13-14 вересня до Дня міста у Житомир прибуде Мандрівний літературний фестиваль “Слово”.
На книголюбів чекають зустрічі з книжками, письменниками, видавцями.
Теми лекторіїв різноманітні, кожен знайде до смаку.
Більше того, ви маєте нагоду перетворити лекторій на дискусію!
А потім ще й придбати книжки. Звичайно, за видавничими цінами.
У програмі фестивалю:
∙ зустрічі з письменниками
∙ літературні лекторії
∙ дискусії
∙ книжковий ярмарок
Запрошуємо житомирців і гостей міста на наші заходи:
Роман Коваль, історик, письменник, президент історичного клубу “Холодний Яр”.
Презентація книжки “Батькам скажеш, що був чесний”.
Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ольжича.
Марко Мельник, письменник, видавець, військовий-доброволець.
Лекція "Література як зброя у війні з інтервентами”.
Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова.
На книголюбів чекають зустрічі з книжками, письменниками, видавцями.
Теми лекторіїв різноманітні, кожен знайде до смаку.
Більше того, ви маєте нагоду перетворити лекторій на дискусію!
А потім ще й придбати книжки. Звичайно, за видавничими цінами.
У програмі фестивалю:
∙ зустрічі з письменниками
∙ літературні лекторії
∙ дискусії
∙ книжковий ярмарок
Запрошуємо житомирців і гостей міста на наші заходи:
Роман Коваль, історик, письменник, президент історичного клубу “Холодний Яр”.
Презентація книжки “Батькам скажеш, що був чесний”.
Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Ольжича.
Марко Мельник, письменник, видавець, військовий-доброволець.
Лекція "Література як зброя у війні з інтервентами”.
Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова.
Роман Коваль і його нова книжка
“БАТЬКАМ СКАЖЕШ, ЩО БУВ ЧЕСНИЙ”
Презентації відбудуться у Львові, с. Городок і с. Зимна Вода.
Візьмуть участь видавець Марко МЕЛЬНИК
та народний артист України Тарас КОМПАНІЧЕНКО, який виконає цикл пісень Української революції 1917–1920-х років.
21 вересня, субота, 14.00,
м. Городок Львівської обл., Мала академія мистецтв (актова зала), вул. Леся Мартовича, 1.
21 вересня, субота, 17.00,
с. Зимна Вода Львівської обл., Народний дім, вул. Романа Шухевича, 83.
22 вересня, неділя, 16.00,
Львів, готель “Ріус”, вул. акад. Вол. Гнатюка, 12А, великий зал.
Шукайте книжки Історичного клубу “Холодний Яр” та видавництва Марка Мельника у Львові, пр-т Свободи, намет № 53 – стенд видавця Марка Мельника (в-во “Холодний Яр”, видавнича агенція Book Express).
“БАТЬКАМ СКАЖЕШ, ЩО БУВ ЧЕСНИЙ”
Презентації відбудуться у Львові, с. Городок і с. Зимна Вода.
Візьмуть участь видавець Марко МЕЛЬНИК
та народний артист України Тарас КОМПАНІЧЕНКО, який виконає цикл пісень Української революції 1917–1920-х років.
21 вересня, субота, 14.00,
м. Городок Львівської обл., Мала академія мистецтв (актова зала), вул. Леся Мартовича, 1.
21 вересня, субота, 17.00,
с. Зимна Вода Львівської обл., Народний дім, вул. Романа Шухевича, 83.
22 вересня, неділя, 16.00,
Львів, готель “Ріус”, вул. акад. Вол. Гнатюка, 12А, великий зал.
Шукайте книжки Історичного клубу “Холодний Яр” та видавництва Марка Мельника у Львові, пр-т Свободи, намет № 53 – стенд видавця Марка Мельника (в-во “Холодний Яр”, видавнича агенція Book Express).
Ви готові до головної літературної події України?
