Якщо вже й Президент казав про підтверджені втрати противника, і вони різняться, міжнародні дослідження надають дані тощо, то може, зробити аудит підрахунків, Генеральний штаб ЗСУ? Армія Інформ?
17 танків і 36 артсистем?
Прийшов час реалізму, а не генеральських селфі з радницями, автографів і штурмів Роботине для галочки.
Українці нищили і знищують ворога, вважаю, треба повага до правди.
17 танків і 36 артсистем?
Прийшов час реалізму, а не генеральських селфі з радницями, автографів і штурмів Роботине для галочки.
Українці нищили і знищують ворога, вважаю, треба повага до правди.
Вікторія Сюмар, політикиня і народний депутат України, після того, як я показала, що її чоловік Дмитро Христюк «порішав» собі нагороди та УБД, мене забанила у Facebook. Потужна відповідь!
Політикиня доєдналася до списку сміливців клубу «голова в пісок»:
⁃ Залужний
⁃ Завітневич
⁃ Бутусов
⁃ Маруся Звіробій
⁃ Соня Кошкіна
P.S. До речі, коментарі у неї закриті, тільки для «своїх».
Політикиня доєдналася до списку сміливців клубу «голова в пісок»:
⁃ Залужний
⁃ Завітневич
⁃ Бутусов
⁃ Маруся Звіробій
⁃ Соня Кошкіна
P.S. До речі, коментарі у неї закриті, тільки для «своїх».
Попросила ChatGPT написати орієнтовний графік нашого Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Вважаю, за кілька секунд він справився в рази краще будь-чого, що робив Комітет за ці два роки. А головне — не робив і не робить. Як вам таке? Наголошую, теоретичний план нижче був створений штучним інтелектом за кілька секунд. В нашому Комітеті 20 народних депутатів, 16 чоловіків і 4 жінки.
Моє запитання для ChatGPT:
«Напиши графік роботи комітету національної безпеки, оборони та розвідки в українському парламенті у війну на місяць березень 2024».
ChatGPT:
«Оскільки конкретні події та засідання комітету можуть бути залежні від актуальних ситуацій та потреб, нижче наведений загальний графік роботи Комітету Національної безпеки, оборони та розвідки в українському парламенті на місяць березень 2024:
### Тиждень 1:
- Понеділок: Перегляд та аналіз останніх звітів з ситуації на фронті та звітів від розвідувальних агентств.
- Вівторок: Засідання комітету з обговоренням актуальних питань національної безпеки та оборони.
- Середа: Проведення слухань з експертами щодо стратегічних питань безпеки та розвідки.
- Четвер: Підготовка звіту комітету з результатами засідань та рекомендацій.
### Тиждень 2:
- Понеділок-Вівторок: Відвідування військових частин та зустрічі з командуванням для оцінки потреб на передовій.
- Середа: Засідання комітету з обговоренням законопроектів та рішень щодо підтримки Збройних сил.
- Четвер: Спілкування з військовими та їхніми сім'ями для виявлення потреб та проблем.
### Тиждень 3:
- Понеділок-Вівторок: Робота з аналізом розвідувальних даних та інформації щодо безпекової ситуації.
- Середа: Засідання комітету з обговоренням стратегій протидії загрозам та планів заходів.
- Четвер: Аналіз результатів засідань та розробка заключних рекомендацій.
### Тиждень 4:
- Понеділок-Вівторок: Відвідування прифронтових міст для оцінки соціально-економічного стану та підтримки місцевого населення.
- Середа: Засідання комітету з підведенням підсумків місяця та підготовкою до наступного місяця.
- Четвер: Підготовка та публікація звіту комітету про роботу за місяць.
Це загальний графік роботи комітету на місяць березень 2024 року, який може бути доповнений або змінений в залежності від конкретних подій та потреб війни».
Моє запитання для ChatGPT:
«Напиши графік роботи комітету національної безпеки, оборони та розвідки в українському парламенті у війну на місяць березень 2024».
ChatGPT:
«Оскільки конкретні події та засідання комітету можуть бути залежні від актуальних ситуацій та потреб, нижче наведений загальний графік роботи Комітету Національної безпеки, оборони та розвідки в українському парламенті на місяць березень 2024:
### Тиждень 1:
- Понеділок: Перегляд та аналіз останніх звітів з ситуації на фронті та звітів від розвідувальних агентств.
- Вівторок: Засідання комітету з обговоренням актуальних питань національної безпеки та оборони.
