У пітьмі я шепочу тобі: бувай,
Ти сьогодні завершила свій гештальт,
Так мріяла позбавитися особи моєї,
Що плакала від радості над моїм порожнім тілом.

Навкруги атмосфера завмерла,
Я лежу, посміхаюсь лише тобі,
Ця посмішка залишиться надовго,
Поки мертвий не зітре її з моїх вустів.

При житті страждала неодноразово ти,
Від таких маленьких жартів моїх,
Як же радісно сміятися над тобою,
Коли маєш мою кров на руках своїх.

На колінах стояла,
Казала, що люблю,
Ти вірила мені , а потім
Стала об'єктом насмішок моїх.

Моє кохання до тебе безперервне,
Через ненависть кохаю тебе шалено,
Як же рада померти від твоїх рук,
Адресовані останні слова мої тобі.


Ти живеш собі спокійно,
Поки мертва лежу я в землі,
Як чекаю тебе, мила, зі мною
За руку лежатимемо назавжди.