Кумедно, днями зробив у GTA: Vice City кілька скріншотів із картинами вибухів на стінах магазину зброї, бо згадав, що такі ж були в кабінеті антагоніста у фільмі Spawn. Він теж працював продавцем зброї, здається, але в дещо більших масштабах, ніж власник такого магазину. А тут уже почали знову з’являтися новини щодо цього кінокоміксу. Точніше, щодо нової стрічки за цим всесвітом.

Нічого нового, як виявилося. Все те ж саме, як і протягом останніх 10 років. Єдине, що місяць тому з'явилося фото Тодда Макфарлейн з Джеймі Фоксом.

#mcfarlane #gtavicecity #spawn

У грі Remember Me кожен гравець може легко відслідкувати, яких метрик дотримувалися левел дизайнери. Бо ж тут всі відстані для стрибків візуалізують цифровими позначками.

Гравцю ці числа не дають якогось бонусу під час флоу. Просто телеграфують, куди йому треба рухатися, але як розробнику було цікаво побачити імплементацію такого рішення в ігровий процес. Наприклад, дізнатися, яку максимальну висоту перепадів розробники використовують, щоб героїня могла безпечно приземлитися. Або які проміжки вона перестрибує, коли чіпляється за виступи чи труби на стінах і так далі.

Головне, що все це дуже органічно виглядає, адже весь футуристичний світ Remember Me складається з подібної візуалізації. Тож для мене конкретно тут це і як прикольне художнє рішення, і як гід для швидкого руху локацією.

На попередньому проєкті наш лід, як я вже писав тут раніше, створив зручну лінійку, щоб під час блокінгу з грейбоксів можна було по ній працювати над рівнем. Адже там теж протагоніст історії міг чіплятися та підтягуватися на верх, або чіплятися під час стрибка з місця чи після спринту, для чого ми теж ставили грейбокси по лінійці. Дуже зручно! Це було набагато зручніше за звичний кубічний примітив, яким іноді мусиш користуватися на проєкті.

На поточному проєкті, над яким я працюю в студії, у нас є документ по метриках об’єктів у світі гри, а також простору, де буде переміщатися протагоніст. Зокрема, якої висоти мають бути об’єкти, якщо їх треба перестрибувати, застрибувати на них або присідати біля них, якщо це укриття. Власне, такий документ має бути у всіх, хто робить не маленький проєкт і де задіяно багато людей.

#левелдизайн #геймдизайн #метрики #rememberme

Допройшов днями Deathloop. Сподобався. З кожним виконаним завданням та пройденим лупом відкриваються нові геймплейні можливості, які підбивають не йти спати, а затриматися ще на годинку чи більше в грі. Ортогональний дизайн докладається, що не дивно враховуючи попередні проєкти студії.

Обрав той фінал, який і хотів. Твіст ближче до кінця гри був трішки не очікуваний. А останні кадри дуже гарні.

На перших скрінах скло, яке на відстані телеграфує гравцю інформацію, що воно не б’ється. Відповідно, не прострілюється і крізь нього не можна пролізти чи зробити блінк. У той час як прозорі варіанти на двох останніх світлинах дозволяють це зробити, що відразу видно завдяки їх прозорості, без сітчастих вставок. Такі ж прозорі скляні перепони є й у кабінках, які розкидані по деяких локаціях, де гравець часто лутається та відстрілюється від ворогів.

Інформацію про міцність та непрохідність скла можна також надати кольором. Наприклад, пофарбувавши його у темно-червоний/помаранчевий/зелений чи якийсь інший колір у противагу більш прозорим варіантам, які розбиваються.

#левелдизайн #геймдизайн #deathloop #arkanestudios

А ось у такі моменти я відчуваю важливість моменту більше.

Підписуєш контракт і так ти вже не стільки випадковий спостерігач, скільки прямий учасник, який свідомо та документально погодився на участь у порятунку Еребора подальших подіях.

Люблю такі штуки, хоча не скажу, що дуже часто зустрічав. Певно, треба більше грати в японські ігри бо вони пройшли дещо повз мого досвіду. Поки що потроху виправляю ситуацію. Згадаю тут ще Коджіму з тортиком в DS та "Дай ім'я та паспортні дані своєму персонажу" на старті MGS V: The Phantom Pain. Дозволяє відчути, що ти дійсно привносиш реальну частину себе у віртуальний світ проєкту.

#геймдизайн #наративнийдизайн #nintendo #patapon #persona3