15 січня 1776 року у Львові вийшло перше число «Gazette de Leopol» — першого відомого періодичного видання на території України.
Це був тижневик, що розповідав про політичні новини в європейських країнах. Газета, ймовірно, виходила всього рік, протягом якого з’явилося 52 номери. Сьогодні фотокопії примірників газети зберігаються у Відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг Наукової бібліотеки Львівського університету.
Це був тижневик, що розповідав про політичні новини в європейських країнах. Газета, ймовірно, виходила всього рік, протягом якого з’явилося 52 номери. Сьогодні фотокопії примірників газети зберігаються у Відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг Наукової бібліотеки Львівського університету.
15-18 січня 1941 року у Львові відбувся жорстокий та цинічний судовий процес, де 59 молодих членів ОУН, віком від 15 до 30 років, сіли на лаву підсудних.
Детальніше тут: https://www.facebook.com/markobook/posts/3485173068375218
Детальніше тут: https://www.facebook.com/markobook/posts/3485173068375218
19 січня 1912 року народився Ярослав Стецько — український політичний та військовий діяч. З 1941 р. — перший заступник провідника ОУН-Б. У 1942–1944 рр. перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував Антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН-Б.
Ярослав Стецько залишив по собі велику ідейно-теоретичну спадщину, яка й сьогодні не втрачає актуальності. Головними його працями є «Українська визвольна концепція» та «30 червня 1941 року».
Ярослав Стецько був переконаний, що найвища цінність для українця — ідея нації, інтерес нації, а обов’язок кожного — безкомпромісна боротьба та жертовна праця заради блага рідного народу.
Гарантією миру та стабільності в країні є Українська Самостійна Соборна Держава, а законом міжнародного співіснування — принцип національних держав на своїх етнічних землях.
Ярослав Стецько стверджував, що без національного визволення немає визволення соціального й особистої свободи, а в боротьбі за волю спиратися потрібно лише на власні сили.
Ярослав Стецько залишив по собі велику ідейно-теоретичну спадщину, яка й сьогодні не втрачає актуальності. Головними його працями є «Українська визвольна концепція» та «30 червня 1941 року».
Ярослав Стецько був переконаний, що найвища цінність для українця — ідея нації, інтерес нації, а обов’язок кожного — безкомпромісна боротьба та жертовна праця заради блага рідного народу.
Гарантією миру та стабільності в країні є Українська Самостійна Соборна Держава, а законом міжнародного співіснування — принцип національних держав на своїх етнічних землях.
Ярослав Стецько стверджував, що без національного визволення немає визволення соціального й особистої свободи, а в боротьбі за волю спиратися потрібно лише на власні сили.
21 січня 1990 року напередодні 71-річчя проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР відбулася одна з наймасштабніших акцій у світовій історії — «Живий ланцюг» («Українська хвиля»).
Люди взялися за руки, щоб засвідчити Соборність України на шляху до незалежності. Початок ланцюга був у Івано-Франківську біля Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), потім «жива хвиля» попрямувала через Стрий, Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Люди вишикувались для демонстрації єдності на відстань близько 700 кілометрів. У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними, близько 450 тисяч осіб, за неофіційними — від 1 до 5 мільйонів.
Учасники подій згадують, що в той момент відчували надзвичайне піднесення і непохитну віру в зміни, в здобуття Україною незалежності.
Іван Драч, очільник Народного Руху, пізніше зазначив: «Ідею подав дисидент Валентин Мороз, назву дав Олесь Гончар, найбільше агітував Дмитро Павличко, організатор – голова Секретаріату Руху Михайло Горинь».
Люди взялися за руки, щоб засвідчити Соборність України на шляху до незалежності. Початок ланцюга був у Івано-Франківську біля Центрального народного дому (колишньої резиденції парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки), потім «жива хвиля» попрямувала через Стрий, Львів, Тернопіль, Рівне, Житомир до Києва. Люди вишикувались для демонстрації єдності на відстань близько 700 кілометрів. У «ланцюзі» взяли участь, за офіційними даними, близько 450 тисяч осіб, за неофіційними — від 1 до 5 мільйонів.
Учасники подій згадують, що в той момент відчували надзвичайне піднесення і непохитну віру в зміни, в здобуття Україною незалежності.
Іван Драч, очільник Народного Руху, пізніше зазначив: «Ідею подав дисидент Валентин Мороз, назву дав Олесь Гончар, найбільше агітував Дмитро Павличко, організатор – голова Секретаріату Руху Михайло Горинь».
22 січня на честь проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки відзначається День Соборності України.
Офіційно цю подію почали відзначати в 1999 році, зважаючи на політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної української держави.
22 січня 1918 року Українська Народна Республіка видала Універсал Центральної Ради, де проголошувала про свою незалежність. А вже за рік, 22 січня 1919-го, у Києві на Софійській площі проголошено Акт Злуки українських земель в єдину Україну, у якому стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав — УНР та ЗУНР — в єдину соборну Українську державу.
