Добре вхурделило не тільки в Україні. У Шотландії теж потужно сніжить й на дороги виїхала снігоприбиральна техніка.

Тут снігоприбиральні машини називають специфічним локальним терміном — gritter. За рухом кожного гріттера можна слідкувати на мапі http://bit.ly/2NfgEOi. Але фішка не в цьому, а у гуморі, з яким вони названі. Адже замість нудних gritter1 або gritter2 картою рухаються Gritney Spears, Lord Coldemort, Spready Mercury, Han Snow-Lo.

Назви для снігоприбирачів вигадували країною на онлайн-конкурсі. В імені треба було обіграти слова гріттер, сніг, холод.

⚡️Пишіть у коментарях, як би ви назвали снігоприбирачі Києва

Зображення: The Drive

Де в Україні айтішнику жити добре? Щоб дізнатися, DOU провели велике дослідження.

Оцінювали загальне враження про місто, доходи, зручність переміщення містом, якість міського середовища, екологічну ситуацію.
З оцінкою вартості покупки та оренди житла допомогли ми, ЛУН.

🏆Яке місто перемогло, дивіться за посиланням https://dou.ua/lenta/articles/ratings-best-cities-2020/

🤔Але перед цим, спробуйте вгадати, яке місто посіло перше місце:

Це була дуже кропітка робота. Деякі дані ми у прямому сенсі перевіряли вручну. Але хто ж якщо не ми? 😉

Зустрічайте Підсумки 2020 та Тенденції ринку житла від ЛУН Місто — Київ, Київська область, Дніпро, Івано-Франківськ, Львів, Одеса, Харків https://misto.lun.ua/results_2020

Які дані ви знайдете за посиланням?

📈Рівень популярності запитів про нове житло у Google.
Спойлер: початок січня — найбільше. Початок року — час мріяти про нове житло.

📈Середню ціну м² у новобудовах.
Спойлер: в Івано-Франківську — найдешевше.

📈Зацікавленість класами житла.
Спойлер: харків’яни полюбляють економ.

📈Найпопулярніші житлові комплекси року. Без спойлерів.

📈Скільки нових ЖК почали продажі.
Спойлер: тут неочікувано лідер Одеса.

📈Скільки квартир ввели в експлуатацію.
Спойлер: Київщина обігнала столицю.

Маємо свіжу статистику про зиму та міста ❄️.
Гідрометцентр опублікував дані, де в Україні на сьогоднішній ранок випало найбільше снігу.

Лідери —  Івано-Франківська та Закарпатська області, тут по 112 см та 87 см відповідно ☃️.

А топ міст за висотою снігового покриву виглядає так:

Чернігів — 43 см
Львів — 40
Луцьк — 30
Київ — 28
Житомир — 28
Тернопіль — 18
Вінниця — 15
Хмельницький — 14
Чернівці — 12
Івано-Франківськ — 11
Суми — 10
Кропивницький — 5
Одеса — 5
Ужгород — 4
Полтава — 3
Харків — 2
Миколаїв — 1
Херсон — менше 0,5

У когось перше побачення було вчора.
У когось роки тому.
Де вони відбувалися?

Щоб дізнатися про найпопулярніші місця перших романтичних зустрічей у Києві, ми, ЛУН Місто, зробили колабу з ініціативою Карта перших побачень.
Команда ініціативи протягом двох місяців збирала дані про побачення. Всі охочі могли відмічати місця на інтерактивній карті. Ми проаналізували їх та візуалізували.

🥇🥇🥇У лідери вибилися Контрактова площа, Золоті Ворота і площа Льва Толстого. Хтось віддавав перевагу цим місцям, бо добре їх знає. Когось вабив багатий вибір кафе. Комусь припала до душі атмосфера, архітектура. І ще з цих місць легко поїхати, якщо побачення виявилося невдалим — таке теж буває.

☺️Розкажіть у коментарях про місця ваших перших побачень.
І відмітьте їх на інтерактивній карті, щоб зробити її ще точнішою bit.ly/2MOptPC

Ми часто попереджаємо вас про брудне повітря. 
Але сьогодні попередження позитивне. 
Увага! Увага! Зараз повітря у Києві чисте — концентрація дрібнодисперсного пилу невелика. 
Дихаймо наповну! 

