Нагадуємо, що завтра останній день дії акційного передзамовлення на книгу «Полковник Болбочан. Спогади, свідчення, документи». Встигніть зробити замовлення і отримати знижку http://markobook.com/pb
Обмежена в часі пропозиція💥
Видавництво добровольців та військових волонтерів #markobook оголошує тиждень знижок на свої найпопулярніші книги:
1. Збірка фронтових нарисів «Донбас. Радість і біль»
130 грн замість 175 грн.
2. Унікальна книга про міжнародний тероризм «Ісламська Держава: наймасштабніша битва сучасності»
195 грн замість 245 грн.
3. Атмосферний воєнний роман «Тил»
99 грн замість 160 грн.
4. Лаконічний лікбез «Модерний націоналізм»
60 грн замість 99 грн.
Пропозиція діє з 09.11.2020 до 16.11.2020 тільки на сайті markobook.com
При замовленні більше трьох книг ― доставка «Новою поштою» безкоштовна.
Встигни ;)
Видавництво добровольців та військових волонтерів #markobook оголошує тиждень знижок на свої найпопулярніші книги:
1. Збірка фронтових нарисів «Донбас. Радість і біль»
130 грн замість 175 грн.
2. Унікальна книга про міжнародний тероризм «Ісламська Держава: наймасштабніша битва сучасності»
195 грн замість 245 грн.
3. Атмосферний воєнний роман «Тил»
99 грн замість 160 грн.
4. Лаконічний лікбез «Модерний націоналізм»
60 грн замість 99 грн.
Пропозиція діє з 09.11.2020 до 16.11.2020 тільки на сайті markobook.com
При замовленні більше трьох книг ― доставка «Новою поштою» безкоштовна.
Встигни ;)
Книги щойно з друкарні і мріють про місце на вашій книжковій полиці. Тож покваптеся: лишається ще два дні, щоб замовити книгу зі знижкою 55 гривень: https://markobook.com/knigarnya/der/
21 листопада Україна святкує День Гідності та Свободи на честь початку Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Воля важко виборюється жертовністю сотень і непомітно втрачається через байдужість мільйонів...
Роман Точин
Детальніше тут: https://markobook.com/knigarnya/maydan/
Воля важко виборюється жертовністю сотень і непомітно втрачається через байдужість мільйонів...
Роман Точин
Детальніше тут: https://markobook.com/knigarnya/maydan/
У XX столітті українці пережили три голодомори: 1921-1923 років, 1932-1933 років, 1946-1947 років, проте Голодомор 1932-33 був наймасовішим і найжорстокішим.
Світова спільнота визнала голодомор 1932-33 геноцидом української нації, адже він не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як у цьому переконували спочатку радянські, а згодом проросійські історики.
Масова смертність в Україні у ті часи – наслідок цілеспрямованого терору голодом. Таким чином українців карали за спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії. Шляхом штучно організованого голоду Сталін намагався вирішити так звану «українську проблему».
Світова спільнота визнала голодомор 1932-33 геноцидом української нації, адже він не був випадковим явищем природного чи соціального походження, як у цьому переконували спочатку радянські, а згодом проросійські історики.
Масова смертність в Україні у ті часи – наслідок цілеспрямованого терору голодом. Таким чином українців карали за спротив колективізації сільського господарства і небажання перебувати під владою Росії. Шляхом штучно організованого голоду Сталін намагався вирішити так звану «українську проблему».
На початку 30-х років ХХ-го століття найбільше чинили опір російській окупаційній політиці колективізації та прискореній індустріалізації українські селяни. Боячись втратити Україну як вигідний ресурс, Сталін та його посіпаки спланували винищення частини української нації, замаскувавши свої наміри під плани державної хлібозаготівлі.
У людей забрали повністю запаси зерна, а потім і взагалі всі продукти харчування та майно як штрафи за невиконання плану здачі хліба. На території голодної України було перекрито всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих: режим «чорних дошок» для сіл, оточених загонами міліції, та заборона виїжджати за межі України. Не дозволялося торгувати та ввозити будь-які товари. 22,4 мільйони людей були фізично заблоковані в межах території Голодомору.
