Рада закінчила голосувати. Рішення для отримання грошей від ЄС почекають.

13 жовтня Верховна Рада так і не розглянула законопроєкти №16018 і №16018-1 про формування органів судової влади.

ВККС — Вища кваліфікаційна комісія суддів — відбирає кандидатів на посади суддів. Правила відбору її членів зараз вирішує парламент. Ключове питання — яку роль у цьому матимуть незалежні міжнародні експерти.

Урядовий №16018-1 дає їм посилену роль. Венеційська комісія підтримала участь експертів, але радила правила доопрацювати. Депутатський №16018, за аналізом DEJURE, вирішального голосу експертам не передбачає. Комітет рекомендував підтримати депутатський варіант, а урядовий — відхилити.

Засідання завершили приблизно о 14:31. Жоден із законопроєктів не ухвалили й не відхилили — до них не дійшли.

Перед цим сигнальне голосування щодо Рахункової палати зібрало 228 «за» лише з другої спроби. Запас — два голоси.

Чому час має значення. До кінця 2026 року має набути чинності закон, який забезпечить реальну участь міжнародних експертів у відборі членів ВККС. Це умова фінансування за Ukraine Facility. А в червні 2027-го завершуються повноваження 15 із 16 членів ВККС.

Обидва питання лишилися відкритими: коли парламент ухвалить рішення і чи збереже воно незалежність відбору.

Австрійська прокуратура нарешті пояснила, як і чому затримала журналістів «Української правди».
Коротко: нібито не знали, кого хапають.

Справа така. У Відні вже сидять двоє українців — за підозрою в шпигунстві. У їхній справі, кажуть, «зміцніла підозра» ще проти однієї людини: свідки нібито бачили трьох чоловіків, які стежили за якимось об'єктом. Слідчі вирішили — злочинне угруповання. Суд дав дозвіл, поліція поїхала «брати» третю особу.
Кого саме — прокуратура не каже. Але за логікою заяви це Михайло Ткач. А оператор Ярослав Бондаренко просто був у машині — його взяли, бо не знали, хто це.

Пряма цитата: «На момент затримань не було відомо, що обвинувачені — журналіст-розслідувач та оператор».
Далі казка закінчується. Ткач визнав, що вів спостереження, але «співучасть» не довели — і обох відпустили. Без обвинувачень. Ткача вранці, Бондаренка ввечері, після лікарні й нічного допиту.

Питання, звісно, лишилися.
Якщо поліція «не знала, кого бере», чому операція виглядала як штурм: маски, три машини, розбиті вікна?
Чому пораненого в обличчя оператора допитували вночі?
За яким «об'єктом» нібито стежили?

Прокуратура мовчить. МВС лише розводить руками: «Затримання — ніколи не простий сценарій».

І контекст, без якого ця історія не читається: у Відні Ткач шукав колишнього генпрокурора Руслана Кравченка, який, схоже, втік туди від антикорупційних справ.

Австрійська опозиція вже питає, чи не було серед «навідників» людей із Києва.

Підсумок простий: затримали, допитали, відпустили. Вину не довели — отже, її нема, поки суд не скаже інакше.

МАРКЕР стежить.
Нагадуємо про нашу статтю.

15 досягнень Віталія Кличка за останній рік.

ТЕЦ, укриття, транспорт, проїзд за 30 грн і, звісно, парк «Наталка».

Зібрали, як Київ підготувався до зими. Спойлер: парк у списку теж є.

Скоро на МАРКЕРі 👀

У ніч на 14 жовтня SpaceX обмежила роботу Starlink для терміналів, що рухаються зі швидкістю понад 160 км/год.

Це вплинуло на роботу українських ударних дронів і дронів-перехоплювачів, які використовують супутниковий зв’язок.

Як повідомляє «Українська правда», українська сторона почала переговори зі США, НАТО та SpaceX щодо обмежень.

Михайло Федоров повідомив, що роботу Starlink на швидкості до 160 км/год відновлюють. Наступне завдання — домогтися скасування швидкісних обмежень для Starshield взагалі.

Йдеться про різні системи: Starlink — супутниковий інтернет, а Starshield — захищені супутникові комунікації для державних і військових потреб.

Джерела: «Українська правда», допис Михайла Федорова.

«Скляні зупинки там, де потрібен бетон. 543 млн грн на укриття, які «не встигли» витратити. Понад 600 дерев, зрізаних уночі. І ціна відновлення ТЕЦ, названа лише через 11 тижнів після удару.

Ми зібрали все, що КМДА за рік називала "досягненнями",— і звірили з цифрами, датами й тим, що бачить місто.

Повний розбір — за посиланням.

13,9 млн грн і нерухомість на чужих іменах: НАБУ та САП завершили розслідування щодо Ольги Стефанішиної

НАБУ та САП відкрили матеріали справи для ознайомлення стороні захисту. Йдеться про підозру колишній віцепрем’єр-міністерці — міністерці юстиції Ользі Стефанішиній у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн і недостовірному декларуванні.

За версією слідства, у власності посадовиці перебували дві квартири в київському ЖК «Файна Таун» вартістю майже 11 млн грн. Їх зареєстрували на подругу Стефанішиної.

Але це не все. Слідство також встановило, що в різний час вона користувалася майном, оформленим на близьких осіб:

- квартирою в ЖК бізнес-класу «Львівська площа» в Києві, зареєстрованою на матір;
- автомобілем Mercedes-Benz GLC 220 d, зареєстрованим на підлеглого.

За даними НАБУ та САП, ці активи не були задекларовані.

Окремий епізод — переговори про придбання будинку під Києвом орієнтовною вартістю 550 тисяч доларів. За задумом, 250 тисяч доларів мали сплатити готівкою, а решту — передати продавцю дві квартири у «Файна Таун». Угода не відбулася.

Фінансові показники також викликали питання у слідства. Із початку 2024-го до середини 2025 року офіційні доходи Стефанішиної становили близько 3,7 млн грн, тоді як лише з її банківських рахунків витратили орієнтовно 4,2 млн грн.

У серпні 2026 року Стефанішиній повідомили про підозру за статтями 368-5 та 366-2 Кримінального кодексу України — незаконне збагачення та декларування недостовірної інформації.

Тепер досудове розслідування завершено. Сторона захисту отримала можливість ознайомитися з матеріалами справи. Наступний етап — процесуальні рішення після завершення ознайомлення.

Важливо: повідомлення про підозру не означає доведення вини. Її має встановити суд.

Джерела:
• НАБУ — Підозра колишній віцепрем’єрці⁠

• НАБУ — Матеріали справи відкрито

Зеленський уже готовий на другий термін. Залишилося дочекатися виборів

В інтерв’ю NBC News Володимир Зеленський заявив, що балотуватиметься знову, якщо вибори відбудуться ще до завершення війни.

«Якщо це буде під час війни — звичайно», — відповів президент.

Але є умова: для проведення голосування Зеленський хоче щонайменше 60 днів припинення вогню. Цей час потрібен, зокрема, для підготовки виборів і організації голосування військових.

І тут варто згадати 2019 рік. У своїй передвиборчій програмі Зеленський обіцяв: «Одразу хочу запевнити — іду на один термін, щоб змінити систему заради майбутнього». Тоді він також заявляв про намір передати країну новому поколінню політиків.

За сім років позиція Зеленського щодо другого терміну змінилася. А от із самими виборами визначеності значно менше. Досі невідомо, коли їх можна буде провести, як гарантуватимуть безпеку виборців і забезпечать голосування військових та українців за кордоном.

Джерело: NBC News, програма Meet the Press, інтерв’ю від 18 жовтня 2026 року.

Київ при Кличку: обов’язки, гроші, провали

Кличко одночасно обіймає посади міського голови та голови КМДА. Робота міської адміністрації, виконання програм і контроль підлеглих структур — частина його відповідальності.

А результати маємо такі:

- Укриття: 453 млн грн повернули до бюджету, ще 30 млн залишилися невикористаними. Обіцяний строк встановлення десятків мобільних укриттів минув.

