На фото – 11-річний ведмідь Мир. У 2017 році він разом з мамою Діною, старшою сестрою Марічкою та його ровесницею Надійкою потрапив до Центру реабілітації диких тварин Галицького нацпарку Держлісагентства з Херсонського зоокутка.
До цього їх тримали у маленькій арматурній клітці. Тепер працівники реабілітаційного центру піклуються про ведмедів, які вже не можуть жити в умовах дикої природи.
У реабілітації тварин є успіхи: саме тут вони почали впадати у зимову сплячку.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Реєстр стане частиною єдиної державної геоінформаційної системи користування надрами, яка наразі створюється в Україні.
Порядок ведення реєстру нафтових та газових свердловин є одним з документів, необхідних для завершення реформи галузі надрокористування. Вона спрямована на дерегуляцію та цифровізацію, стимулювання сталого розвитку сфери, залучення інвестицій та забезпечення ресурсонезалежності України.
Доступ до реєстру нафтових та газових свердловин буде безоплатним та здійснюватиметься через Державний геологічний вебпортал, а саме через електронний кабінет надрокористувача.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Кабінет Міністрів затвердив Порядок ведення Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів
📁 Реєстр стане ефективним механізмом зі збору та уніфікації даних про зареєстровані в Україні пестициди та агрохімікати, а також забезпечить вільний доступ до цієї інформації.
💬 “Уряд схвалив рішення, яке дозволить відмовитися від застарілого формату Excel-таблиць, які оновлюються в ручному режимі. Україна перейде до сучасного формату цифрових даних, які актуалізуються автоматично, на єдиному ресурсі. Це дозволить, з одного боку, посилити контроль та запобігти потраплянню на територію України не дозволених препаратів. З іншого - прискорити для імпортерів процедури ввезення та реєстрації пестицидів і агрохімікатів”, - зазначив Руслан Стрілець.
⌨ Завдяки Реєстру, на ЕкоСистемі у вільному доступі буде вся інформація про препарат та назву його діючої речовини. Можна буде власноруч, не за наклеєними тарними етикетками, перевірити дані про діючу речовину препарату, її безпечність, способи використання та обмеження тощо. У декілька кліків, з будь-якого гаджета, у режимі 24/7.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Forwarded from Андрій Єрмак 🇺🇦
🏕Якщо ви давно або ніколи не бували на Бакоті, є привід обрати це місце для відновлення сил та поліпшення ментального здоров'я
У Нацпарку «Подільські Товтри» для цього створені усі умови. Тут гармонійно поєднуються збереження природи та розвиток рекреації й туризму:
▪️Візит-центр;
▪️Підвісна дерев’яна доріжка;
▪️Еколого-туристична стежка «Давня Бакота» й фотозони;
▪️Паспортизований пляж «Сокіл»;
▪️Будиночки, де можна зупинитися на кілька ночей.
Очікується встановлення оглядового майданчика та інклюзивної 3D-моделі Бакотської затоки.
Поступово Бакота перетворюється з туристичного маршруту одного дня на масштабний рекреаційний проєкт. Сюди можна приїжджати сім’єю, з друзями або й наодинці. Природа тут пропонує простір для відпочинку з близькими, для роздумів або ж просто внутрішньої тиші. Кожен знайде в Бакоті те, що потрібно йому в ці буремні часи, аби не падати духом.
Більше корисної інформації про те, як зберегти ментальне здоров’я під час війни та техніки самодопомоги можна знайти, на сторінках Всеукраїнської програми ментального здоров’я #Тияк, яка впроваджується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Facebook | Telegram
У Нацпарку «Подільські Товтри» для цього створені усі умови. Тут гармонійно поєднуються збереження природи та розвиток рекреації й туризму:
▪️Візит-центр;
▪️Підвісна дерев’яна доріжка;
▪️Еколого-туристична стежка «Давня Бакота» й фотозони;
▪️Паспортизований пляж «Сокіл»;
▪️Будиночки, де можна зупинитися на кілька ночей.
Очікується встановлення оглядового майданчика та інклюзивної 3D-моделі Бакотської затоки.
Поступово Бакота перетворюється з туристичного маршруту одного дня на масштабний рекреаційний проєкт. Сюди можна приїжджати сім’єю, з друзями або й наодинці. Природа тут пропонує простір для відпочинку з близькими, для роздумів або ж просто внутрішньої тиші. Кожен знайде в Бакоті те, що потрібно йому в ці буремні часи, аби не падати духом.
