♾ Шановні СМС-ники!
Напевно всі ми знаємо, що таке стрічка Мебіуса. Дехто в дитинстві навіть робив її власноруч - вирізаємо прямокутну смужку з паперу, перекручуємо на 180 градусів і склеюємо кінці. А є навіть ті, хто експериментували із розрізанням стрічок із різною кількістю 🔀 перекрутів (Ось тут відео, де Метт Паркер перетворює дві стрічки Мебіуса на два з'єднані серця ❤️❤️).
Понад 50 років тому було поставлено питання: "Нехай маємо прямокутну смужку фіксованої ширини. Наскільки короткою може бути її довжина А, щоби ми змогли її склеїти в стрічку Мебіуса?"
🌟Цікаво, що лише зовсім нещодавно Річард Шварц довів, що оцінка A>√3 є оптимальною. Якщо ж А = √3, то маємо вироджений випадок - плоска "трикутна" стрічка Мебіуса.
👨🏫Відео виступу-презентації Річарда про цей результат.
Напевно всі ми знаємо, що таке стрічка Мебіуса. Дехто в дитинстві навіть робив її власноруч - вирізаємо прямокутну смужку з паперу, перекручуємо на 180 градусів і склеюємо кінці. А є навіть ті, хто експериментували із розрізанням стрічок із різною кількістю 🔀 перекрутів (Ось тут відео, де Метт Паркер перетворює дві стрічки Мебіуса на два з'єднані серця ❤️❤️).
Понад 50 років тому було поставлено питання: "Нехай маємо прямокутну смужку фіксованої ширини. Наскільки короткою може бути її довжина А, щоби ми змогли її склеїти в стрічку Мебіуса?"
🌟Цікаво, що лише зовсім нещодавно Річард Шварц довів, що оцінка A>√3 є оптимальною. Якщо ж А = √3, то маємо вироджений випадок - плоска "трикутна" стрічка Мебіуса.
👨🏫Відео виступу-презентації Річарда про цей результат.
❤6
Шановне СМС-товариство,
запрошуємо відвідати 14-те засідання Студматсемінару в 2024 році, яке відбудеться у Вт 9.04 о 17:30. Наголошуємо, що цього разу наша зустріч відбудеться в онлайн-форматі!
Тема: "Схема шифрування Гольдвасер-Мікалі".
Доповідач: Георгій Пляцок (@georgick), аспірант Інституту Математики НАНУ. ❤️
Місце - наш зум: https://zoom.us/j/5197673308?pwd=eGRtaVIzbHlNT3RoRjc5U2FsVENGUT09
519 767 3308
213122
На доповіді ви дізнаєтесь як використати елементарну, але складну задачу теорії чисел, щоб побудувати схему шифрування. 🤓
Загалом, криптографія та шифрувальні алгоритми є нечастими гостями на СМС, тож запрошуємо на доповідь кожного, хто цікавиться застосуваннями модулярної арифметики (і більш ширше, теорії чисел й алгебри) до нас на зустріч!
запрошуємо відвідати 14-те засідання Студматсемінару в 2024 році, яке відбудеться у Вт 9.04 о 17:30. Наголошуємо, що цього разу наша зустріч відбудеться в онлайн-форматі!
Тема: "Схема шифрування Гольдвасер-Мікалі".
Доповідач: Георгій Пляцок (@georgick), аспірант Інституту Математики НАНУ. ❤️
Місце - наш зум: https://zoom.us/j/5197673308?pwd=eGRtaVIzbHlNT3RoRjc5U2FsVENGUT09
519 767 3308
213122
На доповіді ви дізнаєтесь як використати елементарну, але складну задачу теорії чисел, щоб побудувати схему шифрування. 🤓
Загалом, криптографія та шифрувальні алгоритми є нечастими гостями на СМС, тож запрошуємо на доповідь кожного, хто цікавиться застосуваннями модулярної арифметики (і більш ширше, теорії чисел й алгебри) до нас на зустріч!
