New York Times продовжує свої масштабні проєкти «100 найкращих [X] 21 століття», зараз опублікували рейтинг 100 найкращих серіалів.

Із топ-5 я дивився два, і це справді видатні серіали, які я всім рекомендую — Mad Men і Succession. (Обидва чудові, але Mad Men кращий і більш універсальний, бо він менше прив'язаний до конкретного політичного і культурного моменту, в якому вийшов серіал).

Про обидва з них я згадував побіжно раніше, але сподіваюся якось написати детальніші відгуки, коли буде забагато вільного часу.

Розмови про тире у ШІ-текстах — вже вчорашній день: найновіші моделі використовують їх значно менше

До теми серіалів — поділюся двома рекомендаціями зі своєї шухляди за минулий рік.

🎥 Star City

Спіноф For All Mankind — альтернативної історії, де американсько-радянська космічна гонка зайшла значно далі, ніж в реальності. Оригінальний серіал про Америку, а цей про СРСР.

Коли його анонсували, я боявся, що це буде притаманне певним західним науковим колам совкодрочерство. Але ці побоювання зовсім не виправдались, і навпаки Star City ще цікавіший за оригінал. Крім базової цікавої альтернативної історії про космічну гонку, ще також гарно показує похмуру трагедію і трагікомедію радянської системи.

🎥 Pluribus

Цікава антиутопічна зав’язка: планету охопив таємничий вірус, який перетворив усіх людей на ходячий ChatGPT — частину одного колективного розуму. На весь світ залишилося лише 13 «нормальних» людей, зокрема й головна героїня Керол Стурка, письменниця з Нью-Мексико. Колективний розум радо виконує усі бажання незачеплених людей, але зрештою має на меті асимілювати їх.

Сюжет розвивається повільно, вміст першого сезону можна було би вмістити в одну-дві серії — але чомусь це зовсім не докучає, бо написано майстерно. Загалом це приклад серіалу, який обговорювати навіть цікавіше, ніж дивитися: його концепція є благодатним джерелом для багатьох філософських питань, зокрема про штучний інтелект. Як бонус, видно, що у команди серіалу (а його творцем є автор Breaking Bad Вінс Ґілліґан) великий бюджет — можуть собі дозволити візуальний розмах.

▪️До речі, обидва від Apple TV — взагалі, останнім часом все найцікавіше виходить там. Можуть собі дозволити🙂

#LT_TVReview

Стаття, яку я би почитав: з початку російського вторгнення всі говорили і говорять, що це змусить більше держав набути власну ядерну зброю — приклад України показує, що ядерний шантаж агресора дуже сильний.

Але пройшло майже п'ять років — чи справді це почало збуватися? Чи є якісь держави, які почали рухатися в сторону започаткування своїх ядерних програм з 2022 року? Де польська чи південнокорейська ядерні програми?

My personal Superbowl — топ-менеджери трьох із найкращих українських медіа (УП, Forbes, Бабель) говорять про гроші і ШІ, обговорюють інші медіа і загалом ведуть цікаву розмову. Таке пропускати не варто.

Цього тижня в дорогах встиг послухати дві цікаві великі розмови про літературу, книжки і книжковий ринок — рекомендую (звичайно, на 1.5x або більше🙂):

▪️«Обстріли, знижки та конкуренція: що відбувається з книжковим ринком України | Олексій Ерінчак» (УТ-2)

▪️«Богдана Лаюк про мовну політику, суржик і знищені книжки» (Ukraїner Q)

Коротко поговорив із авторами масштабного міжнародного журналістського розслідування про те, як вони використовували ШІ для його підготовки.

Кілька нотаток:
▪️ШІ використали і на бекенді, для опрацювання і структурування великої кількості матеріалів, і на фронтенді: як чатбот на основному сайті, з яким читачі можуть спілкуватися.
▪️Для бекенду використовували open-weight моделі. Дві основні причини: вища безпека (уся робота проходить локально, не на серверах великих технокомпаній) і нижча ціна. Хоча моделі Anthropic останнім часом значно подешевшали, використовувати їх у промислових масштабах ризиковано, бо залежиш від бізнес-стратегії чужої компанії.
▪️Для фронтенду вже взяли комерційну модель від Anthropic, бо інакше було б занадто складно адаптовуватися до варіативного трафіку. Я взагалі доволі скептично ставлюся до перспектив кастомних чатботів на сайтах індивідуальних паблішерів, але у них цікавий експеримент.

