є в авангарді тих країн, що опікуються зміною клімату і захистом довкілля. Впевнений, що СОР27 під головуванням Арабської Республіки Єгипет зможе зробити значний внесок у глобальну боротьбу зі зміною клімату», - зауважив Руслан Стрілець.

Руслан Стрілець розповів пану послу про роботу Міндовкілля у реаліях війни з росією. Про фіксацію та обрахунок шкоди довкіллю, яку сьогодні наносить російська агресія нашим екосистемам.

Очільник Міндовкілля запросив Єгипет приєднатися до ініціативи України на СОР27 щодо створення глобальних підходів до оцінки збитків довкіллю та клімату від воєнних дій. Адже на сьогодні не існує уніфікованих підходів та методик до розрахунку викидів від воєнних дій. Плануємо на прикладі України розпочати зі світовою спільнотою діалог щодо створення таких уніфікованих підходів.

​​🌏Сьогодні одній з найважливіших та найуспішніших міжнародних угод – Монреальському протоколу – 35 років. Також цей день відомий як Міжнародний день захисту озонового шару.

Ще зі шкільних підручників відомо, що озоновий шар має важливу роль для збереження життя на Землі. Адже захищає рослини й тварин від жорсткого ультрафіолетового випромінювання Сонця.

Необдумана діяльність людства, виробництво і використання озоноруйнівних речовин у різних видах промисловості призвела до виснаження озонового шару. Через це в атмосфері утворюються озонові діри та збільшується ультрафіолетове випромінювання на поверхні Землі.

❗️У 1985 році на Південній півкулі, над Антарктидою вперше зафіксували найбільшу озонову діру діаметром понад 1000 км.

Усе це стає причиною скорочення морського біорізноманіття, забруднення повітря та збільшення випадків ракових захворювань шкіри у людей.

Щоб цьому запобігти та відновити озоновий шар світова спільнота у 1987 році заснувала Монреальський протокол. Через 30 років після підписання протоколу, вчені NASA засвідчили, що озоносфера над Антарктикою відновлюється – з 2005 року виснаження озону зменшилося на 20%.

Прогнозується, що до 2030 року озоновий шар в Північній півкулі повністю відновиться та досягне рівня 1980 року, до 2050 року – в Південній, до 2060 року – у полярних регіонах.

🧐Маємо поради для кожного, які допоможуть запобігти подальшому руйнуванню озонового шару:

🔘 перед придбанням кондиціонера, спліт-системи чи іншої охолоджувально-нагрівальної техніки, поцікавтеся, який вплив на клімат може мати це обладнання. Перевірте, яка речовина або суміш речовин використовується там в якості холодоагента і чи має він озоноруйнівні властивості. Приміром, обладнання з маркуванням ОРП майже все заборонене для продажу в Україні;
🔘вчасно ремонтуйте та обслуговуйте холодильне обладнання - через його несправність у довкілля потрапляють шкідливі речовини;
🔘перевіряйте склад освіжувачів повітря, лаків, фарб, спінювачів та розчинників. Якщо у їх складі ОРР та ГФВ - вони шкідливі для довкілля.

Пам’ятаймо, що лише від наших дій залежить чи матимуть майбутні покоління шанс жити на нашій унікальній зеленій Планеті🌿

🌊Через російський ракетний удар 14 вересня відбулось повне руйнування гідротехнічної споруди на Карачунівському водосховищі. Це призвело до стрімкого росту рівнів води у річці Інгулець та затоплення близько 160 домогосподарств.

Про наслідки для довкілля від терористичного акту росії в ефірі марафону #Єдині новини розповів Міністр Руслан Стрілець.

Серед іншого очільник Міндовкілля повідомив про роботу Держлісагентства з відновлення та захисту лісів на деокупованих територіях ⤴️

⚡️Щодо ситуації на річці Інгулець

Держводагентство інформує, що ліквідація наслідків терористичного акту росії триває – на гідротехнічній споруді Карачунівського водосховища продовжуються відновлювальні роботи. Рівень води знижується. Ситуація на р. Інгулець контрольована.

➡️Щодо кольорового забарвлення річки, інформація про яке шириться у засобах масової інформації, то за даними Держводагентства, його потенційною причиною є наявність у місцевому ґрунті, породах та матеріалах, які використовуються для відновлення водоскидної споруди, мінералу заліза «гематиту» або іншими словами «кривавого каменю».

