Міндовкілля
Photo
Про це Міністр Руслан Стрілець повідомив під час зустрічі з народними депутатами України Юлією Овчинниковою, Оленою Мошенець, Вікторією Вагнер, Зубом Валерієм, Штепою Сергієм та Нальотовим Дмитром у Кліматичному офісі.
Вони обговорили результати напрацювань за ключовими напрямками міжнародного екологічного треку у сфері адвокації пункту 8 Формули миру Президента Володимира Зеленського.
За словами Руслана Стрільця у сфері кліматичної політики, фіналізується ряд важливих документів, які прокладають нам шлях до кліматичного врядування європейського зразка.
У сфері імплементації положень Екологічного договору для України триває розробка Плану заходів з його реалізації. Нагадаємо, що документ розроблений Міжнародною робочою групою щодо екологічних наслідків війни, співголовами якої є керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак та екс-віце-прем’єр-міністерка, колишня міністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем.
Environmental Compact – це 50 уніфікованих рекомендацій для України та світу, які визначають підходи до компенсації за шкоду довкіллю від бойових дій та пропозиції щодо «зеленого» відновлення. 30 кроків має зробити Україна, 20 – за підтримки наших партнерів.
За словами Руслана Стрільця, План заходів містить 66 пунктів, виконання яких планується до 2027 року. Більшість заходів передбачається здійснити вже у 2024 році. Для виконання Плану заходів планується залучити 28 міністерств, ЦОВВ та інших організацій. Довкіллєвий міжнародний трек передбачає залучення міжнародних інституцій: ПРООН, ВООЗ, МКС, МАГАТЕ та ін.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍14❤4🔥1
Експерти та громадськість обговорили відступи від правил оцінки впливу на довкілля та стратегічної екологічної оцінки
👥 Під головуванням заступниці Міністра Олени Крамаренко відбулося широке обговорення проєкту Концептуальної записки, що визначає сферу відступів від правил оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО). Понад 90 учасників, враховуючи представників громадськості та влади, обговорили пропозиції з урахуванням потреб воєнного стану та екологічної безпеки.
💬 «Відступи від правил ОВД та СЕО є вимушеними кроками з огляду на правовий режим воєнного стану, та на ті виклики, з якими ми стикаємося через руйнування, які завдає агресор», – зазначила заступниця Міністра Олена Крамаренко.
Найпалкіші дискусії відбулись щодо реалізації експериментального проєкту «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови» та розміщення Національного військового меморіального кладовища. Учасники дискусії зауважили, що кожен проєкт потребує ґрунтовних наукових досліджень з аналізом усіх екологічних наслідків і загроз, а також максимального врахування інтересів територіальних громад.
🗒 Наразі проєкт Концептуальної записки повною мірою констатує поточну ситуацію із відступами від правил ОВД та СЕО, зумовлених змінами законодавства, внесеними протягом періоду дії воєнного стану – зазначили учасники дискусії.
❗️ Нагадаємо, обговорення проєкту Концептуальної записки триватиме до 30 травня 2024 року. Чекаємо ваші пропозиції на поштову адресу Міндовкілля: вул. Митрополита Василя Липківського, 35; м. Київ, та електронні адреси: info@mepr.gov.ua
bon@mepr.gov.ua.
Після врахування усіх пропозицій, остаточний варіант проєкту Концептуальної записки ми опублікуємо на нашому вебсайті Міндовкілля.
Найпалкіші дискусії відбулись щодо реалізації експериментального проєкту «Будівництво Каховського гідровузла на р. Дніпро. Відбудова після руйнування Каховської ГЕС та забезпечення сталої роботи Дніпровської ГЕС у період відбудови» та розміщення Національного військового меморіального кладовища. Учасники дискусії зауважили, що кожен проєкт потребує ґрунтовних наукових досліджень з аналізом усіх екологічних наслідків і загроз, а також максимального врахування інтересів територіальних громад.
bon@mepr.gov.ua.
Після врахування усіх пропозицій, остаточний варіант проєкту Концептуальної записки ми опублікуємо на нашому вебсайті Міндовкілля.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17❤4
Наразі Міндовкілля працює над імплементацією положень одного з базових європейських технічних регламентів у сфері хімічної безпеки - REACH. Для цього вже розроблено відповідний проєкт урядової постанови «Про затвердження Технічного регламенту щодо безпечності хімічної продукції». Впровадження норм документа обговорила заступниця Міністра Олена Крамаренко з представниками бізнесу. До заходу долучилося 55 учасників.
Технічний регламент щодо безпечності хімічної продукції передбачатиме обов'язкову реєстрацію всіх хімічних речовин, які виробляються, імпортуються та вводяться в обіг на ринку України. Адже у Європейському Союзі діє принцип: немає інформації про хімічну речовину - немає ринку. Саме такі норми буде впроваджено у нашій країні.
Прийняття документа дозволить:
«Для Міністерства важливо, щоб європейські норми впроваджувалися не лише на папері, але й демонстрували свою ефективність на практиці. Тож ми відкриті до діалогу з учасниками ринку. Лише у співпраці можна досягти головної мети - захисту довкілля та здоров’я людей», - наголосила Олена Крамаренко.
У рамках зустрічі учасники обговорили:
Учасники домовилися проводити такі зустрічі регулярно для ефективної реалізації положень Технічного регламенту, прийняття якого очікується вже найближчим часом.
Нагадаємо, 10 травня Уряд затвердив Технічний регламент класифікації небезпечності, маркування та пакування хімічної продукції. Цим документом Україна імплементує норми Регламенту CLP, яким впроваджується міжнародна система класифікації і маркування хімічних речовин, встановлена ООН, – GHS.