- Резервне живлення: установки майже на 1,2 млрд грн замовили ще у 2024 році, але обіцяний строк запуску зірвали.

- Міські ремонти: власні аудити КМДА виявили мільйонні втрати та завищення вартості робіт.

До цього додаються перенесення відкриття метро на Виноградар та знищення історичних будівель.

Ми порівняли повноваження мера, виділені кошти й обіцянки з фактичними результатами.

Детальніше - в нашому Instagram: конкретні справи, суми, строки та відповідальність міської влади 👇

Карусель

Для іноземних медіа – інтерв’ю. Для українських незалежних – тиша?

3 жовтня – Reuters. 9 жовтня – Axios. 11 жовтня – ABC News. 13 жовтня – NPR.14. 14 жовтня – Piers Morgan Uncensored. А 18 жовтня Зеленський дав ексклюзивне інтерв’ю NBC News.

За два тижні – низка розмов з іноземними журналістами. А коли востаннє президент проводив велику відкриту пресконференцію для широкого кола українських медіа? У лютому 2025 року.

Українські незалежні журналісти тим часом не просто чекають. Вони вимагають можливості поставити президенту запитання без попереднього погодження з Офісом президента.

Петиція з цією вимогою набрала необхідні 25 тисяч голосів ще 29 вересня. Серед медіа, які пропонують запросити, – «Українська правда», Bihus.Info, «Слідство.Інфо», hromadske, «Радіо Свобода», The Kyiv Independent та інші.

За законом, інформацію про початок розгляду петиції мають оприлюднити не пізніше ніж через три робочі дні після збору необхідної кількості голосів, а сам розгляд має тривати не більше десяти робочих днів від дня оприлюднення цієї інформації.

Станом на 19 жовтня петиція досі має статус «На розгляді».

Іронія в тому, що президент регулярно знаходить час для інтерв’ю іноземним медіа, але відкритої пресконференції з незалежними українськими журналістами немає вже понад півтора року.

Пане президенте, для іноземних медіа час знаходиться. А для українського суспільства – питання риторичне?

🔗 Петиція про відкриту пресконференцію

Пораненого піхотинця евакуювали з передової важким дроном. У 92 ОШБр заявляють про першу у світі таку операцію

49-річний Костянтин із 30 ОМБр залишався сам на позиції з пораненнями обох ніг. Його намагалися евакуювати різними способами, проте дістатися до нього заважали мінування місцевості та активність російських безпілотників.

Рішенням стала евакуація повітрям. Військові разом з інженерами Gurzuf Defence пристосували важкий гексакоптер для перевезення пораненого та провели випробування. Під час операції дроном керував пілот 30 ОМБр.
До порятунку долучилися 92 ОШБр, 30 ОМБр, 14 ОМБр, 10-й армійський корпус і команда виробника.

За повідомленням 92 ОШБр, це перша у світі повітряна евакуація пораненого з лінії фронту за допомогою такого безпілотника.

Костянтин проходить лікування та реабілітацію, загрози його життю немає.

Ця операція показала, що важкий дрон може стати ще одним способом порятунку там, де наземна евакуація неможлива.

$85 тисяч за голосування? ЦПК вимагає розслідувати можливу причетність Арахамії

Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву про можливий злочин голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії виконувачу обов’язків генпрокурора Антону Ковальському.

У чому суть?

У справі про ймовірні виплати народним депутатам за потрібні голосування НАБУ раніше повідомило про підозри п’ятьом парламентарям.

За даними ЦПК, в ухвалах Вищого антикорупційного суду згадується неназваний представник керівництва фракції, який наприкінці 2025 року міг отримати $85 тисяч для подальшої передачі іншим депутатам. ЦПК припускає, що йдеться про Арахамію.

Чому тоді немає окремого провадження?

За інформацією ЦПК, попереднє звернення щодо можливих дій Арахамії не призвело до реєстрації відомостей у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР).

Простими словами: прокуратура не розпочала окреме розслідування за цією заявою. Тепер ЦПК повторно звернувся до керівництва прокуратури й просить зареєструвати провадження та доручити розслідування НАБУ.

