Forwarded from unmplyd. ✙
Всім прЕвіт.
У вас може виникнути питання «Валєра, а де ти був? Де ж збори, коли вони так потрібні?????»
Я спав. Жоско і довго. Відновлювався потужно.
А сьогодні шо? А сьогодні я долучаюсь до великого дружнього збору вДонатарів «555 тисяч на 4 стихії!» і відкриваю свою мінібанку на АЖ СОРОК ТИСЯЧ!!!!
Збір закриє потреби аж чотирьох підрозділів, а саме:
🌪 Повітря – 95 ОДШБр Десантники роти вогневої підтримки – мобільні та невловимі, як порив вітру. Для них збираємо на автомобіль на Сумський напрямок
⛰ Земля – 127 окрема важка механізована бригада Вони стоять міцно, як скеля. Їм допомагаємо з РЕБ на Харківський напрямок
🔥 Вогонь – сапери інженерного підрозділу Працюють з вогнем та вибухами. Їм потрібні 2 Starlink на Сумський напрямок
🌊 Вода – 211 понтонно-мостова бригада Бійці, що з’єднують береги. Для них збираємо на детектори дронів на Купʼянський напрямок
❗️Не забувай вказувати свій контакт в коментарях до платежу, інакше не зможеш взяти участь в розіграші
Долучайся донатом або пиши https://www.instagram.com/v_donat_ua/ якщо хочеш відкрити свою мінібанку
🔗 посилання на банку – https://send.monobank.ua/jar/6DJocBPj7w
💳 номер карти –
У вас може виникнути питання «Валєра, а де ти був? Де ж збори, коли вони так потрібні?????»
Я спав. Жоско і довго. Відновлювався потужно.
А сьогодні шо? А сьогодні я долучаюсь до великого дружнього збору вДонатарів «555 тисяч на 4 стихії!» і відкриваю свою мінібанку на АЖ СОРОК ТИСЯЧ!!!!
Збір закриє потреби аж чотирьох підрозділів, а саме:
🌪 Повітря – 95 ОДШБр Десантники роти вогневої підтримки – мобільні та невловимі, як порив вітру. Для них збираємо на автомобіль на Сумський напрямок
⛰ Земля – 127 окрема важка механізована бригада Вони стоять міцно, як скеля. Їм допомагаємо з РЕБ на Харківський напрямок
🔥 Вогонь – сапери інженерного підрозділу Працюють з вогнем та вибухами. Їм потрібні 2 Starlink на Сумський напрямок
🌊 Вода – 211 понтонно-мостова бригада Бійці, що з’єднують береги. Для них збираємо на детектори дронів на Купʼянський напрямок
❗️Не забувай вказувати свій контакт в коментарях до платежу, інакше не зможеш взяти участь в розіграші
Долучайся донатом або пиши https://www.instagram.com/v_donat_ua/ якщо хочеш відкрити свою мінібанку
🔗 посилання на банку – https://send.monobank.ua/jar/6DJocBPj7w
💳 номер карти –
4874 1000 2188 9848❤5
Forwarded from acid⨹ (Yōkai 妖怪)
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
I always said that Wayland is a toy because it is unusable under high GPU load. People never really understood what I mean by that because they rarely load their GPU to 100%, so the usual replies I receive are the "WorksOnMyMachine(tm)" kind. To that I always asked them to render something heavy in blender, but I don't think anyone I talked to has ever done that yet.
So here's how Wayland works under 100% GPU load. It reacts to hotkeys and I am able to switch between applications, but I can't do anything with them because it simply does not respond to my mouse cursor. As such my computer is rendered unusable. If I render something in blender and it takes 24 hours to complete, well, you cannot use your computer for the next 24 hours. Unless you buy a more powerful GPU. So Wayland becomes a quite expensive piece of software, eh?
I don't know what exactly happens behind the scenes, but I know that Wayland introduces atomic frames, which means it syncs mouse cursor with the framebuffer, which is THE reason why this happens. Because on Linux there aren't any mechanisms for prioritizing your desktop over other applications for responsiveness, other applications can simply take all GPU power to themselves and the desktop now struggles to output anything substantial at all. But it keeps syncing your cursor with the frames it struggles to render. I may be wrong. Either way, this simply does not happen on X11.
One reason why I hate bringing this stuff up is that every time you post something like this, a horde of mouthbreathers comes out of the woodwork and starts screaming that this is a fault of the DE, or my distro, or my hardware, or even my fault... somehow. It's all so tiresome.
So here's how Wayland works under 100% GPU load. It reacts to hotkeys and I am able to switch between applications, but I can't do anything with them because it simply does not respond to my mouse cursor. As such my computer is rendered unusable. If I render something in blender and it takes 24 hours to complete, well, you cannot use your computer for the next 24 hours. Unless you buy a more powerful GPU. So Wayland becomes a quite expensive piece of software, eh?
I don't know what exactly happens behind the scenes, but I know that Wayland introduces atomic frames, which means it syncs mouse cursor with the framebuffer, which is THE reason why this happens. Because on Linux there aren't any mechanisms for prioritizing your desktop over other applications for responsiveness, other applications can simply take all GPU power to themselves and the desktop now struggles to output anything substantial at all. But it keeps syncing your cursor with the frames it struggles to render. I may be wrong. Either way, this simply does not happen on X11.
One reason why I hate bringing this stuff up is that every time you post something like this, a horde of mouthbreathers comes out of the woodwork and starts screaming that this is a fault of the DE, or my distro, or my hardware, or even my fault... somehow. It's all so tiresome.
👍6👀4❤2🤣1
Forwarded from Я, робот та електровівці...
Машина впливу: як психіатричне марення стало соціальною інфраструктурою
У класичній психіатрії є старий, але дуже показовий термін — «машина впливу». Його описав у 1919 році психіатр Віктор Тауск. Йшлося про специфічне марення: людина вірила, що на неї діє зовнішній апарат — складна механічна конструкція, якою керують вороги. Через цей апарат «передавали» думки, емоції, відчуття, впливали на тіло та розум.
Пацієнт відчував себе не суб’єктом, а терміналом, під’єднаним до ворожої системи.
На рівні психіатрії це завжди трактувалося як глибока особиста патологія. Але за останні десятиліття сталося дещо дивне:
структура цього марення майже один в один проявилася у реальному світі — у цифровій інфраструктурі.
І тут важливий нюанс: це вже не хвороба конкретної людини. Це соціальний механізм, який працює на всіх одразу.
Що таке «сучасна машина впливу»
Якщо відкинути медичний контекст, модель Тауска дуже підозріло нагадує те, як функціонують глобальні цифрові системи:
- соціальні мережі
- рекомендаційні алгоритми
- системи відстеження поведінки
- рекламні мережі
- аналітичні платформи
Усе це разом — величезний, розподілений апарат, який:
1. Є зовнішнім механізмом
Він існує у вигляді дата-центрів, серверів, прогнозних моделей, алгоритмів машинного навчання.
2. Працює дистанційно
Ніхто не торкається вас рукою — вплив йде через екран, нотифікації, стрічки новин.
3. Формує ваш психоемоційний стан
Ми не помічаємо, як алгоритми підбирають комбо з новин, мемів і «гарячих тем», щоб викликати обурення, FOMO, тривогу або коротке задоволення.
Це не випадковість — це оптимізація під поведінкові патерни.
4. Постійно збирає дані
Ваші кліки, паузи у перегляді, навіть швидкість гортання — усе це «пальне» для точнішого майбутнього впливу.
У чому головна різниця з клінічним маренням
Для пацієнта XX століття машина впливу була індивідуальною трагедією — замкненим кошмаром, який переживав лише він.
У ХХІ столітті ця логіка стала суспільною нормою.
Ми всі користуємося інфраструктурою, яка діє так само, як описана Тауском машина, але вже без «переслідувачів» — роль операторів виконують системи оптимізації, бізнес-моделі та алгоритми.
Патологія екстеріоризувалася: те, що колись вважалося симптомом хвороби, стало звичним способом організації інформаційного світу.
Чому це важливо усвідомити
Помітити цю трансформацію — не «параноя».
Навпаки: не помічати її — значить добровільно віддати когнітивну територію під оренду зовнішнім процесам.
У найпростішому сенсі:
Ваш внутрішній стан — це місце, де працює машина.
Ваші думки — її дані.
Ваші емоції — її результати.
Це не означає, що ми керовані ляльки, але означає, що середовище, у якому формується наше сприйняття реальності, давно не нейтральне.
Коротко: навіщо вся ця концепція взагалі потрібна
Тому що вона дає мову для опису того, що багато хто відчуває, але не може чітко сформулювати:
- чому стрічки новин відчуваються як емоційні американські гірки;
- чому онлайн-поведінка так легко стає передбачуваною;
- чому реакції мас дуже схожі на алгоритмічні підштовхування;
- чому цифрова інфраструктура інколи поводиться як самостійний організм.
У класичній психіатрії є старий, але дуже показовий термін — «машина впливу». Його описав у 1919 році психіатр Віктор Тауск. Йшлося про специфічне марення: людина вірила, що на неї діє зовнішній апарат — складна механічна конструкція, якою керують вороги. Через цей апарат «передавали» думки, емоції, відчуття, впливали на тіло та розум.
Пацієнт відчував себе не суб’єктом, а терміналом, під’єднаним до ворожої системи.
На рівні психіатрії це завжди трактувалося як глибока особиста патологія. Але за останні десятиліття сталося дещо дивне:
структура цього марення майже один в один проявилася у реальному світі — у цифровій інфраструктурі.
І тут важливий нюанс: це вже не хвороба конкретної людини. Це соціальний механізм, який працює на всіх одразу.
Що таке «сучасна машина впливу»
Якщо відкинути медичний контекст, модель Тауска дуже підозріло нагадує те, як функціонують глобальні цифрові системи:
- соціальні мережі
- рекомендаційні алгоритми
- системи відстеження поведінки
- рекламні мережі
- аналітичні платформи
Усе це разом — величезний, розподілений апарат, який:
1. Є зовнішнім механізмом
Він існує у вигляді дата-центрів, серверів, прогнозних моделей, алгоритмів машинного навчання.
2. Працює дистанційно
Ніхто не торкається вас рукою — вплив йде через екран, нотифікації, стрічки новин.
3. Формує ваш психоемоційний стан
Ми не помічаємо, як алгоритми підбирають комбо з новин, мемів і «гарячих тем», щоб викликати обурення, FOMO, тривогу або коротке задоволення.
Це не випадковість — це оптимізація під поведінкові патерни.
4. Постійно збирає дані
Ваші кліки, паузи у перегляді, навіть швидкість гортання — усе це «пальне» для точнішого майбутнього впливу.
У чому головна різниця з клінічним маренням
Для пацієнта XX століття машина впливу була індивідуальною трагедією — замкненим кошмаром, який переживав лише він.
У ХХІ столітті ця логіка стала суспільною нормою.
Ми всі користуємося інфраструктурою, яка діє так само, як описана Тауском машина, але вже без «переслідувачів» — роль операторів виконують системи оптимізації, бізнес-моделі та алгоритми.
Патологія екстеріоризувалася: те, що колись вважалося симптомом хвороби, стало звичним способом організації інформаційного світу.
Чому це важливо усвідомити
Помітити цю трансформацію — не «параноя».
Навпаки: не помічати її — значить добровільно віддати когнітивну територію під оренду зовнішнім процесам.
У найпростішому сенсі:
Ваш внутрішній стан — це місце, де працює машина.
Ваші думки — її дані.
Ваші емоції — її результати.
Це не означає, що ми керовані ляльки, але означає, що середовище, у якому формується наше сприйняття реальності, давно не нейтральне.
Коротко: навіщо вся ця концепція взагалі потрібна
Тому що вона дає мову для опису того, що багато хто відчуває, але не може чітко сформулювати:
- чому стрічки новин відчуваються як емоційні американські гірки;
- чому онлайн-поведінка так легко стає передбачуваною;
- чому реакції мас дуже схожі на алгоритмічні підштовхування;
- чому цифрова інфраструктура інколи поводиться як самостійний організм.
❤8🤩3👎1🤔1💯1💔1😭1
Forwarded from 🇺🇦 Комора Лінуксоїда | Linux (жора)
The front 9 fell off [1/2]
Plan9 - операційна система, створена в Bell Labs. Цю ОС вони написали вже після UNIX, маючи досвід, і розуміння помилок минулого. Це найцікавіша система, про яку ви, ймовірно, ніколи не чули, і на мою думку, це найкращий дизайн ОС на сьогодні. Навіть якщо ви не чули про Plan9, то про нього точно чули розробники тієї ОС, що ви використовуєте.
Plan9 це дослідницька операційна система. У нії реалізовано багато дуже гарних ідей у сфері дизайну ОС. UTF-8, gorutines, /proc, контейнери, об’єднані файлови системи - зараз все це реалізовано у багатьох системах, але розпочалося з Plan9. На жаль богато дуже хороших концептів так і залишилося в plan9.
Гарним прикладом дизайну буде порівняння нетворкінгу в plan9, та в unix-системах.
Linux, bsd, та інші unix-like використовують Berkeley Sockets. Сьогодні всі вже настільки до них звикли, що не помічають, що сокети є чужорідним елементом, і не вписується в філософію unix.
"Everything is a file" - так звучить підхід до дизайну інтерфейсів unix.
Але чому мережевий API складається з окремих спеціальних системних викликів та ioctls?
У Unix створення TCP-з’єднання вимагає системного виклику "socket", який створює магічний файловий дескриптор, а потім виклику "connect", щоб встановити з’єднання.
Plan 9 підходить до цього значно більш "по-юніксівськи": ви відкриваєте /net/tcp/clone, щоб зарезервувати з’єднання, і читаєте з нього ідентифікатор. Потім відкриваєте /net/tcp/n/ctl і записуєте "connect 127.0.0.1!80", де "n" — цей ідентифікатор. Тепер ви можете відкрити /net/tcp/n/data — і цей файл є повнодуплексним потоком. Жодних магічних системних викликів, і все можна тривіально реалізувати у shell-скрипті.
Plan9 - операційна система, створена в Bell Labs. Цю ОС вони написали вже після UNIX, маючи досвід, і розуміння помилок минулого. Це найцікавіша система, про яку ви, ймовірно, ніколи не чули, і на мою думку, це найкращий дизайн ОС на сьогодні. Навіть якщо ви не чули про Plan9, то про нього точно чули розробники тієї ОС, що ви використовуєте.
Plan9 це дослідницька операційна система. У нії реалізовано багато дуже гарних ідей у сфері дизайну ОС. UTF-8, gorutines, /proc, контейнери, об’єднані файлови системи - зараз все це реалізовано у багатьох системах, але розпочалося з Plan9. На жаль богато дуже хороших концептів так і залишилося в plan9.
Гарним прикладом дизайну буде порівняння нетворкінгу в plan9, та в unix-системах.
Linux, bsd, та інші unix-like використовують Berkeley Sockets. Сьогодні всі вже настільки до них звикли, що не помічають, що сокети є чужорідним елементом, і не вписується в філософію unix.
"Everything is a file" - так звучить підхід до дизайну інтерфейсів unix.
Але чому мережевий API складається з окремих спеціальних системних викликів та ioctls?
У Unix створення TCP-з’єднання вимагає системного виклику "socket", який створює магічний файловий дескриптор, а потім виклику "connect", щоб встановити з’єднання.
Plan 9 підходить до цього значно більш "по-юніксівськи": ви відкриваєте /net/tcp/clone, щоб зарезервувати з’єднання, і читаєте з нього ідентифікатор. Потім відкриваєте /net/tcp/n/ctl і записуєте "connect 127.0.0.1!80", де "n" — цей ідентифікатор. Тепер ви можете відкрити /net/tcp/n/data — і цей файл є повнодуплексним потоком. Жодних магічних системних викликів, і все можна тривіально реалізувати у shell-скрипті.
🥰6
Forwarded from 🇺🇦 Комора Лінуксоїда | Linux (жора)
The front 9 fell off [2/2]
Це елегантно поєднується з іншою ідеєю Plan 9: протоколом 9P. Усі файлові операції у системі використовують протокол 9P, який визначає такі операції, як читання та запис. Цей протокол мережево прозорий: ви можете монтувати віддалені сервери у свою файлову ієрархію та працювати з їхніми файлами через 9P. На Unix можна зробити щось подібне, але в Plan 9 ця концепція знаходить набагато ширше застосування, бо тут усе дійсно є файлами.
Наприклад у вас дома є клієнт, за яким працюєте ви, та окремий сервер. Якщо у вашого клієнта нема аудіовиходу, ви можете замонтувати аудіовихід вашего серверу у вашу файлову систему. Плеєр навіть не знатиме, що він грає музику через мережу.
Також треба згадати неймспейси. У plan9 кожний прцоес бачить файлову ієрархію по-своєму. Тому монтування не потребує спеціальних привелегії, як в unix. Користувацькі програми також можуть реалізувати файлові системи, сумісні з тими, які зазвичай реалізуються драйверами ядра, наприклад /net/ether0, і надавати їх процесам у своїх просторах. Наприклад, /dev/draw є аналогом framebuffer-пристрою: ви відкриваєте його, щоб писати пікселі на екран. Віконний менеджер Rio реалізує інтерфейс /dev/draw у користувацькому просторі, а потім монтує його у файлову ієрархію своїх дочірніх процесів. Таким чином, будь-які графічні програми можуть працювати як у звичайному framebuffer, так і у вікні, не знаючи про різницю.
Ці ідеї також дозволяють побудувати механізм схожий на контейнери - задовго до появи BSD jails і значно ефективніше реалізований. Згадайте, що в Plan 9 усе - буквально файли. Доступ до обладнання надається через звичайні файли, а пер-процесні namespace не потребують привілегії для зміни монтувань. Створити контейнер дуже просто: відмонтуйте все обладнання, до якого програма не повинна мати доступ. Готово. І не потрібно бути root. Хочете пробросити TCP-порт? Напишіть обмежений варіант /net/tcp, який дає доступ лише до потрібних портів. Усе це можна зробити просто shell-скриптом.
Оригінальний Plan 9 від Bell Labs більше не підтримується, але спільнота зберегла його спадщину через кілька форків, серед яких найбільш активним і життєздатним є 9front. У цьому форку розробники серйозно попрацювали над підтримкою сучасного обладнання, а також значно покращили драйвери, інструменти та документацію.
Попри всі свої переваги, Plan 9 навряд чи підходить як основна операційна система. Спільнота дуже невелика, сучасного софту практично немає, навіть веббраузера з підтримкою JS не існує. Проте саме ці особливості роблять її однією з найкращих платформ для дослідників: мінімалізм, прозорість архітектури та чистота ідей дозволяють глибоко вивчати принципи взаємодії компонентів ОС і експериментувати з дизайном системного програмного забезпечення на рівні, недосяжному для традиційних Unix-подібних систем.
Це елегантно поєднується з іншою ідеєю Plan 9: протоколом 9P. Усі файлові операції у системі використовують протокол 9P, який визначає такі операції, як читання та запис. Цей протокол мережево прозорий: ви можете монтувати віддалені сервери у свою файлову ієрархію та працювати з їхніми файлами через 9P. На Unix можна зробити щось подібне, але в Plan 9 ця концепція знаходить набагато ширше застосування, бо тут усе дійсно є файлами.
Наприклад у вас дома є клієнт, за яким працюєте ви, та окремий сервер. Якщо у вашого клієнта нема аудіовиходу, ви можете замонтувати аудіовихід вашего серверу у вашу файлову систему. Плеєр навіть не знатиме, що він грає музику через мережу.
Також треба згадати неймспейси. У plan9 кожний прцоес бачить файлову ієрархію по-своєму. Тому монтування не потребує спеціальних привелегії, як в unix. Користувацькі програми також можуть реалізувати файлові системи, сумісні з тими, які зазвичай реалізуються драйверами ядра, наприклад /net/ether0, і надавати їх процесам у своїх просторах. Наприклад, /dev/draw є аналогом framebuffer-пристрою: ви відкриваєте його, щоб писати пікселі на екран. Віконний менеджер Rio реалізує інтерфейс /dev/draw у користувацькому просторі, а потім монтує його у файлову ієрархію своїх дочірніх процесів. Таким чином, будь-які графічні програми можуть працювати як у звичайному framebuffer, так і у вікні, не знаючи про різницю.
Ці ідеї також дозволяють побудувати механізм схожий на контейнери - задовго до появи BSD jails і значно ефективніше реалізований. Згадайте, що в Plan 9 усе - буквально файли. Доступ до обладнання надається через звичайні файли, а пер-процесні namespace не потребують привілегії для зміни монтувань. Створити контейнер дуже просто: відмонтуйте все обладнання, до якого програма не повинна мати доступ. Готово. І не потрібно бути root. Хочете пробросити TCP-порт? Напишіть обмежений варіант /net/tcp, який дає доступ лише до потрібних портів. Усе це можна зробити просто shell-скриптом.
Оригінальний Plan 9 від Bell Labs більше не підтримується, але спільнота зберегла його спадщину через кілька форків, серед яких найбільш активним і життєздатним є 9front. У цьому форку розробники серйозно попрацювали над підтримкою сучасного обладнання, а також значно покращили драйвери, інструменти та документацію.
Попри всі свої переваги, Plan 9 навряд чи підходить як основна операційна система. Спільнота дуже невелика, сучасного софту практично немає, навіть веббраузера з підтримкою JS не існує. Проте саме ці особливості роблять її однією з найкращих платформ для дослідників: мінімалізм, прозорість архітектури та чистота ідей дозволяють глибоко вивчати принципи взаємодії компонентів ОС і експериментувати з дизайном системного програмного забезпечення на рівні, недосяжному для традиційних Unix-подібних систем.
🥰10