Більше корисної інформації про те, як зберегти ментальне здоров’я під час війни та техніки самодопомоги можна знайти, на сторінках Всеукраїнської програми ментального здоров’я #Тияк, яка впроваджується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Facebook | Telegram
#Екоцид
Навіть на окупованій території росії не вдасться приховати наслідки своїх злочинних дій.
Телеграм каналами шириться інформація про тіла мертвих дельфінів, які знаходять на берегах Кирилівки у Запорізькій області. Такі дані повідомляють і місцеві мешканці.
За непідтвердженою інформацією, випадки смерті ссавців зафіксовані на території ландшафтного заказника “Коса Федотова” після південно-західного шторму. Це дозволяє припустити про їх загибель у районі південніше острову Бирючий.
⭕️ Які причини смерті китоподібних?
Як стверджують місцеві мешканці, тіла дельфінів не мають ознак пошкодження від сіток та гвинтів. Тож на їх загибель могли вплинути постійні вибухи, шумове та хімічне забруднення.
Адже на узбережжі ландшафтного заказника “Коса Федотова” розташовано не менше трьох полігонів, де росіяни проводять навчання мінометних підрозділів. Авіація рф постійно маневрує на узбережжі Азовського моря та здійснює запуск ракет.
Наразі через окупацію населених пунктів, Україна не може повною мірою оцінити масштаб трагедії на узбережжі Азовського моря. Але росія має бути певна, після звільнення наших територій світ обов'язково дізнається жахливу правду про їх екологічні злочини!
💪 Допомогти нам у фіксації таких злочинів сьогодні може кожен. Про всі факти шкоди довкіллю просимо повідомляти нам через застосунок ЕкоЗагроза. Кожне ваше повідомлення також впливає на розмір репарацій, які Україна вимагатиме від агресора.
Фото взяте з https://t.me/brdVP/12089
Навіть на окупованій території росії не вдасться приховати наслідки своїх злочинних дій.
Телеграм каналами шириться інформація про тіла мертвих дельфінів, які знаходять на берегах Кирилівки у Запорізькій області. Такі дані повідомляють і місцеві мешканці.
За непідтвердженою інформацією, випадки смерті ссавців зафіксовані на території ландшафтного заказника “Коса Федотова” після південно-західного шторму. Це дозволяє припустити про їх загибель у районі південніше острову Бирючий.
⭕️ Які причини смерті китоподібних?
Як стверджують місцеві мешканці, тіла дельфінів не мають ознак пошкодження від сіток та гвинтів. Тож на їх загибель могли вплинути постійні вибухи, шумове та хімічне забруднення.
Адже на узбережжі ландшафтного заказника “Коса Федотова” розташовано не менше трьох полігонів, де росіяни проводять навчання мінометних підрозділів. Авіація рф постійно маневрує на узбережжі Азовського моря та здійснює запуск ракет.
Наразі через окупацію населених пунктів, Україна не може повною мірою оцінити масштаб трагедії на узбережжі Азовського моря. Але росія має бути певна, після звільнення наших територій світ обов'язково дізнається жахливу правду про їх екологічні злочини!
💪 Допомогти нам у фіксації таких злочинів сьогодні може кожен. Про всі факти шкоди довкіллю просимо повідомляти нам через застосунок ЕкоЗагроза. Кожне ваше повідомлення також впливає на розмір репарацій, які Україна вимагатиме від агресора.
Фото взяте з https://t.me/brdVP/12089
Продовжуємо розповідати про Стратегічну екологічну оцінку
Щоб переконатися у важливості і необхідності такої процедури, пропонуємо розглянути конкретні приклади з міжнародного досвіду.
🔹Так, візьмемо Норвегію. Свого часу тут розглядали Програму будівництва морських вітроелектростанцій. Визначили 15 зон для розміщення “вітряків”. Після проходження процедури СЕО - у документі залишили лише 5. Це території, де розміщення вітроелектростанцій найменше впливатиме на довкілля, не шкодитиме рибному господарству, нафто- та газовидобувній промисловості, туризму.