REACH та CLP –два базові регламенти ЄС у сфері хімічної безпеки, які також має імплементувати Україна відповідно до своїх євроінтеграційних зобов’язань.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍12❤3👏1
🌾Вплив кліматичних змін на сільське господарство та продовольчу безпеку країни потребує впровадження адаптаційних заходів на різних рівнях – від національного до місцевого
Про це заступник Міністра Сергій Власенко зазначив під час свого виступу на другій національній конференції-виставці «Хлібна індустрія», яка відбулася в Черкасах.
💬«Вчені прогнозують, що підвищення температури повітря у найближчому майбутньому вплине на збільшення врожайності та продовження періоду вегетації певних зернових культур на Півночі країни. Одночасно такі тенденції можуть стати згубними для інших культур», - наголосив Сергій Власенко.
За його словами, у цілому при зміні клімату зростатимуть й випадки екстремальної спеки. Це матиме негативний вплив на аграрний сектор країни.
У своєму виступі Сергій Власенко проінформував про напрацювання Міндовкілля у сфері національної кліматичної політики та роботу над адаптаційними кліматичними заходами.
💬«Міндовкіллям розроблений проєкт Стратегії кліматичної політики до 2035 року та операційний план, які були презентовані в Брюсселі, і на кліматичній Конференції COP28. Найближчим часом буде винесена на розгляд Уряду. Стратегія стане одним з основних документів, який буде нашим дороговказом та чітко визначатиме нашу мету, наші цілі та основні заходи», - наголосив Сергій Власенко.
⭕️Також Сергій Власенко зауважив, що за оцінками Світового банку, загальна сума збитків у сільському господарстві становить 10,3 млрд доларів США, а втрати – 69,8 млрд доларів США. Ці цифри включають збитки й втрати від руйнування Каховської греблі.
Про це заступник Міністра Сергій Власенко зазначив під час свого виступу на другій національній конференції-виставці «Хлібна індустрія», яка відбулася в Черкасах.
💬«Вчені прогнозують, що підвищення температури повітря у найближчому майбутньому вплине на збільшення врожайності та продовження періоду вегетації певних зернових культур на Півночі країни. Одночасно такі тенденції можуть стати згубними для інших культур», - наголосив Сергій Власенко.
За його словами, у цілому при зміні клімату зростатимуть й випадки екстремальної спеки. Це матиме негативний вплив на аграрний сектор країни.
У своєму виступі Сергій Власенко проінформував про напрацювання Міндовкілля у сфері національної кліматичної політики та роботу над адаптаційними кліматичними заходами.
💬«Міндовкіллям розроблений проєкт Стратегії кліматичної політики до 2035 року та операційний план, які були презентовані в Брюсселі, і на кліматичній Конференції COP28. Найближчим часом буде винесена на розгляд Уряду. Стратегія стане одним з основних документів, який буде нашим дороговказом та чітко визначатиме нашу мету, наші цілі та основні заходи», - наголосив Сергій Власенко.
⭕️Також Сергій Власенко зауважив, що за оцінками Світового банку, загальна сума збитків у сільському господарстві становить 10,3 млрд доларів США, а втрати – 69,8 млрд доларів США. Ці цифри включають збитки й втрати від руйнування Каховської греблі.
👍13❤3🔥2👏1
⚡️ Уряд розширив перелік відкритих даних у довкіллєвій сфері
Відповідні зміни, розроблені Міндовкіллям, схвалено сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів України.
Зокрема, до переліку додано 11 нових наборів даних, які мають бути опубліковані. Ще сім позицій уточнено та п’ять застарілих виключено.
Цим рішенням перелік наборів екологічних даних приводиться у відповідність до Законів «Про управління відходами», «Про охорону атмосферного повітря», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про пестициди і агрохімікати». Адже із запуском євроінтеграційних змін в довкіллєвій сфері вже з’являється великий масив нової інформації, а також створюватимуться нові реєстри. Доступ до такої інформації має бути відкритим для українців.
Відтак, до наборів даних, які будуть створені та опубліковані тепер додано:
▪️ Реєстр суб’єктів господарювання, які зобов’язані подавати декларацію про відходи;
▪️ Реєстр дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів;
▪️ Реєстр виробників продукції, щодо якої встановлено розширену відповідальність виробника;
▪️ Реєстр організацій розширеної відповідальності виробника;
▪️ Реєстр суб’єктів господарювання у сфері оброблення відходів;
▪️ Реєстр побічних продуктів (Реєстр суб’єктів господарювання, у виробничому процесі яких дана речовина або предмет визначено як побічний продукт);
▪️ Реєстр припинення статусу відходів (Реєстр суб’єктів господарювання, які декларують припинення статусу відходів);
▪️ Реєстр суб’єктів господарювання на здійснення операцій із збирання та зберігання відходів;
▪️ Реєстр суб’єктів господарювання на здійснення операцій з перевезення відходів;
▪️ Набори даних у сфері циркулярної та низьковуглецевої економіки;
▪️ Інформація про дозволи на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку.
Нагадаємо, вільний доступ кожного до інформації про стан довкілля гарантується Конституцією України та низкою законодавчих актів. Крім того, Україна підписала та ратифікувала Оргуську конвенцію, якою взяла на себе зобов'язання щодо гарантування права на доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.
Відповідні зміни, розроблені Міндовкіллям, схвалено сьогодні на засіданні Кабінету Міністрів України.
Зокрема, до переліку додано 11 нових наборів даних, які мають бути опубліковані. Ще сім позицій уточнено та п’ять застарілих виключено.
Цим рішенням перелік наборів екологічних даних приводиться у відповідність до Законів «Про управління відходами», «Про охорону атмосферного повітря», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про пестициди і агрохімікати». Адже із запуском євроінтеграційних змін в довкіллєвій сфері вже з’являється великий масив нової інформації, а також створюватимуться нові реєстри. Доступ до такої інформації має бути відкритим для українців.
