дихати
давно не знав я відчуття,
коли не сірі хмари коло мене.
коли тіло сіра пляма, обличчя сталевими цвяхами забитий морок.
можливо, я всього лиш потребую вітру з листям зеленим, що вже червоніє від білого хладу.
я вдихаю сум, радість, злість і любов, щоб нарешті згадати про дитинні, невсідомленні дні, пролітаючи небо широке, океан почуттів
давно не знав я відчуття,
коли не сірі хмари коло мене.
коли тіло сіра пляма, обличчя сталевими цвяхами забитий морок.
можливо, я всього лиш потребую вітру з листям зеленим, що вже червоніє від білого хладу.
я вдихаю сум, радість, злість і любов, щоб нарешті згадати про дитинні, невсідомленні дні, пролітаючи небо широке, океан почуттів
❤1