🕯 Віталій Ткачук навіки в строю...

Віталій Миколайович народився в Ірпені 28 серпня 1988 року. З самого дитинства доля хлопця була сповнена важких випробувань. У свої п'ять років Віталій залишився дитиною-сиротою. Його другою мамою стала рідна тітка, яка забрала хлопця у свою сім'ю на Житомирщину. Там, у місті Андрушівка, хлопець закінчив школу та отримав освіту майстра холодильних установок.

У 20-річному віці Віталій повернувся у свій рідний дім — в Ірпінь. Жив, працював, будував плани на майбутнє, але війна змінила все.

У вересні 2024 року Віталій Миколайович став до лав Збройних Сил України. Побратими згадують Віталія як надзвичайно мужнього та відданого присязі воїна, адже навіть після контузії та поранень він повертався та продовжував службу.

У грудні 2024 року, після виконання чергового завдання на Донеччині, зв'язок із ним обірвався. Понад рік військовий вважався зниклим безвісти. Рідні жили надією, яка згасла лише зараз — експертиза ДНК встановила загибель нашого Захисника. Герою назавжди залишиться 36...

У Віталія залишилася велика родина: тітка, яка стала йому матір'ю, брат та дві сестри. Висловлюю найщиріші співчуття родині, близьким та друзям Героя.

Прощання з Віталієм Ткачуком відбудеться у четвер, 9 квітня:
10:30 — живий коридор біля повороту на кладовище (вул. Університетська);
10:45 — чин поховання на Алеї Пам’яті Захисників України.

🕯 Вічна пам’ять і слава Герою!

📩TG| 😎FB| 🕊INST| 📹YT