Я проявляю емоції лише коли пишу факторіали🗿

Quite an insightful and captivating piece.

Чи пропонував вже хтось використовувати медіанну кількість цитувань як мірило наукової продуктивності? Якщо хочеться правий хвіст врахувати, то можна додавати другим числом топ-1 чи середнє з топ-3. Щонайменше вирішує проблему трьох абощо статей Галуа, які достобіса впливові, але через коротке життя його Хірш застряг на 3 і не ростиме з часом.

До речі українська унікальна що має висіти і звисати як різні стани. Чи може це для всіх флективних/словʼянських мов?

Під час дискусії наведене мірило почало виглядати у моїх очах все кращим. Немов Індустріальна спільнота і її майбутнє, яку слухаєш спочатку аби «цікаво чому його вважають поїхалим», а в процесі читання і після закінчення такий «дідько, чому спільноту не вважають поїхалою?». Тож, у випадку започаткування нею заохочувальної системи, її переваги:

1. Знеохочує публікації (заради публікацій). Вирішує проблему publish or perish, бо кожна нова публікація за замовчуванням суне медіану вниз. Хірш такої переваги не має, він в найгіршому випадку нерухомий, а в загальному неспадний.

2. Заохочує публікації, які мають куди кращу ймовірність бути процитованими, себто потрібні. Горизонт цитування не має бути визначеним, хоча ґрантодавці не погодяться. Це звичайно суперечить суті наукового знання як непередбачуваної речі, зате хоч сміття почистить. This could’ve been a chapter.

3. Також це заохочує дроблення великих статей на куди простіше пережовувані ідеї. Пригадайте вашу мотивацію читання статті на 50 сторінок і порівняйте її з пʼятьма статтями по 10. Ба більше, ідеї тепер конкуруватимуть на рівних правах, замість ділити один показник цитування. Здавалось би, це суперечить пункту 1, але натомість воно знеохочує набивання однієї статті з гарними ідеями зайвим сміттям. У випадку ж розбиття статті, сміття може просто не вижити і не потрапити в друк. Нарешті, золоті часи науки, коли фундаментальні статті могли мати довжину півтори сторінки.

Недоліків наразі не бачу окрім вищезгаданого: не показує важливість топу статей, але там надто великий вплив випадковості аби його враховувати у мірилі продуктивності. То й не недолік зовсім, виходить.

Dutch teacher: -er ending means masculine and -ster means feminine, which implies “de” definite article.
Student: What about LGBT?
Teacher: We don’t do that.

Час від часу кидатиму на канал трійки слів зі значенням одного роду, які зовсім різні за змістом. Як от:

Відкрити-виявити-віднайти
Demonstrate-present-illustrate

Гарне питання у чому різниця між знайти і віднайти.

Саме такі відтінки визначають різницю між носіями (включаючи першомовців) і ще не носіями (особливо непершомовцями). І не лише вони, звичайно.

#немов

Тим часом у нідерській окуляри на голові стоять замість сидіти, хоча решта одягу сидить, як і в нас. В той же час, трубочка у склянці та ручка в пеналі сидять, а не стоять і лежать відповідно.

#немов

Можна легко зрозуміти корпускулярно-хвильовий дуалізм якщо усвідомити, що електрон та фотон взаємодіють як частинки, а поширюються як хвилі (з довжиною, яка рівна довжині де Бройля). Тому експеримент з двома щілинами утворює інтерференційну картину, бо демонструє поширення, а фотоефект не підкоряється хвильовим рівнянням Максвелла бо демонструє взаємодію. З одного боку я вражений, що здобув це знання у моїй канадській шаразі і не чув про це розділення ні до неї, ні після, з іншого чекаю на спростування.

Ur in her unreads, I am in her Saved