Офіційно цю подію почали відзначати в 1999 році, зважаючи на політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної української держави.
22 січня 1918 року Українська Народна Республіка видала Універсал Центральної Ради, де проголошувала про свою незалежність. А вже за рік, 22 січня 1919-го, у Києві на Софійській площі проголошено Акт Злуки українських земель в єдину Україну, у якому стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав — УНР та ЗУНР — в єдину соборну Українську державу.
Продовжуємо дарувати книги бібліотекам.
https://markobook.com/popovnyuyemo-biblioteky-ukrayiny/
https://markobook.com/popovnyuyemo-biblioteky-ukrayiny/
29 січня — день вшанування героїв бою під Крутами. Саме цього дня 1918 року відбулося героїчне та водночас трагічне п’ятигодинне протистояння українських патріотичних сил російським більшовикам-загарбникам, які чисельно переважали. Українські воїни боронили молоду Українську Народну Республіку, яка дратувала росіян, бо вони вважали ці території своїми.
https://www.facebook.com/markobook/posts/3497840297108495
https://www.facebook.com/markobook/posts/3497840297108495
Працюємо над новою книгою.
https://markobook.com/gotuyetsya-do-vydannya-novyj-roman/
https://markobook.com/gotuyetsya-do-vydannya-novyj-roman/
«Отже, чому ви ще й досі не купили і не прочитали «Позывной Кассандра: лето-2015»? Кров, кишки, страждання, багнюка… Це не про цю книгу. Тут про людей в небезпечних умовах, з небезпечною справою, тут ціна кожної помилки — життя, ціна невдачі — теж смерть. Але чому люди свідомо йдуть на таку роботу? Хто вони? Звичайні люди. Справжні! Може, все ж таки прочитаєте про них?» — так закінчує свій відгук Ганна Скоріна про книгу Оксани Чорної «Позывной Кассандра: лето-2015».
Цікаво? Емоційно? Читайте повністю і знайомтеся з книгою, якщо до цього часу, звичайно, ще не знайомі.
https://markobook.com/pro-knygu-oksany-chornoyi-poz%d1%8bvnoj-kassandra-leto-2015/
Цікаво? Емоційно? Читайте повністю і знайомтеся з книгою, якщо до цього часу, звичайно, ще не знайомі.
https://markobook.com/pro-knygu-oksany-chornoyi-poz%d1%8bvnoj-kassandra-leto-2015/
«Можливо, нам не доведеться зустрінутися на цьому світі. Ідеш на святе діло, благословляю тебе.Стій твердо, борися проти всіх, хто посягне на нашу дорогу Батьківщину. Пам’ятай, що ти син України і нащадок козаків, які клали голови за свої землі, народ і права. Бережи себе, будь розважний, а коли зайде потреба, то зложи свою голову за праве діло».
З книги Романа Коваля «Батькам скажеш, що був чесним».
(50 біографій, 10 історій та 10 спогадів про воїнів Армії УНР та звичайних жінок і чоловіків, які боролися за незалежність України — «це книжка про Тарасових онуків і дітей Миколи Міхновського — творців покоління щирих синів Батьківщини, які взяли в руки зброю, щоб оборонити право свого народу жити в Шевченковій Україні — національній державі українського народу»)
Книгу можна знайти тут: https://markobook.com/chesnyi/
З книги Романа Коваля «Батькам скажеш, що був чесним».
(50 біографій, 10 історій та 10 спогадів про воїнів Армії УНР та звичайних жінок і чоловіків, які боролися за незалежність України — «це книжка про Тарасових онуків і дітей Миколи Міхновського — творців покоління щирих синів Батьківщини, які взяли в руки зброю, щоб оборонити право свого народу жити в Шевченковій Україні — національній державі українського народу»)
Книгу можна знайти тут: https://markobook.com/chesnyi/
Ми не можемо далі дозволити безстидному чужинцеві знущатися над найсвятішими нашими чуттями. Українська нація мусить скинути панування чужинців, бо вони загиджують саму душу нації. Мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія! Мусить добути своє визволення з рабства національного та політичного, хоч би пролилися ріки крови!
Микола Міхновський.
До речі, наше видавництво готує до друку нову книгу про Миколу Міхновського. Очікуйте незабаром.
Микола Міхновський.
До речі, наше видавництво готує до друку нову книгу про Миколу Міхновського. Очікуйте незабаром.
Дякуємо, друзі, що не лише читаєте наші книги, а й ділитеся враженнями про них.
Ґрунтовий відгук про книгу Олександра Коренькова «Ісламська держава»
https://markobook.com/pro-knygu-oleksandra-korenkova-islamska-derzhava/
Ґрунтовий відгук про книгу Олександра Коренькова «Ісламська держава»
https://markobook.com/pro-knygu-oleksandra-korenkova-islamska-derzhava/