Майже 450 нових україномовних книг отримала наша міська книгозбірня в рамках акції "Подаруй бібліотеці книгу" з нагоди Всеукраїнського дня бібліотек. Нову літературу отримали й сільські бібліотеки нашої громади. А все тому, що мешканці Ірпінської громади добре розуміють наскільки важливі, навіть під час війни, українська книга, українська література, українська мова. Я б, навіть, сказав - особливо під час війни! І саме під час війни, до речі, в Ірпені з'явилася ще одна бібліотека - у модульному містечку "Дубки".

Я щиро дякую всім, хто долучився до цієї прекрасної акції. І окремо, звичайно, сьогодні хочу подякувати нашим бібліотекарям - за відданість своїй справі, за духовне оздоровлення мешканців нашої громади у цей непростий для нас всіх час, за можливість спілкуватися, розвиватися і разом пізнавати нове!

Дякую і читачам, які не зраджують ірпінським бібліотекам і щодня приносять до наших книгозбірень гарний настрій і усмішки!

Уже сьогодні по всій Україні учні починають вітати своїх вчителів з нагоди Дня працівників освіти, яке ми відзначатимемо у неділю. Але, на жаль, є діти, які вже ніколи не зможуть обійняти своїх наставників і подякувати їм...

У нашій громаді від початку цієї клятої війни ми втратили чотирьох освітян. Це Олександр Кривенко - керівник авіамодельного гуртка в Ірпінському центрі позашкільної освіти. Це Олександр Шеремет - майстер спорту зі спортивного орієнтування, тренер Ірпінської дитячо-юнацької спортивної школи. Це - Микола Талалаєв - композитор, викладач по класу гітари в Ірпінській школі мистецтв ім. Вериківського. Це - Лариса Осипова - освітянка, яка понад 40 років була завідувачкою дитсадка "Віночок" в Ірпені.

Всі вони безмежно любили дітей і свою справу. Виховували чемпіонів, переможців, ерудитів і просто добрих та щирих людей. І всі вони були жорстоко вбиті окупантами.

Для нашої громади - це величезна втрата. Цих людей не повернути. Але вони живуть і завжди житимуть у своїх вихованцях і учнях. У їхніх навичках, знаннях і спогадах. Я в це щиро вірю.

Пом'янімо їх сьогодні разом. Світла пам'ять!

Разом із депутаткою Ірпінської міської ради Оксаною Нечитайло та місцевим забудовником Романом Дріжденком зустрілися із мешканцями будинку на Гостомельському шосе, 12-14-16, який ми почали демонтувати цього тижня.

Цей будинок був зруйновано першим з усього житлового фонду міста. Тому, логічно, що ми звернемося до голови КОВА та керівництва держави щодо невідкладності відновлення цього житла.

Роман Дріжденко - це забудовник, який зводив цей будинок і зараз він погодився безкоштовно розробити проект нового дому, який зводитимуть на цьому ж місці.

Всі спільно чекаємо прийняття закону про коменсацію постраждалим громадянам.

Також вирішили питання з приводу створення реєстру демонтованих будинків в Ірпені та видачі людям відповідного підтвердження про демонтаж їхнього житла.

Шановні наші освітяни!
Дорогі вчителі, викладачі, вихователі, тренери, наставники!

Щиро вітаю вас із професійним святом! Дякую за те, що незважаючи ні на що ви продовжуєте працювати для наших дітей, для їхнього успішного майбутнього і щасливого майбутнього нашої України.

Я добре знаю, що зараз все не так просто і легко. Я знаю, скільки зусиль ви сьогодні докладаєте, щоб освітній процес у нашій громаді був якісним і не припинявся. Це величезна праця, яку ми дуже цінуємо і поважаємо! Дякуємо вам і низький уклін!

Дорогі освітяни, міцного здоров’я вам, радості від роботи, гарних колег і вдячних учнів, а головне – перемоги нашої України і мирного неба над всіма нами! Зі святом!

У першу неділю жовтня в Україні вшановують сили територіальної оборони.

В історію України назавжди увійде Територіальна оборона Ірпеня. У березні ворог безперешкодно пройшов Бучею, Немішаєво, Бородянкою…, але для окупації Києва йому потрібно було взяти Ірпінь.

Ціною життя 39 бійців ТРО Ірпеня вдалося зупинити ворога на шляху до столиці.

Перші три дні війни оборону Ірпеня тримали виключно Сили Тероборони.

Герої нашого часу дали бій рашистам на усіх блок-постах Ірпінської громади: «Жираф», «Караван-Гала», «Синергія», «Стоянка».

Я пишаюся тим, що мав нагоду стояти з цими мужніми чоловіками пліч-о-пліч, щодня тиснути їм руки і разом відстоювати нашу громаду і наше місто. На моїх очах наші тероборонівці здійснили стільки подвигів, що не вистачить однієї книги. Це справжні патріоти своєї країни, які готові були віддати найцінніше за свою землю.

І деякі таки, на жаль, віддали… Схилімо сьогодні голови перед тими, хто поліг у боях за Ірпінь, Київщину та всю нашу Україну. Їхній подвиг не маємо права забути!

Вічна пам’ять загиблим тероборонівцям!
Шана хлопцям, які продовжують боронити рідні міста та села від окупанта!

🇺🇦🇺🇦🇺🇦🤝🤝🤝