Сьогодні злочинне угрупування Карплюка оновило «управлінську» команду в Ірпені.

З банди викинули першого заступника Андрія Кравчука, заступниць — Юлію Устич та Лідію Михальченко.

Поміняли їх на нових «фунтів»:

🤡Олександр Пащинський — голова фракції «Нові обличчя», співвласник незаконного ринку на набережній, якому віддали цю посаду за борги. Також пообіцяли шалену підтримку на виборах. До речі, те саме обіцяли і секретарці Анжелі Макеєвій, про яку вже всі забули.

🤡Сергій Канюра — начальник Управління інфраструктурного розвитку, інвестицій і ЖКГ. Підлеглий Андрія Кравчука. Розвивав не місто, а вплив банди на відбудову, керував інвестиціями з «єВідновлення» у кишеню карплюківців.

🤡Юлія Осінська — журналістка карплюківського медіа «Айтіві». Має багаторічний досвід у замовних «розслідуваннях». Жодного — у менеджменті багатотисячного міста.

🤡Анна Неліпа — ніколи не була помітна в роботі міської ради чи процесах самоврядування. Єдине, що відомо, — навчалася з Пащинським.

Для мешканців громади нічого не зміниться — забудовник просто ховає відпрацьованих людей з внутрішнього кола та виставляє нових підписантів чорної бухгалтерії.

Доступ до бюджету, відбудови, земельних рішень і стратегічних напрямків розвитку залишився в тих самих бенефіціарів.

2025 рік — рік ганьби й розкрадання Ірпінської громади.

Після мого поновлення на посаді шансів
у цих мародерів не буде.

Разом до перемоги і Слава Україні! 🇺🇦

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Щороку, в четверту суботу листопада, ми вшановуємо пам’ять мільйонів українців, чиє життя забрав штучний Голодомор — геноцид, здійснений радянським режимом проти нашого народу.

Сьогодні хочу нагадати історію мешканки Ірпеня, яка народилася у 1934 році. Вона з дитинства жила зі спогадами своїх батьків — які тоді боролися за право жити.

Вони розповідали їй про хліб, який хлібом не був — бо на землі, що завжди родила пшеницю, людям не залишили зерна.

Про те, як діти й молоді люди шукали будь-яку можливість працювати за крихту їжі, аби тільки вижити.

Про голод, який ламає тіло й душу, але не здолав український дух.

Тоді українців знищували голодом. Тепер — ракетами, обстрілами, окупацією. Це той самий геноцид, лише в іншій формі.

Пам’ятаймо правду.
Вшановуймо пам’ять.
Борімося кожного дня проти росії, яка ніколи більше не зможе повторити зло, спрямоване проти нашого народу.

🕯Через годину, о 16:00, запалимо свічку пам’яті за жертвами всіх Голодоморів.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, холод і зливи беруть своє, але ми продовжуємо виходити в Ірпені за наших українців у полоні.

На найближчу акцію "Не мовчи! Полон вбиває!", яка відбудеться 6 грудня, приходьте вдягнені по погоді, щоб тепло тримало так само міцно, як і наше бажання повернути всіх додому.🇺🇦

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Сьогодні важкий день для Ірпеня – поховання наших трьох добровольців-захисників міста.

Майже чотири роки ми думали, що вони живі, що вони десь у полоні.

Руслан Філіпенко.
Артур Баранець.
Олексій Ященко.

Усі троє прийшли добровольцями у лютому 2022 року, в перші дні вторгнення.

Руслан народився на Донеччині, закінчив Ірпінський ліцей №1, навчався в Академії внутрішніх справ і працював у поліції. Добрий, життєрадісний, захоплювався автівками, зброєю, любив пейнтбол. Він ніколи не стояв осторонь, коли треба було допомогти.

Артур виріс в Ірпені з 5 років, навчався у ліцеї №2, служив у поліції й мав звання сержанта. 24 лютого евакуював близько 30 людей у безпечне місце — і повернувся назад.

Олексій — наш ірпінський хлопець, тут народився, навчався у ліцеї №2, потім у Київському фаховому коледжі зв’язку. Відповідальний, добрий, друзі його обожнювали.

Усі троє одразу кинулись рятувати людей: вивозили сім’ї під обстрілами, працювали на блокпостах, розвозили допомогу, робили те, на що багато чоловіків не змогли зважитися.

2 березня 2022 року вони зникли.

Спершу ми думали, що просто втратився зв’язок.
Потім з’явилися відео допитів — ці жахливі кадри, на яких двоє з трьох друзів були ще живі.

Хлопці трималися, не зламалися, навіть перед обличчям ворога.

Далі були виснажливі роки пошуків. Брехливі дзвінки з російських номерів:
"Ваш син живий, він у полоні".

Рідні шукали кожну ниточку з березня 2022 року.

Але ДНК-експертиза поставила крапку і відкрила найстрашнішу правду.

