Про "guilty pleasure"
Що це взагалі таке? Якщо максимально коротко, то це вподобання, за які тобі соромно. Наприклад, ти любиш дивитися мелодрами, але через постійні насміхання з них у суспільстві, ти нікому про це не розказуєш, відчуваючи сором за те, що тобі це подобається.
По факту, guilty pleasure - це прямий результат впливу різних негласно прийнятих соціальних конструкцій, які і змушують тебе відчувати сором через те, що твої смаки не будуть позитивно прийняті в твоєму оточені.
І подібний стан речей не дає нормально насолодитися тим, що тобі дійсно подобається. Хоча і є деякі дослідження, які говорять про те, що відчуття сорому може підсилити позитивні враження (і може воно і так), але ефект там мінімальний, тому ним особливо нічого не скомпенсуєш.
Сам прикол того, щоб настільки сильно звертати увагу на загальноприйняті "нормальні жанри", наприклад у тому ж кіно - не є нормально практикою. В результаті можно і не помітити, як твої думки почнуть бути буквально ідентичними до думок переважної більшості. І не тому, що так співпало, а тому що банально не маєш думок власних
Що це взагалі таке? Якщо максимально коротко, то це вподобання, за які тобі соромно. Наприклад, ти любиш дивитися мелодрами, але через постійні насміхання з них у суспільстві, ти нікому про це не розказуєш, відчуваючи сором за те, що тобі це подобається.
По факту, guilty pleasure - це прямий результат впливу різних негласно прийнятих соціальних конструкцій, які і змушують тебе відчувати сором через те, що твої смаки не будуть позитивно прийняті в твоєму оточені.
І подібний стан речей не дає нормально насолодитися тим, що тобі дійсно подобається. Хоча і є деякі дослідження, які говорять про те, що відчуття сорому може підсилити позитивні враження (і може воно і так), але ефект там мінімальний, тому ним особливо нічого не скомпенсуєш.
Сам прикол того, щоб настільки сильно звертати увагу на загальноприйняті "нормальні жанри", наприклад у тому ж кіно - не є нормально практикою. В результаті можно і не помітити, як твої думки почнуть бути буквально ідентичними до думок переважної більшості. І не тому, що так співпало, а тому що банально не маєш думок власних
🤯4👍3😢1🫡1
Про забастовки сценаристів і акторів
Наприкінці весни цього року почали бастувати сценаристи. Все як завжди, звичайний мітинг, з плакатами та усіма супутніми речами. Такі протести це норма, перші такі відбувалися ще в минулому столітті. І ніхто особливо і не звернув на це великої уваги, тому що більшість сценаріїв вже написано. Не звернули, якщо б до них не приєдналися актори.
У Голівуді є різні гільдії, серед яких: WGA - гільдія сценаристів, SAG - гільдія акторів. Вони забезпечують своїх клієнтів різними гарантіями, починаючи справедливою оплатою, закінчуючи слідкуванням за банальним дотриманням авторських прав. За це кожен з акторів/сценаристів повинен вносити певну суму при вході у гільдію, кожен місяць відпроцентовувати свій дохід та беззаперечно виконувати усі рішення гільдії. Наразі це саме рішення - бастувати.
Головною претензією (хто б сумнівався) є гроші. Усі пам'ятають час ковіду, під час якого суттєвого впали доходи з кінотеатрів та в геометричній прогресії виросли показники стримінгових сервісів. З того часу ситуація нормалізувалася, але НЕ у акторів та сценаристів, прибуток яких так і залишився на рівні прибутків під час пандемії.
До цього також додається занепокоєння про вплив штучного інтелекту на кіно. Актори виступають проти використання їх штучно створених моделей у фільмах/серіалах (щоб ви розуміли наскільки просунулась ця технологія, то в деяких фільмах масовку вже повністю малювали за допомогою нейромережі), а сценаристи бояться, що їх роботи будуть використовувати для навчання ШІ. Хоча зазначають, що якщо сценарист користується нейромережою для написання сценарію, то це нормально 🤓
І що тепер? Ну, як мінімум, усі новинки відкладаються на невизначений термін. Виключенням є фільми від британських студій, як наприклад "Sex education", на який в мене до речі буде огляд. Купа проектів вже відкладена (Венздей, Дюна 2, Володар Перснів, Дивні дива та ще багато інших) і не відомо, коли вони вийдуть.
Наприкінці весни цього року почали бастувати сценаристи. Все як завжди, звичайний мітинг, з плакатами та усіма супутніми речами. Такі протести це норма, перші такі відбувалися ще в минулому столітті. І ніхто особливо і не звернув на це великої уваги, тому що більшість сценаріїв вже написано. Не звернули, якщо б до них не приєдналися актори.
