via @dilovikovbasy.

Solve world hunger with a collider and attain peace with some nuclear bois on a field trip to Kremlin

Листівка.

Виглядає просто неймовірно

Netflix не перестає дивувати (ура!) Уперше на платформі вийшов фільм одразу з українською озвучкою — «Смертельна зона» (англ. Outside the Wire). Надто — події у фільмі розгортаються в Україні майбутнього. Отже. 2036 рік, війна між Росією та Україною, США намагається владнати конфлікт. До зони бойових дій відправляють футуристичних роботів! У фільмі є все: секретна місія під прикриттям, «красні», які наступають на українців, ядерна зброя в Україні, балканський терорист, який хоче підірвати ядерні боєголовки. А найголовніше — є крутий кадр, де на стіні написано «Крим — Україна» та «Слава Україні» (дякуємо, Netflix). А ось головний діалог фільму — подивіться!

Хто вгадає, як у Рівному зветься зображене на картинці — отримає на горіхи. Якщо дізнались протягом останніх 5 год — не рахується.

Якщо надто складно, то можете натомість пояснити граматичне використання частки ондо. За все життя вдалось навчити нею послуговуватись лише одну не рівнянку.

via @chkech.

До речі всіх з Новим роком за сферичною сріблястою байдою, що дарує нівроку серпанки і не випалює очі на відміну від найближчої зорі. Байди, яка перебуваючи у гравітаційному поневоленні, знаходить світлі сторони у приховуванні свого зворотнього боку. Байди, яка примудряючись втікати від Землі-матки на 3 см щороку, у відповідь впливає на купу процесів на ній, створюючи болючі і не дуже відпливи.

Мій новий рік починається з першої за короткий і чергової за довгий час гідної спроби налагодити своє академічно-наукове життя, яке я пустив шкереберть остаточно ще влітку. Він починається з закріплення нової, корисної для мене форми прокрастинації: читання того, що я давно хотів і повинен був прочитати. Проте завжди як налагоджувальні дії з'являються в мому житті, з ними приходить і несамовита впевненість, що змушує набирати все більше і більше, переповнюючи його сфери настільки, що згодом я знов тріскаю під натиском набраних собою ж тягарів. Згодом я знову припиню працювати над проєктами і робити навіть обов'язкові речі. Я обманюватиму себе, хай би що означали ці слова клінічного психолога. А найгірше, що під відчуттям цього покращення я не повернусь до терапії ще довго, і тому феєрично повторю 2021, де припинення СВТ навесні призвело до ментального брейкдансу влітку. Хоча тут я себе теж обманюю, як і обманюю себе щоранку в намаганнях прокинутись раніше. Бо знаю, що яка б нагальна і принципова справа не була, вона не вартує зайвих годин сну, які в той же час не вартують зайвого манговчителя.

Я насолоджуюсь появою agency, яка так довго вислизала крізь пальці і не знаходила ні двигуна, ні бази. Вона й зараз не знаходить, але на чомусь же вона кріпиться? Я знаю, що це буде ненадовго, а навіть якщо я й вивільню весь свій страх і зустріну його віч-на-віч, то наступні місяці пройдуть в жаху, і не факт що цей жах закінчиться щасливо. Я можу не закінчити одну магістратуру, можу не закінчити і другу, і де я в цьому випадку закінчу питання хороше.

Тому хоч прогнози невтішні, я знаю, що не пропаду. Адже знаю, що не обов'язково зациклюватись на найкращому, а почати все спочатку буде чудовим варіянтом бо щонайменше я нарешті набуду навичок старанної праці, яких від мене не вимагалося весь цей час. Ба більше, я не підвладний sunk cost fallacy, тому та не дозволить мені залишитись нещасним тут, коли в світі є стільки місць де можна бути по справжньому щасливим. Тому хоч прогнози невтішні, гра не є смертельною, а тому з єхидною посмішкою запрошує її виграти. І з не менш нестямним реготом я це запрошення приймаю.

В душі на споді, я очікую лиха
Я в сум'ятті і тривога не стиха
В душі на споді, хоч айсберг по курсу
Судно не припинить йти тихо

Вмикайте в якості супроводу:

Кому

Me trying to study on Sunday evenings

Насолоджуйтесь:

https://debniyskazochnik.github.io/promova/