Відтак, до наборів даних, які будуть створені та опубліковані тепер додано:
▪️ Реєстр суб’єктів господарювання, які зобов’язані подавати декларацію про відходи;
▪️ Реєстр дозволів на здійснення операцій з оброблення відходів;
▪️ Реєстр виробників продукції, щодо якої встановлено розширену відповідальність виробника;
▪️ Реєстр організацій розширеної відповідальності виробника;
▪️ Реєстр суб’єктів господарювання у сфері оброблення відходів;
▪️ Реєстр побічних продуктів (Реєстр суб’єктів господарювання, у виробничому процесі яких дана речовина або предмет визначено як побічний продукт);
▪️ Реєстр припинення статусу відходів (Реєстр суб’єктів господарювання, які декларують припинення статусу відходів);
▪️ Реєстр суб’єктів господарювання на здійснення операцій із збирання та зберігання відходів;
▪️ Реєстр суб’єктів господарювання на здійснення операцій з перевезення відходів;
▪️ Набори даних у сфері циркулярної та низьковуглецевої економіки;
▪️ Інформація про дозволи на використання особливо небезпечної хімічної речовини, яка виводиться з ринку.
Нагадаємо, вільний доступ кожного до інформації про стан довкілля гарантується Конституцією України та низкою законодавчих актів. Крім того, Україна підписала та ратифікувала Оргуську конвенцію, якою взяла на себе зобов'язання щодо гарантування права на доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та на доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища.
👍23❤4👏2
✅️Реформа Державної екологічної інспекції України – серед ТОП-5 довкіллєвих пріоритетів 2024
Це зазначає Єврокомісія у своїх рекомендаціях Україні. Щодо цього є чітке розуміння на рівні держави. Про це Міністр Руслан Стрілець наголосив у ході розширеної наради з територіальними органами Держекоінспекції.
Наше ключове завдання – перейти від системи точкового контролю підприємства, до системи щоденного моніторингу та збереження природних екосистем. Усе це закладаємо в оновленому законодавстві.
За словами очільника Міндовкілля, надалі ЕкоЗагроза стане щоденним невіддільним інструментом кожного екоінспектора.
Руслан Стрілець також доручив розширити цей трек та запустити на ЕкоЗагрозі мапу з виявленими ДЕІ несанкціонованими сміттєзвалищами. Інспектори наноситимуть сюди дані, як про виявлені звалища, так і про результати їх ліквідації. Це стане дієвим механізмом очищення країни від несанкціонованих сміттєзвалищ.
Важливою складовою роботи екологічної інспекції є перевірки підприємств-забруднювачів водних ресурсів. На жаль, повномасштабне вторгнення рф завадило завершити розпочаті у 2021 році на доручення Прем’єр-міністра України перевірки таких підприємств. З 507 перевірили 447 або 88%.
Як зауважив Руслан Стрілець, у 2024 році екологічна інспекція відновила цей трек. ДЕІ вже провели 5 позапланових перевірок комунальних підприємств. 1,4 млн грн – нараховані збитки водним ресурсам за результатами чотирьох з них. По одному з субʼєктів наразі здійснюється збір матеріалів для проведення розрахунку збитків. Реформи водної сфери та державного екологічного контролю зведуть до «0» такі порушення у майбутньому. Адже одним із заходів ПУРБів задля досягнення «доброго» стану вод якраз і є реконструкція та модернізація очисних споруд та каналізаційних мереж.
Це зазначає Єврокомісія у своїх рекомендаціях Україні. Щодо цього є чітке розуміння на рівні держави. Про це Міністр Руслан Стрілець наголосив у ході розширеної наради з територіальними органами Держекоінспекції.
«Роль екологічного інспектора у фіксації та обрахунку збитків довкіллю внаслідок війни сьогодні важко переоцінити. Завдяки роботі ДЕІ в Україні вже зафіксовано понад 4800 тисяч злочинів росії проти української природи. Розмір збитків сягає понад 2,4 трлн гривень», - повідомив Руслан Стрілець.
Наше ключове завдання – перейти від системи точкового контролю підприємства, до системи щоденного моніторингу та збереження природних екосистем. Усе це закладаємо в оновленому законодавстві.
«Новий екоконтроль – це також про сучасні інструменти фіксації фактів шкоди довкіллю. І перші кроки вже зроблено. Сьогодні екологічні інспектори вже фіксують через ЕкоЗагрозу результати перевірок, проведених за зверненнями українців. А українці все частіше використовують застосунок, щоб повідомити про виявлені факти. Кількість таких звернень вже зросла у 3 рази», - зазначив Руслан Стрілець.
За словами очільника Міндовкілля, надалі ЕкоЗагроза стане щоденним невіддільним інструментом кожного екоінспектора.
Руслан Стрілець також доручив розширити цей трек та запустити на ЕкоЗагрозі мапу з виявленими ДЕІ несанкціонованими сміттєзвалищами. Інспектори наноситимуть сюди дані, як про виявлені звалища, так і про результати їх ліквідації. Це стане дієвим механізмом очищення країни від несанкціонованих сміттєзвалищ.
«На моє доручення ДЕІ вже сьогодні працюють над посиленням таких заходів. З початку 2024 року виявили 353 сміттєзвалища на площі 50 га. З них завдяки роботі ДЕІ з місцевою владою ліквідовано 17% або 61 сміттєзвалище. Планові перевірки роботи органів місцевого самоврядування у цьому напрямку продовжуються», - зауважив Руслан Стрілець.
