ЛГБА люди != ЛГБТК+ спільнота

Дуже довго не міг зрозуміти ненависті правих до ЛГБТК+, поки факти звʼязків КиївПрайду з росією і їхня вимога денацифікувати Україну не почали викликати фундаментальні зрушення у поглядах. Та й чому питається закон про цивільні партнерства викликає стільки розбрату, коли він задовольняє одних і не чіпає інших? Вся річ у термінології.

До лесбійок, геїв, бісексуалів та асексуалів питань нема, вони цього не обирали, як не обирали власну стать, та й чому це має когось хвилювати. Виявляється, хвилювало це немало кого, безпідставно і у найгіршому сенсі, тому довелось права відповідних людей (ЛГБА) захищати. Певно так і утворилась ЛГБ* спільнота. Аналогічно, жінки так само потребували захисту від упереджень та насилля, через що утворився феміністичний рух на їх захист. Проблеми починаються тоді, коли утворення береться за інші політичні питання, від заборони ядерної енергетики (читай: сідання на нафтогазову російську голку) до заперечення біології, не змінюючи при цьому назви. Чи лишаючи в назві тих, хто не має ніякого відношення до цих нових питань.

В результаті отримуємо плутанину між людьми та політичним утворенням чи рухом. Ми ж не називаємо жінок спільнотою, як і чоловіків, чи людей з інвалідністю. На відміну від належності до ЛГБА чи певної (включаючи інтерсекс) статі, спільнота є добровільним утворенням, і тому літера А в LGBTQIAPK+ відповідає також за Allies цієї самої спільноти, яким не обовʼязково бути ЛГБА людьми. Як і ЛГБА людьми не обовʼязково бути членами цієї спільноти.

Як наслідок, це дуже допомагає ЛГБТК+ спільноті називати гомофобами усіх, хто їх критикує, чи навіть тих, хто не вивішує веселковий стяг (до речі, а чи є стяг у жінок чи людей з інвалідністю? So much for політичне утворення/рух). Бо веселковий стяг це не лише солідарність з ЛГБА людьми проти дискримінації їх, це також погодження з обʼєктивністю поняття гендеру, а заразом і потребою денацифікувати Україну і відмовитись від ядерної енергетики. Хочете проявити солідарність з ЛГБ? Тримайте.

Тому будучи правим, не боріться з ЛГБА людьми, які не належать до спільноти, і взагалі думайте на що/кого саме ви нападаєте. Будучи лівим, доєднайтесь до LGB Alliance чи створіть спільноту чи рух, яка займатиметься виключно боротьбою з дискримінацією ЛГБА людей, до якої ЛГБТК+ своєю політичною аджендою останнім часом тільки доклалися. А самій же ЛГБТК+ спільноті варто нагадати, що гомофобія не стосується щонайменше літери Т у їхній назві, для неї у них є слово трансфобія. І обидві ці фобії не стосуються критики чи боротьби з ЛГБТК-спільнотою.

Наостанок про цивільні партнерства. Якщо не помиляюсь, навіть поняття цивільного шлюбу не передбачає сексу чи дітей, виключно проживання у одному домогосподарстві. А перш ніж захищати інститут сімʼї від одностатевих партнерств, варто було б захистити його від значно поширеніших домашнього насильства, алкоголізму, та знеохочень заведення сімʼї в цілому, як от банальної нерентабельності. Та й комусь же треба виховувати дітей, які лишились без батьків, а серед одностатевих пар достатньо бажаючих.

Маю важливе зауваження щодо свого ставлення до ЛГБТ (поки без уточнень). Якось у контексті чергової дискусії на цю тему, де була висловлена теза «Втрата наших героїв для нас невідновна, на відміну від зникнення всієї української ЛГБТ спільноти», я у відповідь зморозив «Лгбт ще понароджуються, на жаль». І мені дуже прикро, що я сказав таку маячню, дурницю, і дійсно гомофобне твердження, ви назвіть.

Я щиро прошу пробачення за свої слова. Вважаю, що свою справжню позицію висловив у пості вище. Частка «на жаль» у цій фразі не повинна була бути, і я навіть не пригадую мотивацію за її додаванням: скоріше за все я мав на увазі нових членів спільноти як політичного утворення, проте треба було думати коли писав.

Прошу вибачення.

Щонайменше СЕО компанії мав шкуру у грі, поставивши своє життя на кін впевненості у конструкції Титану. Його некомпетенція це вже інше питання.

Саме час показати найзахопливіший метч у Тіндері

Мовний маніфест

Мову від діалекту відрізняє наявність армії, а кожен носій мови є її солдатом. Немов мечем він орудує нею, і у кожен елегантний розмах вкладає він вміст, зміст, та музику власної вимови. Кожен діалог це танок двох борців, а кожна іскра від зіткнення здатна розпалити полумʼя не лише нового сенсу, але й нового слова чи граматичної будови. Щомовлення носій мови створює нове її речення, не промовлене до того і забуте опісля, і кожного разу його майстерність випробовується слухачами, яких він намагається вразити. Вразить він їх до досконалості відпрацьованим помахом чи новим, до того не баченим, прийомом, належить рукам мовця, і лише час покаже, чи прийме нову форму голосу мова в свої столітні обійми.

Проте кожен, хто здійме меч, одразу стане його носієм. І хай навіть у вашій іншій руці буде кулак з порожнечі чи мушкет, яким ви собі сприятимете у безвихідних для меча ситуаціях, кожен помах це шанс докластись до еволюції звіра, що живе в кожному мовцю і лише з кожним мовцем він життя відчуває.