🔹Аналогічна ситуація у Данії. Під час проведення СЕО для Національного плану дій в галузі відновлюваних джерел енергії з’ясувалося, що вітроелектростанції можуть створювати високий рівень шуму і цим впливати на місцевих мешканців. Тож, із плану вилучили певну територію та відкорегували документ.
🔹У Нідерландах завдяки проведенню СЕО під час розробки Національної стратегії розвитку трубопроводів виявили, що проєкт зашкодить довкіллю. Відтак деякі маршрути змінили, а від деяких взагалі відмовилися.
З цих прикладів видно, як завдяки стратегічній екологічній оцінці ще на стадії планування можна виявити та врахувати фактори, які впливатимуть на довкілля та здоров'я людини. А отже запобігти такому впливу.
Що Україна?
У нас попереду довгий шлях відбудови, який має враховувати не лише економічний зиск, а й екологічні наслідки в довгостроковій перспективі. СЕО стане одним з таких інструментів ще на етапах планування.
✔Механізми СЕО в Україні почали впроваджувати ще з 2018 року в рамках імплементації Директиви № 2001/42/ЄC.
✔Однак Україна пішла далі та першою серед країн ЄС почала вдосконалювати та оцифровувати процедуру - не змінюючи її суть та основні складові. Так, вже два місяці на ЕкоСистемі працює Реєстр стратегічної екологічної оцінки. Це платформа, що міститиме дані про всі стратегічні екологічні оцінки, які проходитимуть в Україні.
Цифровізація зробить процедуру СЕО зручною та доступною, а екологічну інформацію відкритою для громадськості як це передбачено Оргуською конвенцією та іншими європейськими директивами.
Щоб переконатися у важливості і необхідності такої процедури, пропонуємо розглянути конкретні приклади з міжнародного досвіду.
🔹Так, візьмемо Норвегію. Свого часу тут розглядали Програму будівництва морських вітроелектростанцій. Визначили 15 зон для розміщення “вітряків”. Після проходження процедури СЕО - у документі залишили лише 5. Це території, де розміщення вітроелектростанцій найменше впливатиме на довкілля, не шкодитиме рибному господарству, нафто- та газовидобувній промисловості, туризму.
🔹Аналогічна ситуація у Данії. Під час проведення СЕО для Національного плану дій в галузі відновлюваних джерел енергії з’ясувалося, що вітроелектростанції можуть створювати високий рівень шуму і цим впливати на місцевих мешканців. Тож, із плану вилучили певну територію та відкорегували документ.
🔹У Нідерландах завдяки проведенню СЕО під час розробки Національної стратегії розвитку трубопроводів виявили, що проєкт зашкодить довкіллю. Відтак деякі маршрути змінили, а від деяких взагалі відмовилися.
З цих прикладів видно, як завдяки стратегічній екологічній оцінці ще на стадії планування можна виявити та врахувати фактори, які впливатимуть на довкілля та здоров'я людини. А отже запобігти такому впливу.
Що Україна?
У нас попереду довгий шлях відбудови, який має враховувати не лише економічний зиск, а й екологічні наслідки в довгостроковій перспективі. СЕО стане одним з таких інструментів ще на етапах планування.
✔Механізми СЕО в Україні почали впроваджувати ще з 2018 року в рамках імплементації Директиви № 2001/42/ЄC.
✔Однак Україна пішла далі та першою серед країн ЄС почала вдосконалювати та оцифровувати процедуру - не змінюючи її суть та основні складові. Так, вже два місяці на ЕкоСистемі працює Реєстр стратегічної екологічної оцінки. Це платформа, що міститиме дані про всі стратегічні екологічні оцінки, які проходитимуть в Україні.
Цифровізація зробить процедуру СЕО зручною та доступною, а екологічну інформацію відкритою для громадськості як це передбачено Оргуською конвенцією та іншими європейськими директивами.
За перше місце колектив рейнджерів парку отримає від союзу охорони природи премію у 25 000$ та унікальну форму.
Номінувала колектив парку для участі й здобутті нагороди в конкурсі МБО «Екологія-Право-Людина».
Визнання та нагородження цих справжніх героїв з Нацпарку «Деснянсько-Старогутський» вкотре доводить, що попри усі перепони та постійні російські збройні атаки, наші рейнджери продовжують віддано працювати задля збереження та захисту довкілля. Це професіонали, які присвятили своє життя рейнджерській професії.