➡️16 вересня фахівці Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області відібрали проби води у річці Інгулець. Їх оперативно перевірять у лабораторії РОВРу та проведуть широкий аналіз у лабораторії моніторингу вод на Івано-Франківщині.

➡️Проби відібрані у найбільш доступних місцях - 2,5 та 30 км нижче гідротехнічної споруди Карачунівського водосховища по течії р. Інгулець. У місцях відбору проб наявність води червоного відтінку не спостерігалось. Про результати вимірювань буде повідомлено додатково.

​​❗️Якість води у річці Інгулець повертається до нормального стану. Ситуація контрольована

Поточну ситуацію на річці Інгулець та подальші заходи реагування обговорили сьогодні за дорученням Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця на екстреній міжвідомчій нараді під головуванням заступниці Міністра Олени Крамаренко.

За даними Держекоінспекції, пігмент червоного кольору, який спостерігали у воді мешканці та ЗМІ, осідає і вимивається. За їх прогнозами за добу-дві він має зовсім зникнути.

Стан води в Карачунівському водосховищі в нормі згідно з проведеними лабораторними дослідженнями.

О 6:00 ранку фахівці ДЕІ Придніпровського округу відібрали проби на межі кордону Кіровоградської та Дніпропетровської області. Дослідження тривають.

За даними Держводагентства, ведуться роботи на гідроспоруді, що вже призвело до поступового зменшення витрат води в річці. Рівень води у Карачунівському водосховищі за добу не змінився та становить 57,72 м при нормі - 59,00 м. Також щоденно Держводагентство відбирає проби на гідропосту Андріївка.

Попередні результати відібраних 16 вересня проб води у р. Інгулець в межах м. Кривий Ріг за 13 показниками свідчать, що якість води перебуває в межах нормативних значень для питних потреб у трьох відібраних пробах.

Але вміст хлоридів у воді р. Інгулець на водпосту Андріївка (60 км від м. Кривий Ріг) протягом минулої доби мав значні коливання – максимальна відмітка сягнула 2200 м/л (16.09 - 1180 мг/л) при нормі 350 мг/л для питних потреб. Станом на ранок 17 вересня вміст хлоридів становить 220 мг/л. Жорсткість зменшилась від 19 до 6 мг-екв/л, при нормі 7 мг-екв/л для питних потреб. Це пов’язано з проходженням хвилі води з високим вмістом солей.

💬 “Маємо розуміння, що сьогодні важливо забезпечити постійний моніторинг всієї річки, а не лише ділянки, яка вчора мала червоне забарвлення. Є необхідність сформувати комплексне бачення - для безпеки людей та швидкого реагування на будь-які зміни”, - наголосила Олена Крамаренко.

➡️ Відтак заступниця Міністра доручила Держекоінспекції та Держводагентству проводити постійне спостереження за якісним станом р. Інгулець на територіях Дніпропетровської, Кіровоградської та Миколаївської областей та оператмвно інформувати Міндовкілля про результати.

➡️ Держводагентство у короткі строки має розробити оперативні та довгострокові прогнози змін екологічного стану річки та план заходів щодо її оздоровлення.

➡️ Державна екологічна інспекція України та Управління екологічного контролю та методології Міндовкілля забезпечать взаємодію з ДСНС, Держпродспоживслужбою та органами місцевого самоврядування для оперативного отримання інформації, її аналізу та використання при прийнятті управлінських рішень.

Також учасники обговорили потенційні ситуації та дії у разі критичного зменшення води у Карачунівському водосховищі для забезпечення безперебійного водопостачання населення.

📌 Нагадаємо, 14 вересня 2022 року близько 17-ої години російські військові нанесли ракетного удару по гідротехнічних спорудах на західних околицях м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Внаслідок ракетного удару було пошкоджену греблю Карачунівського водосховища.

16 вересня у ЗМІ та серед населення почало ширитися занепокоєння щодо зміни забарвлення річки Інгулець в м. Кривий Ріг до червоного та коричневого кольорів.

Потенційна причина - наявність у місцевому грунті, породах та матеріалах, що використовуються для відновлення водоскидної споруди, мінералу заліза “гематиту” або іншими словами «кривавого каменю».

​​🧨росія продовжує збільшувати атаки на об’єкти інфраструктури України, забруднюючи довкілля та цинічно порушуючи усі міжнародні угоди.

