Ніколи не була членом комсомолу на відміну від деяких членів Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Сьогодні вони згадали свій досвід і ще більше укріпили моє переконання, що
хибну, стагнуючу культуру «совка»
треба викорінювати усюди. А особливо — в ЗСУ! «Совок» — це навіть не радянщина, це що залишилось жевріти після, це страх, формалізація і байдужість. Байдужість до прав та обовʼязків, байдужість до людських життів. Сірість. Регрес і стагнація.

До вашої уваги запис чергового розгляду питання щодо Безуглої на засіданні Комітету. 22.07.2024.

Спасибі всім і слава Україні! Продовжую роботу в Комітеті Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Ніякої відпустки чи канікул. Працюю.
Тихої ночі 🙏

Особистий WhatsApp для звернень військових: +380509622979. Тільки письмово, відповідаю протягом доби. Конфіденційно.

Інтерв'ю Сирського у The Guardian — це не про культуру перемоги, а про культуру брехні. Вся стаття — маніпуляція брехливого "старовіра", у якого вже не "канає", "що то все рашн ІПСО" і потрібно щось пояснювати. Але замість пояснень він маніпулює, пафосно фотографуючись на ящиках для снарядів. Каже, що всі громадяни мають виконати свій конституційний обов'язок в піхоті (Всі? Тому ви викрадаєте людей з інноваційних оборонних підприємств у ТЦК та СП і відправляєте п'ятдесятилітніх на штурм посадок?), а бригади-зомбі потрібно створювати, бо росія збільшує свою піхоту, і ми маємо збільшувати свою! Симетрична відповідь! У нас же теж більше ста мільйонів населення, а що. Дрони у Сирського — ну, гарна допомога, а не перебудова усієї архітектури сучасної війни. Головне піхота. Багато піхоти. Симетрично багато.

Той же кейс, що "глухий кут" доктора філософії в The Economist, тільки в профіль. Культура брехні і чергова демонстрація, що "генералітет встановленим порядком" не здатен змінюватись чи перемагати, тільки виправдовуватись. І як боляче, що вони в цей час душать та не пускають нове покоління фахівців, вирощене війною. Мало того, вони їх фізично нищать.

Ми вже мали пафосну позитивну бульбашку в 2023 році, і це не дало жодних результатів. Зараз час правди. Бо так, як рухаємося, буде фортеця Покровськ, а не кава в Криму. Треба дивитися на реальність широко відкритими, не п'яними очима.

Зараз у військових це інтерв'ю читають як чорний гумор. Мені шлють меми. Не може ними керувати той, з якого сміються і у якого нульова довіра. Криза продовжується.

Цитата до попередньої публікації

Наслідок Торецького злочину

Що потрібно знати про мислення більшості, хто засіли в Комітеті ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки, на цьому відео: секретар Комітету полковник СБУ Роман Костенко постійно прикриває генералітет, коментує мою реакцію на інтерв’ю Сирського і роботу Комітету. Знову культура брехні і кругової поруки. Головне, щоб «образ гарно сидів» і незгодних «потушити». Ну а всередині вже між собою розберуться. Поділять.

Зась вам, конʼюнктурщики.

Ірина Фаріон про Залужного, Ківалова і дисертацію. Останнє інтерв’ю перед вбивством виданню «Телеграф».

Про церкву та канікули

Не хотіла писати про розборки в Парламенті щодо російської церкви і чи дійсно у нас канікули. Проте бачу, «несеться», тож поясню дещо на основі власних спостережень, уточнень:

- Голосів на законопроєкт вистачає.
- Знаючи це, опозиція качає голосування, а групи впливу московського патріархату — навпаки.
- Поточний законопроєкт вносився Кабміном і був ініціативою Президента, тож і глава держави, і ОП, і Кабмін, і ще СБУ — за голосування.
- СБУ неодноразово надсилала листи, щоб нардепи таки проголосували за законопроєкт.
- Лист СБУ з проханням допомогти також надходив до Комітету нацбезпеки, оборони та розвідки, але Комітет відморозився і не проводив жодного засідання, присвяченого загрозам національній безпеці від агентурної мережі московського патріархату.
- Крім внутрішнього рішуче налаштованого лобі російської церкви є ще зовнішнє лобі, і воно, ні, не тільки в росії, воно в США.
- Екс-олігарх, екс-нардеп і піп Новинський, який був у нашому парламенті, а потім якось умудрився виїхати (було б добре, щоб СБУ б не тільки щодо цієї теми листи писала, а й ловила б його), і не лише він разом з росіянами і не лише вони розкачують тему утисків на релігійній основі.
- У США існують тисячі конфесій від звичайних до найбільш екзотичних та відверто загрозливих, і ця тема гарно заходить, особливо в республіканському середовищі.
- Так гарно, що ми маємо сигнали, що на народних депутатів, які проголосують, будуть накладені санкції тощо.
- Наразі в кожній гривні переважно гроші партнерів, і величезна частка з них — саме кошти США, тож ставати в позу в буремні часи їхніх виборів небезпечно не тільки для концепту двопартійної підтримки, а й будь-якої підтримки взагалі.
- Щоб улагодити питання, надати додаткові роз'яснення тощо, і розуміючи, що важко конкурувати з мільярдами вкладених росіянами коштів у лобізм та пропаганду, наступного тижня в США виїжджає чергова українська делегація, яка буде вести перемовини, заручившись аргументами щодо категоричної ситуації у Парламенті.
- У Ватикані з законопроєктом у нас теж проблеми: там висловлюють застереження. Це також фактор російського впливу і не перший такий випадок у Ватикані, але це також наслідок їхніх традицій.
- Щодо самого законопроєкту, то у Президента була розроблена одна версія, але в ході доопрацювання вона так сильно змінилася, що Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) виступила публічно з зауваженнями.
- Партія Порошенка почула «запах крові» у влади і качає цю історію, адже за баченням їхнього шефа вони в будь-якому випадку у виграші — якщо парламент не проголосує, то влада погана, якщо проголосує, то це вони почали і т.д. Звісно, питання оцінки інших ризиків, перш за все, американських, не стоїть. Головне — «вклепати» владу.
- Різні старожили політики не згадують, що у них було мінімум чотири роки на заборону російської церкви за їхньої влади, вже не кажучи про попередні двадцять років української історії.
- Інші фракції та групи приєдналися або чинять спротив руху з різних причин, зокрема внутрішні групи впливу серед «слуг». У нардепів є і чисто ідейні, і кон'юнктурні, що врешті злилося в драматичну вакханалію цього вівторка в залі українського парламенту.
- Для доопрацювання фінальної версії і проведення вищезазначених консультацій та розборок парламентські засідання вирішили призупинити на декілька тижнів, але це не означає, що Рада пішла на канікули, це означає, що нардепи будуть працювати в комітетах, регіонах, відрядженнях тощо. Якщо хтось втече в Монако чи деінде, то журналісти їх мають підловити, всі ми заклеймити ганьбою до сьомого коліна, а правоохоронні органи «надати правову оцінку».
- Я особисто підтримую заборону російської церкви, підписувала і голосувала за всі ініціативи та готова проголосувати фінальний варіант, не йду ні в яку відпустку.

- Стрілянина в підрозділі ЗСУ на Харківщині, яка призвела до загибелі трьох військових і поранення ще чотирьох.
- Просування російських військ на Покровськ з оточенням підрозділів 31-ї бригади без наказу на вихід з боку керівництва.
- Численні зловживання в 59-й бригаді.
- Торецька ротація бригад, внаслідок якої практично втрачено Нью-Йорк і Торецьк.
- Журналістське розслідування про зниклих безвісти військових під час операції в селі Кринки, яка не стала ні перемогою, ні плацдармом для наступу. Зниклих майже тисяча...
- Масові перенаправлення фахівців у піхоту штурмовиками.
- Останні випадки зловживань і корупції в ТЦК та СП.
- Відсутність кримінального провадження щодо генерала Содоля.

