Forwarded from Маршал 🔥✊️🇺🇦
Російський пілот - головний вбивця мирного населення.
Саме так, під сьогоднішній емоційний двіж, люди повинні розуміти основне, що сьогодні були знищені вбивці, холоднокровні мразі.
Знищені чорти, які саме більше вбивають цивільне населення на цій війні, саме російський пілот не захищає своє, а знищує чуже!
І їм похуй куда полетить ракета або бомба, яку вони випустили по українським містам.
Головне це доповідь типу "отработал, возвращаюсь на базу"
Для них вбивство людей та знищення інфраструктури іншої країни це така собі розвага, прокинувся, попив кави, покурив, загрузився, злетів, пустив ракети по координатам і полетів додому.
Мразь, вечором, після знищення цілого під’їзду людей, спокійно їде додому обіймати свою дитину та пишатися собою, "папа защитник приехал домой".
Впевнений, що саме у цих хуєсосів було по декілька десятків, як вони це називають, "командировок" саме в Сирію, бомбити жінок та дітей.
Після вони переключились на українських дітей та жінок.
Так само вони кожного дня вбивають наших воїнів, відпрацьовуючи по нашим позиціям.
Тому сьогоднішній день дуже знаковий для нас та потужний деморалізатор для росіян.
Тепер нехай інші вбивці літають та сруть під себе, з думкою про піздюліну зненацька від своїх же ваньок.
А ці мразі, яких сьогодні розірвало на шматки, нехай в пеклі кожного дня варяться в особливому котлі, варяться, а потім їх розриває на шматки знов і знов, цілу вічність.
Російський пілот - головний вбивця мирного населення, він не захищає своє, а знищує чуже.
це клеймо залишиться на багато поколінь.
Вечного полета пидоры!
Саме так, під сьогоднішній емоційний двіж, люди повинні розуміти основне, що сьогодні були знищені вбивці, холоднокровні мразі.
Знищені чорти, які саме більше вбивають цивільне населення на цій війні, саме російський пілот не захищає своє, а знищує чуже!
І їм похуй куда полетить ракета або бомба, яку вони випустили по українським містам.
Головне це доповідь типу "отработал, возвращаюсь на базу"
Для них вбивство людей та знищення інфраструктури іншої країни це така собі розвага, прокинувся, попив кави, покурив, загрузився, злетів, пустив ракети по координатам і полетів додому.
Мразь, вечором, після знищення цілого під’їзду людей, спокійно їде додому обіймати свою дитину та пишатися собою, "папа защитник приехал домой".
Впевнений, що саме у цих хуєсосів було по декілька десятків, як вони це називають, "командировок" саме в Сирію, бомбити жінок та дітей.
Після вони переключились на українських дітей та жінок.
Так само вони кожного дня вбивають наших воїнів, відпрацьовуючи по нашим позиціям.
Тому сьогоднішній день дуже знаковий для нас та потужний деморалізатор для росіян.
Тепер нехай інші вбивці літають та сруть під себе, з думкою про піздюліну зненацька від своїх же ваньок.
А ці мразі, яких сьогодні розірвало на шматки, нехай в пеклі кожного дня варяться в особливому котлі, варяться, а потім їх розриває на шматки знов і знов, цілу вічність.
Російський пілот - головний вбивця мирного населення, він не захищає своє, а знищує чуже.
це клеймо залишиться на багато поколінь.
Вечного полета пидоры!
👍10🔥2
Попросили поширити. Цитую:
«Ми підготували петицію до президента України стосовно цієї проблематики. Для нас особисто - це справа національних інтересів, що сприяє зміні самого підходу і відношення до слова "курсант/офіцер". Наслідком стане те, що ми прийдемо до реорганізації армії на роки, а може і на десятки років швидше, підготувавши покоління відповідно вихованних, ідейних, знаючих свою роль і місце, гордих синів України.»