Попри це, наші Захисники продовжують відстоювати свободу та незалежність нашої країни. Завдяки зусиллям Українських Героїв від окупації звільнені Дворічанський НПП , регіональний ландшафтний парк «Великобурлуцький степ» та регіональний ландшафтний парк «Ізюмська лука» на Харківщині. Дворічанський і Великобурлуцький парки створені задля збереження та збільшення популяції бабаків в Україні🦫

➡️Про нові акти російського тероризму читайте у дайджесті Міндовкілля за 8 – 14 вересня 2022 року.

​​🌳Сьогодні – День працівника лісу

Руслан Стрілець: «Ми живемо в часи, коли ліс рятує нас не лише від забруднення повітря. Ліс бере на себе важкий удар і рятує нас від загарбників, адже здебільшого бойові дії проходять саме у лісах. Дякую всім та кожному працівнику лісу, який сумлінно продовжує працювати на благо Українського народу. Ви не давали клятву, як лікарі, не виголошували присягу, як військовослужбовці. Але ви сумлінно служите Українському Народу. Ви теж даєте відсіч агресію і несете життя туди, де ворог несе смерть».

​​🧑‍🔬Сьогодні – Всесвітній день моніторингу якості води

🇪🇺Україна як кандидат у члени ЄС, продовжує активно запроваджувати нові підходи та розвивати мережу моніторингу якості води. Цим ми дбаємо про здоров'я українців та довкілля. А ще виконуємо вимоги Водної Рамкової Директиви ЄС. Хоч нам і намагаються всіляко завадити у цьому орчі племена, які прийшли на нашу землю з війною.

Після 24 лютого найбільш критичним для дослідження якості води став березень. Тоді 2 з 4 сучасних лабораторій Державне агентство водних ресурсів України були змушені призупинити проведення вимірювань на півночі, центрі та сході України. Адже більш ніж половина пунктів моніторингу опинилися на території, доступ до якої відсутній або ускладнений. Моніторинг охоплював лише 35 % пунктів відбору проб.

Але завдяки нашим Захисникам та Захисницям сьогодні три найсучасніші лабораторії працюють та досліджують якість води у 70% пунктів моніторингу. Обладнання лабораторії у Слов’янську було вчасно релоковано у безпечне місце, а її фахівці попри бойові дії продовжують відбирати проби у басейні Сіверського Дінця там, де це дозволяє ситуація.

🤲Ми дякуємо усім працівникам лабораторій, що попри воєнний час ви продовжуєте виконувати свою роботу. Адже Україні надважливо продовжувати розвивати дієву систему моніторингу якості води. Бо це допоможе зафіксувати реальні обсяги завданої російськими військами шкоди водним ресурсам та вжити найефективніших заходів.

⚡️ Парламент ухвалив поданий Президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт № 0167, яким ратифікував Угоду між Україною та ЄС про участь України у Програмі LIFE.

​​⚡️ Верховна Рада схвалила в цілому урядовий законопроєкт «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів»

Над його розробкою Міндовкілля працювало спільно з експертами європейського проєкту APENA 2.

Руслан Стрілець: Для того, щоб пройти цей шлях та прийняти необхідне законодавство Україні знадобилося 6 років. Але сьогодні, навіть попри війну, ми продовжуємо виконувати свої зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС та робимо крок до максимального доступу громадськості до екологічної інформації та участі в прийнятті рішень. Національний РВПЗ це не лише інструмент екологічної демократії. Це ще й інструмент контролю та зменшення забруднення повітря, а отже захисту нашого довкілля.

Ще у 2016 році Україна ратифікувала Київський протокол Орхуської Конвенції, зобов’язавшись вести свою екологічну політику відкрито, взаємодіяти з громадянами та залучати їх до розв'язання екологічних питань. Створення національного РВПЗ було однією з висунутих міжнародним документом умов, яка сьогодні нарешті виконана.

За словами Міністра, прийняття закону та створення РВПЗ також необхідне для реалізації Закону «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року». А ще є одним із завдань плану відновлення країни для досягнення європейських стандартів управління у галузі охорони довкілля.

Реєстр стане єдиною державною онлайн системою даних про викиди та перенесення забруднюючих речовин. На цифровій мапі відображатимуть всі підприємства-забруднювачі та інформацію про них. Крім того, національний реєстр інтегрують з відповідним Європейським реєстром.

☑️ Державі національний РВПЗ дозволить:
➖ відстежувати викиди та перенесення забруднювачів у часі та просторі;
➖ аналізувати зменшення викидів і встановлювати пріоритети у скороченні та ліквідації потенційно шкідливих викидів;
➖ приймати ефективні рішення з питань запобігання та зменшення промислового забруднення.