Це лише декілька прикладів подій і тенденцій останніх днів, що демонструють, як наша військова машина «харкає кровʼю» від застарілих рішень та безкарності вищого військового керівництва. Що ж, сьогодні відбулося засідання Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Як вважаєте, чи розглянули вони хоча б одне з цих питань?

Звісно, ні. Опишу детальніше, що в такому разі вибрали пріоритетним і як це відбувалося. Вважаєте це замальовкою про атмосферу в Комітеті і чому ми зараз там, де ми є.

Півтори години (!) нардепи обговорювали, чи виправляти колізію в законі, через яку зараз мобілізують хлопців, яким менше 25 років. Тобто, сумнівалися. Не колізію, а помилку, допущену під час доопрацювання закону про мобілізацію в Комітеті. Те, чого не можна було допустити або ж хоча б швидко виправити. Але півтори години лунали запитання, чи варто взагалі виправляти? Це ж додатковий «мобілізаційний ресурс», чому б не використати можливість спонтанного схематозу і загребти більше людей? Чесність перед суспільством? Політична обіцянка, що до 25 років добровільно? Та ні. Виправлення добивались переважно присутні колеги НЕ з Комітету.

Міноборони і Генштаб ЗСУ теж виступали проти виправлення. Ладно Генштаб, але як же Міноборони, там же реформи, слайди, цифровізація? Міноборони представляв керівник нового мобілізаційного департаменту, людина в системі не нова, він — колишній воєнком, а Генштаб ЗСУ — керівник кадрів українського війська, теж колишній воєнком і тривалий час головний кадровик сухопутних військ, яким підпорядковуються ТЦК та СП. Реформатори, коротше.

Комітет погодився розглянути питання ТІЛЬКИ після того, як весь Парламент проголосував конституційною більшістю окреме доручення Комітету зробити розгляд. До цього з квітня 2024 року всі спроби ігнорувалися.

Крім вищезазначеного, на Комітеті заслухали представників родин полонених, і це відбулося вперше за 5 років. Все. Робочий день закінчився.

Формат нарешті був відкритий, вище мій аудіозапис про відстрочку до 25. Насолоджуйтесь.

Військові, не мовчіть! Не мовчіть! Зараз не час мовчати. Інакше тупі рішення продовжуватимуться і подаватимуться як єдино правильні. Якщо ми не переломимо ситуацію з підходами до управління військом, культуру брехні, якщо ми не покажемо остаточно і безповоротно, що генералітет безнадійно відстав у якості і не позбудемося совка та його носіїв, то всі паростки нового у війську будуть зачищені дуже швидко. Це послідовно відбувається прямо зараз, і всі, хто в ЗСУ, це бачать!

Не мовчіть! За вами пам’ять і кров побратимів. Перед нами шанс вирватися з лапок генеральського совка, показати ворогу справжню силу українського інтелекту, волі та навичок, гнучкості й вміння воювати.

Прошу!

P.S. З Днем народження, Олександре Станіславовичу. Щиро жалкую, що вам сьогодні 59, а не 65, і що ви не вчинили, як Байден. Душите ЗСУ сильніше з кожним днем.

«Пів трильйона гривень не вистачає Україні для фінансування сил оборони до кінця 2024 року. Додаткові кошти Кабінет Міністрів України шукатиме, зокрема, у платників податків. Відповідні законопроєкти Міністерства фінансів уже подані до Верховної Ради».