- Середа: Проведення слухань з експертами щодо стратегічних питань безпеки та розвідки.
- Четвер: Підготовка звіту комітету з результатами засідань та рекомендацій.
### Тиждень 2:
- Понеділок-Вівторок: Відвідування військових частин та зустрічі з командуванням для оцінки потреб на передовій.
- Середа: Засідання комітету з обговоренням законопроектів та рішень щодо підтримки Збройних сил.
- Четвер: Спілкування з військовими та їхніми сім'ями для виявлення потреб та проблем.
### Тиждень 3:
- Понеділок-Вівторок: Робота з аналізом розвідувальних даних та інформації щодо безпекової ситуації.
- Середа: Засідання комітету з обговоренням стратегій протидії загрозам та планів заходів.
- Четвер: Аналіз результатів засідань та розробка заключних рекомендацій.
### Тиждень 4:
- Понеділок-Вівторок: Відвідування прифронтових міст для оцінки соціально-економічного стану та підтримки місцевого населення.
- Середа: Засідання комітету з підведенням підсумків місяця та підготовкою до наступного місяця.
- Четвер: Підготовка та публікація звіту комітету про роботу за місяць.
Це загальний графік роботи комітету на місяць березень 2024 року, який може бути доповнений або змінений в залежності від конкретних подій та потреб війни».
Сайт Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки відновив роботу після двох років перерви! Тепер там хоча б інформація завантажена про ВСІ засідання Комітету (але поки що із затримкою в місяць(!) — «для безпеки»). Місяць моєї відкритої боротьби за звітність перед громадянами і багато часу до цього — непублічної👀
https://komnbor.rada.gov.ua/
https://komnbor.rada.gov.ua/
Але це ще не все, крім того, що в Комітеті ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки все ще не проголосували жодної (!!!) правки із 4195 поданих до законопроєкту про проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, голова Комітету Завітневич не допустив робочу групу до опрацювання тексту.
Жодної правки. Без участі експертів. Чотири дні розгляду — просто обговорення «концепції» народними депутатами. Вкотре.
Покинула засідання, поки не почнеться конкретика.
Жодної правки. Без участі експертів. Чотири дні розгляду — просто обговорення «концепції» народними депутатами. Вкотре.
Покинула засідання, поки не почнеться конкретика.
Сьогодні Комітет ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки «продовжив» розгляд законопроєкту про проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.
Вперше в засіданні брав участь Валерій Сушкевич, голова «Національної асамблеї інвалідів України» та Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю. Говорили про осіб з інвалідністю. Наголошую, знову говорили, а не голосували правки. Тобто досі, жодної з 4195 поданих правок не проголосовано.
В.Сушкевич наполягав, що:
- всі особи з інвалідністю мають бути мобілізовані тільки добровільно;
- особа з інвалідністю має мати право вибрати собі доглядальника;
- не потрібно додаткового підтвердження для І-ІІ групи при оформленні доглядальника.
Підтримую.
Коли я вкотре звернула увагу, що ми досі не перейшли до конкретних правок, а експертів можна було долучити раніше, і що запрошеним гостям не дали змогу договорити, мені спробували виключити мікрофон.
Висновки:
- години розмов
- жодного рішення
- нарешті почали підключати зовнішніх експертів
- комітет все ще чіпляється за хибну зону комфорту «як було».
Колеги, «як було» не буде.
Вперше в засіданні брав участь Валерій Сушкевич, голова «Національної асамблеї інвалідів України» та Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю. Говорили про осіб з інвалідністю. Наголошую, знову говорили, а не голосували правки. Тобто досі, жодної з 4195 поданих правок не проголосовано.
В.Сушкевич наполягав, що:
- всі особи з інвалідністю мають бути мобілізовані тільки добровільно;
- особа з інвалідністю має мати право вибрати собі доглядальника;
- не потрібно додаткового підтвердження для І-ІІ групи при оформленні доглядальника.
Підтримую.
Коли я вкотре звернула увагу, що ми досі не перейшли до конкретних правок, а експертів можна було долучити раніше, і що запрошеним гостям не дали змогу договорити, мені спробували виключити мікрофон.
Висновки:
- години розмов
- жодного рішення
- нарешті почали підключати зовнішніх експертів
- комітет все ще чіпляється за хибну зону комфорту «як було».
Колеги, «як було» не буде.
Цікаво, хто тепер от ставить на платну рекламу у Facebook чоловіка нардепки Вікторії Сюмар Дмитра Христюка?
