#архів

Зараз я серйозно ставлюся до авторських прав і зазвичай не роблю повні переклади англомовних матеріалів.

Але кілька років тому про таке не думав — і зробив переклад дуже цікавого матеріалу про те, як англійська мова завоювала світове домінування.

Сьогоднішня ситуація, коли у природничих і точних науках домінує англійська, цілком унікальна.

Може здаватися, що наука завжди була одномовною, просто панівні мови поступово змінювали одна одну. Насправді це не так. Наукова спільнота завжди була багатомовною — ні давньогрецькій, ні латині, ні німецькій ніколи не вдавалося стати єдиною науковою мовою.

Чому ж це вдалося англійській? Тут багато причин: (само)ізоляція Німеччини після поразки у Першій світовій війні; геополітичний вплив Сполучених Штатів після Другої світової війни; готовність науковців із розвинутих неангломовних країн прийняти такий стан справ.

З одного боку, в цьому є свої плюси. Науковцям доводиться вчити не дві-три іноземні мови, а лише одну (а якщо вони із США/Великої Британії/Австралії — то й жодної). Це дає можливість сконцентруватися на безпосередній науці і не відволікатися на побічні проблеми. Зникають проблеми перекладу, спрощується комунікація.

Але у всього є своя ціна. Англійською мовою розмовляють у деяких дуже впливових державах світу — тому вона не є нейтральною lingua franca, про яку колись мріяли прихильники есперанто. Крім того, одномовність природничих наук ускладнює шлях до наукової кар'єри людям, яким складно даються іноземні мови.

⏱Час на прочитання повної статті — 10 хвилин

https://bit.ly/2ZlmuSy

“Сексуальна рецесія”: чому молодь менше займається сексом

Здавалось би, ми живемо в ідеальний час для сексу. Толерантність до нього у розвинутих країнах історично висока. Займатися сексом до шлюбу вже давно не соромно, а Tinder дозволяє знайти сексуального партнера за кілька годин.

Але насправді розвинуті країни, як це не парадоксально, переживають “сексуальну рецесію”. За останні 15 років американці займаються сексом в середньому на 10 відсотків менше. Винна в цьому молодь.

Молоді люди віком трохи за 20 у два з половиною рази частіше живуть без сексу, ніж їхні батьки в молодості. 15 відсотків з них ніколи не займалися сексом у дорослому віці.

Журналістка Кейт Джуліан провела багато місяців, розмовляючи з десятками людей, щоб розібратися в причинах сексуальної рецесії. Вона написала про це в монументальному лонгріді для The Atlantic. Переказуємо основні тези статті.

⏱Час на прочитання — 6 хвилин

https://telegra.ph/Sex-Recession-05-21

Антон

⬆️Монументальний текст, для якого я давно хотів зробити огляд і ось нарешті дійшли руки. Обов'язково почитайте, якщо не побачили вчора — і поділіться з друзями.

Бонус для лінивих: відеоверсія оригінального лонгріду на 3 хвилини (англійською)

Цікаво подумати над тим, як змінилася ситуація із сексом і стосунками загалом під час карантину.

З одного боку, в людей, у яких і до того було менше сексу — тобто тих, у кого немає постійних партнерів — його стало ще менше.

На цю тему є цікава стаття The Economist про популярність онлайн-побачень під час пандемії — як емоційна близькість заміняє сексуальну.

З іншого боку, у постійних партнерів, які живуть разом, під час карантину сексу логічно більше. Чи призводить це до зростання народжуваності, як незграбно натякав Зеленський у березні?

Ймовірно, ні. Як пише в іншій статті The Economist, приклад деяких попередніх епідемій показує, що народжуваність через 9 місяців після них навпаки падає. Мабуть, головна причина — економічна невизначеність, яка змушує відкласти плани завести дітей.

Смішна історія про те, наскільки парадоксальним є бізнес доставки їжі.

Власник американської піцерії заробив грошей, замовляючи в сервісу доставки DoorDash свої ж піци. Він продавав їх за $24, а ціна на DoorDash була $16.

І це не була технічна помилка сервісу. DoorDash й інші схожі сервіси навмисне демпінгують і втрачають купу грошей на цьому поки що доволі неприбутковому бізнесі, намагаючись відкусити більший шматок ринку.

Трохи коронавірусно-карантинно-ресторанних досліджень.

Заразитися у приміщенні у багато разів простіше, ніж на відкритому повітрі. Згідно з одним дослідженням на прикладі Японії, ризик підхопити вірус у закритому просторі у 18,7 разів вищий. Очевидно, чим ближче перебувають люди одне до одного і чим довше вони контактують, тим більший ризик.

Відоме китайське дослідження показує, як коронавірус передавався між відвідувачами одного ресторану, які сиділи за сусідніми столиками, через кондиціонер (на фото).

Це означає, що для повноцінного відкриття ресторанів, а не лише літніх терас, потрібно не лише поставити на вході символічний антисептик і одягнути офіціантів у маски — а й перепродумати підхід до розсадки людей і систему кондиціонування.

Перемога буде за нами

​​Та що ви знаєте про просування своїх книжок, мовчазні прихильники Путіна? ))

За дослідженнями британських вчених™️, люди стомилися не лише від карантину і коронавірусу, а й від новин. У порівнянні з квітнем кількість людей, які часто або деколи активно уникають новин, відчутно виросла.

Хвилинка історії і якісного гумору.

Пам'ятаю, як мені на Форумі видавців намагалися впарити «Країну Моксель» Білінського як серйозне наукове дослідження.

Звісно, книжки Білінського майже настільки ж далекі від серйозної науки, як фільм Plandemic. Але чомусь їх часто сприймають всерйоз.

У цьому ролику — гарний розбір, чому не варто читати «Країну Моксель». Разом із шикарним гумором, заради якого варто подивитися навіть якщо вас не особливо цікавить історія.

https://bit.ly/2zyx6TF

Тим часом, за Білінським ми почали забувати про справжню класику

Залишу вас із цим на вечір

Друзі, багато з вас, напевно, чули про ситуацію навколо "Довженко-Центру". Але, якщо ви не в курсі, коротко розповідаємо:
🎥"Довженко-Центр" займається збереженням і популяризацією українського кіно - у фільмотеці інституції знаходиться понад 42 тис. стрічок від самого початку ХХ ст.
💻 Останні роки новий керівник центру Іван Козленко та його команда перетворили його у потужний культурний осередок, віднайшли та реставрували безліч унікальних стрічок. Проекти центру стали по-справжньому успішними, установа була стабільно прибутковою, що є великою рідкістю у нашій культурній сфері.
🔇На початку року почались проблеми - Міністерство фінансів відмовилось погодити паспорт бюджетної програми, за якою фінансується центр, виплачується заробітна платня його співробітникам. Усі прибутки були направлені на виплату частини заробітної платні. Детальніше у цьому дописі https://www.facebook.com/ivan.kozlenko/posts/3327411377282424
🔒Вчора, 28 травня, "Довженко-центр" оголосив про свою неплатоспроможність
http://www.dovzhenkocentre.org/news/396/, а директор Іван Козленко подав заяву про звільнення.

На наших очах може закінчитись історія важливого культурного осередку, діяльність якого вселяла надію у майбутнє. Віримо, що максимально широкий резонанс та тиск по усіх фронтах дозволить вирішити ситуацію і уникнути жахливої помилки. Тому ми зареєстрували петицію до Президента України з вимогою використати свій вплив для вирішення ситуації. У разі, якщо вона набере 25.000 підписів Володимир Зеленський буде забов'язаний її розглянути. Це займе максимум 5 хвилин вашого часу, але ви можете зробити справді важливий внесок у порятунок центру! https://petition.president.gov.ua/petition/97306

Тримаймось і стоїмо у перших рядах!

#архів

Кажуть, якщо в заголовку згадується слово «Трамп», стаття автоматично стає популярнішою. У 2018 році New York Times вжила це слово загалом 93,292 рази.

У моїй статті для MediaLab воно вживається тільки 20 разів. Cподіваюсь, цього буде достатньо, щоб ви її відкрили.

У тексті — про те, як найпопулярніший новинний канал у США Fox News поступово перетворюється з консервативного ресурсу у канал пропаганди Білого дому.

У пакеті йдуть трохи анекдотів (як Трамп починає свій день із перегляду Fox & Friends — і як політики намагаються потрапити в ефір цього шоу, щоб вплинути на Трампа) і трохи серйозної аналітики про те, як це все негативно впливає на американське суспільство (спойлер: політична поляризація).

Текст докарантинний, але політична поляризація у США нікуди не поділася, і пандемія це ще яскравіше показує. Але про це детальніше читайте скоро в Old York Times.

https://medialab.online/news/foxnewstrump/

Цей час настав!1!

Алгоритми ще не вміють писати, як журналісти (хоча прості новинні замітки за шаблоном — наприклад, про коливання ринків чи результати спортивних ігор — спокійно можуть робити), але вже достатньо гарно справляються із content curation

https://www.theverge.com/2020/5/30/21275524/microsoft-news-msn-layoffs-artificial-intelligence-ai-replacements

Графік світових лідерів за кількістю підписників у Твіттері.

З очевидних кандидатур: чотири з лідерів топ-5 найбільш населених країн світу (Індія, США, Пакистан, Індонезія). Плюс Папа Франциск — він все-таки більше відомий як глава глобального напряму християнства, а не як глава держави.

Королева Ранія з Йорданії — інфлюенсерка, яка активно використовує соцмережі. (Трамп, звичайно, також сам по собі Твіттер-інфлюенсер).

А ось детальне дослідження того, як уряди по всьому світу використовують Фейсбук, має бути цікаво

У газеті «День» вийшло велике інтерв'ю зі мною про Вікіпедію.

Сьогодні доведеться вперше з 2012 року купити паперову газету. Ну але ви можете й онлайн почитати, має бути цікаво (принаймні початок😉)