Важливою складовою роботи екологічної інспекції є перевірки підприємств-забруднювачів водних ресурсів. На жаль, повномасштабне вторгнення рф завадило завершити розпочаті у 2021 році на доручення Прем’єр-міністра України перевірки таких підприємств. З 507 перевірили 447 або 88%.
Як зауважив Руслан Стрілець, у 2024 році екологічна інспекція відновила цей трек. ДЕІ вже провели 5 позапланових перевірок комунальних підприємств. 1,4 млн грн – нараховані збитки водним ресурсам за результатами чотирьох з них. По одному з субʼєктів наразі здійснюється збір матеріалів для проведення розрахунку збитків. Реформи водної сфери та державного екологічного контролю зведуть до «0» такі порушення у майбутньому. Адже одним із заходів ПУРБів задля досягнення «доброго» стану вод якраз і є реконструкція та модернізація очисних споруд та каналізаційних мереж.
«Дякую кожному екоінспектору за самовіддану працю та особистий внесок у нашу спільну справу – фіксацію та обрахування екологічних збитків внаслідок російської збройної агресії. Все це закладає фундамент для розвитку системи екологічного контролю нового формату. Це наша база для отримання репарацій за зруйноване агресором довкілля і чергова сходинка на шляху до ЄС», - акцентував Руслан Стрілець.
👍19❤4
⚡️ Управління небезпечними відходами в Україні: статистика за тиждень
Наразі Міндовкілля вже видано 17 ліцензій на управління небезпечними відходами за новими європейськими правилами. Тобто саме стільки компаній вже перевели свою роботу у оновлене правове поле та можуть працювати у цій сфері. Ще 7 заяв на отримання ліцензій наразі опрацьовуються Міністерством.
Загалом по Україні 42 компанії вже підтвердили відповідність своєї матеріально-технічної бази – тобто це підприємства, які мають необхідне обладнання, а отже можуть здійснювати свою діяльність без шкоди для людей і довкілля.
Загальна кількість отриманих Міністерством заяв на проведення перевірок 141. З них вже опрацьовано 116.
Нагадаємо, що з моменту отримання заяви від підприємства перевірки мають проводитися в строк не більше 20 робочих днів. Однак Міндовкілля зацікавлене, щоб ця галузь розвивалась та працювала ефективно, тож наші фахівці виїжджають на місце оперативно. У середньому Міндовкілля проводять 6 перевірок на тиждень.
Перевірки проводяться відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міндовкілля від 31.10.2023 № 729.
На місці фахівці здійснюють огляд наявної матеріально-технічної бази. Перевіряється наявність у підприємства правовстанолюючих документів на неї, а також дотримання необхідних умов для технічно-справної роботи обладнання. Перевіряється і наявність відведених та спеціально обладнаних майданчиків та організація їх роботи. Встановлюється, чи є у суб’єкта технологічний регламент та чи дотримуються умови під час провадження планованої діяльності.
Після підтвердження відповідності матеріально-технічної бази підприємство може подати заяву для отримання ліцензії на управління небезпечними відходами. Зробити це можна, не виходячи з офісу або дому, скориставшись функціоналом ЕкоСистеми.
Більше інформації про роботу сфери у нашому розділі “Небезпечні відходи у цифрах”
Наразі Міндовкілля вже видано 17 ліцензій на управління небезпечними відходами за новими європейськими правилами. Тобто саме стільки компаній вже перевели свою роботу у оновлене правове поле та можуть працювати у цій сфері. Ще 7 заяв на отримання ліцензій наразі опрацьовуються Міністерством.
Загалом по Україні 42 компанії вже підтвердили відповідність своєї матеріально-технічної бази – тобто це підприємства, які мають необхідне обладнання, а отже можуть здійснювати свою діяльність без шкоди для людей і довкілля.
Загальна кількість отриманих Міністерством заяв на проведення перевірок 141. З них вже опрацьовано 116.
Нагадаємо, що з моменту отримання заяви від підприємства перевірки мають проводитися в строк не більше 20 робочих днів. Однак Міндовкілля зацікавлене, щоб ця галузь розвивалась та працювала ефективно, тож наші фахівці виїжджають на місце оперативно. У середньому Міндовкілля проводять 6 перевірок на тиждень.
Перевірки проводяться відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міндовкілля від 31.10.2023 № 729.
На місці фахівці здійснюють огляд наявної матеріально-технічної бази. Перевіряється наявність у підприємства правовстанолюючих документів на неї, а також дотримання необхідних умов для технічно-справної роботи обладнання. Перевіряється і наявність відведених та спеціально обладнаних майданчиків та організація їх роботи. Встановлюється, чи є у суб’єкта технологічний регламент та чи дотримуються умови під час провадження планованої діяльності.
Після підтвердження відповідності матеріально-технічної бази підприємство може подати заяву для отримання ліцензії на управління небезпечними відходами. Зробити це можна, не виходячи з офісу або дому, скориставшись функціоналом ЕкоСистеми.
Більше інформації про роботу сфери у нашому розділі “Небезпечні відходи у цифрах”
👍12❤3🔥1😢1
⚡️ 21-22 травня відбудеться пояснювальна сесія Європейської Комісії щодо переговорного розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» права ЄС у межах офіційного скринінгу.
Запрошуємо профільних експертів, представників аналітичних центрів та організацій громадянського суспільства долучитись.
Представники громадськості зможуть спостерігати за сесією без можливості участі в обговоренні.
Для цього заповніть, будь ласка, форму за посиланням
➡️ https://forms.gle/93FzdxYpRuJymEQD7
❗️ Реєстрація відкрита до 20 травня, 15:00. Посилання на сесію отримають тільки зареєстровані учасники.
Запрошуємо профільних експертів, представників аналітичних центрів та організацій громадянського суспільства долучитись.