Пам’ятаєте п’ять коротких хвилин, коли здавалося, що промпт-інжиніринг стане окремою роботою? Зараз ШІ настільки просунувся, що вже немає потреби писати складні промпти, які починаються з «ти фахівець із X».

Чудовий новий приклад, який я щойно почув у недавньому подкасті від The Verge — вразливості в PHP, які зачепили ледь не половину інтернету, знайшли із промптом «find bad vulnerabilities in PHP».

Останнім часом отримую багато пітчів, очевидно написаних і надісланих ШІ-агентами, як редактор нішевого медіа про медіа, але щойно вперше отримав такий українською з відсилкою до Old York Times😁

Якось я пропустив момент, коли Чарльз Кушнер, батько Джареда і сват Трампа, став послом США у Франції — а тут The New Yorker зробив соковитий профайл Кушнера-старшого і MAGA-дипломатії.

Хороша цитата:

🗣«Навіть серед цієї когорти [нових послів Трампа] Кушнер — девелопер із Нью-Джерсі, який, так уже склалося, є батьком Трампового зятя Джареда — вирізняється. Він не розмовляє французькою. Ніколи не жив за кордоном. Він відбув строк у федеральній в'язниці за незаконні внески на виборчі кампанії, ухилення від сплати податків і незаконний вплив на свідків, а згодом, 2020 року, Трамп його помилував. Останній злочин, схема шантажу, у межах якої він найняв повію, щоб та звабила чоловіка його сестри, свідчить про доволі сумнівний підхід до врегулювання конфліктів. Як Кушнер сам визнав у розмові з The New York Times, йому бракує “природних складників для дипломатії”. І все ж Трамп вважав за доцільне віддати йому одну з найжаданіших посад в американській дипломатії: крісло, яке колись займали Томас Джефферсон і Бенджамін Франклін, а разом із ним і відповідальність за відносини з найдавнішим союзником Америки. (Кушнер сказав мені, що “родинне питання” мало до його призначення “мабуть, нульовий” стосунок.)»

▪️Читати повну статтю (~25 хвилин, пейвол)

Зазвичай слухати інтерв'ю з Трампом складно, але це найновіше — майстерна робота інтерв'юера.

(Росс Даутат, ведучий цієї програми, донедавна вів подкаст для The New York Times, який теж був одним з моїх улюблених. Він достатньо консерватор, щоб отримувати доступ до топових республіканців, але достатньо вдумливий і розумний, щоб вести з ними складні і цікаві розмови).

📖 «Сім днів до кінця світу»

Як три з половиною найуважніших читачів цього каналу вже здогадалися, один з моїх улюблених guilty pleasure жанрів — це твори, які досліджують соціальні наслідки (анти)утопічних науково-фантастичних сценаріїв. Якби відбулася одна фундаментальна зміна, як би суспільство до неї адаптувалося?

Добротне поповнення до цього жанру від української авторки — «Сім днів до кінця світу».

Зав’язка: щоб відвернути неминучий кінець світу, науковці винайшли машину, яка запускає часову петлю. У кінці кожного тижня світ знову повертається до його початку; залишається пам’ять людей про попередні тижневі цикли, але усі фізичні об’єкти щотижня повертаються туди, де вони були у ніч на понеділок.

У цьому світі смерть не дуже страшна: помирати все ще неприємно, але на початку наступного циклу воскреснеш. Неможливо написати нову книжку чи зняти фільм, є сенс тільки строчити пости в соцмережах і вести стріми. У приватній власності значно менше сенсу.

І цікаво стежити за тим, як суспільство починає до цього адаптовуватися. У перші кілька циклів був повний хаос, люди робили, що хотіли — вбивства, зґвалтування, тортури, наркотики. Але потім потяг до порядку переміг, і всі почали організовуватися: з’явилися нові уряди, закони, поліція, способи покарання.

З’явилася нова церква, яка — як у свій час попередні наші релігії — стала кращою відповіддю на виклики часу. У деяких галузях науковий прогрес значно пришвидшився, бо тепер можна проводити досліди над людьми.

А як передавати інформацію з циклу в цикл, якщо залишилася тільки людська пам’ять? І для цього придумали рішення.

📍Цей роман — це також і трохи детектив і трилер (очевидно, що не всім подобається такий новий світ, і майже одразу з’являються охочі «повернути майбутнє»), але ця частина мене не так захопила. Значно цікавіше було зануритися у саму по собі світобудову.

#LT_BookReview