Від завтра і аж до 22 вересня запрошуємо до Львова на Форум видавців завітати до нашого стенду на проспекті Свободи (№53), де будуть представлені усі наші книги за видавничими цінами та відвідати презентації книг наших авторів. Деталі на markobook.com
Від завтра і аж до 22 вересня запрошуємо до Львова на Форум видавців завітати до нашого стенду на проспекті Свободи (№53), де будуть представлені усі наші книги за видавничими цінами та відвідати презентації книг наших авторів. Деталі на markobook.com
Вітаємо наших захисників з їхнім святом!
Скористайтесь можливістю придбати патріотичну літературу на markobook.com зі значною знижкою до Дня захисника України.
Все просто: обиріть книги на markobook.com та у “Кошику” введіть промокод ЗАХИСНИК у полі з написом “Промокод” і сума Вашого замовлення зменшиться на 14%.
Скористайтесь можливістю придбати патріотичну літературу на markobook.com зі значною знижкою до Дня захисника України.
Все просто: обиріть книги на markobook.com та у “Кошику” введіть промокод ЗАХИСНИК у полі з написом “Промокод” і сума Вашого замовлення зменшиться на 14%.
Я спини не зігнув.
Нехай відрікся світ,
Злякалися брати,
Хай зрадила дружина –
Я як людина жив!
Я у бою упав!
Я знав за що борюсь!
Я знав за що загину.
Зеновій Красівський,
останній крайовий провідник ОУН.
Вшануймо гідно взірцевого українця!
Нехай відрікся світ,
Злякалися брати,
Хай зрадила дружина –
Я як людина жив!
Я у бою упав!
Я знав за що борюсь!
Я знав за що загину.
Зеновій Красівський,
останній крайовий провідник ОУН.
Вшануймо гідно взірцевого українця!
Вчора було свято української мови та писемності, проте у нас це свято — щоденне і цілорічне :) Відтак пропонуємо вашій увазі невелику статтю з часопису “Незборима нація” про те, яку надважливу функцію виконує українська мова у нашому щоденному житті та чому її можна вважати повноцінною зброєю.
Межа між своїм і чужим – життєдайна.
Роман Коваль
В історії мовне питання не раз впливало на мільйони доль.
Під час Революції Гідности у 2013 – 2014 рр. осердям руху стали люди освічені. Майдан перетворився на осередок українства, просвітництва, людяності, доброти та взаємодопомоги. Революційний Майдан був нам затишним родинним домом, теплою батьківською хатою, і лише намагання озвірілого режиму придушити повстання перетворили його на криваве місце масових страт…
Лінія розлому пролягала і пролягає через Донбас. Її межею стали мова та люди, які агресивно відмежовувались від усього українського. Або були байдужі до нашої держави. Або не бажали відмовлятись від звички розмовляти російською – мовою наших поневолювачів. Свідомість таких “житєлєй” десятиліттями формувалася навколо московської “культури” і “язика”. А українськість цілеспрямовано маргіналізувалася через магнетичний вплив телебачення та інших інформаційних ресурсів. Українську мову перевели у статус меншовартісної, провінційної, непрестижної.
На війні я бачив багато російськомовних людей – з Харкова, Одеси, Криму, Луганська і Донецька. У наших шанцях на Донбасі нерідко можна почути чужу мову. Зазвичай від мобілізованих. Та участь у кривавих боях проти росіян кардинально змінила свідомість.
Не всі, хто воює за Україну, мають її в серці. Але ті, хто має Батьківщину в серці й витримує тиск війни, доходять до переконання: ключем до розгадки (і розв’язки!) цієї війни є мова. Саме вона – наш щит, наша особливість, маркер, який визначає нашу неповторність. І робить можливим життєдайний поділ на “свій – чужий”.
Ми надто довго не надавали значення мові як могутньому елементу власної оборони. Тому й став можливим підлий московський сценарій “захисту” російськомовних. Тому й сформувалася агресивна більшість, якій “усе одно, якою мовою розмовляти”. Насправді їм не все одно…
Що ж робити?