Представники громадськості зможуть спостерігати за сесією без можливості участі в обговоренні.
Для цього заповніть, будь ласка, форму за посиланням
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10❤2🔥1
🇵🇱Як влаштована польська система управління відходами: цінний досвід для України
Польща понад два десятиліття активно розбудовує свою систему управління відходами. Це найближча до нас країна і територіально, і за менталітетом. Тому її досвід може бути особливо корисним для України.
В Польщі щороку утворюється близько 13 млн тонн побутових відходів. Ставши у 1990-х на шлях євроінтеграції, поляки мали наблизити своє національне законодавство до європейського в питаннях, що, зокрема, стосуються відходів. Насамперед поляки провели інформаційну компанію серед населення, щоб пояснити чому важливо сортувати відходи й чому потрібно платити за їх утилізацію. Принцип “забруднювач платить” стосується і бізнесу, і громадян.
З введенням у 2003 році закону «Про дотримання чистоти і порядку» покладено край нелегальним сміттєзвалищам. Закон зобов’язав поляків сортувати відходи на 5 компонентів: папір, безбарвне та кольорове скло, метал та пластик, інші відходи, які не підлягають переробці у контейнери, розміщені біля будинків. Договір на вивезення відходів підписується з окремим ОСББ. У разі потрапляння у контейнер несортованого сміття водій машини заявить про порушення до відповідної інспекції. Як покарання будинок можуть зобов’язати заплатити за бак з несортованим сміттям більшу суму або взагалі переглянути щомісячні тарифи.
Попри те, що Польща поки не досягла показників з переробки, яких від неї очікує Євросоюз, країна вже зробила дуже важливі речі і заклала фундамент, на якому надалі система управління відходами зможе розвиватися швидкими темпами.
Польща понад два десятиліття активно розбудовує свою систему управління відходами. Це найближча до нас країна і територіально, і за менталітетом. Тому її досвід може бути особливо корисним для України.
В Польщі щороку утворюється близько 13 млн тонн побутових відходів. Ставши у 1990-х на шлях євроінтеграції, поляки мали наблизити своє національне законодавство до європейського в питаннях, що, зокрема, стосуються відходів. Насамперед поляки провели інформаційну компанію серед населення, щоб пояснити чому важливо сортувати відходи й чому потрібно платити за їх утилізацію. Принцип “забруднювач платить” стосується і бізнесу, і громадян.
З введенням у 2003 році закону «Про дотримання чистоти і порядку» покладено край нелегальним сміттєзвалищам. Закон зобов’язав поляків сортувати відходи на 5 компонентів: папір, безбарвне та кольорове скло, метал та пластик, інші відходи, які не підлягають переробці у контейнери, розміщені біля будинків. Договір на вивезення відходів підписується з окремим ОСББ. У разі потрапляння у контейнер несортованого сміття водій машини заявить про порушення до відповідної інспекції. Як покарання будинок можуть зобов’язати заплатити за бак з несортованим сміттям більшу суму або взагалі переглянути щомісячні тарифи.
Попри те, що Польща поки не досягла показників з переробки, яких від неї очікує Євросоюз, країна вже зробила дуже важливі речі і заклала фундамент, на якому надалі система управління відходами зможе розвиватися швидкими темпами.
👍23❤6
Forwarded from Програма «Ти як?»
У стійкості є координати. Сьогодні вони Харківські ❤️🩹
На них закарбовані локальні символи. Квадратна піца. Держпром. Гасло «Слава Україні!». Конструктивізм як візитівка міста. Будинок «Слово». Харківське печиво. Культура. Дідусь з музичною шкатулкою та кролями. І навіть незліченна кількість зелених смітників.
І тримають ці координати — люди. Харків’яни, харків’янки та ті, хто люблять це місто усім серцем 🫂
Сьогодні у Харкові — день жалоби. Вшануймо пам'ять тих, чиї життя забрали.
На них закарбовані локальні символи. Квадратна піца. Держпром. Гасло «Слава Україні!». Конструктивізм як візитівка міста. Будинок «Слово». Харківське печиво. Культура. Дідусь з музичною шкатулкою та кролями. І навіть незліченна кількість зелених смітників.
І тримають ці координати — люди. Харків’яни, харків’янки та ті, хто люблять це місто усім серцем 🫂
Сьогодні у Харкові — день жалоби. Вшануймо пам'ять тих, чиї життя забрали.
😢31
⚡️ ЄБРР високо оцінює діджиталізацію геологічної інформації в Україні
Зокрема, йдеться про перші результати проєкту з оцифрування геологічної інформації, що реалізується в Україні у рамках Меморандуму з Європейським банком реконструкції та розвитку, укладеного 16 листопада 2022 року в Брюсселі.
Відтак учасники проєкту - Державна служба геології та надр України і ДНВП «Геоінформ України» під час головного заходу ЄБРР, що проходив у Єревані, відзначені особливою нагородою «За розвиток ринку критичної сировини в Україні».
Наразі у рамках Меморандуму реалізовано пілотну фазу проєкту - придбано необхідне технічне обладнання, програмне забезпечення та відскановано перших 6000 книг геологічних звітів, які опубліковано на інтерактивній мапі.
Загалом передбачено оцифрувати 60000 книг геологічних звітів і графічних додатків та перекласти метадані англійською мовою.
Ці матеріали стануть частиною “data room”, якою зможуть користуватися потенційні інвестори для власного аналізу лотів та виставлення їх на відкритті міжнародні конкурси й аукціони.
На черзі початок імплементаційної фази проєкту. Її метою є продовження робіт з оцифрування даних про об’єкти з покладами корисних копалин, що є в переліку стратегічних та критичних для України та ЄС. У квітні цього року Держгеонадра офіційно звернулися листом до Першого Віце-президента ЄБРР Jürgen Rigterink із клопотанням про продовження проєкту.
Нагадаємо, 16 листопада 2022 року в рамках проведення Raw Materials Week в Брюсселі у присутності Віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича та Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця Держгеонадра та ЄБРР підписали Меморандум про технічну допомогу з оцифрування вторинної геологічної інформації, розвитку ІТ-архітектури та функціоналу Державного геологічного порталу.
За словами Міністра Руслана Стрільця, така робота сприятиме створенню карти інвестиційних можливостей для України. Адже після заміни “тонни паперів з геологічною інформацією на онлайн дані у зручному форматі, в Україні буде забезпечено вільний доступ до інформації про сировинні ресурси для кожного інвестора, як українського, так і іноземного”.
Результати цифровізації галузі можна переглянути у короткому відеоогляді.
Зокрема, йдеться про перші результати проєкту з оцифрування геологічної інформації, що реалізується в Україні у рамках Меморандуму з Європейським банком реконструкції та розвитку, укладеного 16 листопада 2022 року в Брюсселі.
Відтак учасники проєкту - Державна служба геології та надр України і ДНВП «Геоінформ України» під час головного заходу ЄБРР, що проходив у Єревані, відзначені особливою нагородою «За розвиток ринку критичної сировини в Україні».
Наразі у рамках Меморандуму реалізовано пілотну фазу проєкту - придбано необхідне технічне обладнання, програмне забезпечення та відскановано перших 6000 книг геологічних звітів, які опубліковано на інтерактивній мапі.
Загалом передбачено оцифрувати 60000 книг геологічних звітів і графічних додатків та перекласти метадані англійською мовою.
Ці матеріали стануть частиною “data room”, якою зможуть користуватися потенційні інвестори для власного аналізу лотів та виставлення їх на відкритті міжнародні конкурси й аукціони.
На черзі початок імплементаційної фази проєкту. Її метою є продовження робіт з оцифрування даних про об’єкти з покладами корисних копалин, що є в переліку стратегічних та критичних для України та ЄС. У квітні цього року Держгеонадра офіційно звернулися листом до Першого Віце-президента ЄБРР Jürgen Rigterink із клопотанням про продовження проєкту.
Нагадаємо, 16 листопада 2022 року в рамках проведення Raw Materials Week в Брюсселі у присутності Віце-президента Єврокомісії Мароша Шефчовича та Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця Держгеонадра та ЄБРР підписали Меморандум про технічну допомогу з оцифрування вторинної геологічної інформації, розвитку ІТ-архітектури та функціоналу Державного геологічного порталу.
За словами Міністра Руслана Стрільця, така робота сприятиме створенню карти інвестиційних можливостей для України. Адже після заміни “тонни паперів з геологічною інформацією на онлайн дані у зручному форматі, в Україні буде забезпечено вільний доступ до інформації про сировинні ресурси для кожного інвестора, як українського, так і іноземного”.
Результати цифровізації галузі можна переглянути у короткому відеоогляді.
❤17👍7🔥2
👨💻Цифровізація у довкіллєвій сфері: які події для бізнесу та громадськості заплановані на цей тиждень
Цього тижня Міндовкілля проведе декілька тренінгів - як користуватися новими сервісами ЕкоСистеми.
Зокрема, 22 травня запрошуємо долучатися до обговорення:
➡️нового функціонала послуг «Облік відходів, «Подача звітності» та «Сервіс передачі відходів».
Наразі Міндовкілля завершує бета-тестування цих послуг, участь у якому взяло понад 200 користувачів.
Ми отримали низку пропозицій від бізнесу щодо вдосконалення функціоналу та вже внесли відповідні корективи. Зокрема, додано нову роль користувача – «збирач» та можливість передавати відходи від оброблювача до оброблювача, розширено роль оброблювача/утворювача, змінено роль перевізника, що дозволить зменшити кількість процесів, у які залучені користувачі та збільшити процент автоматизації сервісів.
Як тепер функціонує облік відходів та сервіс передачі відходів ми поговоримо о 12:00.
Долучитися до тренінгу можна за посиланням.
➡️оновлений Реєстр Стратегічної екологічної оцінки
Відтепер Реєстр інтегрований до Кабінету Суб’єкта господарювання. Новий функціонал включає:
🔹 можливість для керівника додавати як одну, так і декілька довірених осіб;
🔹 спільні чернетки для колективної роботи з документами;
🔹 функцію продовження роботи над справою для іншої довіреної особи, що забезпечує безперервність процесу.
Усі документи про юридичну особу відтепер зібрані в одному місці для зручного доступу та управління.
На сьогодні в Реєстрі СЕО зареєстровано понад 2 тисяч справ.
Тренінг відбудеться о 15:00 за посиланням.
Цього тижня Міндовкілля проведе декілька тренінгів - як користуватися новими сервісами ЕкоСистеми.
Зокрема, 22 травня запрошуємо долучатися до обговорення:
➡️нового функціонала послуг «Облік відходів, «Подача звітності» та «Сервіс передачі відходів».
Наразі Міндовкілля завершує бета-тестування цих послуг, участь у якому взяло понад 200 користувачів.
Ми отримали низку пропозицій від бізнесу щодо вдосконалення функціоналу та вже внесли відповідні корективи. Зокрема, додано нову роль користувача – «збирач» та можливість передавати відходи від оброблювача до оброблювача, розширено роль оброблювача/утворювача, змінено роль перевізника, що дозволить зменшити кількість процесів, у які залучені користувачі та збільшити процент автоматизації сервісів.
Як тепер функціонує облік відходів та сервіс передачі відходів ми поговоримо о 12:00.