Але абсурд ситуації з плануванням полягає в тому, що ніхто в Міноборони і Кабміні не пробує оцінити, чи правильно, чи доцільно ЗСУ подали свою потребу і чи варто, наприклад, створювати нові небоєздатні "бригади-зомбі" замість поповнювати та посилювати існуюючі підрозділи, збільшувати штаби і тримати у війську непридатних. Створення однієї такої бригади коштує мінімум 20 млрд грн. Немає жодного фахівця в уряді, який оцінює доцільність безкінечного бажання Головкома ЗСУ та його Генштабу перетворити всю країну на піхоту. Тисячі «мертвих душ» у війську теж ніким не оцінюються. Тільки штат ТЦК та СП — майже сто тисяч (!) людей.

Такий у нас демократичний цивільний контроль.

З Днем медичного працівника, колеги.

Дякую колегам за врятовані життя та долі. Дякую медичній освіті за аналітичний тип мислення. Диференційна діагностика — універсальний інструмент! Дякую мамі, патологоанатому та професорці, за підхід до труднощів.

Вітаю всіх причетних з Днем медичного працівника.

Міноборони та Командування медичних сил (КМС) неодноразово зазначали, що на стабілізаційних пунктах дуже низька смертність і більшість поранених військових повертаються в стрій. Це тому, що дійсно критично поранені не досягають стабілізаційного пункту, вони гинуть!

На це є об'єктивні причини: складнощі евакуації, інтенсивність бойових дій та постійний брак евакуаційного транспорту. Проте є те, що військові медичні керівники ігнорують та не дають системно покращувати, наприклад:

- якість тактичної медицини і відповідальність КМС за тактичну ланку;
- неповага до статистики та аналізу, зокрема, допомога до стабілізаційного пункту у нас досі — «біла пляма статистики» (!), немає аналізу, скількох можна було б врятувати ДО;
- не введено ні переливання крові (лише епізодичне застосування, хоча всі лобіювали), ні протоколи типу ATLS.

Ну а про повернення в стрій, думаю, не варто пояснювати, чому людям пишуть, що придатний. Також в 75% входять різні поранення, звісно.

Програма «збереження життя» від генералів Сирського і Казмірчука (КМС). Така ж культура брехні, як і зі збитими шахедами та новими бригадами-зомбі замість поповнення існуючих на фронті.

Ще раз, статистика буде хороша, якщо тяжкі поранені не доїжджають!

Про «видовий шовінізм» або що робить зараз з десантно-штурмовими військами (ДШВ) фракція сухопутних генералів на чолі з Головнокомандувачем ЗСУ Сирським, і чому це послаблення з подальшим нівелюванням найефективнішого роду військ.

Вирішила написати зараз, як у військах шириться інформація про підготовку до зняття командира 80-ї бригади ДШВ Ішкулова, одного з найбільш авторитетних керівників в ЗСУ. Знімають його через незгоду з нереалістичними завданнями Сирського. Але це не все: аби зломити та інтегрувати ДШВ в піхоту, зараз Сирський робить наступне:

- Керівний склад бригад виводять із колективів і відправляють поодинці в сухопутні бригади, порушуючи сталість команд та ламаючи волю.
- Корпус ДШВ перейменували на корпус швидкого реагування та підпорядкували напряму Сирському, щоб далі перевести в сухопутні війська.
- При суттєвому покращенні мобілізації адекватного укомплектування частин ДШВ не відбулося. Продовжується стирання в «нуль» батальйонів із ветеранами, досвідченими сержантами та офіцерами, а пріоритет поповнення віддається сухопутним військам. Мало того, мобілізованих відправляють у першу чергу в нові сухопутні «бригади-зомбі», про які я писала неодноразово, а не на поповнення вже існуючих бойових бригад.
- Центр підготовки ДШВ працює на мінімумі потужностей, хоча там якраз більшість інструкторів з бойовим досвідом.
- При цьому ДШВ, як завжди, відправляють на найгарячіші, найскладніші напрямки.
- Взагалі, бригади ДШВ планують перетворити на сухопутні штурмові бригади та ліквідувати ДШВ де-факто як окремий рід військ, бренд і культуру, розчинивши їх у сухопутних військах.

Черговий злочин?