Наші хлопці весь цей час були зовсім поруч – поховані разом із цивільними в Гостомелі як невідомі.

Руслана, Артура й Олексія росіяни катували, вбили та спалили у Гостомельському аеропорту ще на початку березня 2022 року.

Вони загинули за те, що були українцями і захищали своє місто.

Руслану було 22.
Артурові — 22.
Олексію — 20.

Ніхто з нас не пробачить жорстоко вбитих дітей Ірпінської громади.

🕯 Вічна памʼять Артуру Баранцю, Руслану Філіпенку, Олексію Ященку.

Спочивайте, Герої! Ви вдома!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, Кровні побратими!

Завтра, 28 листопада, здаємо кров для Збройних Сил України.

🕘 З 09:00 до 14:00
🗓 28 листопада
📍 м. Буча, вул. Антонія Михайловського, 54.

Не вживайте сьогодні алкоголь та жирну їжу — це важливо для якості донорської крові.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Кровні побратими Ірпеня, дякую вам!

Всього за п’ять годин 105 донорів здали кров для поранених захисників на Харківському напрямку.

Неймовірні люди — кровні побратими, які стали поруч із нашими воїнами, навіть не тримаючи зброї в руках.

Вдячний фахівцям Київського обласного центру крові, команді медиків і всім, хто долучився до організації цього дня.

Дякую місту Буча за підтримку та можливість провести ініціативу "Кровні побратими" на високому рівні.

Ми разом продовжимо цю справу і будемо поруч із нашими воїнами-титанами.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Завтра, 1 грудня, Ірпінь зустріне на щиті свого захисника —
55-річного Валентина Волинця.

Валентин народився і виріс у нашій громаді.

Навчався у школі №17 (зараз Ірпінський ліцей "Мрія").

Валентин був з юності талановитим майстром — вправно працював як з деревом, так і з металом. В Ірпені на нього чекали дружина та двоє дітей.

У 2024 році він став до лав ЗСУ. Спершу служив у підрозділі забезпечення на Донеччині. Навіть після поранення продовжив виконувати завдання в інженерно-саперному підрозділі.

Під час бойового завдання на Харківському напрямку, 20 листопада життя воїна обірвалося.

Щирі співчуття рідним, близьким та побратимам від усієї Ірпінської громади.

Прощання з Героєм відбудеться завтра, 1 грудня в Ірпені:

Об 11:00 — живий коридор на вул. Університетській (біля повороту на кладовище);

Об 11:15 — чин поховання на Алеї памʼяті Захисників України.

Вічна памʼять і шана Герою — Валентину Волинцю!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінська громада сьогодні провела в останню путь свого захисника —
55-річного Валентина Волинця.

У рідному місті Героя з ним попрощалися рідні, друзі та побратими.

Валентин навчався у школі №17, був талановитим майстром, люблячим чоловіком і батьком двох дітей.

У 2024 році став до лав ЗСУ, після поранення продовжив захищати незалежність України в інженерно-саперному підрозділі.

20 листопада Валентин загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку.

Вічна памʼять і слава Герою — Валентину Волинцю!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінська громада попрощається з 32-річним захисником Віталієм Третяком, який вважався зниклим безвісти.

Віталій мужній воїн з нашої Михайлівки-Рубежівки. Удома на нього чекали батьки та сестра.

У серпні 2024 року він став на службу до лав Національної гвардії України у складі підрозділу "Азов".

Під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута у серпні 2025 року Віталій зник безвісти. Батьки, які весь цей час чекали на звістку про сина, зможуть попрощатися з ним і поховати його на рідній землі.

Щирі співчуття батькам, сестрі, побратимам та всім, хто знав Віталія від усієї Ірпінської громади.

Прощання з Героєм відбудеться у четвер, 4 грудня:

О 12:15 — живий коридор по вул. Університетській (біля повороту на кладовище);

О 12:30 — чин поховання на Алеї памʼяті Захисників України.

Вічна памʼять та шана Герою — Віталію Третяку!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Сьогодні Ірпінська громада попрощалася із захисником Віталієм Третяком, який вважався зниклим безвісти.

Родина нарешті змогла віддати шану сину й поховати його на рідній землі.

Віталію було 32 роки. Він родом з нашої Михайлівки-Рубежівки.

Люблячий син, брат та надійний товариш для побратимів.

У серпні 2024 року Віталій став на службу до лав Національної гвардії України в підрозділі "Азов".

Побратими звали його друг "Чупа-Чупс" — добрий, щирий, світлий хлопець, який завжди підтримував інших.

У серпні 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу Бахмута, він зник безвісти. Нині офіційно підтверджено, що Герой загинув унаслідок поранення.

Сотні людей та побратимів провели Віталія в останню путь.

Світла памʼять і вічна шана Герою — Віталію Третяку!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, змінився час акції "Не мовчи! Полон вбиває!" в Ірпені.