Долучитися до тренінгу можна за посиланням.
➡️оновлений Реєстр Стратегічної екологічної оцінки
Відтепер Реєстр інтегрований до Кабінету Суб’єкта господарювання. Новий функціонал включає:
🔹 можливість для керівника додавати як одну, так і декілька довірених осіб;
🔹 спільні чернетки для колективної роботи з документами;
🔹 функцію продовження роботи над справою для іншої довіреної особи, що забезпечує безперервність процесу.
Усі документи про юридичну особу відтепер зібрані в одному місці для зручного доступу та управління.
На сьогодні в Реєстрі СЕО зареєстровано понад 2 тисяч справ.
Тренінг відбудеться о 15:00 за посиланням.
👍18❤3🔥1
Україна презентувала свої напрацювання щодо кліматичної політики на Istanbul Development Dialogues 2024! 🌍🇺🇦
Вже з 2015 року Istanbul Development Dialogues (IDD) від ПРООН стали однією з важливих світових платформ для обговорення сучасних викликів сталого розвитку. Цей захід об'єднує політиків, бізнес-лідерів та експертів з різних сфер для обміну ідеями та формування інноваційної політики. Цього року тема IDD присвячена нагальним питанням масштабування кліматичних дій та кліматичних фінансів, з особливим акцентом на потреби Європи та Центральної Азії.
Захід відбувався за підтримки об'єднаних зусиль OECD та UNDP. У рамках заходу відбулись важливі обговорення щодо адаптації до зміни клімату, декарбонізації, зеленого переходу та розробки фінансових стратегій для ефективного впровадження національно визначених внесків (НВВ). Учасники також зосередились на питаннях інтеграції національних зусиль з глобальними кліматичними цілями, передбаченими Паризькою угодою.
Представники України долучились до дискусій, наголосивши, російська агресія в Україні віддаляє світ від досягнення цілей Паризької угоди, адже війна вже спричинила викиди 180 млн тонн СО2-екв.
Під час заходу було представлено прогрес та виклики України щодо впровадження системи моніторингу звітності та верифікації викидів парникових газів, передачі на міжнародному рівні результатів пом'якшення наслідків зміни клімату (ITMO) та системи торгівлі квотами на викиди. Зокрема, наші представники розповіли про розробку Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, проєкт ЗУ "Про основні засади державної кліматичної політики", Стратегію впровадження системи торгівлі викидами парникових газів в Україні на період до 2033 року та проєкт ЗУ про СТВ, а також створення нормативно-правової бази для співпраці зі Швейцарією та Японією, передбаченої статтею 6 Паризької угоди.
Вже з 2015 року Istanbul Development Dialogues (IDD) від ПРООН стали однією з важливих світових платформ для обговорення сучасних викликів сталого розвитку. Цей захід об'єднує політиків, бізнес-лідерів та експертів з різних сфер для обміну ідеями та формування інноваційної політики. Цього року тема IDD присвячена нагальним питанням масштабування кліматичних дій та кліматичних фінансів, з особливим акцентом на потреби Європи та Центральної Азії.
Захід відбувався за підтримки об'єднаних зусиль OECD та UNDP. У рамках заходу відбулись важливі обговорення щодо адаптації до зміни клімату, декарбонізації, зеленого переходу та розробки фінансових стратегій для ефективного впровадження національно визначених внесків (НВВ). Учасники також зосередились на питаннях інтеграції національних зусиль з глобальними кліматичними цілями, передбаченими Паризькою угодою.
Представники України долучились до дискусій, наголосивши, російська агресія в Україні віддаляє світ від досягнення цілей Паризької угоди, адже війна вже спричинила викиди 180 млн тонн СО2-екв.
Під час заходу було представлено прогрес та виклики України щодо впровадження системи моніторингу звітності та верифікації викидів парникових газів, передачі на міжнародному рівні результатів пом'якшення наслідків зміни клімату (ITMO) та системи торгівлі квотами на викиди. Зокрема, наші представники розповіли про розробку Стратегії формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року, проєкт ЗУ "Про основні засади державної кліматичної політики", Стратегію впровадження системи торгівлі викидами парникових газів в Україні на період до 2033 року та проєкт ЗУ про СТВ, а також створення нормативно-правової бази для співпраці зі Швейцарією та Японією, передбаченої статтею 6 Паризької угоди.
👍19❤4👏2
🇺🇦🇪🇺 Минув перший день пояснювальної сесії Єврокомісії щодо переговорного розділу 27 “Довкілля та зміна клімату
Фактично це початок роботи щодо вступу до ЄС у рамках нашого довкіллєвого треку.
💬 «Після проведеного національного селф-скринінгу законодавства на відповідність праву ЄС, ми сформували попереднє бачення необхідних кроків. Зараз маємо можливість визначити обсяг конкретних зобов'язань для першочергового виконання», - зазначив заступник Міністра з питань європейської інтеграції Євгеній Федоренко.
У змішаному форматі у Брюсселі та онлайн в Україні наші фахівці поспілкувалися з європейськими колегами.
Загалом за словами Євгенія Федоренка, команда Міндовкілля підготувала понад 300 уточнювальних питань до європейських експертів.
