Заходьте на стрім! Розповідатиму про ситуацію в Ірані та як вона зараз може вплинути на Близький Схід)

🇮🇷 Економічні наслідки ескалації навколо Ірану

Коментар молодшого дослідника ADASTRA, автора проєкту «MENAlysis» Дениса Клименка:

Станом на 28 лютого 2026 року спільний удар Ізраїлю та США по Ірану та симетрична відповідь Тегерана по американських базах радикально змінюють глобальний економічний ландшафт, хоч і з короткостроковими ефектами.

На вихідних ринках ціна показує потенційну реакцію зі збільшенням цін на WTI на $6 за барель – ближче до $73. Ще тиждень тому ф’ючерси Brent піднялись до $72 за барель і вище на тлі ескалації в регіоні Затоки. Ефект є короткостроковим і допоки в регіоні зберігається ескалація, ціни на нафту триматимуться на високій позначці. Головний ризик – перекриття або мінування Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового споживання нафти та 25% скрапленого природного газу. Геополітичні премії призводять до двох серйозних ефектів на міжнародному енергетичному та логістичному ринках.

Перша проблема полягає у підвищенні цін на нафту. Ще з грудня 2025 року країни ОПЕК повідомляли про наміри нарощувати добування нафти в другому кварталі 2026 року і ці дані почали підтверджуватись. Скачок цін на нафту може зберегтись в зоні $70-80 за барель і не підвищуватись далі у зв’язку із перевидобутком нафти з боку одночасно США, Бразилії, Гайяни і країн ОПЕК.

Навіть якщо Іран втратить свої виробничі спроможності (судячи з усього, удари по логістичній інфраструктурі були мінімум в порту Чебахар у Індійському океані), нафтові держави просто заміщатимуть цей дефіцит. Зараз ОПЕК перебувають у неоголошеній ціновій війні проти США і змагаються за частку нафтового ринку. Аналогічно, поставки СПГ із Катару перебувають під загрозою, що провокує стрибок цін на енергоносії в Європі та Азії, нівелюючи успіхи в енергозаміщенні.

Сам факт підйому ці не гарантує збільшення прибутку. Це передусім спричинить нову хвилю інфляції у ключових країнах, яких цей конфлікт торкнувся. Існують загрози для США – хоч скачок цін на нафту дозволяє виділяти з федерального бюджету менше коштів на субсидії, це може спровокувати скачок цін на пальне в Штатах, що не відповідає інтересах Трампа тримати ціну на нафту в районі $55 за барель.

У зв’язку із геополітичною нестабільністю ціни підвищуються на всю логістику. Авіаперевезення тимчасово паралізоване, а загрози в Ормузькій протоці та поновлення активності хуситів можуть спричинити ризики в акваторії Червоного моря. Це може спровокувати збільшення цін на фрахт і страхування комерційного флоту в субрегіоні та на ринку корабельних перевезень в цілому. В інших регіонах скачок цін на нафту чи газ може спричинити зростання цін на пальне загалом.

На тлі нормалізації відносин 2023 року Іран не хоче псувати відносини з арабськими державами, тому ризики перекриття Ормузької протоки лишаються малоймовірними. Однак сам факт ескалації спричинить високу волатильність на ринку і хоч короткостроково, але це може вплинути на взаємозв’язані сфери енергетики та логістики в глобальних масштабах.

✨ ADASTRA І Усе про міжнародні відносини

⛴🇮🇷Оскільки Іран заявив про перекриття Ормузької протоки, варто зараз додати кілька важливих деталей

- Це дійсно було, але реалізація цього складна: Іран може спробувати перекрити протоку (вона сама по собі вузька по фарватеру — до 4 км ширини), але ударів у відповідь по Ірану можна очікувати. Перекриття матиме 2 форми: магнітні міни та обстріли з малих маневрених кораблів КВІР чи із суші;
- Reuters повідомляють, що трейдери і логістичні структури відмовляються постачати нафту через протоку. Зараз на трекерах зберігається рух кораблів через протоку, але через 1-2 дні в протоці може початись затишшя: кораблі намагаються проскочити, поки можна.

