⚡️Понад 250 справ у реєстрі стратегічної екологічної оцінки за два місяці його роботи на ЕкоСистемі

Цифровізуючи СЕО, ми створюємо відкриту для громадськості та інвесторів базу даних документів державного планування, щодо яких здійснено процедуру стратегічної екологічної оцінки.

❗️Для чого потрібно проводити таку оцінку?

Уявіть, що ви хочете створити індустріальний парк. Приміром як UNIT City у Києві чи «Біла Церква» на Київщині.
Уже визначилися з місцем. Розробили проєкт детального плану території для розміщення індустріального парку.
І от на цьому етапі, доки проєкт детального плану території не затверджено, він має пройти стратегічну екологічну оцінку.

▪️Фахівці зʼясують чи матиме майбутнє розміщення та функціонування індустріального парку негативний вплив на довкілля та здоров’я населення. Або що можна змінити у проєкті, аби він став екологічно збалансованим.

▪️Оцінять вплив проєкту на: флору, фауну, біорізноманіття, клімат, повітря, воду, ландшафт, природні території та об’єкти, здоров’я населення. А також врахують громадську думку щодо реалізації Проєкту.

Якщо у результаті оцінки виявиться, що будівництво матиме негативні наслідки на довкілля чи здоров’я людей на цій території, органи державної влади не затвердять такий Проєкт або запропонують альтернативні місця розміщення індустріального парку. Адже це порушує принципи сталого розвитку та збереження природи. Місцева влада має підібрати іншу територію для розміщення індустріального парку і передбачити коригування Проєкту.

Здійснення стратегічної екологічної оцінки дозволить майбутнім інвесторам індустріальних парків уникнути ризиків для здійснення підприємницької діяльності.

✔️Тобто, стратегічна екологічна оцінка допомагає ще на стадії планування виявити та врахувати фактори, які можуть вплинути на довкілля та здоров'я людини. І надає відповідальним за планування органам рекомендації щодо пом’якшення можливих наслідків та відкриває альтернативні шляхи розвитку.

Реєстр СЕО створений за сприяння проєкту ЄС APENA 3.

​​⭕️ Як війна впливає на довкілля України та Європи: Міндовкілля з партнерами презентувало перше інфографічне дослідження

Понад 30 сторінок українською та англійською мовами показують як бойові дії, окупація та свідоме знищення росією всього живого шкодять екосистемам України та континенту.

💬 “За 512 днів великої війни наші фахівці вже зафіксували близько 2,5 тисяч злочинів окупантів проти довкілля. Збитки сягають понад 2 трильйони гривень. Для прикладу, це більше ніж ВВП Латвії у 2022 році”, - наголосив перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександр Краснолуцький на пресконференції щодо презентації дослідження.

Як раніше відзначав Міністр Руслан Стрілець, 1 день війни спричиняє довкіллю збитки на суму у 102 млн євро або 4 млрд гривень. І це без урахування екоциду рф на Каховській ГЕС.

Лише з підривом Каховського водосховища Україна втратила 18 мільярдів кубічних метрів води. Такі дії росіян цілком підпадають під визначення екоцид. Цього обсягу води було б достатньо, аби 2 дні поїти все населення Землі. Сьогодні найбільше водосховище України зазнає змін. Нацпарки «Нижньодніпровський», «Великий Луг» та «Кам’янська Січ» очікує поступове і довге відновлення.

💬 “У пункті 8 Формули миру Володимира Зеленського передбачено припинення екоциду та компенсація Україні за шкоду довкіллю. І процес реалізації цього пункту вже розпочався. 30 червня в Офісі Президента відбулося перше засідання Міжнародної робочої групи щодо екологічних наслідків війни. Робоча група зосередиться на оцінці впливу війни на довкілля, екологічному відновленні та механізмах притягнення агресора до відповідальності”, - розповів Олександр Краснолуцький.

Для того, щоб привернути увагу світу до довкіллєвих наслідків війни, Міндовкілля підтримало підготовку відповідного інфографічного дослідження. Воно розраховане на журналістів, урядовців, представників громадських організацій — на тих, хто приймає рішення про підтримку України або адвокатує прийняття таких рішень, розповідає про війну в Україні.

Ми дякуємо колегам з Top Lead й партнерам за підготовку першого інфографічного довідника про шкоду довкіллю. Чим більше світ знатиме про наслідки війни і підтримуватиме Україну, тим швидшою буде Перемога.

#екоцид

Каховське водосховище після російського теракту.

