Бажаю нашому Ірпеню та всім громадам України завжди жити, розвиватися й процвітати під синьо-жовтим прапором – прапором вільного та незалежного народу.
🇺🇦

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінчанин Богдан Степанюк на щиті. "Барбер", "Блекаут". Назавжди 24.

Він не любив зупинятися на досягнутому. Ставив собі цілі, які іншим могли здаватися занадто складними, і вперто йшов до них.

Після школи Богдан почав працювати. Спочатку вантажником, а потім на підприємстві, яке виробляло дерев'яні карти – Enjoy The Wood.

До повномасштабної війни Богдан опанував професію барбера. Працював у Києві, любив свою справу по-справжньому. Саме звідси з’явився його перший позивний – "Барбер".

Згодом побратими почали називати його "Блекаут".

З 13 років він захоплювався спортом. Тренувався в ірпінському клубі "Бойова Жаба", займався єдиноборствами, багато працював над собою і зрештою зробив те, до чого довго йшов.

У 2022 році Богдан Степанюк встановив національний рекорд України – 50 віджимань на одній руці за 30 секунд.

Важливою людиною на цьому шляху був ірпінський тренер, інструктор нашого ДФТГ Ірпінь – Михайло Лакей. Коли Богдан вирішив іти на рекорд, Михайло безкоштовно взявся його готувати. Три місяці юнак щовихідних їздив із Києва до Ірпеня на тренування о сьомій ранку. За словами самого Богдана, тренер "виховував його, як батько".

Рекорд він принципово хотів встановити саме в Ірпені. Казав, що це його рідне місто і символ нескореності, а свій результат присвятив нашим захисникам. Через кілька років сам став одним із них.

Після бойової підготовки Богдан вступив до морської піхоти. Служив стрільцем-помічником гранатометника у 5-му батальйоні морської піхоти.

7 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині захисник загинув.

У цьому віці життя зазвичай тільки починається. Попереду мали бути нові професійні вершини, нові спортивні цілі, нові рекорди, робота, друзі, родина.

27 серпня Ірпінь проведе Богдана в останню путь.

О 10:00 – живий коридор біля повороту на кладовище (на вул. Університетській);
О 10:10 – поховання на Алеї пам’яті захисників України.

Щирі співчуття мамі Богдана, його бабусі, рідним, друзям і побратимам від усієї Ірпінської громади.

Вічна, світла пам’ять Герою!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, маємо тяжкі наслідки російської атаки біля Житомирської траси. Станом на зараз вже 37 загиблих. Серед них — голова Дмитрівської громади Тарас Дідич.

Тараса Тарасовича я знав багато років.

Він очолював Дмитрівську громаду з 1994 року – майже 32 роки. У 2022-му не залишив своїх людей під час російської окупації, а після звільнення активно займався відбудовою. Часто казав: "Ми більше живемо і працюємо для громади, ніж для себе". І він справді так жив.

Два роки тому в Ірпінській громаді горіли торф’яники. Нам тоді дуже потрібна була техніка для підвозу води. Я звернувся до Тараса Тарасовича – і він одразу дав нам велику машину. Без довгих розмов і зайвих питань.

Пам’ятаю і його мрію зберегти в Дмитрівці частину розбитої російської колони танків. Він хотів, щоб після війни люди бачили, що пережили наші громади. Щоб ніхто цього не забув.

Тарас Тарасович завжди був на зв’язку. Якщо десь траплялася біда – він їхав туди особисто.

Так сталося і цього разу. Після масованої російської атаки вночі він одним із перших поїхав на місце прильоту, щоб допомагати людям. На жаль, під час ліквідації наслідків Тарас Тарасович загинув.

Співчуття рідним, близьким та всій Дмитрівській громаді від Ірпеня.

Світла і вічна пам’ять Вам, колего!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube