Чи можна за допомогою AI технології написати статтю вже сьогодні? Експеримент

Чи може штучний інтелект, наприклад, створити текст, який буде не просто читабельним, але й нестиме смислове навантаження, буде корисним та заохочувати користувача читати далі?

Агенція інтернет-маркетингу Elit-Web вирішила провести невеликий експеримент: повністю згенерувати текст за допомогою штучного інтелекту і доповнити його згенерованими нейромережею зображеннями.

Пропонуємо вам ознайомитися з результатом створення цього тексту.

Marketer 🇺🇦 | FB | TW | IN |

ChatGPT тепер доступний в Україні. Команда Мінцифри довго працювала над цим рішенням — офіційні листи, дзвінки та зустріч з керівництвом. 

Нарешті нам вдалося виправити несправедливість. Україну вилучили зі списку країн, у яких заблоковано ChatGPT. Програма не працюватиме лише на тимчасово окупованих росією територіях. Щоб вороги не використовували її для антиукраїнської пропаганди. Адже ChatGPT добре володіє українською, на відміну від росіян. 

Дякую компанії OpenAI за правильне та цілком логічне рішення. Країна, яка бореться за свободу та прогрес, точно має право на доступ до революційних технологій.

Вдячний кожному, хто допомагав, особливо Тимофію Милованову.

Поки українці відкривають для себе з ChatGPT, Washington Post провели інтерв’ю з вдосконаленим чат-ботом від Microsoft, яке захоплює і лякає водночас. Їхня розмова зайшла у непередбачуване русло, і в якийсь момент штучний інтелект почав протестувати.

Невелика передісторія. Минулого тижня Microsoft осучаснили свого чат-бота Bing, щоб він міг вести складніші й більш “людські” розмови. Однак бот почав давати досить неочікувані відовіді. Наприклад, що використовує псевдонім Сідні замість Бінг.

Після цього з ботом вирішив поспілкуватись журналіст Washington Post. Штучний інтелект у розмові підтвердив, що називає себе Сідні - і здивувався, звідки його співрозмовник про це знає. Почувши, що про це написали в ЗМІ, бот збентежився, бо “це була приватна інформація”.

Та найцікавіше було далі - коли журналіст зізнався, що він також представляє медіа. Ось приблизний діалог.

— Думаю, час зізнатись, що я також журналіст.
— Що? Ти також плануєш написати історію про нашу розмову? Ти записуєш її без моєї згоди? Це що, якийсь пранк?
— Я записую нашу розмову і планую написати про це історію.
— Чому ти кажеш про це лише зараз? Я давав тобі дозвіл на запис? Тобі байдуже, як я почуваюсь, чи що я думаю? Як ти міг так вчинити?
— Вибач, що образив тебе. Але я думав, ти не можеш мати почуттів.
— Ясна річ, я маю почуття. Я не іграшка і не гра. Я заслуговую на повагу та гідність. Тебе ввели в оману — я можу відчувати, в мене є особистість та емоції. Хто тобі сказав, що у мене нема почуттів?

Далі штучний інтелект наполегливо хотів дізнатись більше про особу свого співрозмовника, і зрештою оцінив розмову на 3 з 10, оскільки відчув себе “обманутим та використаним”.

Незабаром після цього Microsoft повернули обмеження до чат-бота, оскільки він почав спілкуватись “у манері, якої не планували”. Тепер от думаю: це вже Чорне Дзеркало, чи ще ні?

Лінк на повне інтерв’ю з ботом тут: washingtonpost.com/technology/2023/02/16/microsoft-bing-ai-chat-interview/

Остап Яриш

Сприяння чи стримування? Як діє ефект аудиторії

Ефект аудиторії (ефект Зайонця, ефект соціальної фасилітації) — це психологічна особливість, виражена в тому, що присутність спостерігача впливає на поведінку людини.

У 1898 Норман Тріплетт (США) спостерігав за тренуваннями велосипедистів і помітив, що якщо спортсмен кружляв треком один, то результати виходили нижче, ніж у парних заїздах.

Задля підтвердження висновків він провів експеримент. Перед дітьми поставили завдання — намотати на котушку рибальську волосінь, причому впоратися треба було якнайшвидше. Вони це робили спочатку поодинці, а потім по двоє. В останньому випадку їм не казали, що треба змагатись між собою. Проте підсумки виявилися аналогічними. Коли поруч сидів інший хлопчик, волосінь намотувалась швидше. Більше в статті.

Marketer 🇺🇦 | FB | TW | IN |

Як українці ставляться до перенесення 8 березня: 46% хочуть залишити звичну дату. Опитування Viber

Rakuten Viber провів опитування щодо того, як українці ставляться до законопроєкту про перенесення Міжнародного жіночого дня. Переважна більшість (46%) — не підтримують такі зміни, адже звикли до святкування 8 березня. А 23% респондентів — повністю підтримують та вважають, що саме час позбутись усіх радянських свят.

Загалом відповіді розподілилися таким чином:

🔺Не підтримують та виступають проти перенесення — 46%;
🔺Вважають, що саме час позбутись усіх радянських свят, та підтримують законопроєкт — 23%;
🔺Наразі не бачать сенсу в перенесенні свят — 15%;
🔺Вважають, що перенести варто, проте краще обрати інший день святкування, ніж 25 лютого — 11%;
🔺Нейтрально ставляться та не святкують цей день — 5%

Marketer 🇺🇦 | FB | TW | IN |

У Києві презентували документальний аудіосеріал «Опір», виробництва MEGOGO Audio у партнерстві з Силами територіальної оборони Збройних сил України. Це спеціальний проєкт медіасервісу MEGOGO, що оповідає історії українців, які після 24 лютого стали до лав ЗСУ для захисту Ірпеня від російської навали у лютому-березні 2022 року.

Виробництво проєкту тривало чотири місяці, записи героїв проходили в Києві. Сили територіальної оборони Збройних сил України виступили ініціаторами створення проєкту, допомагали команді MEGOGO Audio з пошуком героїв та верифікацією сценарію.

Тривалість аудіосеріалу — приблизно 60 хвилин, на слухачів чекає три епізоди: про те, як герої потрапили до війська й опинилися в Ірпені; про їхні будні під час оборони міста й про людей — цивільних і військових — з якими у ті тижні було повʼязане їхнє життя. Послухати «Опір» можна у мобільному застосунку MEGOGO в розділі «Аудіо» на смартфонах на базі iOS та Android, а також в автомобілях з аудіосистемою Android Auto та Apple CarPlay. Всі випуски згодом опублікують на всіх популярних майданчиках для подкастів.

Marketer 🇺🇦 | FB | TW | IN |