І підписуйтеся на бот @aqualitybot — будете в курсі, коли варто йти на довгу прогулянку, а коли ні.

Скільки автомобілів на вулицях Києва? 

Ось цікавий спосіб дізнатися. 
Автор дослідження Дмитро Бондаренко за допомогою нейронної мережі проаналізував ортофотоплани створені 2014 року Центром Державного земельного кадастру. Нейронка була навчена на знімках з дрона.

Результати вийшли такі:
🚗Загальна кількість розпізнаних авто в Києві — 493 тисячі
🚗 Кількість авто на 1000 жителів — понад 160 (якщо відштовхуватися від офіційного населення)
🚗 Кількість авто на Оболоні — близько 25 850 (залежить від кордонів мікрорайону)
🚗 Кількість авто на Троєщині і Воскресенці — близько 38 000 

За іншими підрахунками — команди А+С Україна, 2015 року на 1000 жителів Києва припадало 213 автомобілів. 2017 це було вже 257 авто, на 20% більше. До 2025 року, за таких темпів, має нараховуватися понад 400.

Як вважаєте, зараз у Києві забагато машин?

Чи стало легше дихати завдяки карантину?
На початку локдауну було багато жартів, на кшталт, природа настільки очистилася, що повітря стало кристально чистим.

ПРООН в Україні та ПРООН в Молдові спільно з Європейським космічним агентством проаналізували, чи так це. Дослідили супутникові дані за травень 2018 — липень 2020.

⚡️Карантин справді вплинув на якість повітря в містах України.

Особливо на концентрації діоксиду азоту, діоксиду сірки та монооксиду вуглецю у великих містах і промислових зонах.

Середня денна концентрація PM2.5 у найбільших промислових регіонах також значно зменшилася. Якщо 2018 та 2019 року у значній частині країни показники забруднення повітря PM2.5 перевищували настанови ВООЗ, то в 2020 році відбулося значне скорочення.
Однак, як бачимо на графіках, у Києві під час минулорічного локдауну показники PM2.5 та PM10 навпаки зросли.

Тож меми мали рацію, але частково.

Марсохід Perseverance відправив на Землю перші високоякісні кольорові фото. 

Вражає, ЩО він там побачив. 

P.S. Зробити свої київські знімки Марса ви можете за посиланням.

У Києві настає весна і все тане. 
Ми тут уявили:
А якби разом з кучугурами снігу розтанули і кіоски та цар-балкони?

Як вам урбан-весна?

П.С. 🔈Дивіться зі звуком

Збираємося урбан-спільнотою у Клабхауз у четвер о 18:00.
https://www.joinclubhouse.com/room/Pvn4E10j

Будемо говорити про трамвай, а саме:

🚃Чи допоможе трамвай зробити повітря чистішим?
🚃Чи врятує від заторів?
🚃Чи потрібен трамвай на Палац спорту та на Патона?
🚃Трамвай як альтернатива метро — це ок?

Хто буде?

🎤Олександр Рак, дата-аналітик ЛУН Місто, транспортний аналітик
🎤Євгенія Кулеба, депутатка Київради, секретарка еко-комісії Київради
🎤Юліан Чаплінський, архітектор, урбаніст, влогер
🎤Наталка Макогон, помічник машиніста #1, Київський метрополітен
🎤Дмитро Беспалов, експерт з транспортного моделювання

Будуть думки чи запитання — підіймайте руку під час бесіди ✋

Пост не зовсім для вечора п’ятниці. Але новини не можуть чекати 😉

Сьогодні, 26 лютого, Держслужба статистики оприлюднила дані — загальну площу житла, яке прийняли в експлуатацію 2020 року.
Наразі з цими цифрами є нюанс — їх ще будуть уточнювати. Причина — зміна джерела даних Держстата.

Тут ми візуалізували ці попередні дані для вас — https://misto.lun.ua/m3.

Також дивіться нашу ЛУНстат статистику 😉, там не тільки актуальні дані щодо кількості квартир, введених в експлуатацію, а ще й ціни на житло, найпопулярніші житлові комплекси року та цікавість до класів житла у містах України — https://misto.lun.ua/results_2020.

Гарних вихідних!

