Як же зараз не вистачає кіно як Ґолда, де росіяни представлені як слід, а не як сука «круті антагоністи» в Bullet Train чи блять герої-науковці у Задачі Трьох Тіл.

Режисерам, сценаристам, продюсерам Ґолди, всім хто за цю репрезентацію відповідав, я безмежно вдячний. Україна ж бо представлена належно теж.

Хай йому грець, он як люди так успішно з тривожкою справляються і живуть значно наповненіші соціальні життя як наслідок: вони палять.

Deutsche Bahn — Дойч Єбан — Douche Bahn

When checking your emails, has GPT ever been brutally honest with you? Or is it always nice?

It is sometimes honest, rather than me writing perfect emails every time

Шабля раніше проти шаблі зараз. Сучасна шабля це скакання на задній нозі (без жартів), бо так можна зберегти «ініціативу», яка у випадку одночасного контакту зарахує очко тобі, а не супернику. Рапіра це окрема історія, там аж такого сміховиння не відбувається, але швидкісні нальоти одне на одного присутні через ту саму «ініціативу». Я люблю шпагу за більше продумування атак, бо нема поняття «ініціативи», а також за те що все тіло є поверхнею для атаки, на відміну від рапіри (тулуб, навіть без рук) і шаблі (верхня частина тіла), що створює простір для творчості.

Аналогічно можете поглянути на різницю між старим і сучасним тхеквондо.

Це вже навіть не смішно, потяг з Нідерів у Німецію перестав їхати у першому ж німецькому місті на кордоні