Часто вони працюють у важких та небезпечних умовах. Забезпечують моніторинг дикої природи, запобігають браконьєрству, борються з лісовими пожежами та зберігають біорізноманіття.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
У Міндовкіллі обговорили питання особливостей здійснення ОВД у сфері надрокористування
✅Практичні питання оцінки впливу на довкілля у сфері надрокористування під час онлайн зустрічі обговорили представники Міндовкілля та Європейської бізнес асоціації.
Це перша робоча зустріч, в рамках започаткованої ініціативи щомісячного обговорення питань, які виникають у бізнесу в ході практичної реалізації вимог законодавства у сфері ОВД.
“Такий формат обговорення практичних питань, пов'язаних з оцінкою впливу на довкілля, допоможе бізнесу сприймати ОВД не як регуляторний бар'єр, а як інструмент, що сприяє прийняттю екологічно виважених рішень та розвивитку бізнесу без шкоди для довкілля” - зазначила заступниця Міністра Олена Крамаренко.
Серед іншого учасники заходу обговорили:
✔проведення ОВД у контексті надання надр у користування через аукціони;
✔особливості зміни цільового призначення земель при здійснені ОВД для об'єктів надрокористування;
✔можливе додаткове законодавче врегулювання післяпроєктного моніторингу та додаткової оцінки впливу на довкілля.
🤝Для полегшення роботи усіх зацікавлених сторін, за результатами зустрічі домовилися про створення путівника з питань оцінки впливу на довкілля у сфері надрокористування. Представники бізнесу підготують запитання, які найчастіше виникають в ході практичної діяльності, а Міндовкілля в свою чергу надасть відповіді на них і оприлюднить для загалу.
❗Наступний захід Міндовкілля планує провести через місяць вже для іншої галузі промисловості.
✅Практичні питання оцінки впливу на довкілля у сфері надрокористування під час онлайн зустрічі обговорили представники Міндовкілля та Європейської бізнес асоціації.
Це перша робоча зустріч, в рамках започаткованої ініціативи щомісячного обговорення питань, які виникають у бізнесу в ході практичної реалізації вимог законодавства у сфері ОВД.
“Такий формат обговорення практичних питань, пов'язаних з оцінкою впливу на довкілля, допоможе бізнесу сприймати ОВД не як регуляторний бар'єр, а як інструмент, що сприяє прийняттю екологічно виважених рішень та розвивитку бізнесу без шкоди для довкілля” - зазначила заступниця Міністра Олена Крамаренко.
Серед іншого учасники заходу обговорили:
✔проведення ОВД у контексті надання надр у користування через аукціони;
✔особливості зміни цільового призначення земель при здійснені ОВД для об'єктів надрокористування;
✔можливе додаткове законодавче врегулювання післяпроєктного моніторингу та додаткової оцінки впливу на довкілля.
🤝Для полегшення роботи усіх зацікавлених сторін, за результатами зустрічі домовилися про створення путівника з питань оцінки впливу на довкілля у сфері надрокористування. Представники бізнесу підготують запитання, які найчастіше виникають в ході практичної діяльності, а Міндовкілля в свою чергу надасть відповіді на них і оприлюднить для загалу.
❗Наступний захід Міндовкілля планує провести через місяць вже для іншої галузі промисловості.
🇺🇦🇦🇹Розвиток природно-заповідного фонду та повоєнне відновлення обговорили під час зустрічі Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні Арад Бенкьо.
У фокусі зустрічі:
▪️розмінування лісів та територій природно-заповідного фонду. За словами Міністра, 30% від всієї території України сьогодні заміновано. Для порівняння, це як дві площі Австрії. Для розмінування знадобляться десятки років і допомога партнерів.
▪️ патронаж деокупованих національних парків за зразком Литви та Німеччини. Після росіян цінні природоохоронні землі України перетворюються на випалену землю. Паркам потрібна буде допомога для відновлення своєї роботи та екосистем.
▪️ перспективи торгівлі квотами на викиди парникових газів між країнами за статтею 6 Паризької угоди. Це стане значною підтримкою для зеленої відбудови України після війни.
▪️ залучення сучасних технологій для будівництва сміттєперероблювальної інфраструктури по всій країні, розвитку відновлювальної енергетики в Зоні відчуження тощо. Швидке зелене відновлення потребуватиме підтримки партнерів.