«Ми підготували петицію до президента України стосовно цієї проблематики. Для нас особисто - це справа національних інтересів, що сприяє зміні самого підходу і відношення до слова "курсант/офіцер". Наслідком стане те, що ми прийдемо до реорганізації армії на роки, а може і на десятки років швидше, підготувавши покоління відповідно вихованних, ідейних, знаючих свою роль і місце, гордих синів України.»
petition.president.gov.ua
Прирівняти курсантів вищих військових навчальних закладах до військовослужбовців контрактної служби в мирний час та особливий …
👍5
Зроби своє хобі роботою, і тобі не доведеться працювати жодного дня у житті, натомість доведеться розгрібати відсутність задоволення від нього та екзистенційну кризу весь його залишок.
Лиши своє хобі своїм хобі, і насолоджуйся ним все своє життя.
Працює не лише для науки.
Лиши своє хобі своїм хобі, і насолоджуйся ним все своє життя.
Працює не лише для науки.
👍18❤2
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Photo
Насправді графік позначає не задоволення життям внаслідок одруження, а ілюзію задоволення. Люди, під час відповіді на питання "Наскільки ви задоволені життям?" згадують про одруження або його передчікування тим інтенсивніше, чим ближче до нього/чим недавніше воно відбулось.
Детальні виміри задоволеності життям після одруження показують, що в середньому задоволеність не змінюється.
Детальні виміри задоволеності життям після одруження показують, що в середньому задоволеність не змінюється.
🔥4🏆1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Тим часом музичний супровід на Муай Таї для спарингів.
Машинний викладач ∆ | #УкрТґ
Щойно зрозумів що bullying це буквально бикувати
Meanwhile me and the boys буллін(ґ) each other
👍2
Ода перемогам
A moment of glory called evolution
Could I see the world with the eyes of a child
A new beginning, a moment of freedom
Like angels are singing a song full of joy
Впевнений, будь-хто в змагальній справі чув щось на кшталт «поразки важливіші за перемоги, бо на них вчаться». Можливо це гарна фраза для заспокоєння на перший раз, проте з часом ця «мудрість» починає бісити. І це зрозуміло: вона не лише є неправдою, вона також знецінює перемоги, і поразки теж.
Той, хто завжди програє, очевидно нічому не вчиться. Адже поразка є свідченням того, що щось пішло не так: фортуна повернулась задом, або ж техніка не працює. Ланцюжок поразок дозволяє усереднити фортуну і продемонструвати зі статистичною значущістю, що або техніка не працює переважну більшість часу, або не працює конкретно в цій ситуації, ви назвіть. А отже треба (вкотре) змінити підхід. Як ми довідаємось, що зміна годиться?
Через перемогу. Перемога покаже, що техніка стала якіснішою, або ж новий прийом працює. Або фортуна не дає зробити висновок, тоді нам потрібен ланцюжок перемог. Адже він так само статично значуще покаже, що відбувся прогрес. Тому на перемогах вчаться точно так само, як і на поразках.
Це класична схема відгуку на зусилля, яка потребує хоча б двох різних станів. Відповідно, на самих лише поразках ніхто нічому не навчиться. Як, очевидно, і на самих лише перемогах, проте коли поразка є сигналом необхідності зміни підходу, перемога є сигналом вартісності його утримання, а отже й сигналом збереження творчих сил від вигадування нових заледве працюючих схем. Гарний запобіжник вигоранню.
Ба більше, як поразка показує тобі поточну стелю твоїх можливостей, перемога демонструє тобі їх підлогу. Дуже важливо знати куди тобі прагнути, проте не менш важливо знати де ти стоїш, і що місце, де ти стоїш, чимраз стає вище. А лише досягши дна можна нарешті припинити падіння і відштовхнутися.
Проте це все не працює, коли до поразки ставитись як наведено у початковому твердженні. Аби програти, не треба намагатись, достатньо просто ставити камінці на край дошки, не намагатись нанести укол і не захищатись від атак, чи навіть просто не зʼявитись. Поразка це основний стан, який наданий гравцю за замовчуванням. В той час перемога гарантує прикладання щонайменше якихось зусиль, і винагорода їх забезпечує не полишання цієї діяльності взагалі. Кожна перемога заохочує спортсмена рухатись далі точно так само, як і поразка, і тримає спорт живим. І тому казати що поразки важливіші, чи намагатись заспокоїти гравця за рахунок знецінювання перемог, призводить до знецінювання самої суті гри.