☑️ Громадськість:
➖ отримає вільний та зручний доступ до екологічної інформації;
➖ братиме участь у формуванні державної екологічної політики у сфері реєстрації викидів.

​​🇪🇺Парламент ратифікував Угоду про участь України у Програмі ЄС LIFE

Верховна Рада України ухвалила поданий Президентом України Володимиром Зеленським законопроєкт № 0167 «Про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у Програмі ЄС LIFE – Програмі дій з довкілля та клімату».

Угоду між Україною та Європейським Союзом щодо приєднання до Програми LIFE ще наприкінці червня цього року підписали Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та Комісар ЄС з питань навколишнього середовища, океанів і рибальства Віргініюс Сінкявічюс під час його візиту на Київщину.

«В умовах протистояння російській агресії, коли практично усі фінансові ресурси йдуть на оборону країни, партнерство у рамках програми LIFE є надважливим і пріоритетним для захисту та відновлення довкілля», - зауважив Руслан Стрілець.

Ратифікація Угоди відкрила перед Україною джерела фінансування, які раніше були недоступні. За рахунок співфінансування LIFE країна матиме більше можливостей для відновлення пошкоджених чи знищених природних екосистем, будівництва центрів реабілітації тварин та ревіталізації річок тощо.

«На 2022 рік Єврокомісія оголосила 34 конкурсні пропозиції на суму 598 млн євро. Вже зараз до участі в конкурсі Програми LIFE відібрано ряд українських проєктів. Маю сподівання, що деякі з них можуть почати співфінансуватися вже цього року», - повідомив Міністр Руслан Стрілець.

​​🇸🇪 Швеція готова надати Україні допомогу для реалізації проєктів у сфері поводження з відходами відповідно до кращих практик ЄС

Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Євгеній Федоренко обговорив із Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Швеції в Україні Тобіасом Тибергом питання співпраці у сфері управління відходами та хімічної безпеки. Адже Швеція була та залишається надійним партнером України, який завжди висловлював готовність надати експертну та практичну допомогу для вирішення нашої проблематики.

Євгеній Федоренко розповів міжнародним партнерам про:
➖ зрушення України у побудові якісно нової системи управління відходами. Наразі Міндовкілля активно працює над секторальними законопроєктами та урядовими рішеннями, які дозволять привести у дію всі принципи та норми нового рамкового закону “Про управління відходами”. А це щонайменше 30 нормативно-правових актів, які мають бути ухвалені.
➖ як Україна вирішуватиме питання із налагодженням системи сортування відходів. Міндовкілля працює над базовим законопроєктом про тару і упаковку - щоб, у тому числі, запровадити організацію розширеної відповідальності виробника за європейським зразком. А також над фінансовими інструментами стимулювання роздільного збору сміття.
➖ пілотні проєкти з будівництва сучасних сміттєпереробних заводів на Київщині, які дозволять вирішити проблематику регіону з відходами. За словами заступника Міністра, їх успішна реалізація стане прикладом для інших громад не стояти на місці, а також сигналом для інвесторів, що вкладати кошти у цей сектор в Україні доцільно.
➖ механізми подальшого залучення та захисту інвестицій для розбудови відповідної інфраструктури в Україні.

Пан Тобіас Тиберг запевнив, що наміри Швеції у підтримці і допомозі Україні залишаються незмінними. Швеція має досить потужний досвід та готова надати експертну допомогу для реалізації проєктів відповідно до кращих практик ЄС у сфері поводження з відходами.

💬 Євгеній Федоренко: Також Міністр Руслан Стрілець поставив перед нами завдання вивчити практичний досвід Швеції у покроковому запровадженні розширеної відповідальності виробника, бо ми прагнемо в своїй країні створити одну з найкращих сучасних європейських моделей. Для нас цікавий і досвід колег щодо реалізації вимог Директиви ЄС 2019 року (2019/904) про одноразовий пластик. Адже маємо завдання від Президента продовжувати рух європейським шляхом у боротьбі з пластиковою навалою.

Заступник Міністра подякував Швеції та Надзвичайному і Повноважному Послу Тобіасу Тибергу за неоціненну підтримку нашої країни у такий складний історичний період.

💬 “Впевнений, що Україна обов'язково здобуде перемогу у війні з рашистами, наведе лад на своїй території та стане повноправним членом Європейської родини - із сучасними підходами до управління відходами”, - відзначив Євгеній Федоренко.