У фокусі зустрічі:
▪️розмінування лісів та територій природно-заповідного фонду. За словами Міністра, 30% від всієї території України сьогодні заміновано. Для порівняння, це як дві площі Австрії. Для розмінування знадобляться десятки років і допомога партнерів.
▪️ патронаж деокупованих національних парків за зразком Литви та Німеччини. Після росіян цінні природоохоронні землі України перетворюються на випалену землю. Паркам потрібна буде допомога для відновлення своєї роботи та екосистем.
▪️ перспективи торгівлі квотами на викиди парникових газів між країнами за статтею 6 Паризької угоди. Це стане значною підтримкою для зеленої відбудови України після війни.
▪️ залучення сучасних технологій для будівництва сміттєперероблювальної інфраструктури по всій країні, розвитку відновлювальної енергетики в Зоні відчуження тощо. Швидке зелене відновлення потребуватиме підтримки партнерів.
Руслан Стрілець: Наша державність – цивілізаційний вибір.
Цей вибір більш як тисячу років тому зробили наші предки. Ми втілюємо його, борючись за Українську Державність.
З Днем Української Державності!
Боротьба триває 🇺🇦
Цей вибір більш як тисячу років тому зробили наші предки. Ми втілюємо його, борючись за Українську Державність.
З Днем Української Державності!
Боротьба триває 🇺🇦
⚡️ Уряд надав офіційний статус довкіллєвому ресурсу ЕкоЗагроза та повідомленням, які подаються через сервіс.
Встановлено і порядок реагування на них з боку Державної екологічної інспекції України.
Руслан Стрілець: Тепер інспектори фіксуватимуть екологічні злочини росії та нараховуватимуть збитки не лише у рамках відкритих кримінальних проваджень, а й за кожним зверненням українців - там, де це можливо з урахуванням безпекової ситуації. Це дозволить нам сформувати повний відкритий Публічний реєстр збитків довкіллю, дані з якого передаватимуться до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією рф проти України.
Через ЕкоЗагрозу https://ecozagroza.gov.ua ми вже отримали близько 2,5 тисяч повідомлень про завдану шкоду довкіллю.
Спільне протистояння ворогу задля захисту довкілля триває!
Встановлено і порядок реагування на них з боку Державної екологічної інспекції України.
Руслан Стрілець: Тепер інспектори фіксуватимуть екологічні злочини росії та нараховуватимуть збитки не лише у рамках відкритих кримінальних проваджень, а й за кожним зверненням українців - там, де це можливо з урахуванням безпекової ситуації. Це дозволить нам сформувати повний відкритий Публічний реєстр збитків довкіллю, дані з якого передаватимуться до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією рф проти України.
Через ЕкоЗагрозу https://ecozagroza.gov.ua ми вже отримали близько 2,5 тисяч повідомлень про завдану шкоду довкіллю.
Спільне протистояння ворогу задля захисту довкілля триває!
Руслан Стрілець: Мальовничі пейзажі України – результат кропіткої праці людей та ризику, а особливо – в часи війни.
Щоденно на сторожі наших природних багатств стоїть більше 2000 працівників Служби держохорони природно-заповідного фонду.
Вони захищають заповідні території, розуміються на природних процесах і першими дізнаються про всі природні зміни. Вони рятують життя тварин, збирають інформацію про біорізноманіття, організовують штучні гніздівлі, заготовляють корми, працюють з відвідувачами та розказують їм про природні цінності.
“Сьогодні – Всесвітній день рейнджера. В Україні офіційно немає такої посади, але є “військо” фахівців, які 24/7 дбають про захист дикої природи. Вдячний кожному з вас за все, що ви робите!”, - зазначив Міністр.
Щоденно на сторожі наших природних багатств стоїть більше 2000 працівників Служби держохорони природно-заповідного фонду.
Вони захищають заповідні території, розуміються на природних процесах і першими дізнаються про всі природні зміни. Вони рятують життя тварин, збирають інформацію про біорізноманіття, організовують штучні гніздівлі, заготовляють корми, працюють з відвідувачами та розказують їм про природні цінності.
“Сьогодні – Всесвітній день рейнджера. В Україні офіційно немає такої посади, але є “військо” фахівців, які 24/7 дбають про захист дикої природи. Вдячний кожному з вас за все, що ви робите!”, - зазначив Міністр.