У Голівуді є різні гільдії, серед яких: WGA - гільдія сценаристів, SAG - гільдія акторів. Вони забезпечують своїх клієнтів різними гарантіями, починаючи справедливою оплатою, закінчуючи слідкуванням за банальним дотриманням авторських прав. За це кожен з акторів/сценаристів повинен вносити певну суму при вході у гільдію, кожен місяць відпроцентовувати свій дохід та беззаперечно виконувати усі рішення гільдії. Наразі це саме рішення - бастувати.
Головною претензією (хто б сумнівався) є гроші. Усі пам'ятають час ковіду, під час якого суттєвого впали доходи з кінотеатрів та в геометричній прогресії виросли показники стримінгових сервісів. З того часу ситуація нормалізувалася, але НЕ у акторів та сценаристів, прибуток яких так і залишився на рівні прибутків під час пандемії.
До цього також додається занепокоєння про вплив штучного інтелекту на кіно. Актори виступають проти використання їх штучно створених моделей у фільмах/серіалах (щоб ви розуміли наскільки просунулась ця технологія, то в деяких фільмах масовку вже повністю малювали за допомогою нейромережі), а сценаристи бояться, що їх роботи будуть використовувати для навчання ШІ. Хоча зазначають, що якщо сценарист користується нейромережою для написання сценарію, то це нормально 🤓
І що тепер? Ну, як мінімум, усі новинки відкладаються на невизначений термін. Виключенням є фільми від британських студій, як наприклад "Sex education", на який в мене до речі буде огляд. Купа проектів вже відкладена (Венздей, Дюна 2, Володар Перснів, Дивні дива та ще багато інших) і не відомо, коли вони вийдуть.
😢3👀2🫡1
перезалью сьогодні ввечері, бо ютуб щось взагалі не хоче його в рекомендації кидати
😢9🫡1
Ще пара слів про останній сезон Education'а
У відосі я доволі небагато часу присвятив саме сезону, більше сконцентрувавшися на його кінцівці та її загальному вигляду на тлі усього серіалу. І якщо кінцівка виглядає лаконічно (вона має свої мінуси, але не критичні), то весь останній сезон - не дуже.
В ролику я вже сказав, що серіал завжди був насичений різними сюжетними лініями різних персонажів, які доволі часто не були ніяк пов'язані між собою. І якщо перші три сезони все йшло нормально та послідовно, то четвертий - це апогей нескінченних історій нескінченної кількості різних персонажів. Коли ви подаєте останній сезон як фінал, то логічно, що треба зосередитися на розвитку основних героїв, а не намагатися накидати у сюжет всіх, хто попався під руку, і тим паче додавати нових персонажів зі своєю історією та своїм розвитком, які екранного часу займають іноді не менше ніж деякі основні.
Основна пара всього серіалу - Отіс і Мейв, взагалі, здається, залишилася в тіні усіх останніх. Увесь їх хронометраж у сезоні виглядає як "тягни-віддай" та спроби відтермінувати неминуче. Як правильно мені писали у комментах, те що вони не будуть разом було зрозуміло ще у кінці третього сезону. І у четвертому, таке враження, автори нічого краще не придумали, як гратися з почуттями глядачів, постійно даючи надію на те, що Отіс і Мейв можуть залишитися разом. Хоча зрозуміло, що це неможливо, як мінімум через те, що Мейв не може жити в Мілборні, а Отіс нікуди так-то виїжджати і не збирається.
Короче кажучи, четвертий сезон слабенький, але весь серіал однозначно один з найкращих, які я бачив
У відосі я доволі небагато часу присвятив саме сезону, більше сконцентрувавшися на його кінцівці та її загальному вигляду на тлі усього серіалу. І якщо кінцівка виглядає лаконічно (вона має свої мінуси, але не критичні), то весь останній сезон - не дуже.
В ролику я вже сказав, що серіал завжди був насичений різними сюжетними лініями різних персонажів, які доволі часто не були ніяк пов'язані між собою. І якщо перші три сезони все йшло нормально та послідовно, то четвертий - це апогей нескінченних історій нескінченної кількості різних персонажів. Коли ви подаєте останній сезон як фінал, то логічно, що треба зосередитися на розвитку основних героїв, а не намагатися накидати у сюжет всіх, хто попався під руку, і тим паче додавати нових персонажів зі своєю історією та своїм розвитком, які екранного часу займають іноді не менше ніж деякі основні.
Основна пара всього серіалу - Отіс і Мейв, взагалі, здається, залишилася в тіні усіх останніх. Увесь їх хронометраж у сезоні виглядає як "тягни-віддай" та спроби відтермінувати неминуче. Як правильно мені писали у комментах, те що вони не будуть разом було зрозуміло ще у кінці третього сезону. І у четвертому, таке враження, автори нічого краще не придумали, як гратися з почуттями глядачів, постійно даючи надію на те, що Отіс і Мейв можуть залишитися разом. Хоча зрозуміло, що це неможливо, як мінімум через те, що Мейв не може жити в Мілборні, а Отіс нікуди так-то виїжджати і не збирається.
Короче кажучи, четвертий сезон слабенький, але весь серіал однозначно один з найкращих, які я бачив
❤10👍2🫡1