ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ГЕРОЮ АРТЕМУ БОГАЧУ
Сьогодні на фасаді будинку по вул. Привокзальна, 24 відкрили меморіальну дошку Герою-захиснику Артему Богачу — мужньому воїну, вірному синові України, який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави.
Народжений у Кам’янці-Подільському, Артем з юних років вирізнявся щирістю, силою духу й працелюбністю.
У 2015 році пройшов строкову військову службу. Після неї працював у сфері міжнародних перевезень. 8 січня 2024 року Артем добровільно став до лав Збройних Сил України, служив сапером у складі інженерно-саперного відділення однієї з військових частин.
Його життя лише починалося, він ще мав стільки мрій та планів, але не судилося їх втілити... 11 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Мартинівка Суджанського району Курської області, отримав смертельне поранення. У Героя залишились мама, батько та сестра.
Пам'ятаємо...
Сьогодні на фасаді будинку по вул. Привокзальна, 24 відкрили меморіальну дошку Герою-захиснику Артему Богачу — мужньому воїну, вірному синові України, який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави.
Народжений у Кам’янці-Подільському, Артем з юних років вирізнявся щирістю, силою духу й працелюбністю.
У 2015 році пройшов строкову військову службу. Після неї працював у сфері міжнародних перевезень. 8 січня 2024 року Артем добровільно став до лав Збройних Сил України, служив сапером у складі інженерно-саперного відділення однієї з військових частин.
Його життя лише починалося, він ще мав стільки мрій та планів, але не судилося їх втілити... 11 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу села Мартинівка Суджанського району Курської області, отримав смертельне поранення. У Героя залишились мама, батько та сестра.
Пам'ятаємо...
ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ГЕРОЮ
Сьогодні у стінах Ліцею №17, де колись навчався Герой, відкрито меморіальну дошку Захиснику України — Андрію Бандолі, людині честі, сили та незламного духу.
Уперше до лав українського війська Андрій став у грудні 1996 року — під час строкової служби в одній з військових частин. У 2023, не вагаючись, знову став до строю — цього разу як кулеметник стрілецького відділення, щоб боронити рідну землю у найгарячіших точках фронту. Його бойові побратими, друзі та родина називали його «Фаза». На жаль, 18 жовтня 2023 року, під час артилерійського обстрілу поблизу Райгородка на Луганщині, Андрій загинув...
Сьогодні ми вшанували його памʼять на місці, з якого починався його шлях — у рідному ліцеї, де тепер назавжди залишиться знак шани, вдячності та памʼяті.
Сьогодні у стінах Ліцею №17, де колись навчався Герой, відкрито меморіальну дошку Захиснику України — Андрію Бандолі, людині честі, сили та незламного духу.
Уперше до лав українського війська Андрій став у грудні 1996 року — під час строкової служби в одній з військових частин. У 2023, не вагаючись, знову став до строю — цього разу як кулеметник стрілецького відділення, щоб боронити рідну землю у найгарячіших точках фронту. Його бойові побратими, друзі та родина називали його «Фаза». На жаль, 18 жовтня 2023 року, під час артилерійського обстрілу поблизу Райгородка на Луганщині, Андрій загинув...
Сьогодні ми вшанували його памʼять на місці, з якого починався його шлях — у рідному ліцеї, де тепер назавжди залишиться знак шани, вдячності та памʼяті.
🔴 Хмельницька область - повітряна тривога!
🟢 Хмельницька область - відбій повітряної тривоги!
ВІДКРИЛИ ДОШКУ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЮ
На фасаді будинку по вул. Любомира Гузара, 13 відкрито меморіальну дошку Юрію Захарченку — Захиснику України, мужньому воїну.
З перших днів повномасштабного вторгнення — не вагаючись — став до лав Збройних Сил України. Захищав Київщину, Миколаївщину та Херсонщину. Був поранений, але знову повернувся до побратимів. Воював на Донеччині та Харківщині. Служив у Сумській області, потім зайшов у Курську область.
14 серпня 2024 року Юрій вирушив на бойове завдання поблизу села Писарівка Сумської області — замінив побратима. Під час виконання завдання загинув від уламкового поранення.
Юрій був людиною, на яку завжди можна було покластися. Допомагав іншим, дбав про сім’ю, любив риболовлю, подорожі, посадив молодий сад — залишив по собі не лише спогади, а й слід у серцях.
Його подвиг громада не забуде, пам'ять житиме вічно...
На фасаді будинку по вул. Любомира Гузара, 13 відкрито меморіальну дошку Юрію Захарченку — Захиснику України, мужньому воїну.
З перших днів повномасштабного вторгнення — не вагаючись — став до лав Збройних Сил України. Захищав Київщину, Миколаївщину та Херсонщину. Був поранений, але знову повернувся до побратимів. Воював на Донеччині та Харківщині. Служив у Сумській області, потім зайшов у Курську область.
14 серпня 2024 року Юрій вирушив на бойове завдання поблизу села Писарівка Сумської області — замінив побратима. Під час виконання завдання загинув від уламкового поранення.
Юрій був людиною, на яку завжди можна було покластися. Допомагав іншим, дбав про сім’ю, любив риболовлю, подорожі, посадив молодий сад — залишив по собі не лише спогади, а й слід у серцях.
Його подвиг громада не забуде, пам'ять житиме вічно...
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
⚽Гра Епіцентр Кам'янець-Подільський - Металіст 1925 Харків закінчилась нашою перемогою з рахунком 2:1! Молодці! Голи у ворота суперника забили Іван Бендера, Андрій Беженар.
Перший удар по м’ячу здійснив ветеран, Захисник України Валентин Янішен ("Бєс"), який захищав країну в найзапекліших боях за Мар'їнку, Красногорівку, Піски, Гранітне, Миколаївку, Станицю Луганську, Щастя, Новотроїцьке, брав участь в обороні Києва, звільненні Ямполя та Діброви. Валентин Янішен – син славетної української родини, де зростало п'ятеро мужніх братів. Коли чорна орда підступно напала на нашу землю, четверо з них без вагань стали на священний захист рідної землі. На жаль, брат Валентина, юний 18-ти річний Герой Микола Михайловський, з небесним позивним «Сатурн», віддав своє молоде життя в бою, навіки закарбувавши своє ім'я в пантеоні борців за волю України. Разом з ветераном Валентином Янішеним, що внаслідок бойових поранень отримав інвалідність 2-ї групи, вийшов на поле 5-й син матері-героїні Любові Янішеної, юний брат Іванко, який також кожен свій вихід на татамі присвячує полеглому у бою Миколі.
Перший удар по м’ячу здійснив ветеран, Захисник України Валентин Янішен ("Бєс"), який захищав країну в найзапекліших боях за Мар'їнку, Красногорівку, Піски, Гранітне, Миколаївку, Станицю Луганську, Щастя, Новотроїцьке, брав участь в обороні Києва, звільненні Ямполя та Діброви. Валентин Янішен – син славетної української родини, де зростало п'ятеро мужніх братів. Коли чорна орда підступно напала на нашу землю, четверо з них без вагань стали на священний захист рідної землі. На жаль, брат Валентина, юний 18-ти річний Герой Микола Михайловський, з небесним позивним «Сатурн», віддав своє молоде життя в бою, навіки закарбувавши своє ім'я в пантеоні борців за волю України. Разом з ветераном Валентином Янішеним, що внаслідок бойових поранень отримав інвалідність 2-ї групи, вийшов на поле 5-й син матері-героїні Любові Янішеної, юний брат Іванко, який також кожен свій вихід на татамі присвячує полеглому у бою Миколі.