За законом, якщо заява містить обставини, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення, відомості мають внести до ЄРДР протягом 24 годин. Реєстрація не означає, що людина винна, – вона означає, що обставини мають бути розслідувані.

Тепер від Антона Ковальського залежить, яку процесуальну реакцію отримає нова заява.

Важливо: причетність Арахамії до ймовірної схеми не встановлена судом. Ідеться про обставини, які ЦПК вимагає перевірити в межах розслідування.

🔗 Детальніше – у матеріалі ЦПК.

Вони лежали на граніті – а здалася імперія

Жовтень 1990-го. Майдан ще називається площею Жовтневої революції. На холодній плитці — намети, матраци й кількасот студентів з Києва, Львова, Камʼянця-Подільського, які оголосили голодування. Не проти стипендій.

Проти нового Союзного договору, проти союзної армії, проти майна партії в руках партії.
Влада чекала, що замерзнуть і розійдуться. Замість цього на площу потягнулися кияни з термосами, потім прийшли заводи, а 15 жовтня десятки тисяч людей пішли колонами до Верховної Ради. Студенти зайняли червоний корпус університету Шевченка й вийшли в прямий телеефір.

За два дні парламент ухвалив постанову – і погодився на всі пʼять вимог.
Через девʼять місяців Україна проголосила незалежність.

«Ми запліднили українську незалежність», – казали потім учасники.

Чому про це варто згадувати саме зараз, коли Москва знову тягне нас у «союз», а вимоги 1990 року ми закриваємо й досі – у статті нижче: що було до, як усе відбувалося день за днем і що з того вийшло.
👉 Читати: «Революція на граніті: 16 днів, які похитнули імперію».

Обшуки в Нацбанку: що відомо і до чого тут Пишний

Журналіст «Української правди» Михайло Ткач повідомив із посиланням на джерела в політичних колах, що НАБУ і САП проводять обшуки в голови Національного банку України Андрія Пишного.

Згодом НАБУ офіційно підтвердило слідчі дії. За повідомленням бюро, детективи проводять обшуки у приміщенні Нацбанку та за місцем проживання одного зі співробітників.

У НАБУ також повідомили:
– жодну особу не затримували;
– нікому не повідомляли про підозру;
– слідчі дії санкціоновані та проводяться відповідно до чинного законодавства.

Інших деталей у бюро не розголошують, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

Важливо: НАБУ підтвердило обшуки в Нацбанку та за місцем проживання співробітника, але в офіційному повідомленні не уточнило, чи проводять слідчі дії особисто в Андрія Пишного.

Джерела:
• Повідомлення НАБУ
• Повідомлення Михайла Ткача

10 робочих днів минули. Відповіді немає.

20 жовтня сплив офіційний термін, відведений Володимиру Зеленському для відповіді на петицію. Ще 30 вересня вона перейшла в статус «на розгляді», зібравши 25 000 підписів значно раніше дедлайну.

Суть вимоги була максимально простою: провести відкриту пресконференцію для незалежних українських журналістів – без цензури, теплих ванн і узгоджених запитань.

Закон України «Про звернення громадян» дає чіткі часові рамки: розгляд і публікація позиції глави держави мають відбутися не пізніше 10 робочих днів. Цей строк вичерпано повністю.
Замість чіткої дати чи бодай розʼяснення ситуації – на сайті ОП глуха тиша.

Коли треба просити про довіру, пояснювати непопулярні рішення чи говорити про єдність – влада апелює до громадянського обов'язку. Але коли громадяни законно вимагають прямої розмови про фортифікації, корупцію, фронт і підготовку до зими – інструмент прямої демократії просто ігнорують.

Прострочений дедлайн – це не технічний збій канцелярії. Це демонстрація пріоритетів: говорити з суспільством на рівних Банкова не вважає за потрібне.

Мовчання – це теж позиція. І вона вже вкотре вкрай промовиста.

Обшуки в НБУ, Софіна за кордоном і спільна ГО з Єрмаком. Що відбувається навколо Пишного?

Обшуки в Національному банку, повідомлення про можливу відставку його голови Андрія Пишного та інформація про ймовірний виїзд за кордон однієї з керівниць регулятора. А ще – спільна громадська організація з колишнім керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком.

Навколо голови НБУ виникло одразу кілька інформаційних приводів. Розбираємося, що відомо та які зв’язки можна перевірити за відкритими джерелами.

Обшуки в НБУ: з чого все почалося

Першим про обшуки в голови Національного банку Андрія Пишного повідомив журналіст «Української правди» Михайло Ткач. За його словами, інформація надійшла від джерел УП у політичних колах. Повідомлення Ткача⁠.

Згодом НАБУ офіційно підтвердило слідчі дії в приміщенні Нацбанку та за місцем проживання одного зі співробітників. У бюро наголосили, що нікого не затримували й нікому не повідомляли про підозру. Інших подробиць не розголошують. Офіційне повідомлення НАБУ⁠.

Важливий нюанс: бюро підтвердило обшуки в НБУ, але не уточнило, що слідчі дії проводили особисто в Пишного.

Дар’я Софіна: звільнення за два дні до обшуків?

На тлі цієї історії UA.News повідомило, що директорка департаменту ліцензування НБУ Дар’я Софіна нібито звільнилася за два дні до обшуків і виїхала з України. Видання посилається на власні джерела. Матеріал UA.News⁠.

У публікації також згадується можливий зв’язок Софіної з одним з епізодів справи, пов’язаної із «Сенс Банком».

Однак офіційного підтвердження її звільнення, виїзду та процесуального статусу наразі немає. Так само не підтверджено, що ці обставини пов’язані з обшуками 21 жовтня.

Якщо інформація підтвердиться, важливо буде з’ясувати, за яких обставин це сталося та чи має це стосунок до предмета розслідування.

Пишний уже зібрався у відставку?

Після повідомлень про обшуки Delo.ua написало, що Пишний нібито подав заяву про звільнення за власним бажанням через стан здоров’я. Матеріал Delo.ua⁠.

Проте згодом інформацію про відставку спростували в Нацбанку. Про це повідомили «Радіо Свобода»⁠ та Forbes Ukraine⁠.

Отже, повідомлення про відставку не підтвердилося. Станом на вечір 21 жовтня підстав стверджувати, що Пишний залишає посаду, немає.

До чого тут Єрмак і ГО «Відчуй»

Андрій Пишний цікавий не лише як керівник установи, в якій відбуваються слідчі дії. Його публічні зв’язки також заслуговують на увагу.

За даними Opendatabot⁠, Андрій Пишний та Андрій Єрмак зазначені серед засновників громадської організації «Відчуй». Серед засновників також вказана Ольга Кудіненко.

Організацію зареєстрували у 2011 році. Вона працює у сфері підтримки людей із порушеннями слуху.

Це не новий зв’язок, який виник на тлі нинішніх подій, а факт із публічної біографії обох чоловіків. Саме по собі спільне засновництво не свідчить про порушення та не доводить зв’язку з розслідуванням НАБУ і САП.

Проте цей факт додає контексту до питання про професійні та громадські зв’язки керівника одного з ключових фінансових інститутів країни.

Чому ми за цим стежимо

Нацбанк – не пересічна державна установа. Від його рішень залежать монетарна політика, банківський нагляд і фінансова стабільність країни. Тому суспільство має право знати, що відбувається навколо його керівництва, а медіа – перевіряти факти, відстежувати зв’язки й вимагати відповідей.

Наразі підтверджені обшуки в НБУ. Повідомлення про відставку Пишного спростовано самим регулятором, а інформація про Софіну потребує офіційного підтвердження.

Чи пов’язані ці події між собою – невідомо. Але прозорі відповіді про предмет розслідування, обставини слідчих дій та роль конкретних посадовців важливіші за чутки й анонімні повідомлення.

МАРКЕР стежитиме за тим, що підтвердять документи, офіційні джерела та подальші дії правоохоронців.

Справа «Мідас»: ВАКС зняв електронний браслет із Галущенка

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) не продовжив обов’язок колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка носити електронний браслет. Водночас суд продовжив ще на два місяці дію інших процесуальних обов’язків. Про це повідомив Центр протидії корупції (ЦПК).

