Денис Башлик: за чотири роки земельної реформи ринок лишається привабливим і ліквідним джерелом інвестицій

За майже чотири роки з початку земельної реформи жоден з міфів, якими лякали українців, не виправдався. За цей період було продано не більше 1% від загальної кількості сільськогосподарських земель. Попри війну ринок земель лишається привабливим і ліквідним джерелом інвестицій.

Про це пише заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у своїй колонці на «Економічній правді».

Детальніше - https://1ll.ink/KQF5f

36 млрд гривень банківських кредитів отримали аграрії на розвиток господарств

З початку 2024 року 5 556 агрогосподарств отримали 36,1 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» – 3 222 господарств профінансовано на 14,5 млрд гривень.

Найбільший обсяг кредитів за різними програмами отримали аграрії таких областей:
◾️Київська  –  11,6 млрд грн виділено для 515 підприємств;
◾️Тернопільська – 2,28 млрд грн для 221;
◾️Кіровоградська – 2,2 млрд грн для 681;
◾️Львівська –  2,2 млрд грн – для 334;
◾️Дніпропетровська –  1,98 млрд грн для 409;

Більше про це - https://1ll.ink/AXVTC

Аргентинські фермери вимагають «термінового» скасування експортних податків на пшеницю, - огляд іноземних ЗМІ.

Детальніше - https://1ll.ink/obR3U

В Україні засіяно вже понад 2 млн гектарів ярих зернових і зернобобових

На контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 053,4 тис. га зернових та зернобобових культур. З яких, зокрема:
◾️кукурудзи – 748,7 тис. га;
◾️ячменю – 741,5 тис. га;
◾️пшениці – 204,7 тис. га;
◾️гороху – 157 тис. га;
◾️вівса – 136,6 тис. га.

За минулий тиждень аграрії посіяли 792,6 тис. га зернових та зернобобових культур.  
Найбільше:
◾️На Київщині – 27,1 тис. га пшениці, 40,1 тис. га ячменя, 4,8 тис. га гороху та 4,3 тис. га вівса.
◾️На Тернопільщині  – 18,9 тис. га пшениці, 63,6 тис. га ячменя, 3,6 тис. га гороху та 5,1 тис. га вівса.

Подробиці - https://1ll.ink/zP4EF

❗️21 квітня – Всесвітній день міграції риб

☝️Багато видів риб протягом свого життя мають потребу мігрувати по акваторії водойм заради здобування їжі, розмноження, зимівлі. Є риби, які здійснюють міграції на сотні і навіть тисячі кілометрів. Саме такі види є найбільш вразливими від впливу людської діяльності.

🇺🇦Серед представників української іхтіофауни – це передусім червонокнижні: осетрові (білуга, севрюга, осетер руський), деякі коропові (вирезуб причорноморський та рибець малий), а також вугор річковий, який в Україні трапляється здебільшого у Шацьких озерах на Волині.

🔹Саме цим видам загрожує антропогенний вплив. Загачені греблями річки перекривають їм шляхи до нерестовищ, забруднення води призводить до загибелі молоді та ікри, а щільні мігруючі зграї є бажаним об’єктом для браконьєрського вилову.

🔸Тож, починаючи з 2014 року, екосвідома спільнота планети проводить заходи, об’єднані темою збереження річок для людей та риб.

Facebook|Web|YouTube

❗️23 квітня відбудеться презентація реформи рибного господарства

🐟Рибне господарство України може приносити мільярди гривень прибутку підприємцям, мільйони – в державний бюджет. Але рибний сектор ще не став джерелом доходу для держави. До реформування галузі рибного господарства більше половини вилову водних ресурсів залишалися в тіні, а бюджет країни недоотримав мільйони гривень податків.

☝️Ситуацію змінила реформа рибного сектору, яка була ініційована командою Міністерства аграрної політики та продовольства України та Держрибагентства, спільно з Міністерством цифрової трансформації та Офісом ефективного регулювання, за підтримки USAID / UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS».