Писала про цей типовий приклад ряжених військових. Отримав хрест від Залужного; УБД підписане генералом Танцюрою. Ні дня не воював. До «служби» звинувачувався у корупції.
Писала про цей типовий приклад ряжених військових. Отримав хрест від Залужного; УБД підписане генералом Танцюрою. Ні дня не воював. До «служби» звинувачувався у корупції.
8 березня побажаю українським громадянкам більше усвідомлення не тільки своїх прав, а й обов’язків. В Конституції немає двох видів громадян, і мобілізація мала б бути для жінок теж, принаймні на:
- небойові посади,
- оборонні підприємства.
Наразі ж ми маємо все більшу різницю реальностей, в яких живуть громадяни і громадянки в Україні. Для жінок війни немає або ж їхня роль все більше підтримуюча і пасивна. Для чоловіків — це війна / очікування мобілізації / відчуття дискомфорту і вини, що не «там» / реабілітація після поранень.
Мобілізація все більше грузне в популізмі політиків, страху опинитися в бюрократичному пеклі ЗСУ без знання про свій шлях і нитті «нафронтниць» — ще однієї категорії громадянок, які активно відправляють в соцмережах українських чоловіків воювати.
Ми самі розтягуємо динаміку розвитку війни, оскільки розвиваємось повільно та тяжіємо до напівмір.
А перемагає той, хто адаптується і змінюється швидше.
Перемагають винахідливіші.
Системніші.
Перемагає народ, не окремі генерали, батальйони і представники влади. Не чоловіки, не жінки.
Народ.
І якщо українські жінки не інтегруються у воєнізацію і боротьбу країни, ми програємо.
Окрема подяка і шана всім українським жінкам, хто усвідомлює, що і як відбувається, та бере участь у наближенні перемоги як добровольці. А також всім, хто не виїхав на «соціалочку» за кордон, а має мужність залишитись тут та долучається до підтримання економіки держави.
Фото: «Ластівка» одна з тисяч.
- небойові посади,
- оборонні підприємства.
Наразі ж ми маємо все більшу різницю реальностей, в яких живуть громадяни і громадянки в Україні. Для жінок війни немає або ж їхня роль все більше підтримуюча і пасивна. Для чоловіків — це війна / очікування мобілізації / відчуття дискомфорту і вини, що не «там» / реабілітація після поранень.
Мобілізація все більше грузне в популізмі політиків, страху опинитися в бюрократичному пеклі ЗСУ без знання про свій шлях і нитті «нафронтниць» — ще однієї категорії громадянок, які активно відправляють в соцмережах українських чоловіків воювати.
Ми самі розтягуємо динаміку розвитку війни, оскільки розвиваємось повільно та тяжіємо до напівмір.
А перемагає той, хто адаптується і змінюється швидше.
Перемагають винахідливіші.
Системніші.
Перемагає народ, не окремі генерали, батальйони і представники влади. Не чоловіки, не жінки.
Народ.
І якщо українські жінки не інтегруються у воєнізацію і боротьбу країни, ми програємо.
Окрема подяка і шана всім українським жінкам, хто усвідомлює, що і як відбувається, та бере участь у наближенні перемоги як добровольці. А також всім, хто не виїхав на «соціалочку» за кордон, а має мужність залишитись тут та долучається до підтримання економіки держави.
Фото: «Ластівка» одна з тисяч.
Із спогадів Олени Степанів (7 грудня 1892 - 11 липня 1963), першої в світі жінки, офіційно зарахованої на військову службу в званні офіцера; чотар (взводний) Української Галицької Армії, ув'язнена радянських таборів:
«Дивує вас, що саме я, а не хтось із посторонніх людей-глядачів пише у про жінку-вояка. Не моя вина. Просьбі редактора годі було відмовити, попросту примусив.
Чи задумувалися ви колись над тим, чим манила, манить і причаровуватиме молодих жінок і дівчат страшна і в наслідках ніяк не приваблива війна?
Чи порив молодості, заборона битися в рядах з мужчиною, страхіття переживань, бажання незвичайних пригод, нудьга буденщини, втеча від життєвих обов'язків; чи, може, бажання саможертви, невтишний голос людської душі, що наказує в деяких моментах життя сповнити цей, а не інший обов'язок; чи, може, охота доказати світові, що ми, жінки, здібні до всього – кинуло нас в обійми війни?
Це ж знана річ, що ми потрапимо бути жінками, матерями, товаришами в різних ділянках праці, не тільки послушними, але й творчими, не тільки виконавцями чиєїсь волі, але відповідальними одиницями, що самі комбінують, організовують та провадять у життя свої думки. Вміємо бути рішучими, меткими, відпорними, впертими й непоступливими, як ті, що вибирають діло під гаслом: "Цінна кожна хвилина, бо криє в собі смерть!? А тим ділом між іншими є і війна...
***
Жінко! Вмієш слухати? – Так.
Вмієш приказувати? – Так.
Вмієш бути обов'язкова, точна? – Так.
Вмієш зрозуміти вагу і потребу хвилини? – Так.
Вмієш зі затисненими зубами зносити злобу, погорду, терпіння, пониження, страх, голод і невпинну працю? – Так.
Вмієш радіти хвилиною відпочинку, красою природи, усміхом вдячності, добротою людських сердець, довір'ям товаришів? – Так.
Вмієш сміливо й рішуче ставити чоло невідомому, не жаліти та не дивуватися нічому? – Вмію… Ходи!
Можеш бути вояком!
Чи ще далі бажаєте відповідати? Вона ж проста...
Наше "я" і виплекане почуття обов’язку змусило нас іти на війну.
Виходить: жінки-вояки зовсім нецікаві. Вони всі подібні, або й однакові – мають ті самі прикмети.
Направду – ні.
Моя практика дала мені змогу вирізнити три засадничі типи:
Перший: обов'язковий і працьовитий, як, зрештою, на кожному іншому місці в житті.
Другий: легкодушний, але відважний, що легким способом старався здобути славу.
Третій: грабіжний, що використовував хаос воєнного безправства для власної наживи…
А чи це виключно жіночі типи?
Чи такого поділу не можна провести й між чоловіками-вояками? Чи світова війна й українська не дали нам прикладів на це?»
«Дивує вас, що саме я, а не хтось із посторонніх людей-глядачів пише у про жінку-вояка. Не моя вина. Просьбі редактора годі було відмовити, попросту примусив.
Чи задумувалися ви колись над тим, чим манила, манить і причаровуватиме молодих жінок і дівчат страшна і в наслідках ніяк не приваблива війна?
Чи порив молодості, заборона битися в рядах з мужчиною, страхіття переживань, бажання незвичайних пригод, нудьга буденщини, втеча від життєвих обов'язків; чи, може, бажання саможертви, невтишний голос людської душі, що наказує в деяких моментах життя сповнити цей, а не інший обов'язок; чи, може, охота доказати світові, що ми, жінки, здібні до всього – кинуло нас в обійми війни?
Це ж знана річ, що ми потрапимо бути жінками, матерями, товаришами в різних ділянках праці, не тільки послушними, але й творчими, не тільки виконавцями чиєїсь волі, але відповідальними одиницями, що самі комбінують, організовують та провадять у життя свої думки. Вміємо бути рішучими, меткими, відпорними, впертими й непоступливими, як ті, що вибирають діло під гаслом: "Цінна кожна хвилина, бо криє в собі смерть!? А тим ділом між іншими є і війна...
***
Жінко! Вмієш слухати? – Так.
Вмієш приказувати? – Так.
Вмієш бути обов'язкова, точна? – Так.
Вмієш зрозуміти вагу і потребу хвилини? – Так.
Вмієш зі затисненими зубами зносити злобу, погорду, терпіння, пониження, страх, голод і невпинну працю? – Так.
Вмієш радіти хвилиною відпочинку, красою природи, усміхом вдячності, добротою людських сердець, довір'ям товаришів? – Так.
Вмієш сміливо й рішуче ставити чоло невідомому, не жаліти та не дивуватися нічому? – Вмію… Ходи!
Можеш бути вояком!
Чи ще далі бажаєте відповідати? Вона ж проста...
Наше "я" і виплекане почуття обов’язку змусило нас іти на війну.
Виходить: жінки-вояки зовсім нецікаві. Вони всі подібні, або й однакові – мають ті самі прикмети.
Направду – ні.
Моя практика дала мені змогу вирізнити три засадничі типи:
Перший: обов'язковий і працьовитий, як, зрештою, на кожному іншому місці в житті.
Другий: легкодушний, але відважний, що легким способом старався здобути славу.
Третій: грабіжний, що використовував хаос воєнного безправства для власної наживи…
А чи це виключно жіночі типи?
Чи такого поділу не можна провести й між чоловіками-вояками? Чи світова війна й українська не дали нам прикладів на це?»