За цим посиланням — багато цікавих інфографік про Старокиївську гору
👉 https://urbanyna.com/hora-research

Аналіз зробили студенти Урбан дизайн та Агенти змін, щоб зрозуміти, як територія використовується сьогодні, які має недоліки та переваги. І таким чином допомогти їй стати здоровою, доступною та різноманітною.

Наприклад, під час дослідження вуличних об’єктів виявили, що у порівнянні з центрами інших міст Європи в нас катастрофічно не вистачає місць для сидіння. На Старокиївській горі недостатньо ігрових та спортивних майданчиків, навіть якщо вважати, що всі вони пристосовані для використання. Ба більше, значна кількість територій взагалі закрита для відвідування.

Схожа ситуація з озелененням. Лише трохи більше половини озеленення відрито для відвідування, але й воно часто недоступне для використання через крутий рельєф. Дерева на вулицях часто зникають, а на головних площах вони взагалі відсутні. Деякі квартали або й цілі вулиці мають лише незначну кількість молодих дерев. Отакої 🌵

Підписники ЛУН Місто, які не потрапили у нашу Clubhouse-кімнату Трамвай VS Смог та затори, просили розповісти, що ж там було.

Наш транспортний аналітик та дата-аналітик Олександр Рак написав, дуже стисло:

🎤 https://telegra.ph/Tramvaj-VS-Smog-ta-zatori-03-03

⚡️І цей клабхаус не був останнім, тож слідкуйте за анонсами.

Пішохідна зона замість парковки. Чи реально це в Києві?
ЛУН Місто продовжує урбан-четверги у Clubhouse.

🕐Починаємо сьогодні, у четвер, о 18:00 https://www.joinclubhouse.com/event/xkaKWl51

Тема Пішохідний Київ: Бессарабка і Контрактова без машин

Обговоримо ідеї розширення і благоустрою пішохідних зон у центрі Києва. Подискутуємо, що дають пішохідні зони місту. Як вони впливають на громади мікрорайонів? Що буде з транспортом?

Спікери:
⚡️Максим Головко — архітектор, куратор школи «Урбанина», співзасновник Агенти Змін
⚡️Віктор Черній — директор КП «Центру організації дорожнього руху»
⚡️ Ольга Закревська — засновниця «Самосад», «Подоляночка»
⚡️Олександр Рак — дата-аналітик ЛУН Місто, транспортний аналітик
⚡️Віктор Петрук — інженер, транспортний експерт
⚡️Аліна Скалкіна — урбаністка, дизайнерка ЛУН Місто, Берлін

Долучайтеся обговорювати! ✋

Ілюстрація: Проєкт курсу «Урбан дизайн» в Projector, 2020 рік

Починаємо через півгодини. О 18:00 https://www.joinclubhouse.com/event/xkaKWl51

Людоньки, чому у Києві таке брудне повітря?
Поговоримо про це у четвер, 11 березня, о 18:00 у Клабхауз https://www.joinclubhouse.com/event/PY7YrLLO

Долучайтеся до обговорення ✋

Серед спікерів:
☁️Анна Денисенко — координаторка ЛУН Місто Air
☁️ Марина Ратушна — експертка з питань промислового забруднення
ГО Екодія
☁️ Олександр Возний — керівник Управління екології та природних ресурсів КМДА
☁️ Влад Самойленко — голова ГО Urban Crew
☁️ Євгеній Муджирі — засновник видання про електромобілі AUTOGEEK

Урбан-четверги ЛУН Місто тривають 🚀

Пішохідний Київ: Бессарабка і Контактова без машин — це була тема нашого минулого урбан-четверга ЛУН Місто. 

Всі інсайди клабхауз-ефіру розписати не встигаємо 🙃⚡️🔥

Але ось тут можна почитати коментар нашого дата-аналітика Олександра Рака на тему  https://www.the-village.com.ua/village/city/public-space/308695-bessarabka-public-square-2021

Понад половина населення світу зараз живе в містах.
Й урбанізація триватиме — до 2050 року у містах житиме вже 70% людей.
Серед причин — тут пропонують більш різноманітні можливості працевлаштування та споживання.

Про такі тенденції свідчить дослідження Future of Skills: Employment in 2030 від освітньої компанії Pearson, інноваційного фонду Nesta та The Oxford Martin School при Оксфордському університеті.

Згодні з прогнозом?