Завдання реформи:

☑️спростити ведення риболовного бізнесу, для чого необхідно мінімізувати контакти підприємців з держорганами та запровадити сучасні цифрові сервіси;

☑️демонополізувати галузь, створити на ринку здорові конкурентні умови діяльності та інструменти для залучення інвестицій;

☑️імплементувати законодавчі вимоги ЄС, що сприятиме євроінтеграції України та відкриє для нашого бізнесу європейські ринки.

Перші результати реформи рибної галузі

Чому держава бореться з незаконним, непідзвітним та неконтрольованим рибальством?

Навіщо галузі цифровізація — платформа еРиба, електронні аукціони та GPS-трекінг риболовних суден?

Як далі планується виводити ринок української риби з тіні?

☝️Відповіді на ці та інші запитання прозвучать на презентації.

💻Онлайн трансляцію заходу можна буде переглянути за посиланням.

Довідково:

Подію організовує Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Державним агентством України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм і Офісом ефективного регулювання BRDO за підтримки проєкту USAID / UK Dev «Підтримка цифрової трансформації» (DTA).

Facebook|Web|YouTube

Віталій Головня: Розвиток ринку біометану сприятиме зміцненню агросектору України

Україна має великий потенціал для виробництва біометану, оскільки володіє значними сільськогосподарськими угіддями. Розвиток ринку біометану сприятиме зміцненню українського  агросектору. 

Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня під час виступу на Першому українському форумі з біометану.

Він підкреслив, що виробництво біометану додаткові можливості аграріям для диверсифікації бізнесу.

«Для виробництва біометану переважно використовують відходи рослинництва, тваринництва та переробної харчової промисловості. Крім того, один з відходів  виробництва біометану – дигестат – органічне добриво. В Європі дигестат вже заміняє 5-6% синтетичних азотних добрив та може замінити 17-20% фосфатних. Тобто це сприятиме відродженню українських грунтів», – зазначив Віталій Головня.

Подробиці - https://1ll.ink/vJpmD

Делегація Мінагрополітики ознайомилася з досвідом виконання Північною Македонією аграрних програм для вступу в ЄС

Делегація Мінагрополітики та Верховної Ради на чолі із заступником Міністра агрополітики Маркіяном Дмитрасевичем відвідала Північну Македонію.  

У рамках візиту українські представники ознайомилися з досвідом виконання Північною Македонією програми з розвитку сільського господарства та сільських територій у процесі євроінтеграції. 
Зокрема, з розробкою та виконанням Північною Македонією програм IPARD. Також з процесом реєстрації фермерських господарств, у тому числі з оцифруванням земельних ділянок. 

Крім того, Маркіян Дмитрасевич зустрівся з директором Агентства фінансової підтримки сільського господарства та сільського розвитку Північної Македонії Нікіцом Баховскі. 

Детальніше - https://1ll.ink/vD0LJ

До уваги ЗМІ!

Події, щодо яких, за інформацією НАБУ, повідомлено про підозру мені та щодо яких поширюється інформація в ЗМІ, стосуються періоду 2017-2018 рр., тобто в час коли я був адвокатом та не був ані Міністром аграрної політики та продовольства України, ані Головою Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Обставини семирічної давнини стосуються спору між державними підприємствами та фізособами, зокрема військовими АТО за землі, які були надані останнім у володіння відповідно до закону. Спори вирішуються судами, в тому числі Верховним судом, і як мені відомо, на сьогоднішній день ряд рішень констатують відсутність права держпідприємств на землі, які, ймовірно, має на увазі НАБУ.

Зі свого боку гарантую максимальну відкритість для встановлення істини, але і в цьому немає потреби - всі дані відкриті для правоохоронців, а докази та аргументи сторін перебувають на розгляді судів.

Микола Сольський