Єдині постійні речі в наших життях це ті, які ми звемо тимчасовими. В той же час речі, які ми вважаємо постійними, зрештою виявляться тимчасовими.

Листівка

Me after writing the most insensitive but honest message

Шлях із тисячі миль починається з відчуття тривоги, уявляння найгірших сценаріїв розвитку подій, безсилля, страху помилки, і зрештою нездатності зробити той самий перший маленький крок. Який супроводжуватиметься знеціненням цього кроку, до того ж, як і кожного наступного.

This is what’s going on inside me every time I write such a post

Me procrastinating on finding a solution to procrastination by listening to a math-friendly solution to procrastination

Як тільки вилазиш за межі фізики/математики/хімії, стає моторошно від усвідомлення наскільки ми сліпі у використанні чисельних методів у науці, від економіки до біології. Коли у фізиці та суміжних науках під цими методами є підґрунтя, як от застосування лінійної регресії бере початок з фізичних законів, то у тій же економіці ніякого підґрунтя для її застосування нема.

Зрештою ми лишаємось сам на сам з чорними ящиками у вигляді трансформерів з механізмами уваги, які буквально якоюсь магією дозволяють нам успішно діставати інформацію про світ та робити на основі цього вражаючі продукти. Але це вже про технології, зовсім окрему від науки річ.