Думаємо, більшість знає Марину Стародубську. Вона керуюча партнерка консалтингової компанії TLFRD та ад’юнкт-професорка kmbs. Її фахові сфери: репутаційний менеджмент, employee relations та кроскультурна взаємодія. Принесли вам цитати з її відкритої інтерактивної лекції «Довіра як умова результату: як посилити ефективність рішень у державних проєктах»

Ці дані, на наш погляд, корисні і для бізнес-комунікацій, тому що в цілому змальовують особливості та настрої українців. Тож, враховувати їх у плануванні своїх комунікацій — гарний фундамент для подальшої ефективності👌🏻

▪️ВСІ НАВКОЛО ПОГАНІ — ЛИШ Я (І “СВОЇ”) МОЛОДЕЦЬ
65,2% українців потрібно дуже багато доказів, щоб переконати людей у чомусь

51,6% упевнені, що нікому не довіряти — найбезпечніше, а 79,1% — що більшість людей здатна збрехати, щоб просунутися по службі (НАНУ)

▪️В УСЬОМУ ВИННА ВЛАДА
Підвищити доброчесність держави покаранням чиновників, що беруть хабарі, воліють 77% українців.
А карати громадян, що дають хабарі, згодні 19%.
На думку 79% — чиновники керуються міркуваннями особистої вигоди при ухваленні рішень (“Рейтинг” 2024)

▪️ГОЛОВНЕ, ЩОБ У ЖИТТІ ПОЩАСТИЛО
Для 52,7% українців успіх більш залежить від везіння та зв’язків, ніж від важкої роботи, а 51,8% вважають, що можна стати багатшим лиш за рахунок інших (InfoSapiens)

▪️ОТ КОЛИ ВОНИ … ТОДІ Я …
44,8% українців переконані, що їхнє життя залежить від зовнішніх обставин, а 27,4% - що від них самих (Інститут соціології НАНУ)

☑️ Наша сила у здатності формувати міцні особисті відносини і спроможності до проривних рішень в умовах глибокої довіри. Це значить, що кожна реформа, зміна і відповідальний проєкт мають людське "обличчя", відповідальне за результат. З ним клієнт/благоотримувач формує відносини підзвітності і довіри.
~50% українців довіряє очільникам місцевих органів влади — це на 5-10% більше, ніж інституціям, якими вони керують; вбачає в них “опікунів” громади, радше ніж підзвітних чиновників (Центр Разумкова 2024)

▪️СУСПІЛЬНОЇ ВТРАТИ СОЛІДАРНОСТІ НЕМАЄ
Після 24.02.2022 деморалізація і «втома від всього» втратили визначальний вплив — частка українців з деморалізованим станом зменшилася з 72% до вторгнення до 48% після.
81% відчуває єдність зі співгромадянами, дієво проявляє стійкість:
>70% допомагають ЗСУ фінансово,
~50% допомагають біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю (Соціологічна Група “Рейтинг”)

▪️СРЕМОСЯ, АЛЕ УСВІДОМЛЮЄМ, ЩО НЕ ТРЕБА
Взаємні звинувачення (срачі) причина суспільних розколів №2 для 59% українців, одразу після політичних розбіжностей — для 62% (Соціологічна Група “Рейтинг” 2023)


Практичні рекомендації:

📍Довіра в українців умовна (“earned trust”), а не автоматична: ми починаємо взаємодію зі стану недовіри і підозрілості, який може перейти у довіру і відкритість при правильно побудованих відносинах

📍Високий мотиваційний ефект дають: безпека, захист, справедливість, автономія (самоскерованість), взаємодопомога, відданість (не підведуть, не «кинуть», не «встромлять ножа у спину»)

📍Інвестуйте час і ресурси у формування взаємної довіри представників проєкту з громадою. До «своїх» ми м’якіше застосовуємо вимоги і санкції, довше толеруємо від них помилки і негідну поведінку; лояльність проявляємо через готовність порушити правила заради важливої людини

📍Людина, чиї емоції ми не можемо зчитати, підозріла і “нещира”. Від лідера очікується емоційна партисипативність, а не лише постановка і перевірка завдань.
Якість контакту інституції з громадянином — запорука зростання довіри. Три працюючих фічі краще, ніж 10 “кульгавих”; державний продукт, що “допилюється” після запуску, тригерить і сприймається як неякісний. Або говоримо, що це тестова версія, а пошук помилок — вся суть її запуску, і за це є винагорода

📍У змінотворенні працюємо не лише з симпатиками, а з «незгодними» і «непочутими». «Якщо треба пояснювати, то не треба пояснювати» — згубний і поляризуючий підхід. Бо у ситуації бінарного вибору (прийняте одне з двох рішень, переміг один з двох кандидатів) українці, що «програли» обурюються і дистанціюються від тих, що «виграли» (ІС НАНУ, "Смислова морфологія соціуму")