У той же час відбувалося цинічне приховування інформації про голод. У січні 1933 року окупаційна російська влада заявила про відсутність голоду в країні й відмовилася від зовнішньої допомоги.
Книга з фото:
markobook.com/narysy
У людей забрали повністю запаси зерна, а потім і взагалі всі продукти харчування та майно як штрафи за невиконання плану здачі хліба. На території голодної України було перекрито всі шляхи до порятунку. Відбулася ізоляція голодуючих: режим «чорних дошок» для сіл, оточених загонами міліції, та заборона виїжджати за межі України. Не дозволялося торгувати та ввозити будь-які товари. 22,4 мільйони людей були фізично заблоковані в межах території Голодомору.
У той же час відбувалося цинічне приховування інформації про голод. У січні 1933 року окупаційна російська влада заявила про відсутність голоду в країні й відмовилася від зовнішньої допомоги.
Книга з фото:
markobook.com/narysy
До цього часу немає одностайної думки щодо кількості жертв голоду 1932-33 років в Україні, вона варіюється від 4 до понад 10 млн людей. Відомості різних науковців часто не збігаються, причина цього – нестача даних та їхнє некоректне використання. І все ж таки більшість дослідників вважають, що в 1932-1933 роках від Голодомору померло 4,5 мільйонів людей. З них прямі втрати - це 3,9 млн. До непрямих втрат відносять близько 600 тисяч ненароджених дітей через смертність жінок та неможливість виносити дитину в таких умовах.
Наслідки злочинного геноциду жахливі: знищення мільйонів життів і цілих поколінь ненароджених людей, руйнування традицій українського устрою життя, порушення генетичного фонду народу, морально-психологічні зміни у свідомості українців, які звинувачували себе в тому, що не змогли врятувати рідних, соромилися аморальних вчинків, здійснених задля виживання. На багато років селяни стали безправними колгоспниками без паспортів та пенсій.
Вшанувати пам’ять замучених голодом людей ми, сучасні українці, маємо не тільки для мільйонів загиблих, а й задля наших дітей, які не повинні забувати про ті страшні часи й зробити все, щоб подібне ніколи не сталося знову та за тодішні й теперішні злочини російські окупанти були покарані.
Вшанувати пам’ять замучених голодом людей ми, сучасні українці, маємо не тільки для мільйонів загиблих, а й задля наших дітей, які не повинні забувати про ті страшні часи й зробити все, щоб подібне ніколи не сталося знову та за тодішні й теперішні злочини російські окупанти були покарані.
В історіографії та археографії існує термін «усна історія», об’єктом якої постають свідчення людей, які пережили трагічні події минулого. Зібрані та зареєстровані у місцевих органах влади, опубліковані дослідниками спогади свідків і жертв радянських голодоморів перестають бути усними. Драматургія відчаю і болю оживає у їхніх емоційних розповідях, набуває ознак вироку історичного суду, виголошеного свідками, які викривають злочинне ставлення уряду до народу.
https://markobook.com/golod-1946-1947-rr-v-ukrayini-kolektyvna-pam-yat/
https://markobook.com/golod-1946-1947-rr-v-ukrayini-kolektyvna-pam-yat/
Деякі книжки розкуплені повністю, але ви все ще маєте змогу скористатись наймасштабнішим зниженням цін на сайті нашого видавництва. Сьогодні останній день, встигніть:
markobook.com
markobook.com
1 грудня 1991 року відбувся загальнонаціональний референдум щодо проголошення незалежності України, де виносилося лише одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?»
Референдум було проведено в 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі.
Із 32 891 742 учасників референдуму (а це 84,18% населення України на той час) 90,32% проголосували «за». Зауважимо, що, зокрема, в Донецькій області – 83,90% населення підтримало незалежність України, а в Луганській – 83,86%.
Саме народне волевиявлення шляхом референдуму принесло Україні довгоочікуване визнання світової спільноти як незалежної держави, а не частини Радянського Союзу, що за своєю суттю було російською окупацією.
Референдум було проведено в 27 адміністративних регіонах України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі.
Із 32 891 742 учасників референдуму (а це 84,18% населення України на той час) 90,32% проголосували «за». Зауважимо, що, зокрема, в Донецькій області – 83,90% населення підтримало незалежність України, а в Луганській – 83,86%.