🔥8❤1😢1
Шановні друзі,
дозвольте презентувати вам незвичайну статтю знаного спеціаліста з теорії графів Джона Адріана Бонді (ви можете бути знайомі з його книгою J.A. Bondy and U.S.R. Murty, Graph Theory, див. фото):
Beautiful conjectures in graph theory
В цій роботі 2014 року Бонді зібрав велику кількість важливих і красивих гіпотез теорії графів. 😍 Написана легкою мовою, стаття швидко занурює читача в прекрасний світ відкритих проблем із графів. Бонді обирав гіпотези за кількома критеріями: простота, неочікуваність, загальність, важливість, довголіття.
Окрім гіпотез стаття рясніє фотографіями великих графістів, що додає їй особливого шарму. Тож ми щиро рекомендуємо її до прочитання всім, кого цікавлять графи. 🤓
І пам'ятайте:
"Mathematics, rightly viewed, possesses not only truth, but supreme beauty — a beauty cold and austere, like that of sculpture."
- Bertrand Russell.
дозвольте презентувати вам незвичайну статтю знаного спеціаліста з теорії графів Джона Адріана Бонді (ви можете бути знайомі з його книгою J.A. Bondy and U.S.R. Murty, Graph Theory, див. фото):
Beautiful conjectures in graph theory
В цій роботі 2014 року Бонді зібрав велику кількість важливих і красивих гіпотез теорії графів. 😍 Написана легкою мовою, стаття швидко занурює читача в прекрасний світ відкритих проблем із графів. Бонді обирав гіпотези за кількома критеріями: простота, неочікуваність, загальність, важливість, довголіття.
Окрім гіпотез стаття рясніє фотографіями великих графістів, що додає їй особливого шарму. Тож ми щиро рекомендуємо її до прочитання всім, кого цікавлять графи. 🤓
І пам'ятайте:
"Mathematics, rightly viewed, possesses not only truth, but supreme beauty — a beauty cold and austere, like that of sculpture."
- Bertrand Russell.
🔥5❤🔥4❤1👍1
Вітання всім любителям цікавих відео про математику! 🙂
Наприкінці 19 століття з розвитком теорії множин Георг Кантор ввів різні "розміри" нескінченності, (наприклад, числа алефів ℵ), щоб описати потужності множин. Діагональний аргумент Кантора доводить, що натуральні й дійсні числа мають різні потужності |ℕ| = ℵ₀ < 2^{ℵ₀} = |ℝ|.
У своєму відео Майкл Стівенс дає інтуїтивне розуміння переходів між рівнями нескінченностей. Це подорож від |ℕ| = ℵ₀, ℵ_1, ℵ_ℵ₀ аж до недосяжного кардиналу😱. Радимо також звернути увагу на ресурси в описі!
"Де це застосовується?" - запитаєте ви. На це питання відповідає Асаф Карагіла в одному з останніх відео Numberphile. Наприклад, щоб вирішити Континуум Гіпотезу скористались додаванням так званих Forcing Axioms. Вони ж впливають на математичний аналіз, який, у свою чергу, впливає на інженерію, і зрештою, на мостобудування.😃 Так за транзитивністю абстракція проявляє себе в житті.
Наприкінці 19 століття з розвитком теорії множин Георг Кантор ввів різні "розміри" нескінченності, (наприклад, числа алефів ℵ), щоб описати потужності множин. Діагональний аргумент Кантора доводить, що натуральні й дійсні числа мають різні потужності |ℕ| = ℵ₀ < 2^{ℵ₀} = |ℝ|.
У своєму відео Майкл Стівенс дає інтуїтивне розуміння переходів між рівнями нескінченностей. Це подорож від |ℕ| = ℵ₀, ℵ_1, ℵ_ℵ₀ аж до недосяжного кардиналу😱. Радимо також звернути увагу на ресурси в описі!
"Де це застосовується?" - запитаєте ви. На це питання відповідає Асаф Карагіла в одному з останніх відео Numberphile. Наприклад, щоб вирішити Континуум Гіпотезу скористались додаванням так званих Forcing Axioms. Вони ж впливають на математичний аналіз, який, у свою чергу, впливає на інженерію, і зрештою, на мостобудування.😃 Так за транзитивністю абстракція проявляє себе в житті.