До Всесвітнього дня рейнджерів ми підготували серію публікацій про українських природоохоронців. Бо кожен із них заслуговує на особливу увагу та слова вдячності. Звичайно, розповісти про понад 2000 працівників Служби держохорони природно-заповідного фонду не вистачить і року. Однак поділимося найбільш цікавими історіями та біографіями.
Наші природоохоронці – це не лише захисники дикої природи, вони талановиті фотографи, художники, посадовці, різьбярі, письменники, Захисники країни - і цей список можна продовжувати ще довго.
Тож знайомтеся, один з найдосвідченіших українських рейнджерів – Володимир Васьків. Пан Володимир – начальник Богданівського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Бузький Гард" і справжній миколаївський Чак Норріс.
Під час повномасштабного вторгнення його робота стала ще ризикованішою. Пан Володимир організував та очолив добровільне формування територіальної оборони. Забезпечив допомогу Збройним Силам України.
Неодноразово затримував порушників природоохоронного законодавства. Вступав у сутички із браконьєрами, від яких отримував особисті погрози. Викрив групу осіб із сусідньої області під час нічних браконьєрських полювань. Вони приїхали на ділянку НПП, де найвища концентрація копитних тварин. Пан Володимир затримав порушників та викликав поліцію. Проти порушників відкрито карну справу.
Територія Бузького Гарду визнана одним із Чудес України й охороняється не лише на національному рівні, але й на європейському як частина Смарагдової мережі. Проте сьогодні велика частина Миколаївщини на лінії вогню. Віримо у майбутню перемогу України над російським агресором і в те, що скоро вотчина пана Володимира приваблюватиме туристів з усього світу!
Наші природоохоронці – це не лише захисники дикої природи, вони талановиті фотографи, художники, посадовці, різьбярі, письменники, Захисники країни - і цей список можна продовжувати ще довго.
Тож знайомтеся, один з найдосвідченіших українських рейнджерів – Володимир Васьків. Пан Володимир – начальник Богданівського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Бузький Гард" і справжній миколаївський Чак Норріс.
Під час повномасштабного вторгнення його робота стала ще ризикованішою. Пан Володимир організував та очолив добровільне формування територіальної оборони. Забезпечив допомогу Збройним Силам України.
Неодноразово затримував порушників природоохоронного законодавства. Вступав у сутички із браконьєрами, від яких отримував особисті погрози. Викрив групу осіб із сусідньої області під час нічних браконьєрських полювань. Вони приїхали на ділянку НПП, де найвища концентрація копитних тварин. Пан Володимир затримав порушників та викликав поліцію. Проти порушників відкрито карну справу.
Територія Бузького Гарду визнана одним із Чудес України й охороняється не лише на національному рівні, але й на європейському як частина Смарагдової мережі. Проте сьогодні велика частина Миколаївщини на лінії вогню. Віримо у майбутню перемогу України над російським агресором і в те, що скоро вотчина пана Володимира приваблюватиме туристів з усього світу!
Як проводяться громадські слухання щодо оцінки впливу на довкілля під час воєнного стану - Міндовкілля надає роз'яснення
Під час воєнного стану в Україні громадські слухання щодо оцінки впливу на довкілля проводитимуть у режимі відеоконференції.
Це передбачено Законом “Про оцінку впливу на довкілля”, а саме змінами, які набули чинності 29 липня цього року.
❗Отже, з 31 липня в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля суб’єкт господарювання має вказувати:
▪інформацію про дату і час проведення громадських слухань;
▪посилання для підключення до відеоконференції (таке посилання створює відповідний уповноважений орган).
🔺У територіальних громадах, що розташовані в зоні бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації, ОВД планованої діяльності не здійснюється.
🔺Суб’єкт господарювання може ініціювати проведення ОВД на територіях в зоні бойових дій - за умови, що там здійснюють свої повноваження органи державної влади України та існує можливість забезпечити проведення процедури відповідно до Закону.
Більше інформації на нашому сайті.
Під час воєнного стану в Україні громадські слухання щодо оцінки впливу на довкілля проводитимуть у режимі відеоконференції.
Це передбачено Законом “Про оцінку впливу на довкілля”, а саме змінами, які набули чинності 29 липня цього року.