Саме народне волевиявлення шляхом референдуму принесло Україні довгоочікуване визнання світової спільноти як незалежної держави, а не частини Радянського Союзу, що за своєю суттю було російською окупацією.
1 грудня 2013 року відбувся штурм будівлі Адміністрації Президента України під час масових протестів у Києві. Ці події отримали назву «Першогрудневе повстання» або «День провокатора».
Метою протестувальників було повалення злочинної антиукраїнської влади Віктора Януковича на противагу організованому в центрі Києва «Євромайдану».
У другій половині дня близько кількох сотень протестувальників закидали беркутівців і внутрішні війська бруківкою та файєрами, розпочавши таким чином дієвий етап Революції. Деякі мітингарі були озброєні ланцюгами. У відповідь беркутівці з тітушками застосовували спецзасоби та зброю. Коли люди почали масово прибувати з Майдану, тітушки зникли за спинами беркутівців та бійців внутрішніх військ і заховалися в Адміністрації Президента. Силовики перейшли в наступ і почали розганяти протестувальників. Результатом стало побиття та серйозне травмування протестувальників.
Саме цей день можна по праву вважати переходом мирного протесту на Майдані 2013 року в революційну стадію.
Метою протестувальників було повалення злочинної антиукраїнської влади Віктора Януковича на противагу організованому в центрі Києва «Євромайдану».
У другій половині дня близько кількох сотень протестувальників закидали беркутівців і внутрішні війська бруківкою та файєрами, розпочавши таким чином дієвий етап Революції. Деякі мітингарі були озброєні ланцюгами. У відповідь беркутівці з тітушками застосовували спецзасоби та зброю. Коли люди почали масово прибувати з Майдану, тітушки зникли за спинами беркутівців та бійців внутрішніх військ і заховалися в Адміністрації Президента. Силовики перейшли в наступ і почали розганяти протестувальників. Результатом стало побиття та серйозне травмування протестувальників.
Саме цей день можна по праву вважати переходом мирного протесту на Майдані 2013 року в революційну стадію.
3 грудня 1722 р в селі Чорнухи на Полтавщині народився Григорій Сковорода – філософ, «мандрівна академія», «людина-університет» своєї епохи, обдарований музикант.
Сковорода був чи не найосвіченішою людиною свого часу: він навчався в Києво-Могилянській академії; три роки мандруючи Європою відвідував університети й слухав лекції знаменитих професорів; працював у бібліотеках; студіював філософські праці й, знаючи багато мов, дискутував із ученими різних країн.
А в 1769 році Сковорода почав своє мандрівне життя, не спокусившись посадами й чинами. Навіть Катерині II Сковорода на пропозицію лишитися у неї при дворі відповів: «Мені моя сопілка і вівця дорожча царського вінця».
До речі, якось Катерина ІІ захотіла побачити українського філософа особисто, і Сковорода прибув у палац. Коли цариця увійшла до зали, усі вклонилися, крім Сковороди. На питання, чому він не зробив того, відповів: “Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся”.
Сковорода був чи не найосвіченішою людиною свого часу: він навчався в Києво-Могилянській академії; три роки мандруючи Європою відвідував університети й слухав лекції знаменитих професорів; працював у бібліотеках; студіював філософські праці й, знаючи багато мов, дискутував із ученими різних країн.
А в 1769 році Сковорода почав своє мандрівне життя, не спокусившись посадами й чинами. Навіть Катерині II Сковорода на пропозицію лишитися у неї при дворі відповів: «Мені моя сопілка і вівця дорожча царського вінця».
До речі, якось Катерина ІІ захотіла побачити українського філософа особисто, і Сковорода прибув у палац. Коли цариця увійшла до зали, усі вклонилися, крім Сковороди. На питання, чому він не зробив того, відповів: “Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся”.