A moment of glory called evolution
Could I see the world with the eyes of a child
A new beginning, a moment of freedom
Like angels are singing a song full of joy
Впевнений, будь-хто в змагальній справі чув щось на кшталт «поразки важливіші за перемоги, бо на них вчаться». Можливо це гарна фраза для заспокоєння на перший раз, проте з часом ця «мудрість» починає бісити. І це зрозуміло: вона не лише є неправдою, вона також знецінює перемоги, і поразки теж.
Той, хто завжди програє, очевидно нічому не вчиться. Адже поразка є свідченням того, що щось пішло не так: фортуна повернулась задом, або ж техніка не працює. Ланцюжок поразок дозволяє усереднити фортуну і продемонструвати зі статистичною значущістю, що або техніка не працює переважну більшість часу, або не працює конкретно в цій ситуації, ви назвіть. А отже треба (вкотре) змінити підхід. Як ми довідаємось, що зміна годиться?
Через перемогу. Перемога покаже, що техніка стала якіснішою, або ж новий прийом працює. Або фортуна не дає зробити висновок, тоді нам потрібен ланцюжок перемог. Адже він так само статично значуще покаже, що відбувся прогрес. Тому на перемогах вчаться точно так само, як і на поразках.
Це класична схема відгуку на зусилля, яка потребує хоча б двох різних станів. Відповідно, на самих лише поразках ніхто нічому не навчиться. Як, очевидно, і на самих лише перемогах, проте коли поразка є сигналом необхідності зміни підходу, перемога є сигналом вартісності його утримання, а отже й сигналом збереження творчих сил від вигадування нових заледве працюючих схем. Гарний запобіжник вигоранню.
Ба більше, як поразка показує тобі поточну стелю твоїх можливостей, перемога демонструє тобі їх підлогу. Дуже важливо знати куди тобі прагнути, проте не менш важливо знати де ти стоїш, і що місце, де ти стоїш, чимраз стає вище. А лише досягши дна можна нарешті припинити падіння і відштовхнутися.
Проте це все не працює, коли до поразки ставитись як наведено у початковому твердженні. Аби програти, не треба намагатись, достатньо просто ставити камінці на край дошки, не намагатись нанести укол і не захищатись від атак, чи навіть просто не зʼявитись. Поразка це основний стан, який наданий гравцю за замовчуванням. В той час перемога гарантує прикладання щонайменше якихось зусиль, і винагорода їх забезпечує не полишання цієї діяльності взагалі. Кожна перемога заохочує спортсмена рухатись далі точно так само, як і поразка, і тримає спорт живим. І тому казати що поразки важливіші, чи намагатись заспокоїти гравця за рахунок знецінювання перемог, призводить до знецінювання самої суті гри.
👍1
[…]
Проте у перемог і поразок є зворотня частина. Можна любити саму гру, виключно процес, проте процес набридає коли гра не урізноманітнюється, чого можна досягти лише завдяки росту рівня гри, а як здобути ріст? Дивись вище. Проте в певний момент відкриття стратегії, яка буцімто працює проти гравців навіть з багаторічним досвідом, а згодом перестає, може настати жага перемог, а не процесу. І тоді, у пориві цієї жаги, гравець шукатиме шляхів виграшу, нехтуючи задоволенням від процесу чи навіть власною безпекою. І закінчитись це може не просто ланцюжком поразок, які є результатом сліпого тицяння, але й головною поразкою у карʼєрі гравця — неможливістю змагатись. Як от травмою від намагання відпрацювати щойно вигаданий «крутий», а натомість дуже сумнівний чи надто складний у виконанні прийом, чи жахливою поведінкою після поразок, що призводить до сорому від думки про появу на очі гравців-свідків. Цей стан виходить за межі позитивного-негативного відгуку в грі, і переходить у саме життя, стаючи його частиною. І тоді спорт, який до того був засобом втечі від життя чи засобом звільнення від думок постійно мислячої голови, зливається з цим самим життям, перешкоджаючи йому, і унеможливлюючи від нього втечу. Навряд це було метою гравця, проте саме це стає його найбільшою поразкою.