❗Отже, з 31 липня в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля суб’єкт господарювання має вказувати:
▪інформацію про дату і час проведення громадських слухань;
▪посилання для підключення до відеоконференції (таке посилання створює відповідний уповноважений орган).
🔺У територіальних громадах, що розташовані в зоні бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації, ОВД планованої діяльності не здійснюється.
🔺Суб’єкт господарювання може ініціювати проведення ОВД на територіях в зоні бойових дій - за умови, що там здійснюють свої повноваження органи державної влади України та існує можливість забезпечити проведення процедури відповідно до Закону.
Більше інформації на нашому сайті.
#УкраїнськіРейнджери
💪Продовжуємо ділитися історіями наших природоохоронців.
Чи знаєте ви, чим цікава робота захисників довкілля? - Вони мають можливість побачити те, що природа ретельно приховує від людського ока.
То був звичайний робочий день Руслана Нарока - інспектора з охорони природно-заповідного фонду національного парку «Північне Поділля». Він, як завжди, здійснював огляд однієї з ділянок і раптом помітив дещо цікаве - сім’ю борсуків – двох малюків і їхню маму.
🦡У дикій природі зустріти борсуків удень майже так само неможливо, як знайти цвіт папороті на Івана Купала. Адже ці тваринки проводять активну частину свого життя уночі.
Тож ми ж радо ділимося з вами фото, яке зробив пан Руслан в українському національному парку.
Сьогодні природоохоронець мужньо захищає Українську Державність у лавах Збройних Сил - аби шансів у нас з вами побачити борсуків удень чи знайти цвіт папороті було більше, аніж зустріти російського ворога.
Хочемо, аби всі наші інспектори, які взяли до рук зброю, швидше повернулися до своїх домівок, лісів та заповідників.
💪Продовжуємо ділитися історіями наших природоохоронців.
Чи знаєте ви, чим цікава робота захисників довкілля? - Вони мають можливість побачити те, що природа ретельно приховує від людського ока.
То був звичайний робочий день Руслана Нарока - інспектора з охорони природно-заповідного фонду національного парку «Північне Поділля». Він, як завжди, здійснював огляд однієї з ділянок і раптом помітив дещо цікаве - сім’ю борсуків – двох малюків і їхню маму.
🦡У дикій природі зустріти борсуків удень майже так само неможливо, як знайти цвіт папороті на Івана Купала. Адже ці тваринки проводять активну частину свого життя уночі.
Тож ми ж радо ділимося з вами фото, яке зробив пан Руслан в українському національному парку.
Сьогодні природоохоронець мужньо захищає Українську Державність у лавах Збройних Сил - аби шансів у нас з вами побачити борсуків удень чи знайти цвіт папороті було більше, аніж зустріти російського ворога.
Хочемо, аби всі наші інспектори, які взяли до рук зброю, швидше повернулися до своїх домівок, лісів та заповідників.
Forwarded from Андрій Єрмак 🇺🇦
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Наш Джарилгач.
Росіяни там горітимуть.
Росіяни там горітимуть.
#УкраїнськіРейнджери
Робота наших природоохоронців у воєнний час ще більш ризикована, ніж до повномасштабного вторгнення.
З перших днів війни в лісах нацпарку “Голосіївський” точилися бої. Наслідки відчуваються й донині, розповідають інспектори та діляться своїми історіями.
У серпні 2022 року під час чергового обходу території працівники Нацпарку Владислав та Ігор Жуковичі виявили підозрілий предмет.
💬 «Ми обережно пішли квартальною просікою і побачили справжнісіньку ракету! Ми повернулися до машини, взяли сигнальну стрічку і перекрили нею прохід до щойновиявленого небезпечного предмета. Після цього викликали фахівців», – розповідає Ігор Жукович.
На місце події одразу приїхали працівники Нацполіції, ДСНС та сапери. Виявилося, що це – нерозірвана ракета БМ-21 «Град».
💬 «Найстрашніше те, що за 150-200 метрів звідси знаходиться дитячий табір. В той день в ньому був лише місцевий охоронець. Проте якби цей снаряд ніхто не знайшов, важко уявити, що могло статись по завершенню війни після відновлення роботи табору», – додає пан Ігор.
Схожа історія відбулась і у 2023 році. Ігор Жукович під час патрулювання території виявив залишки іншої ракети, яка врізалась в одну з сосен на межі парку і житлової забудови. Вона здетонувала за 150 метрів від дитячого садочку.