Кораблі не зможуть просто пройти вздовж узбережжя арабських країн у зв'язку з великою вагою і ризиками пошкодження об рифи на мілині, а також це не захистить їх від іранських ракет чи БПЛА. Можливий зараз супровід американцями танкерів, щоб хоча б якось знизити ризики для арабських монархій і показати, що вони не страждатимуть від американської війни з Іраном. Прецедент цього вже був під час Ірано-іракської війни 1980-1988 років.

P.S. Щодо Хаменеї ситуація невідома, поспішних висновків не робитиму. Також я планую найближчим часом відкрити канал на TikTok, де поки що викладатиму невеликі пости: там буде менше аналітики і більше коротеньких пояснень про Близький Схід з візуальним супроводом.

Сьогодні день для мене, як для одного автора каналу, був трошки по Ірану продуктивним. Якщо ви лише зараз побачили ці пости, то ось перше повідомлення за сьогодні і потроху розбирав ситуацію, що і як сталось сьогодні на Близькому Сході. Ймовірно, будуть апдейти. Також дуже вдячний вам за допомогу в просуванні каналу. Я починав його без особливих сподівань, але вже сьогодні я маю понад 200 підписників, за що усіх обіймаю! ❤️

🇮🇷 Верховний Лідер Ірану Алі Хаменеї загинув унаслідок ударів США/Ізраїлю 28 лютого

Остаточне підтвердження, що США намагались повторити сценарій Лівії 2011 року. На ділі, вийшло щось на кшталт СРСР 1982 року після смерті Брежнєва. Зараз поки що йде по цьому плану – закликати народ повстати проти лідера і під час хаосу лідера вбити. Найбільш актуальне питання – хто очолить Іран?

Оскільки в Ірані розгалужена вертикаль влади, боротьба буде серйозна. З 1979 року ця мережа еліт шукатиме варіант статус-кво для політики Ірану, буде схвалений кліриками Куму (іранський релігійний центр) та КВІР, а також зможе вести гнучку політику з метою нормалізації як і з арабами, так і з Заходом в довгостроковій перспективі. Найбільшими "партіями", які можуть боротись за владу, є якраз КВІР та Кум.

Зараз влада буде розділена між 3 гілками влади на перехідний період: президент Масуд Пезешкіан, голова судової влади, а також правознавець з Ради Вартових. Остання обиратиме Верховного лідера Ірану.

Потенційний спадкоємець — Моджтаба Хаменеї, син Алі, який має тісні зв'язки з КВІР. Його точно схвалять КВІР у тому числі, аби він продовжував політику батька. Однак невідомо, чи він живий, а також в Кумі його можуть не прийняти. Призначення сина Алі може показувати розворот Ірану в бік монархії, проти якої і сталась революція в 1979 році.

Звичайно, Моджтабу зараз вважають найбільш реальним кандидатом, але сам факт того, що він син, створює ризики в і без того дестабілізованому Ірані. Не можна і виключати, що Кум та КВІР шукатимуть компромісну для них фігуру. Вибір рахбара точно покаже, яка зараз політична ситуація в Ірані.

#аналітика

Опублікував запис вчорашнього ефіру. Охочим дізнатись про ситуацію на Близькому Сході станом на сьогодні — рекомендую до прослуховування!

🇸🇦🇮🇷Повідомляють, що в Саудівській Аравії прильоти з боку Ірану по нафтовій інфраструктурі

Один з найбільших НПЗ країни в м. Рас-Танура на узбережжі Затоки тимчасово припинив свою роботу. Востаннє таке відбувалось в 1991 році на тлі війни в Затоці, коли Ірак намагався завдавати ударів по саудівським НПЗ там же. Першочергово, Іран хоче створити негативний ефект для нафтових економік кожної країни регіону. Майже усі, крім двох, зазнали логістичного паралічу в Ормузькій протоці. Саудівська Аравія і ОАЕ — єдині країни регіону, які мають трубопроводи в обхід Ормузу (в Саудівській Аравії через Янбу, в ОАЕ — через Фуджейру).

В Тегерані прагнуть показати нафтовим монархіям повний наслідок співпраці із США та примусити арабські уряди тиснути на США. США ж розраховують, що країни Затоки унаслідок ударів будуть налаштовані проти Ірану. Ефект поки що неоднозначний: публічно вони засудили обстріли з боку Ірану, але до цього вони закликали до деескалації.