Як писав Сунь Цзи, вправні бійці старовини спершу убезпечували себе від поразки, і вже потім вичікували нагоди здолати суперника. Адже в наших руках убезпечити себе від поразки, в той час як нагода здолати суперника надається ним самим. Так само нагода здолати нас дарується супернику нашими руками, і дарується вона нами щоразу коли замість відпрацювати на тренуванні базові елементи чи попрацювати над слабкими сторонами гри ми обираємо посилити наші вже й так сильні сторони чи вигадати нові способи атаки. І саме тоді приземлення після блискавичної атаки відбудеться не на розслаблену стопу, а на стопу напружену. Не в напрямку гравітації, а під кутом до неї. І приземлення це не просто поверне ногу гравця на землю, а виверне її немов вправний борець, схиливши його на коліна, а затим і на четвереньки, у благальному його крику до Сварога про пощаду. І це стане остаточним уроком, який закінчить його карʼєру. Чи поверне йому перемоги, яких він так прагнув.
Проте у перемог і поразок є зворотня частина. Можна любити саму гру, виключно процес, проте процес набридає коли гра не урізноманітнюється, чого можна досягти лише завдяки росту рівня гри, а як здобути ріст? Дивись вище. Проте в певний момент відкриття стратегії, яка буцімто працює проти гравців навіть з багаторічним досвідом, а згодом перестає, може настати жага перемог, а не процесу. І тоді, у пориві цієї жаги, гравець шукатиме шляхів виграшу, нехтуючи задоволенням від процесу чи навіть власною безпекою. І закінчитись це може не просто ланцюжком поразок, які є результатом сліпого тицяння, але й головною поразкою у карʼєрі гравця — неможливістю змагатись. Як от травмою від намагання відпрацювати щойно вигаданий «крутий», а натомість дуже сумнівний чи надто складний у виконанні прийом, чи жахливою поведінкою після поразок, що призводить до сорому від думки про появу на очі гравців-свідків. Цей стан виходить за межі позитивного-негативного відгуку в грі, і переходить у саме життя, стаючи його частиною. І тоді спорт, який до того був засобом втечі від життя чи засобом звільнення від думок постійно мислячої голови, зливається з цим самим життям, перешкоджаючи йому, і унеможливлюючи від нього втечу. Навряд це було метою гравця, проте саме це стає його найбільшою поразкою.
Як писав Сунь Цзи, вправні бійці старовини спершу убезпечували себе від поразки, і вже потім вичікували нагоди здолати суперника. Адже в наших руках убезпечити себе від поразки, в той час як нагода здолати суперника надається ним самим. Так само нагода здолати нас дарується супернику нашими руками, і дарується вона нами щоразу коли замість відпрацювати на тренуванні базові елементи чи попрацювати над слабкими сторонами гри ми обираємо посилити наші вже й так сильні сторони чи вигадати нові способи атаки. І саме тоді приземлення після блискавичної атаки відбудеться не на розслаблену стопу, а на стопу напружену. Не в напрямку гравітації, а під кутом до неї. І приземлення це не просто поверне ногу гравця на землю, а виверне її немов вправний борець, схиливши його на коліна, а затим і на четвереньки, у благальному його крику до Сварога про пощаду. І це стане остаточним уроком, який закінчить його карʼєру. Чи поверне йому перемоги, яких він так прагнув.