На це питання мають відповісти і російськомовні борці за Україну. Дехто з них, щоб полегшити собі життя, заявляє, що є російськомовним українським націоналістом. На мій погляд, це нісенітниця, комічна нісенітниця. Це те саме, що безалкогольна горілка для росіян.
На чию користь вирішать “російськомовні українські націоналісти” кардинальне питання: хто кого? “Язик” з їхньою допомогою остаточно знищить українську мову чи українська мова все ж витіснить російську за межі своїх кордонів?
На фронті життя набуває особливої цінності. Майбутнє може бути, а може й не бути… Розуміючи це, багато хто починає переосмислювати цінності, до яких звик, які здавалися непорушними. І постає питання: як жити далі, як жити правильно?
Передусім треба створити для своїх дітей україномовне (й українське за духом!) середовище, захистити їх від ворожого впливу російської мови.
Велика кількість щирих людей з окупованих територій, які воювали поруч зі мною у 2014 – 2015 рр., ставали україномовними на моїх очах. Хоча це було непросто. Але здорова людина опановувала рідну мову, перетворювала її на знаряддя захисту і зброю. Чимало вояків зрозуміли, що українська книжка часом ефективніша від автомата, який стріляє у ворога.
Стверджую: у цій війні переможе не зброя, а дух, культура і мова.
Говори і стріляй українською! Захисти межу між своїм і чужим!
Марко МЕЛЬНИК, доброволець батальйону “Азов” (2014 – 2015), видавець.
За редакцією Романа Коваля.
Межа між своїм і чужим – життєдайна.
Роман Коваль
В історії мовне питання не раз впливало на мільйони доль.
Під час Революції Гідности у 2013 – 2014 рр. осердям руху стали люди освічені. Майдан перетворився на осередок українства, просвітництва, людяності, доброти та взаємодопомоги. Революційний Майдан був нам затишним родинним домом, теплою батьківською хатою, і лише намагання озвірілого режиму придушити повстання перетворили його на криваве місце масових страт…
Лінія розлому пролягала і пролягає через Донбас. Її межею стали мова та люди, які агресивно відмежовувались від усього українського. Або були байдужі до нашої держави. Або не бажали відмовлятись від звички розмовляти російською – мовою наших поневолювачів. Свідомість таких “житєлєй” десятиліттями формувалася навколо московської “культури” і “язика”. А українськість цілеспрямовано маргіналізувалася через магнетичний вплив телебачення та інших інформаційних ресурсів. Українську мову перевели у статус меншовартісної, провінційної, непрестижної.
На війні я бачив багато російськомовних людей – з Харкова, Одеси, Криму, Луганська і Донецька. У наших шанцях на Донбасі нерідко можна почути чужу мову. Зазвичай від мобілізованих. Та участь у кривавих боях проти росіян кардинально змінила свідомість.
Не всі, хто воює за Україну, мають її в серці. Але ті, хто має Батьківщину в серці й витримує тиск війни, доходять до переконання: ключем до розгадки (і розв’язки!) цієї війни є мова. Саме вона – наш щит, наша особливість, маркер, який визначає нашу неповторність. І робить можливим життєдайний поділ на “свій – чужий”.
Ми надто довго не надавали значення мові як могутньому елементу власної оборони. Тому й став можливим підлий московський сценарій “захисту” російськомовних. Тому й сформувалася агресивна більшість, якій “усе одно, якою мовою розмовляти”. Насправді їм не все одно…
Що ж робити?
На це питання мають відповісти і російськомовні борці за Україну. Дехто з них, щоб полегшити собі життя, заявляє, що є російськомовним українським націоналістом. На мій погляд, це нісенітниця, комічна нісенітниця. Це те саме, що безалкогольна горілка для росіян.