Тому говоріть, пишіть, творіть, і всіляко пробуджуйте найдревніше створіння, з яким ви знайомі. Оволодійте досконало його правилами і порушуйте їх за кожної нагоди. Дочекайтеся поки інший носій вас виправить, аби у відповідь виправити його тричі. Вигадайте слово і навчіть йому мовця. Змішайте мову мовця зі своєю у неабиякий вірш і надихніть його цим перейняти вашу мову. Скажіть речення так, як не скаже його жоден носій з пелюшок, і після цього почуйте як кожен носій почне його так казати.

І у цім вирі здавалось би первозданного хаосу, який насправді не має з ним нічого спільного, ви вигуляєте звіра по місцях, куди той не завітав би навіть із флотом. Через постійне випробування його конструкцій, зміни його слів, перекручування його вимови і вживання заборонених суфіксів -уч -юч ви забезпечите його справжній всебічний розвиток. Адже поки звір випасатиметься на всіх відкритих іншими мовцями для нього непроглядними хащами, він зрештою виросте у звіра сильного, звіра міцного, звіра самоузгодженого, звіра єдино правильного, звіра постійно живого. Звіра здорового, і звіра, який ніколи більше не буде заляканим, і який більше нікого ніколи не лякатиме. Звіра, який житиме і життя даруватиме.

Звіра, який побувавши у всіх закутках власного світу, знатиме, як вірно він звучить і як правильно пишеться.

Що можна сказати під час сексу і поточних розборок на росії?

Не зупиняйся.

— Як ти ставишся до трансгендерів?
— Скептично.

Коли між українським лайном і російською класикою людина обирає російську класику, вона зрештою вимушена споживати російське лайно. Коли вона обирає українське лайно, вона зрештою матиме українську класику, ніким не відібрану.

Кожного разу, коли я чую «путін», я намагаюсь пригадати хто це. Коли я чую «хуйло», я розумію, що це стосується лідера держави-терориста, без привʼязки до року: теперішнього чи майбутнього. Коли мені кажуть вестернери «достатньо вбити путіна і все скінчиться», я вже не кажу, що він і є цим народом-гноєм, я кажу «ні, хай лишається, він чудово виконує свою роботу з розвалу рашки», і продовжую «уявіть як ефективно нас вбивала б росія без корупції» та «ця держава має розвалитись/припинити існування». Заодно нагадую про 1991 рік і демократичну росію, яка очевидно до чого призвела.

Відповідно, я вражаюсь деяким індивідам які умудряються казати щось на кшталт «можна скидатись на могилу путіна?». Бро, хочеш проти пригожина воювати? В наших інтересах аби ці сили розстрілювали одне одного, а не наших солдатів і цивільних, і чим довше, тим краще. І для цього потрібно аби обоє лідерів жили якомога довше. Аби потім якомога довше здихати у муках, бажано одночасно, разом з власним народом, уособленням якого вони стали.

Проте куди більше мене не дивує захоплення РДК та ЛСР. Певно забули, що останні їхали нас вбивати, перш ніж перевзутися. Схоже нам з цим братнім народом ще будувати союзну державу, бо їх ототожнювати з ворогом несхвально. Хоча підозрюю єдина причина, з якої наші воїни не виконують (у відкриту) завдань на ворожій території замість них це те, що нам звʼязав руки Захід умовами використання своєї зброї. Але тут я звичайно не маю права нічого казати, бо я навіть не у військах, не кажучи вже про фронт.

Тим часом бос з Чикаґо

Тим часом індійці

Jij kunt schermen maar ik kan schieten.

Introduction to University studies

There seemingly exist merely two ways to teach statistics. I encountered one in my shitty beyond salvation Canadian college, the other at my alma-mater TSNUK. I learned a lot in the latter, but none of that was statistics. I learned barely anything in the former, I did not even know the formula for the normal distribution, yet I learned what statistics is about and how to apply it, and had no trouble continuing mastering it by myself. And that’s what matters in the end, being the difference between the quality education and pretence of it.

Given the actual unsatisfactory amount of milk in each of the 5 packs (say, all 985), and the 1000 ml +- 2% guarantee by the producer, how do you determine whether you are being fooled? You construct the null hypothesis H_0 being “You are not fooled, your sample just sucks a bit” vs the alternative “You are fooled, the producer consistently pours less,” give the producer a 5% chance of error, and then under the assumption of normality of the amount of milk poured into a pack with the known standard deviation 10 ml (if producer means 95% guarantee) you compute the z-score of your sample and look up its p-value, aka the probability to obtain such sample mean or smaller given the null hypothesis. Then, if the p-value is smaller than 5%, aka your allowance for the producer’s error, you go argue with them, having successfully rejected the hypothesis of his honesty. Otherwise, you have failed to reject such hypothesis, and either need more data or to put up with it.

At TSNUK I learned a lot about distributions and transforms, the multidimensional distributions aka vector ones and finally even about the limiting distribution of the standard deviation of the sample. However, I never had a single example to make the use of it, and even if there was a general statistical theory, the way of its teaching was so dry I could have easily omitted it. Again, there was never a single empowering example that would show you what that is about. And as one can see above, one example tells you whole lot more than arbitrary amount of barely applicable math.

I believe that every course should start with such empowering example, and then everything else would stick by itself. The students would themselves question their power and try to extend it further, so that teachers won’t need applying any effort conveying more difficult concepts and more technical details. It will all come together effortlessly once you get a taste of that power.

Тим часом нагадую що відмін має розгорнутий огляд у двох частинах на The Manga Guide To Statistics, який всім рекомендує, а також невеликий на його сиквел The Manga Guide to Regression Analysis.