Telegram
Машинний викладач ✙✙ | #УкрТґ
Ода перемогам
A moment of glory called evolution
Could I see the world with the eyes of a child
A new beginning, a moment of freedom
Like angels are singing a song full of joy
Впевнений, будь-хто в змагальній справі чув щось на кшталт «поразки важливіші…
A moment of glory called evolution
Could I see the world with the eyes of a child
A new beginning, a moment of freedom
Like angels are singing a song full of joy
Впевнений, будь-хто в змагальній справі чув щось на кшталт «поразки важливіші…
👍1
Forwarded from Студентський математичний семінар
Шановні учасники Студматесмінару,
спішимо поділитися з вами чудовою математичною новиною! 🧐
Новостворений Міжнародний центр для математики в Україні (https://mathcentre.in.ua/) організовує свою першу подію. Нею стане літня школа під назвою "Numbers in the Universe" (https://mathcentre.in.ua/numbers-in-the-universe/). 😍
Даний захід буде проводитися в змішаному форматі між Україною та Польщею. А саме, в Києві для цього своє приміщення надає Київська школа економіки, а в Польщі - Stefan Banach International Mathematical Center in Warsaw. 👍
Зареєстровані учасники школи зможуть у стінах КШЕ послухати лекції відомих математиків, зокрема, таких міжнародних зірок нашої науки як Теренс Тао та Марина Вязовська!! 😱
Сама школа пройде 7-11 серпня 2023 року. Дедлайн безкоштовної реєстрації вже 31 травня, тому треба спішити. 🫡
Зауважимо, що якщо Ви не з Києва, але зацікавились даною подією, то від організаторів передбачено поселення в Києві на час проведення школи. Докладніше про це у формі реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfIi6y1joXcLL0BnTDs84ZRGqsYc8B868cFZfdrITg6Kz5hmA/viewform
До зустрічі на цій нестандартній літній математичній події!
спішимо поділитися з вами чудовою математичною новиною! 🧐
Новостворений Міжнародний центр для математики в Україні (https://mathcentre.in.ua/) організовує свою першу подію. Нею стане літня школа під назвою "Numbers in the Universe" (https://mathcentre.in.ua/numbers-in-the-universe/). 😍
Даний захід буде проводитися в змішаному форматі між Україною та Польщею. А саме, в Києві для цього своє приміщення надає Київська школа економіки, а в Польщі - Stefan Banach International Mathematical Center in Warsaw. 👍
Зареєстровані учасники школи зможуть у стінах КШЕ послухати лекції відомих математиків, зокрема, таких міжнародних зірок нашої науки як Теренс Тао та Марина Вязовська!! 😱
Сама школа пройде 7-11 серпня 2023 року. Дедлайн безкоштовної реєстрації вже 31 травня, тому треба спішити. 🫡
Зауважимо, що якщо Ви не з Києва, але зацікавились даною подією, то від організаторів передбачено поселення в Києві на час проведення школи. Докладніше про це у формі реєстрації: https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfIi6y1joXcLL0BnTDs84ZRGqsYc8B868cFZfdrITg6Kz5hmA/viewform
До зустрічі на цій нестандартній літній математичній події!
icmu.ua
Міжнародний центр математики в Україні
ICMU підтримує дослідження математики на вищому рівні з особливим акцентом на підготовці молодих поколінь вчених та розвитку математики в Україні.
Надзвичайна історія «найточнішої наукової теорії»: постійні підгони та нестрогі, хоч і емпірично виправдані, маніпуляції безкінечностями, які кульмінують у тіньовому розрахунку однієї діаграми і сягають аж нещодавно зафіксованої аномалії магнітного моменту мюона, яка вже вкотре є теоретичною замість експериментальної. Бажаю прочитати кожному фізику частинок.
Цікаво, це їде мій дах, про що свідчить поступова зневіра у всьому що вбивають в універах в голову, чи дах поїхав вже давно і не у мене? Чи просто науковці продовжують бути людьми з притаманними їм упередженнями.
#матфіз
Цікаво, це їде мій дах, про що свідчить поступова зневіра у всьому що вбивають в універах в голову, чи дах поїхав вже давно і не у мене? Чи просто науковці продовжують бути людьми з притаманними їм упередженнями.
#матфіз
👍3
До речі, фізики частинок, що з MiniBooNE anomaly? Поясніть, будь ласка, бо з 2018 жодних суттєвих оновлень і мовчанка. Останній гуглибельний аналіз нічого не спростовує, і схоже всі почали забувати, що аномалія є нічогеньким підкріпленням саме гіпотези стерильних нейтрино, які ще й маючи масу порядку кількох еВ здатні пофіксити розбіжності між МОНД та динамікою галактичних скупчень.
#матфіз
#матфіз
Blogspot
The physics anomaly no one talks about: What’s up with those neutrinos?
Science News, Physics, Science, Philosophy, Philosophy of Science