1 грудня 2020 року гурт «Гайдамаки» презентував пісню «Дума про полковника Петра Болбочана» до 137 річниці з дня народження видатного полководця.
https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=9WTuJrEzRO0&app=desktop&fbclid=IwAR11XFe3AJa0J_jnUbq7k8I3j3krDZMaK8D8tu1HHwoeJ-62PDkTvafcAFc
https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=9WTuJrEzRO0&app=desktop&fbclid=IwAR11XFe3AJa0J_jnUbq7k8I3j3krDZMaK8D8tu1HHwoeJ-62PDkTvafcAFc
YouTube
ГАЙДАМАКИ - "Дума про полковника Петра Болбочана" / HAYDAMAKY - "Bolbochan"
ПРЕМ’ЄРА пісні «Дума про полковника Петра Болбочана» та кліпу від гурту «Гайдамаки».
Цей трек – символ національної пам’яті та данина поваги видатному українському військовому діячеві, полковнику Армії УНР, визволителю Криму.
Пісня «Дума про полковника…
Цей трек – символ національної пам’яті та данина поваги видатному українському військовому діячеві, полковнику Армії УНР, визволителю Криму.
Пісня «Дума про полковника…
«На нас насуваються російські большевицькі війська… Це військо воює з ідеєю українства, воно з наміченою метою йде знищити все те, що підтримує Україну… Необхідно Київу кинути всі балачки, необхідно оголосити сувору і тверду владу і проводити її в життя… Хай Київ заворушиться, хай відверто подивляться небезпеці в вічі, і тоді побачите, що не треба йти на компроміси з большевіками, а рішуче з ними боротися».
Петро Болбочан.
Детальніше тут: https://markobook.com/pb/
Петро Болбочан.
Детальніше тут: https://markobook.com/pb/
«Ви особливо багато працюєте і думаєте над тим, аби не розсердити і догодити Вашим Московським товаришам – більшовикам… Ви не бачите того, що цим плодите на Україні таких же товаришів-більшовиків, і не бачите того що через більшовизм ведете Україну до «єдиної Росії».
З листа полковника Болбочана Головному отаманові Петлюрі, 1918 р.
Детальніше тут: https://markobook.com/pb/
З листа полковника Болбочана Головному отаманові Петлюрі, 1918 р.
Детальніше тут: https://markobook.com/pb/
Вітаємо усіх наших військовиків з Днем Збройних сил України.
Цей день є знаковою датою, адже саме 6 грудня 1919 року розпочався Перший зимовий похід — переможний партизанський рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами росіян — Червоної та Добровольчої армій, який тривав до 6 травня 1920 року.
Метою походу було збереження ядра армії та військової присутності в окупованій росіянами Україні для підтримки духу населення та підсилення антибільшовицьких настроїв, а також дати можливість Симону Петлюрі домовитись з Юзефом Пілсудським про спільну боротьбу з радянською Червоною армією.
Похід тривав п’ять місяців і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917–1921 років та є зразком партизанської війни.
Усі, хто брав участь у поході та повернулися, були нагороджені орденом Залізного Хреста — найпочеснішою відзнакою в українському війську.
Цей день є знаковою датою, адже саме 6 грудня 1919 року розпочався Перший зимовий похід — переможний партизанський рейд Армії Української Народної Республіки під проводом Михайла Омеляновича-Павленка тилами росіян — Червоної та Добровольчої армій, який тривав до 6 травня 1920 року.
Метою походу було збереження ядра армії та військової присутності в окупованій росіянами Україні для підтримки духу населення та підсилення антибільшовицьких настроїв, а також дати можливість Симону Петлюрі домовитись з Юзефом Пілсудським про спільну боротьбу з радянською Червоною армією.
Похід тривав п’ять місяців і став однією з найбільш героїчних і успішних бойових операцій часів Української революції 1917–1921 років та є зразком партизанської війни.
Усі, хто брав участь у поході та повернулися, були нагороджені орденом Залізного Хреста — найпочеснішою відзнакою в українському війську.
«Здивування росіян, що мостилися міцно засісти в повітах та губерніях на посадах різних губернаторів, ісправників, приставів тощо, можна порівняти хіба з тим, якби в наші часи, як уже мало хто вірить в чуда, з’явився б з-під землі мертвець і почав порядкувати в хаті. Та ще й як панувати! На своєму шляху Українська Армія буквально змітала все, що нагадувало російське панування. Мертвець воскрес і на «живих людей» напав жах, котрий неминуче гнав їх до якоїсь прірви, де вони мусили знайти собі смерть».
Генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник про зимовий похід.
Генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник про зимовий похід.