Статевий партнер це співавтор вашої статті

Науковці: політичні погляди не впливають на наукові теорії.
Тим часом квантова механіка: буквально лівацька, і навіть містить трансродові частинки: нейтрино, які осцилюють, змінюючи свій аромат з електронного на мюонний і назад кожні кілька тисяч км подорожі.

Витяг: «Квантова механіка» Вакарчука. За інсайд з частинками дяка @moratapinellla.

Які кольори у веселковому прапорі відповідають за ЛГБQIAPK, а які за Т?

THE MOTIVES OF SCIENTISTS

87. Science and technology provide the most important examples of surrogate activities. Some scientists claim that they are motivated by “curiosity” or by a desire to “benefit humanity.” But it is easy to see that neither of these can be the principal motive of most scientists. As for “curiosity,” that notion is simply absurd. Most scientists work on highly specialized problems that are not the object of any normal curiosity. For example, is an astronomer, a mathematician or an entomologist curious about the properties of isopropyltrimethylmethane? Of course not. Only a chemist is curious about such a thing, and he is curious about it only because chemistry is his surrogate activity. Is the chemist curious about the appropriate classification of a new species of beetle? No. That question is of interest only to the entomologist, and he is interested in it only because entomology is his surrogate activity. If the chemist and the entomologist had to exert themselves seriously to obtain the physical necessities, and if that effort exercised their abilities in an interesting way but in some nonscientific pursuit, then they wouldn’t give a damn about isopropyltrimethylmethane or the classification of beetles. Suppose that lack of funds for postgraduate education had led the chemist to become an insurance broker instead of a chemist. In that case he would have been very interested in insurance matters but would have cared nothing about isopropyltrimethylmethane. In any case it is not normal to put into the satisfaction of mere curiosity the amount of time and effort that scientists put into their work. The “curiosity” explanation for the scientists’ motive just doesn’t stand up.

Indeed, the question to consider when choosing one’s occupation is: if the circumstances were different, would you be the same person with the same wants? If instead of going to the Faculty of Mathematics you end up at the Department of Linguistics, would your approach still be mostly numerical? Would you still be trying to build models and employ statistical analysis, however unfavourable the environment? If going into History instead of Finance, would you still be more interested in financial crises that caused distresses rather than motivations of individuals or groups? Or would you pick up the interest that you have encountered and follow it they way you have been taught?

Citation: The Unabomber Manifesto

Прохання, якщо в вашому селі/містечку/місті є якась пам'ятка, знакове місце, історична садиба, тощо – позначте її на гуглкартах, додайте короткий опис, хоч якусь зачіпку. Ці подробиці які відомі місцевим і можливо історикам ніяк не перетинаються з широким загалом, а це потребує максимальної популяризації. Ця інформація не має померти разом з останньою бабусею в селі, і слава богу ми маємо найпросунутіший метод обміну інформацією в кишені.

Не полінуйтеся

Виявляється, можна не ставити веселку на аву і не бути гомофобом водночас. Підтримувати ЛГБ людей і не проявляти солідарність із паразитуючою на захисті їх прав політичною силою, яка закликала до денацифікації України та відмови від ядерної енергетики.

125. It is not possible to make a LASTING compromise between technology and freedom, because technology is by far the more powerful social force and continually encroaches on freedom through REPEATED compromises. Imagine the case of two neighbors, each of whom at the outset owns the same amount of land, but one of whom is more powerful than the other. The powerful one demands a piece of the other’s land. The weak one refuses. The powerful one says, “OK, let’s compromise. Give me half of what I asked.” The weak one has little choice but to give in. Some time later the powerful neighbor demands another piece of land, again there is a compromise, and so forth. By forcing a long series of compromises on the weaker man, the powerful one eventually gets all of his land. So it goes in the conflict between technology and freedom.

135. In paragraph 125 we used an analogy of a weak neighbor who is left destitute by a strong neighbor who takes all his land by forcing on him a series of compromises. But suppose now that the strong neighbor gets sick, so that he is unable to defend himself. The weak neighbor can force the strong one to give him his land back, or he can kill him. If he lets the strong man survive and only forces him to give the land back, he is a fool, because when the strong man gets well he will again take all the land for himself. The only sensible alternative for the weaker man is to kill the strong one while he has the chance. In the same way, while the industrial system is sick we must destroy it. If we compromise with it and let it recover from its sickness, it will eventually wipe out all of our freedom.