Зараз ОАЕ і КСА треба якомога активніше шукати шляхи деескалації та намагатись вплинути на США йти на переговори з Іраном через традиційного посередника у іпостасі Оману. Допоки їхні нафтові спроможності обмежені, США може спокійно продовжуватиме експорт нафти разом з країнами Латинської Америки. Аналогічні вигоди можуть отримати Казахстан з РФ, хоч і з негативним ефектом у вигляді збільшення цін на логістичні послуги.

P.S. Москва досі обмежена price cap, однак на торгівлю в рамках тіньового флоту це обмеження не поширюється і ціни там більше прив'язані до бенчмарку Urals.

#аналітика

Не можу підтвердити інформацію, що Моджтаба Хаменеї став новим Верховним лідером Ірану. Першоджерело — опозиційний британський канал "Iran International", однак в Ірані поки що нічого не повідомляють. Я б цю інформацію сприймав зі скепсисом поки що: поки що тривають взаємні обстріли і оголошення Моджтаби рахбаром буквально робить його ще пріоритетнішою ціллю для США/Ізраїлю. Не можна виключати, що його постійне прагнення не з'являтись на таблоїдах посприяло тому, щоб поки що нічого не оголошувати. Але я сприймаю його як найбільш ймовірного кандидата, хоч і не компромісного.

Якщо дійсно Моджтаба, як фаворит КВІР, буде обраний, значить:

- Алі прагнув поставити свого сина при владі або зробити одним з кандидатів ще за свого життя. Раніше на це вказувало його стрімке кар'єрне просування. Офіційно його титул середній — "Худжат аль-Іслам", але державні ЗМІ несподівано почали називати його "Аятолою" з 2023-2024 років і в Кумі клірики серйозно засуджували це. Рахбар мусить бути виключно аятолою;
- КВІР зуміли натиснути на релігійних кліриків та інші слабші фракції на кшталт технократів чи реформістів.

Моджтаба хоч і не є аятолою, але для Ірану він є найбільш ефективною особою станом на сьогодні. За ним стоїть "власна армія" і він має досвід роботи в кризових ситуаціях ще з протестів 2009 року. Якраз, коли на тлі ударів антиурядові протести збереглись — подія практично безпрецедентна, оскільки раніше після ударів по Ірану були виключно проурядові акції. Моджтаба більш радикальний від свого батька і його тісні контакти з КВІР створюють нову загрозу гібридної війни Ірану проти країн Близького Сходу, передусім спроби відновлення "Вісі Опору". Але допоки лідера офіційно в Тегерані не проголосять, гадати сенсу особливо немає.

#аналітика

🇮🇷 Республіканський Слон у ролі Лева. Лютневі удари по Ірану та ризики для Близького Сходу

Удари США та Ізраїлю по Ірану, загибель верховного лідера Алі Хаменеї, ракетні атаки по країнах Затоки та загроза блокади Ормузької протоки — події кінця лютого 2026 року можуть стати початком найбільшої кризи на Близькому Сході за останні десятиліття. Вашингтон намагається змусити Тегеран відмовитись від ядерної програми, тоді як Іран відповідає ударами по військових базах союзників США та атаками на енергетичну інфраструктуру.

💬 У новому матеріалі молодшого аналітика ADASTRA, автора проєкту «MENAlysis» Дениса Клименка читайте:
• чому операції США та Ізраїлю можуть нагадувати сценарій Лівії 2011 року
• як атаки Ірану по країнах Затоки перетворюють локальний конфлікт на регіональну війну
• чому блокада Ормузької протоки може спричинити новий енергетичний шок
• які сценарії розвитку подій виглядають найбільш імовірними

✨ ADASTRA — про геополітику, енергетику та конфлікти, що формують нову архітектуру світової політики

ADASTRA опублікували статтю щодо Ірану і поточної ситуації. Всім рекомендую до прочитання, якщо хочете бути в курсі актуальних подій. ☝️

🇮🇷🇦🇿 Дав учора коментар Суспільному щодо удару Ірану по Азербайджану. Перший подібний досвід публічних виступів. Очікуйте сьогодні ще один коментар щодо ситуації в Іранському Курдистані на "Апострофі". Stay tuned.

🇮🇷Поговорили сьогодні на "Апострофі" щодо ситуації в Іранському Курдистані, чому ситуація не подібна до Іраку та Сирії, і які тут інтереси Туреччини.

