If you have been this naive just like me and never watched Terminator 2, do it right now. If you have, do it again. We gotta see now more than ever what it has to say. I promise, of all movies you could watch do this one now and you won’t regret it a bit. God damn it, it delivers so much.
Terminator 1 is recommended before, but it shouldn’t be an energy barrier for you to watch the Judgement Day.
Terminator 1 is recommended before, but it shouldn’t be an energy barrier for you to watch the Judgement Day.
Престиж і рейтинги
Чим раніший етап діяльності, тим інформативнішим є рейтинг місця. Це стосується всіх сфер життя, від навчання і кар'єри до вибору міста. У випадку закладів освіти, чим до більшої кількості ресурсів має доступ студент, тим краще. Під ресурсами мається на увазі все, від курсів з бібліотеками до наукових груп і професорів. Чим більший вибір, тим більший exposure, тим на більшу кількість ідей він наткнеться і переварить, що у майбутньому, час від часу, даватиме про себе знати. І саме це мав би міряти рейтинг, чи принаймні саме це так чи інакше міряє наше групове уявлення про престиж місця. Мозок дуже добре вміє оцінювати середнє, а середнє багатьох мізків, принаймні в цій сфері, часто виявляється непоганим показником. Чи стає самовтілюваним пророцтвом.
Чим глибше у діяльність, тим менш інформативними є усереднені показники, через все більшу вагу фокусу агента. На магістратурі все більшу важливість набуває наявність конкретних дослідницьких груп і професорів, чи окремих вагових критеріїв того ж самого рейтингу QS (як от репутація серед роботодавців). Навіть кількість цитувань на статтю і кумулятивний Хірш (одні з критеріїв QS) факультету вже не несуть корисної інформації для окремої ПхД спеціальності, зважаючи на те, де проведе студент більшу кількість часу — в одній групі під менторством одного професора. Хоча на певних graduate level studies, де в перший рік-два є ротація між кількома групами, усереднені показники раптом набувають інформативності.
Так і в інших сферах. На початку індустрійної кар'єри краще бути у компанії, де відбувається багато всього, щоб легше знайти свої ухили і набути різноманітних навичок, замість застрягнути у вузькоспрямованому місці і мати складнощі з подальшим працевлаштуванням. Пізніше ж, з глибшим зануренням у сферу і заманням досвіду, пошук значно сфокусованіших місць з меншою кількістю колег і більшою свободою починає мати куди більше сенсу.
Навіть у виборі міста для життя, середні показники злочинності/природи/інфраструктури мають значення лише на етапі високої мобільності, і як наслідок стикання з цими аспектами життя. Середня зарплатня у місті, що є окремим показником на numbeo, взагалі втрачає інформативність, навіть з фільтром за сферою праці, коли ти переїжджаєш у місто вже з оффером від компанії. З переїздом же у місто на пізнішому етапі життя, його культурні чи дозвіллєві аспекти можуть спокійно відійти на задній план, в той час як рівень дошкільної і шкільної освіти вийти на передній. Навіть у цьому випадку, середній рівень освіти не матиме значення для сім'ї з вищого економічного класу, яка розглядатиме приватні школи.
Тож, чим далі, тим менше значення мають престиж та рейтинги. Тим менш інформативною стає навіть медіана, а середнє арифметичне взагалі набуває від'ємної інформаційної складової. В той же час, чим раніше робиться вибір, тим більше ризиків можна собі дозволити, бо є час виправити їхні наслідки. Ще Dixit та Nalebuff у "Thinking Strategically" пишуть: "One of the general morals ... is that if you have to take some risks, it is often better to do this as quickly as possible." Тож якщо весь пост здався вам достобіса очевидним, щонайменше цей відносно unrelated урок з нього можна винести.
Чим раніший етап діяльності, тим інформативнішим є рейтинг місця. Це стосується всіх сфер життя, від навчання і кар'єри до вибору міста. У випадку закладів освіти, чим до більшої кількості ресурсів має доступ студент, тим краще. Під ресурсами мається на увазі все, від курсів з бібліотеками до наукових груп і професорів. Чим більший вибір, тим більший exposure, тим на більшу кількість ідей він наткнеться і переварить, що у майбутньому, час від часу, даватиме про себе знати. І саме це мав би міряти рейтинг, чи принаймні саме це так чи інакше міряє наше групове уявлення про престиж місця. Мозок дуже добре вміє оцінювати середнє, а середнє багатьох мізків, принаймні в цій сфері, часто виявляється непоганим показником. Чи стає самовтілюваним пророцтвом.
Чим глибше у діяльність, тим менш інформативними є усереднені показники, через все більшу вагу фокусу агента. На магістратурі все більшу важливість набуває наявність конкретних дослідницьких груп і професорів, чи окремих вагових критеріїв того ж самого рейтингу QS (як от репутація серед роботодавців). Навіть кількість цитувань на статтю і кумулятивний Хірш (одні з критеріїв QS) факультету вже не несуть корисної інформації для окремої ПхД спеціальності, зважаючи на те, де проведе студент більшу кількість часу — в одній групі під менторством одного професора. Хоча на певних graduate level studies, де в перший рік-два є ротація між кількома групами, усереднені показники раптом набувають інформативності.
Так і в інших сферах. На початку індустрійної кар'єри краще бути у компанії, де відбувається багато всього, щоб легше знайти свої ухили і набути різноманітних навичок, замість застрягнути у вузькоспрямованому місці і мати складнощі з подальшим працевлаштуванням. Пізніше ж, з глибшим зануренням у сферу і заманням досвіду, пошук значно сфокусованіших місць з меншою кількістю колег і більшою свободою починає мати куди більше сенсу.