На чию користь вирішать “російськомовні українські націоналісти” кардинальне питання: хто кого? “Язик” з їхньою допомогою остаточно знищить українську мову чи українська мова все ж витіснить російську за межі своїх кордонів?
На фронті життя набуває особливої цінності. Майбутнє може бути, а може й не бути… Розуміючи це, багато хто починає переосмислювати цінності, до яких звик, які здавалися непорушними. І постає питання: як жити далі, як жити правильно?
Передусім треба створити для своїх дітей україномовне (й українське за духом!) середовище, захистити їх від ворожого впливу російської мови.
Велика кількість щирих людей з окупованих територій, які воювали поруч зі мною у 2014 – 2015 рр., ставали україномовними на моїх очах. Хоча це було непросто. Але здорова людина опановувала рідну мову, перетворювала її на знаряддя захисту і зброю. Чимало вояків зрозуміли, що українська книжка часом ефективніша від автомата, який стріляє у ворога.
Стверджую: у цій війні переможе не зброя, а дух, культура і мова.
Говори і стріляй українською! Захисти межу між своїм і чужим!
Марко МЕЛЬНИК, доброволець батальйону “Азов” (2014 – 2015), видавець.
За редакцією Романа Коваля.
Листопад — місяць вшанувань жертв і постраждалих від найбільшого геноциду в історії людства — голодоморів в Україні.
20 листопада у головному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 60) відбудеться Міжнародна науково-практична конференція "Проблема екзистенційного вибору під час Голодомору – геноциду" (початок о 10:00).
Серед організаторів заходу також Національний музей Голодомору-геноциду, Інститут дослідження Голодомору, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса, Світовий конгрес українців, Фундація українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США), Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр. в Україні.
Під час конференції буде проведена презентація нашої нової книги "Голод 1946–1947 рр. в Україні: колективна пам'ять" за участі ініціаторів, авторів та упорядника видання Василя Марочка, а також видавця Марка Мельника.
Окрім того, в рамках конференції проводитиметься акція з поширення видань про голодомори, зокрема презентованої книги, а також книг Андрія Бондарчука "Україна. Голод 1946–1947 рр.: непокараний злочин, забуте добро" та книги "Уклін ангелу". Кожний охочий зможе придбати будь-яку книгу за ціною, яку назве сам покупець. Усі виручені в рамках акції кошти підуть на спільний проект з часописом "Експрес" із встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку на Донеччині у селищі Олександро-Калинове, громада якого вже багато років мріє про його встановлення для ствердження незламності українців прифронтової зони та створення символу українського життя на Донбасі. Також там планується ряд просвітницьких та презентаційних заходів на тематику голодоморів.
Також протягом листопада діятиме спеціальна пропозиція на книги, темою яких є голодомори в Україні на сайті видавця markobook.com — видання поширюватимуться за собівартістю.
Розпочата безстрокова акція зі збору спогадів про голодомори. Дослідіть власні сімейні історії та поширюйте їх за хештегом #Голодомор_МояІсторія
На основі зібраних матеріалів Музей Голодомору створить загальнодоступний архів спогадів про геноцид. Важливо, щоб жодна деталь цього страшного злочину не була втрачена. Світ має почути.
Пам'ятаймо.
20 листопада у головному корпусі Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 60) відбудеться Міжнародна науково-практична конференція "Проблема екзистенційного вибору під час Голодомору – геноциду" (початок о 10:00).
Серед організаторів заходу також Національний музей Голодомору-геноциду, Інститут дослідження Голодомору, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса, Світовий конгрес українців, Фундація українського Голодомору-Геноциду (Чикаго, США), Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр. в Україні.
Під час конференції буде проведена презентація нашої нової книги "Голод 1946–1947 рр. в Україні: колективна пам'ять" за участі ініціаторів, авторів та упорядника видання Василя Марочка, а також видавця Марка Мельника.
