ухухухууууууу

Немає сумнівів, що пізній капіталізм, безумовно, артикулює багато своїх заборон через апеляцію до (певної версії) здоров'я. Заборона куріння в громадських місцях, невпинне монструювання дієти робітничого класу в програмах на кшталт "Ти є те, що ти їси", схоже, вказують на те, що ми вже маємо справу з патерналізмом без Отця. Справа не в тому, що куріння "неправильне", а в тому, що воно призведе до того, що ми не зможемо прожити довге і щасливе життя. Але цей акцент на хорошому здоров'ї має свої межі: психічне здоров'я та інтелектуальний розвиток, наприклад, майже не згадуються. Натомість ми бачимо редуктивну, гедоністичну модель здоров'я, яка полягає в тому, що я добре почуваюся і добре виглядаю". Розповідати людям, як схуднути чи як прикрасити свій дім, можна, але закликати до будь-якого культурного вдосконалення - означає бути деспотичним і елітарним. Передбачувана елітарність і пригнічення не можуть полягати в тому, що третя сторона може знати чиїсь інтереси краще, ніж вони самі, оскільки, імовірно, курці вважаються або несвідомими своїх інтересів, або нездатними діяти відповідно до них. Ні: проблема полягає в тому, що лише певні типи інтересів вважаються релевантними, оскільки вони відображають цінності, які вважаються загальноприйнятими. Схуднення, оздоблення будинку та покращення зовнішнього вигляду належать до "консенсусного" режиму.
...................................
М.Фішер Капіталістичний Реалізм
#ideology #літвечір

via saszvezda