Які обмеження залишилися?

Галущенко й надалі зобов’язаний:
– не залишати Київську область без дозволу суду;
– здати на зберігання паспорти для виїзду за кордон;
– прибувати за викликом слідчого, прокурора або суду;
– повідомляти про зміну місця проживання;
– утримуватися від спілкування з визначеними особами.

Водночас обов’язок носити електронний браслет суд не продовжив.

У чому підозрюють Галущенка?

У межах справи «Мідас» Галущенку повідомили про підозру за:
– ч. 2 ст. 255 Кримінального кодексу України – участь у злочинній організації;
– ч. 3 ст. 209 КК України – легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Справа «Мідас» стосується ймовірної корупційної схеми в енергетичному секторі, зокрема в «Енергоатомі». За версією слідства, учасники схеми могли впливати на рішення державної компанії та отримувати неправомірну вигоду від її контрагентів. Операцію НАБУ і САП оприлюднили в листопаді 2025 року.

До чого тут «Форест Гамп»?

У серпні 2026 року НАБУ і САП оголосили про операцію «Форест Гамп». За даними слідства, група осіб могла легалізувати 150 млн грн готівкою через рахунки підконтрольних компаній, щоб внести заставу за одного з учасників злочинної організації у справі «Мідас».

Йдеться про заставу в розмірі 150 млн грн, після внесення якої Галущенко вийшов із-під варти 29 червня 2026 року. Правоохоронці описали схему руху коштів, однак у повідомленні про операцію не назвали ім’я підозрюваного, за якого внесли заставу.

Важливо: ці обставини розслідуються правоохоронцями. Сам факт внесення застави не доводить, що Галущенко знав про можливе незаконне походження коштів або брав участь у їх легалізації.

Рішення щодо електронного браслета не означає закриття кримінального провадження, скасування підозри чи виправдання Галущенка. Інші процесуальні обов’язки залишаються чинними, а винуватість має бути доведена в суді.

🔗 Джерела:
Центр протидії корупції — рішення щодо браслета Галущенка
НАБУ — операції «Форест Гамп» і «Феміда»

Згода на припинення вогню. А що далі?

Хочеться прокидатися без новин про загиблих і планувати життя далі, ніж до наступної атаки. Саме тому кожна розмова про припинення вогню так зачіпає.

Ведучий Fox News Браян Кілмід запитав Зеленського, чи погодився б він на мирну угоду, яка заморожує все в нинішньому стані й залишає Україні контроль над 75% або більше її території, незалежно від того, як усе почалося. Він додатково уточнив, чи прийняв би президент ситуацію такою, якою вона є зараз.

Зеленський відповів:

«Так. Зараз маємо заморозити, і я вважаю, що це реальний спосіб покласти край цій війні».

Президент уточнив, що під замороженням має на увазі припинення вогню по нинішній лінії фронту, щоб зупинити загибель людей. За його словами, Трамп називає це «припиненням вбивств» .

Зеленський назвав припинення вогню мінімумом, якого Україна зараз потребує від Росії. Далі, за його словами, Україна звертатиметься до США та європейців по гарантії безпеки.

Зупинка боїв може зменшити втрати. Але сама пауза навряд чи змінить цілі Росії. Вона може використати цей час для відновлення сил і підготовки нового нападу.

Тож які наші карти на цей час?

Україні потрібні посилення армії, власне виробництво зброї та довгострокове фінансування оборони. Від партнерів – своєчасні поставки й підготовлений порядок допомоги в разі нового нападу.

Після Будапештського меморандуму й затримок зброї головне питання – що забезпечить виконання нових гарантій? Україна має посилювати власну оборону й мати план захисту на випадок, якщо партнери знову зволікатимуть або відмовляться діяти.

На відкритій пресконференції президент міг би пояснити, як Україна використає можливе перемир’я для власного посилення. І розповісти про подальший план щодо територій та людей, які залишатимуться під окупацією.

Нам із цими домовленостями жити. Ми хочемо розуміти, на що зможемо спертися.