Тож сьогодні обговорювали наступні питання:
▪️ кліматична політика. Наприклад, щодо механізмів уникнення та скорочення викидів парникових газів під час реконструкції будівель; видача ліцензій на імпорт та експорт озону та запровадження єдиного митного вікна з ЄС, запуск національної системи торгівлі квотами на викиди та співпрацю з такими програмами ЄС, як Horizon Europe та Horizon 2020, розрахунок «мінімальної» ціни квот на аукціонах для стаціонарних установок в ЄС, запровадження Планів кліматичної нейтральності в Україні тощо;
▪️ управління хімічною безпекою. Зокрема, практична імплементація положень технічного регламенту ЄС - CLP, можливості використання в Україні програмного забезпечення IUCLID 6 або створення аналогічного українського та забезпеченням кібербезпеки шляхом обміну досвідом з ЄС;
▪️ екологічний контроль та відповідальність. Наприклад, говорили про типові помилки країни ЄС під час практичної імплементації Директиви 2004/35/ЄС, на що слід звернути особливу увагу Україні, найефективніші для нашої країни шляхи оновлення матеріально-технічної бази екологічного контролю тощо;
▪️ екологічні злочини. Йшлося про досвід країн ЄС щодо імплементації Директиви 2008/99/ЄС, механізми залучення української сторони до процесу перегляду цього документа. Адже Україна спільно з країнами ЄС напрацювала певні рекомендації в проєкті SWIPE.
▪️ моніторинг атмосферного повітря;
▪️ управління відходами. Обговорювали досвід ЄС щодо заохочення дотримання всіма учасниками ієрархії управління відходами, створення системи розширеної відповідальності виробника, врегулювання сфери управління відходами видобувної промисловості тощо.
Діалог триватиме і завтра.
Фактично це початок роботи щодо вступу до ЄС у рамках нашого довкіллєвого треку.
💬 «Після проведеного національного селф-скринінгу законодавства на відповідність праву ЄС, ми сформували попереднє бачення необхідних кроків. Зараз маємо можливість визначити обсяг конкретних зобов'язань для першочергового виконання», - зазначив заступник Міністра з питань європейської інтеграції Євгеній Федоренко.
У змішаному форматі у Брюсселі та онлайн в Україні наші фахівці поспілкувалися з європейськими колегами.
Загалом за словами Євгенія Федоренка, команда Міндовкілля підготувала понад 300 уточнювальних питань до європейських експертів.
Тож сьогодні обговорювали наступні питання:
▪️ кліматична політика. Наприклад, щодо механізмів уникнення та скорочення викидів парникових газів під час реконструкції будівель; видача ліцензій на імпорт та експорт озону та запровадження єдиного митного вікна з ЄС, запуск національної системи торгівлі квотами на викиди та співпрацю з такими програмами ЄС, як Horizon Europe та Horizon 2020, розрахунок «мінімальної» ціни квот на аукціонах для стаціонарних установок в ЄС, запровадження Планів кліматичної нейтральності в Україні тощо;
▪️ управління хімічною безпекою. Зокрема, практична імплементація положень технічного регламенту ЄС - CLP, можливості використання в Україні програмного забезпечення IUCLID 6 або створення аналогічного українського та забезпеченням кібербезпеки шляхом обміну досвідом з ЄС;
▪️ екологічний контроль та відповідальність. Наприклад, говорили про типові помилки країни ЄС під час практичної імплементації Директиви 2004/35/ЄС, на що слід звернути особливу увагу Україні, найефективніші для нашої країни шляхи оновлення матеріально-технічної бази екологічного контролю тощо;
▪️ екологічні злочини. Йшлося про досвід країн ЄС щодо імплементації Директиви 2008/99/ЄС, механізми залучення української сторони до процесу перегляду цього документа. Адже Україна спільно з країнами ЄС напрацювала певні рекомендації в проєкті SWIPE.
▪️ моніторинг атмосферного повітря;
▪️ управління відходами. Обговорювали досвід ЄС щодо заохочення дотримання всіма учасниками ієрархії управління відходами, створення системи розширеної відповідальності виробника, врегулювання сфери управління відходами видобувної промисловості тощо.
Діалог триватиме і завтра.
👍22🔥5❤3
🦫22 травня – Міжнародний день біорізноманіття
Щогодини на Землі зникає 3 види живих організмів, тобто майже 30 тисяч на рік. Скорочення видів призводить до деградації екосистем і, врешті, погіршення умов життя.
Україна також втрачає своє біорізноманіття через ворожі дії рф. У результаті підриву греблі Каховської ГЕС у зоні екологічного лиха опинилися близько 80 тис. га заповідних територій. Є велика ймовірність, що такі рідкісні тварини як сліпак піщаний та ємуранчик можуть повністю зникнути.
📆Цього року, темою Міжнародного дня біорізноманіття є слоган— «Стань частиною Плану». Справа в тому, що 19 грудня 2023 року, в річницю прийняття Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми з біорізноманіття.
«Стань частиною Плану» є закликом до дій!
🇺🇦Попри війну Україна продовжує роботу щодо впровадження заходів зі збереження біорізноманіття: затверджений План дій щодо збереження та відтворення зубра, триває робота над Національною стратегію збереження біорізноманіття.
Щогодини на Землі зникає 3 види живих організмів, тобто майже 30 тисяч на рік. Скорочення видів призводить до деградації екосистем і, врешті, погіршення умов життя.
Україна також втрачає своє біорізноманіття через ворожі дії рф. У результаті підриву греблі Каховської ГЕС у зоні екологічного лиха опинилися близько 80 тис. га заповідних територій. Є велика ймовірність, що такі рідкісні тварини як сліпак піщаний та ємуранчик можуть повністю зникнути.
📆Цього року, темою Міжнародного дня біорізноманіття є слоган— «Стань частиною Плану». Справа в тому, що 19 грудня 2023 року, в річницю прийняття Куньмінсько-Монреальської глобальної рамкової програми з біорізноманіття.
«Стань частиною Плану» є закликом до дій!
🇺🇦Попри війну Україна продовжує роботу щодо впровадження заходів зі збереження біорізноманіття: затверджений План дій щодо збереження та відтворення зубра, триває робота над Національною стратегію збереження біорізноманіття.
❤18👍7🔥2