Фото: Astra

​​🏕Якщо ви давно або ніколи не бували на Бакоті, є привід обрати це місце для відновлення сил та поліпшення ментального здоров'я

У Нацпарку «Подільські Товтри» для цього створені усі умови. Тут гармонійно поєднуються збереження природи та розвиток рекреації й туризму:

▪️Візит-центр;
▪️Підвісна дерев’яна доріжка;
▪️Еколого-туристична стежка «Давня Бакота» й фотозони;
▪️Паспортизований пляж «Сокіл»;
▪️Будиночки, де можна зупинитися на кілька ночей.

Очікується встановлення оглядового майданчика та інклюзивної 3D-моделі Бакотської затоки.

Поступово Бакота перетворюється з туристичного маршруту одного дня на масштабний рекреаційний проєкт. Сюди можна приїжджати сім’єю, з друзями або й наодинці. Природа тут пропонує простір для відпочинку з близькими, для роздумів або ж просто внутрішньої тиші. Кожен знайде в Бакоті те, що потрібно йому в ці буремні часи, аби не падати духом.

Більше корисної інформації про те, як зберегти ментальне здоров’я під час війни та техніки самодопомоги можна знайти, на сторінках Всеукраїнської програми ментального здоров’я #Тияк, яка впроваджується за ініціативи першої леді України Олени Зеленської.

Facebook | Telegram

​​#Екоцид

Навіть на окупованій території росії не вдасться приховати наслідки своїх злочинних дій.

Телеграм каналами шириться інформація про тіла мертвих дельфінів, які знаходять на берегах Кирилівки у Запорізькій області. Такі дані повідомляють і місцеві мешканці.

За непідтвердженою інформацією, випадки смерті ссавців зафіксовані на території ландшафтного заказника “Коса Федотова” після південно-західного шторму. Це дозволяє припустити про їх загибель у районі південніше острову Бирючий.

⭕️ Які причини смерті китоподібних?
Як стверджують місцеві мешканці, тіла дельфінів не мають ознак пошкодження від сіток та гвинтів. Тож на їх загибель могли вплинути постійні вибухи, шумове та хімічне забруднення.

Адже на узбережжі ландшафтного заказника “Коса Федотова” розташовано не менше трьох полігонів, де росіяни проводять навчання мінометних підрозділів. Авіація рф постійно маневрує на узбережжі Азовського моря та здійснює запуск ракет.
Наразі через окупацію населених пунктів, Україна не може повною мірою оцінити масштаб трагедії на узбережжі Азовського моря. Але росія має бути певна, після звільнення наших територій світ обов'язково дізнається жахливу правду про їх екологічні злочини!

💪 Допомогти нам у фіксації таких злочинів сьогодні може кожен. Про всі факти шкоди довкіллю просимо повідомляти нам через застосунок ЕкоЗагроза. Кожне ваше повідомлення також впливає на розмір репарацій, які Україна вимагатиме від агресора.

Фото взяте з https://t.me/brdVP/12089

​​Продовжуємо розповідати про Стратегічну екологічну оцінку

Щоб переконатися у важливості і необхідності такої процедури, пропонуємо розглянути конкретні приклади з міжнародного досвіду.

🔹Так, візьмемо Норвегію. Свого часу тут розглядали Програму будівництва морських вітроелектростанцій. Визначили 15 зон для розміщення “вітряків”. Після проходження процедури СЕО - у документі залишили лише 5. Це території, де розміщення вітроелектростанцій найменше впливатиме на довкілля, не шкодитиме рибному господарству, нафто- та газовидобувній промисловості, туризму.

🔹Аналогічна ситуація у Данії. Під час проведення СЕО для Національного плану дій в галузі відновлюваних джерел енергії з’ясувалося, що вітроелектростанції можуть створювати високий рівень шуму і цим впливати на місцевих мешканців. Тож, із плану вилучили певну територію та відкорегували документ.

🔹У Нідерландах завдяки проведенню СЕО під час розробки Національної стратегії розвитку трубопроводів виявили, що проєкт зашкодить довкіллю. Відтак деякі маршрути змінили, а від деяких взагалі відмовилися.

З цих прикладів видно, як завдяки стратегічній екологічній оцінці ще на стадії планування можна виявити та врахувати фактори, які впливатимуть на довкілля та здоров'я людини. А отже запобігти такому впливу.

Що Україна?

У нас попереду довгий шлях відбудови, який має враховувати не лише економічний зиск, а й екологічні наслідки в довгостроковій перспективі. СЕО стане одним з таких інструментів ще на етапах планування.

✔Механізми СЕО в Україні почали впроваджувати ще з 2018 року в рамках імплементації Директиви № 2001/42/ЄC.