Окрім того, в рамках конференції проводитиметься акція з поширення видань про голодомори, зокрема презентованої книги, а також книг Андрія Бондарчука "Україна. Голод 1946–1947 рр.: непокараний злочин, забуте добро" та книги "Уклін ангелу". Кожний охочий зможе придбати будь-яку книгу за ціною, яку назве сам покупець. Усі виручені в рамках акції кошти підуть на спільний проект з часописом "Експрес" із встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку на Донеччині у селищі Олександро-Калинове, громада якого вже багато років мріє про його встановлення для ствердження незламності українців прифронтової зони та створення символу українського життя на Донбасі. Також там планується ряд просвітницьких та презентаційних заходів на тематику голодоморів.
Також протягом листопада діятиме спеціальна пропозиція на книги, темою яких є голодомори в Україні на сайті видавця markobook.com — видання поширюватимуться за собівартістю.
Розпочата безстрокова акція зі збору спогадів про голодомори. Дослідіть власні сімейні історії та поширюйте їх за хештегом #Голодомор_МояІсторія
На основі зібраних матеріалів Музей Голодомору створить загальнодоступний архів спогадів про геноцид. Важливо, щоб жодна деталь цього страшного злочину не була втрачена. Світ має почути.
Пам'ятаймо.
Ми продовжуємо сакральну традицію вшанування жертв і постраждалих від найбільшого геноциду в історії людства — голодоморів в Україні, організованих російсько-комуністичним режимом в ХХ столітті.
Запрошуємо долучитись до заходів та акцій, які ми організовуємо спільно з Музеєм Голодомору та Асоціацією дослідників голодоморів в Україні. Про них ми писали у попередніх дописах.
Протягом листопада на сайті markobook.com діє спеціальна пропозиція на книги, темою яких є голодомори в Україні — видання поширюються за собівартістю.
Запрошуємо долучитись до заходів та акцій, які ми організовуємо спільно з Музеєм Голодомору та Асоціацією дослідників голодоморів в Україні. Про них ми писали у попередніх дописах.
Протягом листопада на сайті markobook.com діє спеціальна пропозиція на книги, темою яких є голодомори в Україні — видання поширюються за собівартістю.
Гарна новина!
Відкрито передзамовлення на книгу «Коліївщина: право на повстання», яка вийде друком вже у грудні.
Перші 100 примірників — зі знижкою.
Щоб залишити передзамовлення переходимо сюди:
https://markobook.com/knigarnya/koliivschyna/
Відкрито передзамовлення на книгу «Коліївщина: право на повстання», яка вийде друком вже у грудні.
Перші 100 примірників — зі знижкою.
Щоб залишити передзамовлення переходимо сюди:
https://markobook.com/knigarnya/koliivschyna/
Ще одна новинка під ялинку.
Надзвичайно теплі, зворушливі та емоційні різдвяні історії від колективу молодих українських авторів.
Гарний подарунок для ваших близьких.
Вже в наявності на markobook.com
Надзвичайно теплі, зворушливі та емоційні різдвяні історії від колективу молодих українських авторів.
Гарний подарунок для ваших близьких.
Вже в наявності на markobook.com
Відкриває збірник стаття Юрія Сиротюка “Коліївщина – перша класична європейська національна та соціальна революція”, в якій відомий політик, заступник голови Всеукраїнського об’єднання “Свобода” та голова однойменної фракції в Київраді розмірковує над значенням Коліївщини в світовій та українській історії, акцентує на революційному характері та національно-визвольній спрямованості повстання. “Революційне гасло «Україна без холопа і пана» не лише долало іноземну окупацію та залежність, а й творило цілком нове суспільство рівних людей. Це гасло згодом стало українською національною ідеєю для кирило-мефодіївців і Тараса Шевченка, а потім надихало на боротьбу під час національної революції 1918–1921 рр.”, — переконує Ю. Сиротюк.
Відкрите передзамовлення:
https://markobook.com/knigarnya/koliivschyna/
Відкрите передзамовлення:
https://markobook.com/knigarnya/koliivschyna/