Завтра збираємось о 13:00 біля входу у Центральний парк.

Приходьте підтримати рідних, які чекають українців з російської неволі.

Кожен день у полоні — це відсутність їжі. Це тортури
і побиття. Це хвороби без лікування. І чим довше їх не обмінюють – тим важче їм дочекатися повернення додому.

📍м. Ірпінь, Центральний парк
🕐 13:00, 6 грудня

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вітаю всіх причетних з Днем Волонтера!

На цьому відео лише частина Ірпінських волонтерів, які разом допомагають мільонам людей.

Щодня ці люди закривають сотні потреб і рятують тисячі життів. Не зупиняються навіть зараз – коли допомогу зібрати вкрай важко.

Дякую всім, хто віддає свій час, донати і сили Україні та стоїть пліч-о-пліч з тими, хто боронить нашу свободу.

Вітаю кожного волонтера і вдячний всім, хто їх підтримує!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вітаю наших воїнів із Днем Збройних Сил України!

Найкращим привітанням для захисників завжди буде наша небайдужість, підтримка та відповідальність кожного у цій війні.

Мешканці героїчної Ірпінської громади долучайтесь, наближайте перемогу разом з нашими воїнами – закривайте збори, здавайте кров, підтримуйте волонтерство.

Я завжди кажу, що кожен наш день в Україні – це День ЗСУ.

Кожен день наші захисники віддають свій час з родинами, своє здоров'я, своє найдорожче – життя.

Низький уклін й безмежна повага всім, хто стоїть на передовій і боронить нашу державу.

Низький уклін і вічна памʼять полеглим Героям!

Разом — до перемоги і Слава Україні!🇺🇦

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

У День Збройних Сил України на кладовищі, де спочивають наші захисники, схилили голови й провели панахиду за всіма полеглими Героями.

Тими, кого ми вже ніколи не побачимо, але ніколи не забудемо.

Тими, хто житиме вічним життям в історії нашого міста-героя Ірпеня, всієї незалежної України, в історії кожного з нас.

Нехай Господь благословить їхні родини мужністю, здоров’ям і непохитною вірою.

Вічна і світла пам’ять!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Захисник з Ірпеня Олександр Шабанов на щиті.

Завтра, 9 грудня, відбудеться прощання з Героєм:

О 10:30 — живий коридор на вул. Університетській (біля повороту на кладовище),

О 10:45 — чин поховання на Алеї памʼяті Захисників України.

Олександру було всього 27 років. Народився на Луганщині, у місті Рубіжне.

У 20-річному віці Олександр ухвалив відповідальне рішення – захищати Батьківщину під час АТО.

З початку повномасштабного вторгнення боронив незалежність України і на Луганському, і на Донецькому, і на Харківському напрямках.

Під час виконання бойового завдання 25 листопада Олександр загинув.

В Ірпені Героя чекала дружина.

Щирі співчуття рідним, друзям і побратимам воїна від усієї Ірпінської громади!

Вічна пам’ять та шана Герою — Олександру Шабанову!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінська громада попрощалася із 27-річним Героєм Олександром Шабановим, який віддав своє життя, захищаючи Україну.

Олександр народився на Луганщині, у Рубіжному, а у 20 років прийняв рішення стати на захист Батьківщини під час АТО.

З перших днів повномасштабної війни боронив Україну на Луганському, Донецькому та Харківському напрямках.

25 листопада, виконуючи бойове завдання, Олександр загинув. В Ірпені на нього чекала дружина.

Маму воїн втратив у 2022 році, під час евакуації з Харківської області.

Щирі співчуття родині, друзям та побратимам.

Світла пам’ять і вічна слава Герою — Олександру Шабанову!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, ще один ліцей Ірпеня дізнався про своїх випускників-Героїв.

У Ліцеї №2 провели теплий пам’ятний захід — разом з учнями, освітянами та родинами полеглих воїнів.

Відкрили пам’ятну шкільну дошку на честь випускників, які віддали свої життя за незалежність і свободу України:

Андрія Василенка,
Дмитра Дубенчака,
Віктора Коваля,
Артема Новачука,
Валерія Остапчука,
Василя Панасенка,
Федора Сєропова,
Миколи Ткачова,
Дмитра Українця,
Василя Чернякова,
Сергія Чернишевського,
Артура Баранця,
Олексія Ященка.

Ці хлопці колись ходили цими коридорами, сиділи за партами, мріяли про майбутнє у мирному Ірпені.

Сьогодні їхні постаті й історії повернулися до рідної школи — щоб залишитися тут назавжди.

Щоб стати прикладом гідності й мужності для кожного покоління учнів.

Я вкотре хочу подякувати і вклонитися перед родинами і вчителями, які виростили мужніх хлопців із великими серцями та безмежною любов’ю до України.

Ірпінь пам’ятає своїх Героїв!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube