🇺🇦 🇯🇵 Тарас Висоцький: Застосування японських передових технологій в українському агросекторі підвищить врожайність фруктів та овочів.
Японські передові технології дозволяють впроваджувати ефективні рішення для вирощування різних видів агропродукції. Партнерство з японськими компаніями для застосування цих технологій в Україні сприятимуть підвищенню врожайності фруктів та овочів.
Про це повідомив виконуючий обов'язки Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час вітального слова на українсько-японському вебінарі «Технології садівництва та овочівництва».
Захід для українських агровиробників організовано Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Міністерством сільського, лісового та рибного господарства Японії за участі представників японських компаній. Детальніше: http://surl.li/uftqw
Японські передові технології дозволяють впроваджувати ефективні рішення для вирощування різних видів агропродукції. Партнерство з японськими компаніями для застосування цих технологій в Україні сприятимуть підвищенню врожайності фруктів та овочів.
Про це повідомив виконуючий обов'язки Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час вітального слова на українсько-японському вебінарі «Технології садівництва та овочівництва».
Захід для українських агровиробників організовано Міністерством аграрної політики та продовольства України спільно з Міністерством сільського, лісового та рибного господарства Японії за участі представників японських компаній. Детальніше: http://surl.li/uftqw
Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку одержання посвідчення про право роботи з пестицидами. Відповідну постанову № 640 Уряд прийняв на черговому засіданні.
Документ розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства України на виконання Закону України «Про адміністративну процедуру».
Постановою, зокрема передбачено:
1) забезпечення права юридичних та фізичних осіб на участь в адміністративному провадженні стосовно одержання посвідчення про право роботи з пестицидами;
2) можливість отримання послуги з проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та отримання посвідчення про право роботи з пестицидами за єдиною заявою. Цю заявку можна подати до територіального органу Держпродспоживслужби або центру надання адміністративних послуг.
Детальніше: http://surl.li/ugbun
Документ розроблений Міністерством аграрної політики та продовольства України на виконання Закону України «Про адміністративну процедуру».
Постановою, зокрема передбачено:
1) забезпечення права юридичних та фізичних осіб на участь в адміністративному провадженні стосовно одержання посвідчення про право роботи з пестицидами;
2) можливість отримання послуги з проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та отримання посвідчення про право роботи з пестицидами за єдиною заявою. Цю заявку можна подати до територіального органу Держпродспоживслужби або центру надання адміністративних послуг.
Детальніше: http://surl.li/ugbun
Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо надання грантової підтримки малим агровиробникам - розпорядження № 495-р «Питання спрямування коштів, залучених від Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародної асоціації розвитку, Міністерству аграрної політики та продовольства».
Залучені грантові кошти дозволять, у першу чергу, забезпечити фінансову підтримку аграріям, які мають у власності чи користуванні до 120 га; утримують до 100 корів або до 500 маточного поголів’я кіз або овець.
За рахунок додатково спрямованих Мінагрополітики коштів сільгоспвиробник може отримати таку підтримку:
✔️4000 грн на один гектар оброблюваних угідь;
✔️7 000 гривень на одну корову всіх напрямів продуктивності;
✔️2000 грн на одну голову кіз або овець.
Заявки на отримання допомоги прийматимуться через Державний аграрний реєстр.
Про початок прийому заявок буде повідомлено на сайті Мінагрополітики. Орієнтовно реєстрація розпочнеться в кінці червня.
Детальніше: http://surl.li/ugcux
Залучені грантові кошти дозволять, у першу чергу, забезпечити фінансову підтримку аграріям, які мають у власності чи користуванні до 120 га; утримують до 100 корів або до 500 маточного поголів’я кіз або овець.
За рахунок додатково спрямованих Мінагрополітики коштів сільгоспвиробник може отримати таку підтримку:
✔️4000 грн на один гектар оброблюваних угідь;
✔️7 000 гривень на одну корову всіх напрямів продуктивності;
✔️2000 грн на одну голову кіз або овець.
Заявки на отримання допомоги прийматимуться через Державний аграрний реєстр.
Про початок прийому заявок буде повідомлено на сайті Мінагрополітики. Орієнтовно реєстрація розпочнеться в кінці червня.
Детальніше: http://surl.li/ugcux
З початку 2024 року Україна експортувала 421,8 тис. тонн цукру, зокрема, в країни ЄС – 301 тис тонн. Про це йшлося на засіданні робочої групи з розвитку цукрової галузі під головуванням виконувача обов’язків Міністра агрополітики Тараса Висоцького.
У нараді взяли участь заступник Міністра економіки Тарас Качка та представники профільних асоціацій.
На засіданні також обговорили питання дотримання умов Меморандуму про взаєморозуміння між Мінагрополітики та «Укрцукром» та виконання урядової постанови щодо встановлення нульової квоти на експорт цукру до ЄС, яка запрацювала з 1 червня.
Загалом, як зазначили на нараді, з початку дії Меморандуму (з вересня 2023 року) було реалізовано 665 тис. тонн цукру.
У травні 2024 року українські підприємці всього продали 158,5 тис. тонн. З них експортовано 110,5 тис. тонн, в тому числі 72 тис. тонни до країн ЄС.
На внутрішньому ринку реалізовано понад 48 тис. тонн, в середньому по 24,6 грн за кілограм.
Детальніше: http://surl.li/ugdij
У нараді взяли участь заступник Міністра економіки Тарас Качка та представники профільних асоціацій.
На засіданні також обговорили питання дотримання умов Меморандуму про взаєморозуміння між Мінагрополітики та «Укрцукром» та виконання урядової постанови щодо встановлення нульової квоти на експорт цукру до ЄС, яка запрацювала з 1 червня.
Загалом, як зазначили на нараді, з початку дії Меморандуму (з вересня 2023 року) було реалізовано 665 тис. тонн цукру.
У травні 2024 року українські підприємці всього продали 158,5 тис. тонн. З них експортовано 110,5 тис. тонн, в тому числі 72 тис. тонни до країн ЄС.
На внутрішньому ринку реалізовано понад 48 тис. тонн, в середньому по 24,6 грн за кілограм.
Детальніше: http://surl.li/ugdij
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Акція протесту з боку польських фермерів на українсько-польському кордоні – частина загальноєвропейської акції протесту. І стосується це, в першу чергу, внутрішньої європейської політики.
Мінагрополітики постійно тримає зв'язок з польськими колегами, а також з польськими агроасоціаціями. Розповів виконуючий обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телемарафону «Єдині новини».
За його словами, протести по’вязані з виборами в Європарламент. Зокрема, фермери висловлюють занепокоєння Зеленим курсом ЄС. Таким чином вони хочуть привернути увагу виборців. Тому є підстави сподіватися, що акція буде короткострокова.
Мінагрополітики постійно тримає зв'язок з польськими колегами, а також з польськими агроасоціаціями. Розповів виконуючий обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телемарафону «Єдині новини».
За його словами, протести по’вязані з виборами в Європарламент. Зокрема, фермери висловлюють занепокоєння Зеленим курсом ЄС. Таким чином вони хочуть привернути увагу виборців. Тому є підстави сподіватися, що акція буде короткострокова.
З Днем журналіста!
Ваша професія – складна і відповідальна в усі часи, а в умовах війни ще й небезпечна. Але попри ризики ви продовжуєте працювати і доносити правду до своїх читачів та глядачів. Разом з військовими – ви на полі бою. Разом з аграріями – ви вболіваєте за врожаї. Разом з рятувальниками – ви серед руїн. Разом з медиками – там, де рятують життя. Ви – в центрі подій держави. Вашими очима на Україну дивиться світ. Ваш героїзм часто позакадром, але цінність вашої роботи завжди висока.
Дякуємо за роботу, за співпрацю. За те, що показуєте і розповідаєте про розриті снарядами українські поля, розкриваєте силу і міцність українського фермера, стійкість і розвиток українського аграрного сектору.
Бажаємо кожному з вас терпіння і натхнення, непохитної віри у свою працю і незламного духу розповідати важкі новини. Нехай у вашому доробку збільшується кількість позитивних інформприводів. І нехай якнайшвидше прийде час найголовнішої для усіх нас новини – про перемогу України!
Ваша професія – складна і відповідальна в усі часи, а в умовах війни ще й небезпечна. Але попри ризики ви продовжуєте працювати і доносити правду до своїх читачів та глядачів. Разом з військовими – ви на полі бою. Разом з аграріями – ви вболіваєте за врожаї. Разом з рятувальниками – ви серед руїн. Разом з медиками – там, де рятують життя. Ви – в центрі подій держави. Вашими очима на Україну дивиться світ. Ваш героїзм часто позакадром, але цінність вашої роботи завжди висока.
Дякуємо за роботу, за співпрацю. За те, що показуєте і розповідаєте про розриті снарядами українські поля, розкриваєте силу і міцність українського фермера, стійкість і розвиток українського аграрного сектору.
Бажаємо кожному з вас терпіння і натхнення, непохитної віри у свою працю і незламного духу розповідати важкі новини. Нехай у вашому доробку збільшується кількість позитивних інформприводів. І нехай якнайшвидше прийде час найголовнішої для усіх нас новини – про перемогу України!
Forwarded from Держрибагентство
❗️Руйнування Каховської ГЕС терористами рф стало трагедією для осетрових видів риб
6️⃣ червня 2️⃣0️⃣2️⃣3️⃣ року окупанти рф зсередини підірвали конструкції Каховської ГЕС у Херсонській області. Це призвело до гуманітарної та екологічної катастрофи в кількох регіонах України та потенційно серйозних наслідків в інших країнах, наприклад, через забруднення Чорного моря.
🔺У річницю трагедії Держрибагентство спільно з Всесвітнім фондом природи Україна (WWF-Україна) розповідають як «каховська катастрофа» вплинула на популяції осетрових видів риб, які занесені до Червоної книги України.
Тяжкий шлях осетрових
🔹Осетрина ще 200 років тому не вважалася екзотикою для українців! Ці унікальні істоти, які пережили динозаврів та мало змінилися з тих часів, часто траплялися в українських річках. Історично Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг були й частково залишаються оселищами для осетрових видів риб.
ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства
Facebook |Web| YouTube
6️⃣ червня 2️⃣0️⃣2️⃣3️⃣ року окупанти рф зсередини підірвали конструкції Каховської ГЕС у Херсонській області. Це призвело до гуманітарної та екологічної катастрофи в кількох регіонах України та потенційно серйозних наслідків в інших країнах, наприклад, через забруднення Чорного моря.
🔺У річницю трагедії Держрибагентство спільно з Всесвітнім фондом природи Україна (WWF-Україна) розповідають як «каховська катастрофа» вплинула на популяції осетрових видів риб, які занесені до Червоної книги України.
Тяжкий шлях осетрових
🔹Осетрина ще 200 років тому не вважалася екзотикою для українців! Ці унікальні істоти, які пережили динозаврів та мало змінилися з тих часів, часто траплялися в українських річках. Історично Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг були й частково залишаються оселищами для осетрових видів риб.
ℹ️Детальніше на 🌐 вебсайті Держрибагентства
Facebook |Web| YouTube
📣АНОНС!
До уваги представників ЗМІ!
7 червня 2024 року Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проектом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) презентують Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
Адреса: Готель «Інтерконтиненталь», Велика Житомирська, 2а, Київ.
Акредитація ЗМІ: http://surl.li/ugxrz
У заході запланована участь:
Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної (онлайн).
В.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького та профільних заступників Мінагрополітики.
Заступника Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло.
Голови Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду.
Також доєднаються представники агробізнесу, громадськості, народні депутати.
До уваги представників ЗМІ!
7 червня 2024 року Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проектом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) презентують Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
Адреса: Готель «Інтерконтиненталь», Велика Житомирська, 2а, Київ.
Акредитація ЗМІ: http://surl.li/ugxrz
У заході запланована участь:
Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольги Стефанішиної (онлайн).
В.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького та профільних заступників Мінагрополітики.
Заступника Голови Представництва Європейського Союзу в Україні Ремі Дюфло.
Голови Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду.
Також доєднаються представники агробізнесу, громадськості, народні депутати.
🌾 Українські аграрії завершили весняну посівну: засіяно майже 13 млн га ярих культур
За підсумками весняної посівної на контрольованій Україною території засіяно 7,2 млн га олійних та майже 5,6 млн га зернових та зернобобових культур.
Зокрема, аграрії засіяли більше 99% від прогнозованих площ ярих зернових та зернобобових:
✅кукурудзи – 3 928 тис. га (100,4% від прогнозованих площ);
✅ячменю – 783 тис. га (95,7%);
✅пшениці – 252,7 тис. га (102,6%);
✅вівса – 163,7 тис. га (100,7%);
✅гороху – 162,5 тис. га (101,6%);
✅гречки – 100,8 тис. га (80,7%);
✅проса – 69,7 тис. га (81,8%).
Серед олійних культур посіяно: соняшника - 5 189,8 тис. га (98%), сої 2 032,3 тис. га (102%).
Цукрових буряків посіяно на площі 250,1 тис. га (97%).
За підсумками весняної посівної на контрольованій Україною території засіяно 7,2 млн га олійних та майже 5,6 млн га зернових та зернобобових культур.
Зокрема, аграрії засіяли більше 99% від прогнозованих площ ярих зернових та зернобобових:
✅кукурудзи – 3 928 тис. га (100,4% від прогнозованих площ);
✅ячменю – 783 тис. га (95,7%);
✅пшениці – 252,7 тис. га (102,6%);
✅вівса – 163,7 тис. га (100,7%);
✅гороху – 162,5 тис. га (101,6%);
✅гречки – 100,8 тис. га (80,7%);
✅проса – 69,7 тис. га (81,8%).
Серед олійних культур посіяно: соняшника - 5 189,8 тис. га (98%), сої 2 032,3 тис. га (102%).
Цукрових буряків посіяно на площі 250,1 тис. га (97%).
21 мільярд гривень отримали 4,5 тисяч агрогосподарств цьогоріч за програмою «Доступні кредити 5-7-9»
З початку року 7 630 агрогосподарств отримали майже 51 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 4 521 господарство профінансовано на 21,3 млрд гривень.
Детальніше: http://surl.li/uhkmk
З початку року 7 630 агрогосподарств отримали майже 51 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 4 521 господарство профінансовано на 21,3 млрд гривень.
Детальніше: http://surl.li/uhkmk
Тарас Висоцький: Ціль Стратегії розвитку агросектору – конкурентоздатний і стійкий агропродовольчий сектор України
Головна мета Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року – підготовка до вступу в ЄС, довгострокова продовольча безпека, забезпечення розвитку сталого сільського господарства і сільських територій. Це повинен бути документ, який врахує всі виклики, в тому числі, пов’язані з повномасштабним вторгненням росії.
Про це повідомив виконуючий обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
За його словами, документ потрібен, щоб закріпити всі головні напрямки розвитку сільського господарства в процесі євроінтеграції і посилення ролі України в підтримці глобальної продовольчої безпеки.
Детельніше: http://surl.li/uhtbw
Головна мета Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року – підготовка до вступу в ЄС, довгострокова продовольча безпека, забезпечення розвитку сталого сільського господарства і сільських територій. Це повинен бути документ, який врахує всі виклики, в тому числі, пов’язані з повномасштабним вторгненням росії.
Про це повідомив виконуючий обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
За його словами, документ потрібен, щоб закріпити всі головні напрямки розвитку сільського господарства в процесі євроінтеграції і посилення ролі України в підтримці глобальної продовольчої безпеки.
Детельніше: http://surl.li/uhtbw
Людмила Шемелинець: Розмінування та відновлення забруднених земель – пріоритет подальшого впровадження земельної реформи
Основний напрям Стратегії розвитку агропродовольчого сектору щодо впровадження земельної реформи - відновлення, забруднених внаслідок воєнних дій, земель, для безпечної роботи аграріїв. Ще одне завдання - забезпечення прозорого, інвестиційно привабливого ринку землі і спрощення процедур відведення земельних ділянок, особливо для ефективного розвитку аграрного сектору після завершення воєнного стану.
Про це повідомила заступниця Міністра агрополітики Людмила Шемелинець під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
«Перед нами стоїть завдання розмінування, обстеження земель щодо їх придатності для використання та відновлення угідь. Також серед основних завдань - завершення інвентаризації земель», - зазначила Людмила Шемелинець.
Детальніше: http://surl.li/uhteo
Основний напрям Стратегії розвитку агропродовольчого сектору щодо впровадження земельної реформи - відновлення, забруднених внаслідок воєнних дій, земель, для безпечної роботи аграріїв. Ще одне завдання - забезпечення прозорого, інвестиційно привабливого ринку землі і спрощення процедур відведення земельних ділянок, особливо для ефективного розвитку аграрного сектору після завершення воєнного стану.
Про це повідомила заступниця Міністра агрополітики Людмила Шемелинець під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
«Перед нами стоїть завдання розмінування, обстеження земель щодо їх придатності для використання та відновлення угідь. Також серед основних завдань - завершення інвентаризації земель», - зазначила Людмила Шемелинець.
Детальніше: http://surl.li/uhteo
Маркіян Дмитрасевич: Перед нами стоїть завдання створити інституції, які діють в країнах ЄС
Для подальшого просування і вступу до Європейського Союзу Україна має створити інституції, які вже багато років поспіль діють в країнах ЄС. Про це заявив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій України до 2030 року.
Він підкреслив, що презентація Стратегії демонструє світові, що Україна сповідує ті ж цінності, що і країни ЄС, і прямує до тих самих цілей.
«Перед нами стоїть завдання підсилити нашу інституційну спроможність. Ми повинні проаналізувати проведену політику, створити інституції, які вже працюють у всіх країнах ЄС і впровадити все це в Україні», - зазначив заступник Міністра.
Маркіян Дмитрасевич зауважив, що в Україні з 2022 року працює Державний аграрний реєстр (ДАР), проте потрібно створити і інші інституції, які діють в країнах ЄС.
Детальніше: http://surl.li/uhthv
Для подальшого просування і вступу до Європейського Союзу Україна має створити інституції, які вже багато років поспіль діють в країнах ЄС. Про це заявив заступник Міністра аграрної політики та продовольства Маркіян Дмитрасевич під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій України до 2030 року.
Він підкреслив, що презентація Стратегії демонструє світові, що Україна сповідує ті ж цінності, що і країни ЄС, і прямує до тих самих цілей.
«Перед нами стоїть завдання підсилити нашу інституційну спроможність. Ми повинні проаналізувати проведену політику, створити інституції, які вже працюють у всіх країнах ЄС і впровадити все це в Україні», - зазначив заступник Міністра.
Маркіян Дмитрасевич зауважив, що в Україні з 2022 року працює Державний аграрний реєстр (ДАР), проте потрібно створити і інші інституції, які діють в країнах ЄС.
Детальніше: http://surl.li/uhthv
Віталій Головня: Розвиток меліорації, рибальства та аквакультури впливають на підтримку продовольчої безпеки
Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року передбачає розвиток іригаційного комплексу, рибальства та аквакультури, розвитку біоенергетики. Наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня під час презентації Стратегії.
«Управління меліоративними мережами передбачає прийняття низки законів та підзаконних актів, а також затвердження дострокового плану розвитку іригаційного комплексу. Цей план включений до Стратегії розвитку агросектору і передбачає, в першу чергу, проведення інвентаризації земель, економічну оцінку роботи меліоративних мереж, енергетичний аудит, ремонт, реконструкцію та будівництво мереж», – підкреслив Віталій Головня.
Детальніше: http://surl.li/uhtlp
Стратегія розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року передбачає розвиток іригаційного комплексу, рибальства та аквакультури, розвитку біоенергетики. Наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня під час презентації Стратегії.
«Управління меліоративними мережами передбачає прийняття низки законів та підзаконних актів, а також затвердження дострокового плану розвитку іригаційного комплексу. Цей план включений до Стратегії розвитку агросектору і передбачає, в першу чергу, проведення інвентаризації земель, економічну оцінку роботи меліоративних мереж, енергетичний аудит, ремонт, реконструкцію та будівництво мереж», – підкреслив Віталій Головня.
Детальніше: http://surl.li/uhtlp
Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проектом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) презентували Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
Вона передбачає чітке визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства та сільських територій України. Стратегія розроблена з урахуванням потреби змін в агросекторі, зокрема пов’язаних з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та інших міжнародних зобов’язань.
Документ містить 7 стратегічних цілей, у кожну з яких включено візію та підцілі. Їх реалізація передбачається до 2030 року.
Детальніше: http://surl.li/uhtrn
Вона передбачає чітке визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства та сільських територій України. Стратегія розроблена з урахуванням потреби змін в агросекторі, зокрема пов’язаних з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та інших міжнародних зобов’язань.
Документ містить 7 стратегічних цілей, у кожну з яких включено візію та підцілі. Їх реалізація передбачається до 2030 року.
Детальніше: http://surl.li/uhtrn