Ось надійніше, Реддіт:
The Passport of the Ukrainian People's Republic of 1920. Consisted of 24 pages. This version of the passport booklet was only in Ukrainian and French.
It was issued on October 3, 1920, to the citizen of the Ukrainian People's Republic Rebekah Groissman, who was born in 1900 in Husiatyn, Podillia, Ukraine. It was issued by the Ministry of Internal Affairs.
She was a blond homemaker of medium size with brown eyes and an oval face without unique physical descriptors.
The stamps on the first page are likely from the border crossing of the Second Polish Republic.
Passports issued by the Ukrainian Consulates in Berlin and Vienna looked differently and included German translations.
This passport is stored in the State Archive of the Ternopil Oblast of Ukraine.
The Passport of the Ukrainian People's Republic of 1920. Consisted of 24 pages. This version of the passport booklet was only in Ukrainian and French.
It was issued on October 3, 1920, to the citizen of the Ukrainian People's Republic Rebekah Groissman, who was born in 1900 in Husiatyn, Podillia, Ukraine. It was issued by the Ministry of Internal Affairs.
She was a blond homemaker of medium size with brown eyes and an oval face without unique physical descriptors.
The stamps on the first page are likely from the border crossing of the Second Polish Republic.
Passports issued by the Ukrainian Consulates in Berlin and Vienna looked differently and included German translations.
This passport is stored in the State Archive of the Ternopil Oblast of Ukraine.
— They probably cancelled because they think we suck!
— We probably do.
— That’s not funny, Kim. If we suck, then the audience won’t like us. They’ll think we suck! Maybe we should cancel the show…
— Hey! There’s only one way to find out if we suck, and that’s by playing. Now!
Scott Pilgrim Takes Off
— We probably do.
— That’s not funny, Kim. If we suck, then the audience won’t like us. They’ll think we suck! Maybe we should cancel the show…
— Hey! There’s only one way to find out if we suck, and that’s by playing. Now!
Scott Pilgrim Takes Off
Виникла підозра, що проблема фінансування науки в Україні це дилема між «бути посередніми в широкому спектрі галузей, чи бути передовими у вузькому». Перший варіянт потребує багато грошей з сумнівним результатом. Другий потребує мінімуму для залучення обчислювальних потужностей для теоретиків (у астрофізиці непахане поле з купою даних, як і в біоінформатиці), з результатом, що імʼя країни лунатиме по всьому світу. Звичайно, мати власні розробки дозволить не купувати їх у інших країн, проте це питання технологій, а не науки. Наукове знання ж перебуває в open access журналах, і в загальновідомих ресурсах з сумнівною афіліяцією.
Ба більше, це питання економіки: можна використовувати гроші з власних передових розробок на купівлю розробок з відсутніх чи недорозвинених в країні галузей.
Ба більше, це питання економіки: можна використовувати гроші з власних передових розробок на купівлю розробок з відсутніх чи недорозвинених в країні галузей.
Кожному корейськомовному коментатору на вашому каналі скажіть:
안녕하세요!
Чи 이디 나후이
, якщо ви непривітні.Imagine building smth phenomenal and being so fucking reluctant to convert it into a deliverable
Ще не читав як належить, але окремі цитати вже викликають захват
Убезпечення себе від поразки в наших руках, проте можливість здолати суперника буде надана ним самим.
Приєднуйтесь до стріму слобожанської шітпостерки! Там про мораль і Ніцше, все для моїх найаморальніших передплатників.
Telegram
‡ | słobožanśka shitposterka | ✙ | #УкрТґ
Меми, мовознавство, етнографія, історія, думки, шітопост.
Канал-аґреґатор мовознавчого контенту: @mowobozewillia
Канал-аґреґатор мовознавчого контенту: @mowobozewillia
А ви теж помічали, як перша поставлена реакція на повідомлення визначає всі наступні?
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Ого, маєш класну аву, не проти якщо я її запощу?
А ви думали
Більше не думатимете
Більше не думатимете
Forwarded from Reptiloid Scientist
Сьогодні, після достатньо довгої сесії спілкування з чатгпт, у мене мабуть вперше виникло дуже некомфортне відчуття того, що ми дійсно близькі до створення штучного інтелекту, що перевершить людський. Звісно, це не будуть LLM як такі, але вони напевно стануть його складовою частиною.
Я попросив залізяку написати достатньо нетривіальний скрипт аналізу експериментальної кривої, описавши що я хочу отримати і не уточнюючи деталей. Залізяка написала. Далі я просив її змінити алгоритми обрахунки певних параметрів і ця скотиняка ідеально точно розпізнавала, що я хочу та знаходила точні назви методів, які я не пам'ятав і давав їй лише описово.
Не всі написані нею скрипти працювали "з коробки", але згодувавши помилку я завжди добивався її виправлення з першої спроби.
Власне, неприємние відчуття у спині у мене виникло коли знадобилося розпізнати у файлі даних кілька типів коментарів, коли стандартна пайтонівська функція дозволяла задати лише один. Я просто сказав "коментарями є строки які починаються з # чи @, перепиши відповідно". Залізяка коректно розпізнала, що стандартна бібліотечна функція такого зробити не дозволяє (що не так щоб було сильно очевидно, до речі) і написала правильний парсинг файлу вручну.
Звісно, таке питання є десь на StackOverflow, тому жодного креативу тут нема, але рівень розуміння контексту та його коректного розпізнавання по короткому промпту мене якось трохи висадив.
Якщо "статистичний папуга", яким, по великому рахунку, є чатгпт, дозволяє таке, то може ми сильно перебільшуємо різницю між тим, що ми називаємо "справжнім загальним інтелектом" та статистичним папугою? Може наш мозок набагато більше схожий на гібрид рандомного брєдогенератора та статистичного папужки, ніж нам би того хотілося?
Я попросив залізяку написати достатньо нетривіальний скрипт аналізу експериментальної кривої, описавши що я хочу отримати і не уточнюючи деталей. Залізяка написала. Далі я просив її змінити алгоритми обрахунки певних параметрів і ця скотиняка ідеально точно розпізнавала, що я хочу та знаходила точні назви методів, які я не пам'ятав і давав їй лише описово.
Не всі написані нею скрипти працювали "з коробки", але згодувавши помилку я завжди добивався її виправлення з першої спроби.
Власне, неприємние відчуття у спині у мене виникло коли знадобилося розпізнати у файлі даних кілька типів коментарів, коли стандартна пайтонівська функція дозволяла задати лише один. Я просто сказав "коментарями є строки які починаються з # чи @, перепиши відповідно". Залізяка коректно розпізнала, що стандартна бібліотечна функція такого зробити не дозволяє (що не так щоб було сильно очевидно, до речі) і написала правильний парсинг файлу вручну.
Звісно, таке питання є десь на StackOverflow, тому жодного креативу тут нема, але рівень розуміння контексту та його коректного розпізнавання по короткому промпту мене якось трохи висадив.
Якщо "статистичний папуга", яким, по великому рахунку, є чатгпт, дозволяє таке, то може ми сильно перебільшуємо різницю між тим, що ми називаємо "справжнім загальним інтелектом" та статистичним папугою? Може наш мозок набагато більше схожий на гібрид рандомного брєдогенератора та статистичного папужки, ніж нам би того хотілося?