Спокій

Дзвонила йому минулого тижня, щоб дізнатись, що він буде не раніше понеділка, щоб в понеділок дізнатись, що його немає на місці вже і треба дзвонити завтра, а завтра виявиться, що ніхуя його не буде

Пане Сергію, а по їбалу?

Мнє похуй, чекаємо новин від електрика з академії

Його я хоча б в очі бачила кілька разів і він завжди з першого дзвінка приходив

Сподіваюсь, що там той самий дядька, що і був

Так приємно читати фф про повсякденність. Мені подобається, що персонажі просто живуть своє життя. Немає ні надприродної чухні, ні бійок, розборок, ні війн. Немає страстєй, де всі хочуть просто їбатись і ніяких деструктивних приколів у персонажів. Якщо хтось хоч трохи поводиться ірраціонально, його одразу повертають на потрібний і безпечний шлях. Авторка звертає увагу на супер милі моменти, які зазвичай не згадують у фф, зате в житті таке справді буває. Це такий чіл, рібята. Після всієї важкої фігні цей фф дуже смачний

Ага, поєднувати роботу, очне навчання, курсову, ремонт, а потім ще практику і десь там робити ще свій базовий мінімум, щоб хоч трохи бути схожою на людину. Я готуюсь, дякую

А ну да, куди ж без сварок

Істєрічка ти тупа. Чого кричиш на мого мілашку

Тупі мени у фанфіках. Інший теж мен, але у нього мозок клікає хоча б

Я прочитала фанфік. Ахуєнний, ненавиджу його

Єбать, я читала його 5+ годин, хоча по відчуттях пройшло не більше 1-2

Персонажі класні і ахуєвші. Я не знаю, якби зустрілась з ними, пішла б обіймати чи бити їхні щасливі їбучки

Гівнюки

Сестра майже копія мене в її віці. Сос

Любімка, я сумую. Сьогодні піде шостий рік без тебе

Влаштувала день ностальгії. Згадала старі фд і навіть музику. Вайб

Поки що я налаштована наїхати на нього