✔Однак Україна пішла далі та першою серед країн ЄС почала вдосконалювати та оцифровувати процедуру - не змінюючи її суть та основні складові. Так, вже два місяці на ЕкоСистемі працює Реєстр стратегічної екологічної оцінки. Це платформа, що міститиме дані про всі стратегічні екологічні оцінки, які проходитимуть в Україні.
Цифровізація зробить процедуру СЕО зручною та доступною, а екологічну інформацію відкритою для громадськості як це передбачено Оргуською конвенцією та іншими європейськими директивами.

​​У Міндовкіллі обговорили питання особливостей здійснення ОВД у сфері надрокористування

✅Практичні питання оцінки впливу на довкілля у сфері надрокористування під час онлайн зустрічі обговорили представники Міндовкілля та Європейської бізнес асоціації.

Це перша робоча зустріч, в рамках започаткованої ініціативи щомісячного обговорення питань, які виникають у бізнесу в ході практичної реалізації вимог законодавства у сфері ОВД.

“Такий формат обговорення практичних питань, пов'язаних з оцінкою впливу на довкілля, допоможе бізнесу сприймати ОВД не як регуляторний бар'єр, а як інструмент, що сприяє прийняттю екологічно виважених рішень та розвивитку бізнесу без шкоди для довкілля” - зазначила заступниця Міністра Олена Крамаренко.

Серед іншого учасники заходу обговорили:

✔проведення ОВД у контексті надання надр у користування через аукціони;
✔особливості зміни цільового призначення земель при здійснені ОВД для об'єктів надрокористування;
✔можливе додаткове законодавче врегулювання післяпроєктного моніторингу та додаткової оцінки впливу на довкілля.

🤝Для полегшення роботи усіх зацікавлених сторін, за результатами зустрічі домовилися про створення путівника з питань оцінки впливу на довкілля у сфері надрокористування. Представники бізнесу підготують запитання, які найчастіше виникають в ході практичної діяльності, а Міндовкілля в свою чергу надасть відповіді на них і оприлюднить для загалу.

❗Наступний захід Міндовкілля планує провести через місяць вже для іншої галузі промисловості.

​​🇺🇦🇦🇹Розвиток природно-заповідного фонду та повоєнне відновлення обговорили під час зустрічі Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець та Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Австрія в Україні Арад Бенкьо.

У фокусі зустрічі:
▪️розмінування лісів та територій природно-заповідного фонду. За словами Міністра, 30% від всієї території України сьогодні заміновано. Для порівняння, це як дві площі Австрії. Для розмінування знадобляться десятки років і допомога партнерів.
▪️ патронаж деокупованих національних парків за зразком Литви та Німеччини. Після росіян цінні природоохоронні землі України перетворюються на випалену землю. Паркам потрібна буде допомога для відновлення своєї роботи та екосистем.
▪️ перспективи торгівлі квотами на викиди парникових газів між країнами за статтею 6 Паризької угоди. Це стане значною підтримкою для зеленої відбудови України після війни.
▪️ залучення сучасних технологій для будівництва сміттєперероблювальної інфраструктури по всій країні, розвитку відновлювальної енергетики в Зоні відчуження тощо. Швидке зелене відновлення потребуватиме підтримки партнерів.

​​Руслан Стрілець: Наша державність – цивілізаційний вибір.

Цей вибір більш як тисячу років тому зробили наші предки. Ми втілюємо його, борючись за Українську Державність.

З Днем Української Державності!
Боротьба триває 🇺🇦

​​​​​​⚡️ Уряд надав офіційний статус довкіллєвому ресурсу ЕкоЗагроза та повідомленням, які подаються через сервіс.

Встановлено і порядок реагування на них з боку Державної екологічної інспекції України.

Руслан Стрілець: Тепер інспектори фіксуватимуть екологічні злочини росії та нараховуватимуть збитки не лише у рамках відкритих кримінальних проваджень, а й за кожним зверненням українців - там, де це можливо з урахуванням безпекової ситуації. Це дозволить нам сформувати повний відкритий Публічний реєстр збитків довкіллю, дані з якого передаватимуться до Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією рф проти України.

Через ЕкоЗагрозу https://ecozagroza.gov.ua ми вже отримали близько 2,5 тисяч повідомлень про завдану шкоду довкіллю.

Спільне протистояння ворогу задля захисту довкілля триває!

​​Руслан Стрілець: Мальовничі пейзажі України – результат кропіткої праці людей та ризику, а особливо – в часи війни.