15:15 🤫

Суспільне дуже красно загримували. 🔥

🇮🇱🇮🇷 Удари Ізраїлю по іранській нафтовій інфраструктурі не вплинуть на ринок

Спершу розберем ключовt — Іран практично ніколи не експортує нафтопродукти (тобто перероблену нафту). Він експортує лише сиру нафту, оскільки споживачем 90% іранської нафти є Китай. Китайці імпортують нафту через малі приватні фірми, що не належать до великої четвірки китайських державних енергетичних компаній, але куруються КПК. Ключові термінали експорту нафти розміщені в Абадані і на острові Харк.

Удари Ізраїлю сьогодні були спрямовані проти інфраструктури, яка працювала на внутрішній ринок Ірану і була основою військової логістики. Били не проти експортної інфраструктури. Мета конкретно цих ударів:

- Обмежити діяльність силових структур Ірану і спровокувати скачок цін на паливо для підсилення внутрішнього незадоволення у суспільства (Іран до цього встиг ввести запобіжні заходи: заборонив експорт їжі тиждень тому, а сьогодні ввів квоти на покупку бензину);
- Символічна відповідь Ірану, який активно обстрілює енергетичну інфраструктуру на Близькому Сході та провокує скачок цін на нафту (своєрідний акт солідарності, особливо на тлі нових ініціатив Трампа з примирення арабів і Тель-Авіву);
- Демонстрація іранському уряду, що його нафтова інфраструктура і тіньовий флот теж можуть бути в зоні ризику.

Теоретично, удари проти іранського тіньового флоту можуть зіграти на руку США, щоб обмежити постачання в Китай і це дасть виграшну позицію Саудівській Аравії та РФ у експорті. З іншого боку, це взаємні обстріли, які можуть дати поштовх повторних скачків цін на нафту і змусити Трампа піти на послаблення санкцій проти нафтової економіки РФ, аби компенсувати дефіцит. Будем дивитись далі, оскільки немає ніяких гарантій, що завтра якась ракета/дрон "випадково" не влучать у танкер, афільований з іранським урядом.

#аналітика

🇮🇷 Моджтаба Хаменеї — новий Верховний лідер Ірану

Невідомо, чи обрали його ще раніше, чи лише вчора увечері. Але судячи з минулих повідомлень від Iran International і самого бажання Моджтаби лишатись більше в тіні, він міг бути обраний саме в момент перших повідомлень. Такий вибір міг показати серйозний тиск КВІР та безальтернативність вибору — Моджтаба достатньо досвідчена в політиці та військовій справі особа і має впізнаваність в медіа.

Загалом, Моджтаба має серйозне покровительство з боку Корпусу Вартових Ісламської Революції. Це серйозний ресурс й інтереси, оскільки КВІР є не лише своєрідною "преторіанською гвардією", а й корпорацією, яка контролює крупні сегменти економіки Ірану. На деяких кліриків Куму могли натиснути, деяких залякати, деяких навіть "купити". Моджтаба знається в політиці і є радикальнішим від свого батька, оскільки Алі ще міг тримати баланс між фракціями, в той час як Моджтаба вже є зацікавленою стороною.

Його політика може на старті бути відносно поміркованою щодо конфлікту. Можливі поступки, можлива спроба поновлення ядерних переговорів, аби виграти собі час на основі зміни глав держав-учасниць, а також активізувати повторно проксі в регіоні. Тобто через деескалацію не загострювати внутрішні протиріччя, чим могли б скористатись його внутрішні політичні опоненти. Хорошим стартом для проксі вже є Ірак і з певними ризиками Ємен. У відповідь проти внутрішньої політики Моджтаби можуть виступити незгодні шиїтські клірики, якщо його політика безкомпромісності та відсутності балансу між елітами призведе до посилення впливу силовиків. Особливо це буде видно після війни, коли Моджтаба в повну міру покаже себе у внутрішній політиці.

#аналітика

Обговорили сьогодні зранку на "Суспільному" ситуацію щодо обрання Моджтаби Хаменеї та ситуації на Близькому Сході загалом. Постом вище я пояснив, що це значить для Ірану, але тут я виклав ще декілька цікавих деталей. 🤫