Тож наші природоохоронці вкотре закликають містян бути обережними та не нехтувати забороною відвідувати ліси. Адже це може коштувати життя.
Робота наших природоохоронців у воєнний час ще більш ризикована, ніж до повномасштабного вторгнення.
З перших днів війни в лісах нацпарку “Голосіївський” точилися бої. Наслідки відчуваються й донині, розповідають інспектори та діляться своїми історіями.
У серпні 2022 року під час чергового обходу території працівники Нацпарку Владислав та Ігор Жуковичі виявили підозрілий предмет.
💬 «Ми обережно пішли квартальною просікою і побачили справжнісіньку ракету! Ми повернулися до машини, взяли сигнальну стрічку і перекрили нею прохід до щойновиявленого небезпечного предмета. Після цього викликали фахівців», – розповідає Ігор Жукович.
На місце події одразу приїхали працівники Нацполіції, ДСНС та сапери. Виявилося, що це – нерозірвана ракета БМ-21 «Град».
💬 «Найстрашніше те, що за 150-200 метрів звідси знаходиться дитячий табір. В той день в ньому був лише місцевий охоронець. Проте якби цей снаряд ніхто не знайшов, важко уявити, що могло статись по завершенню війни після відновлення роботи табору», – додає пан Ігор.
Схожа історія відбулась і у 2023 році. Ігор Жукович під час патрулювання території виявив залишки іншої ракети, яка врізалась в одну з сосен на межі парку і житлової забудови. Вона здетонувала за 150 метрів від дитячого садочку.
Тож наші природоохоронці вкотре закликають містян бути обережними та не нехтувати забороною відвідувати ліси. Адже це може коштувати життя.
Українцям, які використовують воду з артезіанських свердловин для власних потреб, не потрібно встановлювати лічильники!
Рішення Уряду направлені на завершення реформи надрокористування в країні і не вводять ніяких нових правил для тих, хто користується такою водою у побуті. На цьому наголосив Міністр Руслан Стрілець під час спілкування з журналістами у прямому ефірі телемарафону ЄдиніНовини.
Тезисно про головне:
▪️створення цифрового Державного реєстру артезіанських свердловин - це про облік, систематизацію, централізацію і актуалізацію даних;
▪️це про повне розуміння державою скільки таких свердловин по країні, де вони знаходяться і в якому стані. Надзвичайна ситуація в Херсонській і Миколаївській областях показала наскільки важливою є така інформація для швидкого прийняття рішень і забезпечення людей водою;
▪️і облік свердловин, і плата за користування водою, і зобов'язання отримувати дозвільні документи стосуються виключно бізнесу. Ці вимоги існували ще задовго до впровадження реформи. Єдине, що зараз змінюється - це формат взаємодії з державою. Він стає простим, цифровим, зручним.
Руслан Стрілець: Не варто вірити фейкам та розповсюджувати їх. Давайте не будемо допомагати ворогу у його інформаційно-психологічних операціях. Тримаймо стрій та рухаємо країну до європейських стандартів життя.
Рішення Уряду направлені на завершення реформи надрокористування в країні і не вводять ніяких нових правил для тих, хто користується такою водою у побуті. На цьому наголосив Міністр Руслан Стрілець під час спілкування з журналістами у прямому ефірі телемарафону ЄдиніНовини.
Тезисно про головне:
▪️створення цифрового Державного реєстру артезіанських свердловин - це про облік, систематизацію, централізацію і актуалізацію даних;
▪️це про повне розуміння державою скільки таких свердловин по країні, де вони знаходяться і в якому стані. Надзвичайна ситуація в Херсонській і Миколаївській областях показала наскільки важливою є така інформація для швидкого прийняття рішень і забезпечення людей водою;
▪️і облік свердловин, і плата за користування водою, і зобов'язання отримувати дозвільні документи стосуються виключно бізнесу. Ці вимоги існували ще задовго до впровадження реформи. Єдине, що зараз змінюється - це формат взаємодії з державою. Він стає простим, цифровим, зручним.
Руслан Стрілець: Не варто вірити фейкам та розповсюджувати їх. Давайте не будемо допомагати ворогу у його інформаційно-психологічних операціях. Тримаймо стрій та рухаємо країну до європейських стандартів життя.