Щоденно на сторожі наших природних багатств стоїть більше 2000 працівників Служби держохорони природно-заповідного фонду.

Вони захищають заповідні території, розуміються на природних процесах і першими дізнаються про всі природні зміни. Вони рятують життя тварин, збирають інформацію про біорізноманіття, організовують штучні гніздівлі, заготовляють корми, працюють з відвідувачами та розказують їм про природні цінності.

“Сьогодні – Всесвітній день рейнджера. В Україні офіційно немає такої посади, але є “військо” фахівців, які 24/7 дбають про захист дикої природи. Вдячний кожному з вас за все, що ви робите!”, - зазначив Міністр.

​​До Всесвітнього дня рейнджерів ми підготували серію публікацій про українських природоохоронців. Бо кожен із них заслуговує на особливу увагу та слова вдячності. Звичайно, розповісти про понад 2000 працівників Служби держохорони природно-заповідного фонду не вистачить і року. Однак поділимося найбільш цікавими історіями та біографіями.

Наші природоохоронці – це не лише захисники дикої природи, вони талановиті фотографи, художники, посадовці, різьбярі, письменники, Захисники країни - і цей список можна продовжувати ще довго.

Тож знайомтеся, один з найдосвідченіших українських рейнджерів – Володимир Васьків. Пан Володимир – начальник Богданівського природоохоронного науково-дослідного відділення НПП "Бузький Гард" і справжній миколаївський Чак Норріс.

Під час повномасштабного вторгнення його робота стала ще ризикованішою. Пан Володимир організував та очолив добровільне формування територіальної оборони. Забезпечив допомогу Збройним Силам України.

Неодноразово затримував порушників природоохоронного законодавства. Вступав у сутички із браконьєрами, від яких отримував особисті погрози. Викрив групу осіб із сусідньої області під час нічних браконьєрських полювань. Вони приїхали на ділянку НПП, де найвища концентрація копитних тварин. Пан Володимир затримав порушників та викликав поліцію. Проти порушників відкрито карну справу.

Територія Бузького Гарду визнана одним із Чудес України й охороняється не лише на національному рівні, але й на європейському як частина Смарагдової мережі. Проте сьогодні велика частина Миколаївщини на лінії вогню. Віримо у майбутню перемогу України над російським агресором і в те, що скоро вотчина пана Володимира приваблюватиме туристів з усього світу!

​​Як проводяться громадські слухання щодо оцінки впливу на довкілля під час воєнного стану - Міндовкілля надає роз'яснення

Під час воєнного стану в Україні громадські слухання щодо оцінки впливу на довкілля проводитимуть у режимі відеоконференції.

Це передбачено Законом “Про оцінку впливу на довкілля”, а саме змінами, які набули чинності 29 липня цього року.

❗Отже, з 31 липня в оголошенні про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля суб’єкт господарювання має вказувати:

▪інформацію про дату і час проведення громадських слухань;

▪посилання для підключення до відеоконференції (таке посилання створює відповідний уповноважений орган).

🔺У територіальних громадах, що розташовані в зоні бойових дій або перебувають у тимчасовій окупації, ОВД планованої діяльності не здійснюється.

🔺Суб’єкт господарювання може ініціювати проведення ОВД на територіях в зоні бойових дій - за умови, що там здійснюють свої повноваження органи державної влади України та існує можливість забезпечити проведення процедури відповідно до Закону.

Більше інформації на нашому сайті.

​​#УкраїнськіРейнджери

💪Продовжуємо ділитися історіями наших природоохоронців.

Чи знаєте ви, чим цікава робота захисників довкілля? - Вони мають можливість побачити те, що природа ретельно приховує від людського ока.

То був звичайний робочий день Руслана Нарока - інспектора з охорони природно-заповідного фонду національного парку «Північне Поділля». Він, як завжди, здійснював огляд однієї з ділянок і раптом помітив дещо цікаве - сім’ю борсуків – двох малюків і їхню маму.

🦡У дикій природі зустріти борсуків удень майже так само неможливо, як знайти цвіт папороті на Івана Купала. Адже ці тваринки проводять активну частину свого життя уночі.

Тож ми ж радо ділимося з вами фото, яке зробив пан Руслан в українському національному парку.

Сьогодні природоохоронець мужньо захищає Українську Державність у лавах Збройних Сил - аби шансів у нас з вами побачити борсуків удень чи знайти цвіт папороті було більше, аніж зустріти російського ворога.

Хочемо, аби всі наші інспектори, які взяли до рук зброю, швидше повернулися до своїх домівок, лісів та заповідників.