Навіть у виборі міста для життя, середні показники злочинності/природи/інфраструктури мають значення лише на етапі високої мобільності, і як наслідок стикання з цими аспектами життя. Середня зарплатня у місті, що є окремим показником на numbeo, взагалі втрачає інформативність, навіть з фільтром за сферою праці, коли ти переїжджаєш у місто вже з оффером від компанії. З переїздом же у місто на пізнішому етапі життя, його культурні чи дозвіллєві аспекти можуть спокійно відійти на задній план, в той час як рівень дошкільної і шкільної освіти вийти на передній. Навіть у цьому випадку, середній рівень освіти не матиме значення для сім'ї з вищого економічного класу, яка розглядатиме приватні школи.
Тож, чим далі, тим менше значення мають престиж та рейтинги. Тим менш інформативною стає навіть медіана, а середнє арифметичне взагалі набуває від'ємної інформаційної складової. В той же час, чим раніше робиться вибір, тим більше ризиків можна собі дозволити, бо є час виправити їхні наслідки. Ще Dixit та Nalebuff у "Thinking Strategically" пишуть: "One of the general morals ... is that if you have to take some risks, it is often better to do this as quickly as possible." Тож якщо весь пост здався вам достобіса очевидним, щонайменше цей відносно unrelated урок з нього можна винести.
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Photo
Вирвано з контексту розмови з a real doctor, насправді люблю їх
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
The unknown future rolls toward us. I face it, for the first time, with a sense of hope. Because if a machine, a Terminator, can learn the value of human life, maybe we can too. Sarah Connor
The question is not whether computers will become self-aware. The question is whether humans will become self-aware first
Exemplary video. Very simple and elegant solution, little technical background needed. And the quality of explanation, brother in Christ.
YouTube
The Bubble Sort Curve
A derivation of the curve that is approximated by a common visualization of the bubble sort diagram.
Read the full proof on my site: https://linesthatconnect.github.io/blog/a-rigorous-derivation-of-the-bubble-sort-curve/
The viral sorting algorithm video…
Read the full proof on my site: https://linesthatconnect.github.io/blog/a-rigorous-derivation-of-the-bubble-sort-curve/
The viral sorting algorithm video…
А ви теж коли не розчули імʼя людини по телефону просто використовуєте потім схожий і hardly discernible набір звуків коли прощаєтесь?
Коли космологи показують вам результат симуляції і стверджують, що так виглядає Всесвіт, не ведіться. На відміну від нормальних симуляцій, де ми знаємо необхідні характеристики реального процесу як от обʼєкти і взаємодії, що рухають ними, у космології нам цього бракує.
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Photo
Проаналізував текстові пости каналу за три роки. На графіку ви бачите частку постів, які мають більше ніж х символів. Що нам це каже?
Графік функції P(X>=x) (також відомої у місцевих колах як функція пережитку/досвіду) можна інтерпретувати у рамках геометричного/експоненційного розподілу. Коли пишеться пост, він має певну ймовірність закінчитись на поточному знаку. Якщо ця ймовірність стала впродовж написання посту, то графік вище виглядав би як пряма лінія. Як можна побачити, у графіку є доволі велика прямолінійна ділянка, тобто як тільки відмін досягає ~500 знаку під час написання посту, ймовірність його закінчення стає сталою на кожному подальшому знаку десь аж до 3500. І ймовірність ця рівна ~ln(.1/.02)/2500=6.4e-4, що в промілле відповідає легкому сп'янінню. Сподівана ж довжина посту після 500 знаків рівна 500 (поточна) + обернена ймовірність вище, себто приблизно 2000 знаків.
Початок графіку значно стрімкіший, а тому ймовірність посту закінчитись на конкретному знаку рівна приблизно ln(2) / 80 ~1% (алкогольне отруєння), що відповідає сподіваній довжині посту близько 120 знаків. Так як стрімкість зменшується, то зменшується і ймовірність закінчення посту на цьому знаку зі збільшенням його номеру, а з тим збільшується і сподівана довжина посту. Це позначає перехід з режиму короткого коментаря в 1-2 речення у режим довгопосту. І триває цей режим аж 4000 знаків, де Сварог зна що відбувається (частково бо пост зазнає поділу на кілька, тож це дослідження можна лишити на майбутнє).
#теорім
Графік функції P(X>=x) (також відомої у місцевих колах як функція пережитку/досвіду) можна інтерпретувати у рамках геометричного/експоненційного розподілу. Коли пишеться пост, він має певну ймовірність закінчитись на поточному знаку. Якщо ця ймовірність стала впродовж написання посту, то графік вище виглядав би як пряма лінія. Як можна побачити, у графіку є доволі велика прямолінійна ділянка, тобто як тільки відмін досягає ~500 знаку під час написання посту, ймовірність його закінчення стає сталою на кожному подальшому знаку десь аж до 3500. І ймовірність ця рівна ~ln(.1/.02)/2500=6.4e-4, що в промілле відповідає легкому сп'янінню. Сподівана ж довжина посту після 500 знаків рівна 500 (поточна) + обернена ймовірність вище, себто приблизно 2000 знаків.
Початок графіку значно стрімкіший, а тому ймовірність посту закінчитись на конкретному знаку рівна приблизно ln(2) / 80 ~1% (алкогольне отруєння), що відповідає сподіваній довжині посту близько 120 знаків. Так як стрімкість зменшується, то зменшується і ймовірність закінчення посту на цьому знаку зі збільшенням його номеру, а з тим збільшується і сподівана довжина посту. Це позначає перехід з режиму короткого коментаря в 1-2 речення у режим довгопосту. І триває цей режим аж 4000 знаків, де Сварог зна що відбувається (частково бо пост зазнає поділу на кілька, тож це дослідження можна лишити на майбутнє).
#теорім