❤8❤🔥1
Студентський математичний семінар
Шановне СМС-товариство, запрошуємо відвідати 14-те засідання Студматсемінару в 2024 році, яке відбудеться у Вт 9.04 о 17:30. Наголошуємо, що цього разу наша зустріч відбудеться в онлайн-форматі! Тема: "Схема шифрування Гольдвасер-Мікалі". Доповідач: Георгій…
Любі учасники СМС, нагадуємо, що сьогодні о 17:30 відбудеться 14-те засідання нашого семінару. Зум-посилання: https://zoom.us/j/5197673308?pwd=eGRtaVIzbHlNT3RoRjc5U2FsVENGUT09
519 767 3308
213122
519 767 3308
213122
Zoom
Join our Cloud HD Video Meeting
Zoom is the leader in modern enterprise cloud communications.
👍3
Дорогі СМС-ники, багато з вас люблять, знають і навіть практикують (😃) теорію графів. Для переважної більшості людей знайомство з цією чудовою теорією відбувалося завдяки класичним книгам Харарі та Оре. Окремої уваги заслуговує також книга D. West, Introduction to graph theory й багато інших, більш сучасних підручників (наприклад, A. Bickle, Fundamentals of Graph Theory - книга 2020 року, подарована Козеренку С.О. студентською спільнотою СМС у 2023 році, див. https://www.instagram.com/p/CpfCDT8Nl0U/?img_index=1).
Історично ж "першою книгою з теорії графів" вважається книга D. Konig, Graph theory, яка побачила світ у 1936 році (рівно після 200 років із моменту публікації Ойлером першої статті з графів у 1736 році 😎👌).
На тему ж розвитку теорії графів у період із 1736 по 1936 рік є навіть своя окрема книга (😱): N. L. Biggs, Graph Theory, 1736–1936 (див. https://en.wikipedia.org/wiki/Graph_Theory,_1736%E2%80%931936). Вона є збірником класичних статей з графів того періоду, починаючи з Ойлера, Лістінга, Вандермонда, Келі, Кіркмана, Гамільтона, Жордана, Прюфера, Сільвестра, Коші та інших класиків теорії графів і математики загалом (включно з фундаментальними роботами Кемпе, Тейта, Хівуда, Кіркгофа, Веблена, Куратовського, Вітні, Петерсена).
2 частина історії далі 👇
Історично ж "першою книгою з теорії графів" вважається книга D. Konig, Graph theory, яка побачила світ у 1936 році (рівно після 200 років із моменту публікації Ойлером першої статті з графів у 1736 році 😎👌).
На тему ж розвитку теорії графів у період із 1736 по 1936 рік є навіть своя окрема книга (😱): N. L. Biggs, Graph Theory, 1736–1936 (див. https://en.wikipedia.org/wiki/Graph_Theory,_1736%E2%80%931936). Вона є збірником класичних статей з графів того періоду, починаючи з Ойлера, Лістінга, Вандермонда, Келі, Кіркмана, Гамільтона, Жордана, Прюфера, Сільвестра, Коші та інших класиків теорії графів і математики загалом (включно з фундаментальними роботами Кемпе, Тейта, Хівуда, Кіркгофа, Веблена, Куратовського, Вітні, Петерсена).
2 частина історії далі 👇
Instagram
@sergio_kozerenko
А ось і самі подарунки від любих учнів Студентського матсемінару 🤗:
1. Книга A. Bickle, "Fundamentals of graph theory" - гарний сучасний посібник (2020 рік) із нашої улюбленої теорії графів. 😊
2. Набір поета-математика! 😳 Ну тут влучання прямо в яблучко…
1. Книга A. Bickle, "Fundamentals of graph theory" - гарний сучасний посібник (2020 рік) із нашої улюбленої теорії графів. 😊
2. Набір поета-математика! 😳 Ну тут влучання прямо в яблучко…
🔥5❤🔥1
Проте, виявляється, що в 1926 році вже була написана брошура з теорії графів! Її автором виступив не дуже відомий математик André Sainte-Laguë, а написана вона була французькою мовою: "Les Réseaux (ou Graphes)", див. фото. Перший же англійський переклад цієї монографії вийшов лише в 2021 році (https://link.springer.com/book/10.1007/978-3-030-61420-1)!