Source: The Unabomber Manifesto

О, відкладені пости з 2 років до того підʼїхали. Кращого часу запостити всерівно більше не відбудеться

ЛГБА люди != ЛГБТК+ спільнота

Дуже довго не міг зрозуміти ненависті правих до ЛГБТК+, поки факти звʼязків КиївПрайду з росією і їхня вимога денацифікувати Україну не почали викликати фундаментальні зрушення у поглядах. Та й чому питається закон про цивільні партнерства викликає стільки розбрату, коли він задовольняє одних і не чіпає інших? Вся річ у термінології.

До лесбійок, геїв, бісексуалів та асексуалів питань нема, вони цього не обирали, як не обирали власну стать, та й чому це має когось хвилювати. Виявляється, хвилювало це немало кого, безпідставно і у найгіршому сенсі, тому довелось права відповідних людей (ЛГБА) захищати. Певно так і утворилась ЛГБ* спільнота. Аналогічно, жінки так само потребували захисту від упереджень та насилля, через що утворився феміністичний рух на їх захист. Проблеми починаються тоді, коли утворення береться за інші політичні питання, від заборони ядерної енергетики (читай: сідання на нафтогазову російську голку) до заперечення біології, не змінюючи при цьому назви. Чи лишаючи в назві тих, хто не має ніякого відношення до цих нових питань.

В результаті отримуємо плутанину між людьми та політичним утворенням чи рухом. Ми ж не називаємо жінок спільнотою, як і чоловіків, чи людей з інвалідністю. На відміну від належності до ЛГБА чи певної (включаючи інтерсекс) статі, спільнота є добровільним утворенням, і тому літера А в LGBTQIAPK+ відповідає також за Allies цієї самої спільноти, яким не обовʼязково бути ЛГБА людьми. Як і ЛГБА людьми не обовʼязково бути членами цієї спільноти.

Як наслідок, це дуже допомагає ЛГБТК+ спільноті називати гомофобами усіх, хто їх критикує, чи навіть тих, хто не вивішує веселковий стяг (до речі, а чи є стяг у жінок чи людей з інвалідністю? So much for політичне утворення/рух). Бо веселковий стяг це не лише солідарність з ЛГБА людьми проти дискримінації їх, це також погодження з обʼєктивністю поняття гендеру, а заразом і потребою денацифікувати Україну і відмовитись від ядерної енергетики. Хочете проявити солідарність з ЛГБ? Тримайте.

Тому будучи правим, не боріться з ЛГБА людьми, які не належать до спільноти, і взагалі думайте на що/кого саме ви нападаєте. Будучи лівим, доєднайтесь до LGB Alliance чи створіть спільноту чи рух, яка займатиметься виключно боротьбою з дискримінацією ЛГБА людей, до якої ЛГБТК+ своєю політичною аджендою останнім часом тільки доклалися. А самій же ЛГБТК+ спільноті варто нагадати, що гомофобія не стосується щонайменше літери Т у їхній назві, для неї у них є слово трансфобія. І обидві ці фобії не стосуються критики чи боротьби з ЛГБТК-спільнотою.

Наостанок про цивільні партнерства. Якщо не помиляюсь, навіть поняття цивільного шлюбу не передбачає сексу чи дітей, виключно проживання у одному домогосподарстві. А перш ніж захищати інститут сімʼї від одностатевих партнерств, варто було б захистити його від значно поширеніших домашнього насильства, алкоголізму, та знеохочень заведення сімʼї в цілому, як от банальної нерентабельності. Та й комусь же треба виховувати дітей, які лишились без батьків, а серед одностатевих пар достатньо бажаючих.

Маю важливе зауваження щодо свого ставлення до ЛГБТ (поки без уточнень). Якось у контексті чергової дискусії на цю тему, де була висловлена теза «Втрата наших героїв для нас невідновна, на відміну від зникнення всієї української ЛГБТ спільноти», я у відповідь зморозив «Лгбт ще понароджуються, на жаль». І мені дуже прикро, що я сказав таку маячню, дурницю, і дійсно гомофобне твердження, ви назвіть.

Я щиро прошу пробачення за свої слова. Вважаю, що свою справжню позицію висловив у пості вище. Частка «на жаль» у цій фразі не повинна була бути, і я навіть не пригадую мотивацію за її додаванням: скоріше за все я мав на увазі нових членів спільноти як політичного утворення, проте треба було думати коли писав.

Прошу вибачення.