У Лозовій відзначили День Пам’яті та Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
8 травня в Лозовій, як і по всій Україні, відбулися урочисті заходи з нагоди Дня пам’яті та Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, а також 80-х роковин перемоги над нацизмом у Європі.
Цей день — особливий, адже він є нагадуванням про героїзм, мужність і самопожертву мільйонів людей, які боролися за свободу і мир. Українська земля стала ареною запеклих боїв, і саме тут значною мірою вирішувалась доля Другої світової війни. За різними оцінками, в тій страшній війні загинуло близько 85 мільйонів людей, з яких понад 8 мільйонів — українці.
На Меморіалі Слави відбулася церемонія вшанування полеглих. До Братської могили були покладені квіти в глибокій шані перед воїнами, які ціною власного життя здобули перемогу та відстояли право на мирне майбутнє.
Квіти до меморіалу поклали:
• представники Лозівської міської ради та її виконавчого комітету;
• помічник народного депутата України Юлії Світличної;
• Лозівська районна військова адміністрація та районна рада;
• нинішні захисники України та захисники правопорядку;
• установи, підприємства, організації Лозівщини;
• ветерани.
Під час заходу було оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання, у якій усі присутні вшанували пам’ять загиблих. Мелодія духового оркестру супроводжувала церемонію покладання квітів, додаючи їй особливого емоційного звучання.
Під час мітингу учасники заходу згадували і нинішню боротьбу України за свою незалежність. Уже 11 років український народ протистоїть російській агресії, демонструючи неймовірну силу духу, єдність та прагнення до свободи. Подвиг героїв минулого надихає і сьогоднішніх захисників боронити кожен клаптик рідної землі.
Цей травневий день — нагода згадати про ціну свободи, усвідомити значення миру та подякувати усім, хто його захищав і захищає. Пам’ятаємо. Шануємо. Перемагаємо.

🕯 Вічна пам’ять полеглому захиснику – Бобрику Олексію Миколайовичу

30 квітня 2025 року, у бою поблизу населеного пункту Горналь, Курської області, загинув солдат Збройних Сил України – Бобрик Олексій Миколайович, стрілець-снайпер десантно-штурмового відділення.

Олексію було лише 29. Його життя обірвалося на полі бою, під час виконання бойового завдання. Він до останнього залишався вірним військовій присязі, своїм побратимам і Україні. Він віддав життя за нашу свободу, за те, щоб ми могли жити під мирним небом.

Народився Олексій у багатодітній родині 19 грудня 1995 року в селі Червона Гірка Сахновщинського району Харківської області. У 2012 році закінчив Аполлонівську школу. Добрий, усміхнений, товариський, завжди готовий простягнути руку допомоги – саме таким його пам’ятають вчителі та однокласники.

Після школи навчався в Перещепинському професійному ліцеї, працював охоронцем. Його поважали за відповідальність, чесність і людяність. Він умів бути поруч – по-справжньому.

Завжди дбав про маму, підтримував братів і сестер. Для них був опорою. Для друзів – вірним побратимом.

На службу Олексій був призваний 24 грудня 2024 року.
І вже за кілька місяців загинув на війні, яка щодня забирає українців.

Він залишив глибокий слід у серцях усіх, хто його знав і любив.

Схиляємо голови у скорботі. Доземно вклоняємося тобі, Олексію, за мужність, за жертовність, за те, що був справжнім.

Герої не вмирають. Живи у вічності.

Слава Україні.

Слава Герою.