Цікаво, що цю брошуру назвали "нульовою книгою теорії графів" (за аналогією з книгою Д. Кеніга). 😀👍
Вона покриває такі теми як дерева, ланцюги та цикли, регулярні графи (окремий розділ присвячено 3-регулярним графам), матриці, гамільтонові графи та шахові задачі на графи.
Скачати та погортати книги N. L. Biggs, Graph Theory, 1736–1936 та M. C. Golumbic and A. Sainte-Laguë, The Zeroth Book of Graph Theory можна в прикріплених файлах нижче. 🤓👇
Цікаво, що цю брошуру назвали "нульовою книгою теорії графів" (за аналогією з книгою Д. Кеніга). 😀👍
Вона покриває такі теми як дерева, ланцюги та цикли, регулярні графи (окремий розділ присвячено 3-регулярним графам), матриці, гамільтонові графи та шахові задачі на графи.
Скачати та погортати книги N. L. Biggs, Graph Theory, 1736–1936 та M. C. Golumbic and A. Sainte-Laguë, The Zeroth Book of Graph Theory можна в прикріплених файлах нижче. 🤓👇
❤8
Шановні друзі, сьогодні виповнюється рівно 71 рік легенді сучасної математики - серу Ендрю Вайлзу! Це саме та людина, яка довела гіпотезу Шимури-Таніями, з якої в свою чергу слідує Велика теорема Ферма.
Ось відео про 7-річну роботу Вайлза над його доведенням: https://www.youtube.com/watch?v=GS7CxAtV5Ks&ab_channel=AtishJoygobin
Зауважимо, що результати Вайлза є частиною так званої програми Ленглендса, яка є набором глибоких гіпотез і припущень, що за словами Е. Френкеля є "великою об'єднуючою теорією математики".
"Я мушу сказати, що описати програму Ленлендса навіть для математиків, певно, навіть складніше ніж довести Велику теорему Ферма" 😀 - із такого жарту починає свій виступ про програму Ленглендса сер Ендрю Вайлз у цьому відео: https://www.youtube.com/watch?v=ZFOPxZtlkig&ab_channel=OxfordMathematics
P.S. Сьогоднішня теорема дня - це результат про існування та єдиність скінченного поля із заданою кількістю елементів: https://www.theoremoftheday.org/Algebra/FiniteFields/TotDFiniteFields.pdf
Цікаво, що стандартна техніка редукції діофантового рівняння до рівняння за якимось (часто простим) модулем не працює для рівняння Ферма (див. теорему Шура тут: https://www.uio.no/studier/emner/matnat/math/MAT2000/v18/projects/ottem.pdf).
Ось відео про 7-річну роботу Вайлза над його доведенням: https://www.youtube.com/watch?v=GS7CxAtV5Ks&ab_channel=AtishJoygobin
Зауважимо, що результати Вайлза є частиною так званої програми Ленглендса, яка є набором глибоких гіпотез і припущень, що за словами Е. Френкеля є "великою об'єднуючою теорією математики".
"Я мушу сказати, що описати програму Ленлендса навіть для математиків, певно, навіть складніше ніж довести Велику теорему Ферма" 😀 - із такого жарту починає свій виступ про програму Ленглендса сер Ендрю Вайлз у цьому відео: https://www.youtube.com/watch?v=ZFOPxZtlkig&ab_channel=OxfordMathematics
P.S. Сьогоднішня теорема дня - це результат про існування та єдиність скінченного поля із заданою кількістю елементів: https://www.theoremoftheday.org/Algebra/FiniteFields/TotDFiniteFields.pdf
Цікаво, що стандартна техніка редукції діофантового рівняння до рівняння за якимось (часто простим) модулем не працює для рівняння Ферма (див. теорему Шура тут: https://www.uio.no/studier/emner/matnat/math/MAT2000/v18/projects/ottem.pdf).
YouTube
"I loved every minute of it, however hard it had been"
👍8❤🔥1