До речі, історія самої компанії Bird теж цікава і симптоматична. Вона займається прокатом електросамокатів — і до кризи працювала у понад 100 містах у Північній Америці, Європі і на Близькому Сході.

Bird заснував колишній топ-менеджер Uber лише три роки тому, і компанія була дуже успішною й стрімко росла. Наприклад, найшвидше в історії досягла статусу «єдинорога».

Але такий тип стартапів напряму постраждав від пандемії. «Під час пандемії останнє, що люди хочуть — це доторкатися спільного скутера під час поїздки, якщо вони кудись їдуть загалом».

Коронакриза ставить у центр уваги політичних персонажів, які раніше не були особливо помітними — у першу чергу Кличка представників локальної влади. У США це губернатори штатів.

За останнє десятиліття роль губернаторів у політичному житті США трохи відійшла на другий план, але пандемія повертає їх to the spotlight. По-перше, влада штатів має великі повноваження у боротьбі з вірусом. По-друге, федеральний уряд на чолі з Трампом не достатньо швидко й агресивно відреагував на кризу.

Найбільш яскравий приклад — губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо. З усіх американських регіонів Нью-Йорк постраждав від коронавірусу найбільше, і Куомо в останні тижні перебуває на передовій боротьби з пандемією.

Тому для демократів за останні тижні він став основним політичним героєм. Що цікаво, Куомо підкреслено аполітичний (наскільки це можливо для політичної фігури). Наприклад, заявив, що навіть не розглядає можливість балотуватися у президенти. Здається, це символічно для моменту, коли небачена криза змусила забути всіх про президентські вибори.

Як пише (ліберальний) The Guardian:
«Поки Байден, найбільш імовірний кандидат у президенти від демократів, відсиджується у своєму підвалі і дає прес-конференції онлайн, саме Куомо займає найбільш помітне місце у битві американців із Covid-19. Щоденні телевізійні прес-конференції Куомо — спокійні, виважені і точні — складають конкуренцію хаотичним і дезінформаційним вечірнім ефірам Трампа».

Німеччина сильно постраждала від коронавірусу — зараз там зафіксовано майже 100 тисяч випадків. Але при цьому рівень смертності в Німеччині дуже низький у порівнянні з іншими великими країнами. Чому так?

📍У Німеччині хворі на коронавірус в середньому молодші. Багато ранніх пацієнтів підхопили його на курортах Австрії й Італії — і вони порівняно молоді і здорові.

📍Також це питання статистики. Німеччина значно ширше й ефективніше тестує людей, тому виявляє більше людей із помірними симптомами або навіть без симптомів.

📍Ну і нарешті найочевидніша причина: в Німеччині просто хороша система охорони здоров'я, яка дозволяє ефективніше лікувати хворих.

https://www.nytimes.com/2020/04/04/world/europe/germany-coronavirus-death-rate.html

Зрідка кидатиму сюди свої старі статті, які більшість із читачів Long Telegram не бачили.

Для цього буду використовувати (дуже оригінальний) тег #архів

#архів

Кажуть, що легко й цікаво читаються ті статті, які було легко й цікаво писати автору. Якщо це так, то цю статтю вам точно треба прочитати🙂

Це, мабуть, мій улюблений матеріал з тих, які зробив, коли минулого року стажувався у гіперлокальному медіа Біляївка.City в Одеській області.

Вперше (і поки востаннє) в житті попрацював журналістом під прикриттям — сходив до ворожки. У результаті вийшов наполовину репортаж—наполовину аналітичний текст.

Це був веселий досвід, тож у матеріалі намагався якомога веселіше описати, як я шукав ворожку, як пройшов сеанс із нею і при чому тут пісня Кіркорова «Цвет настроения синий».

А потім, не зраджуючи традиціям класичного журналістського лонгріду, проаналізував ширші тенденції: чому в Україні популярні різноманітні ворожки й маги і чому не варто користуватися їхніми послугами.

https://bit.ly/2UKcXBM

🎙 Що послухати на карантині: 6 цікавих англомовних подкастів

Зараз у багатьох людей стало більше часу на подкасти. Це гарний спосіб зайняти себе: дізнатися щось цікаве, поки займаєшся якоюсь домашньою роботою, а заодно підтягнути свою англійську.

Тому розповідаю про шість цікавих англомовних подкастів, які раджу послухати.

1️⃣ Hidden Brain — моє улюблене відкриття за останній час. Подкаст від NPR, який поєднує науку й сторітелінг, щоб “показати підсвідомі паттерни, які керують поведінкою людей, формують наші вибори й управляють нашими відносинами”. Це той випадок, коли складно пояснити концепцію, тому треба піти і почати слухати :)

Приклади моїх улюблених випусків:
✔️ чому люди покладаються на емоції і не вірять фактам;
✔️ чому ми маємо більший вплив на навколишніх людей, ніж нам здається;
✔️ як те, якою мовою ми говоримо, змінює, як ми сприймаємо світ.

2️⃣ Why It Matters — подкаст від Council on Foreign Relations, який “пояснює проблеми, які формують майбутнє світу”.

Кожен епізод присвячений якійсь важливій для майбутнього проблемі: від космічного сміття і гендерної нерівності до того, що у президента США може своїм особистим рішенням почати ядерну війну.

3️⃣ The Anthropocene Reviewed — щомісячний подкаст, в якому письменник Джон Грін за 20 хвилин оглядає й дає рейтинг будь-яким двом предметам чи явищам. Це може бути буквально будь-що: наприклад, випуск за листопад присвячений додатку з нотатками на iPhone і спортивній конкуренції.

Подкаст із такою концепцією складно зробити цікавим, але Гріну вдається завдяки своїй харизматичності. Тому Anthropocene Reviewed більше схожий на аудіоесе, ніж на класичні розмовні або наративні подкасти.

4️⃣ Catch and Kill — дев’ятисерійний наративний подкаст від Ронана Ферроу — автора розслідування про Гарві Вайнштейна. Ферроу доволі захопливо розповідає, як він працював над одним із найважливіших журналістських розслідувань десятиліття.

Цікаво у першу чергу тим, хто цікавиться журналістикою — але цей подкаст значно більше, ніж про журналістику. Він також і про людську психологію — і про те, як влада і гроші формують наше суспільство.

5️⃣ WeCrashed — шестисерійний подкаст, який розповідає про зліт і падіння компанії WeWork. Історія WeWork захоплива сама по собі: ще недавно цю компанію оцінювали у 47 мільярдів доларів, але в один момент усім стало зрозуміло, що це переоцінена мильна бульбашка.

У центрі цього всього — харизматичний і схожий на пророка засновник WeWork Адам Ньюман, який майстерно побудував хайп навколо своєї компанії.

6️⃣ Land of Giants — наративний подкаст, який обіцяє розповісти історію п’яти техногігантів, які змінили світ: Facebook, Apple, Amazon, Netflix і Google. Поки вийшов тільки перший сезон — про Amazon.

Із цих п’яти компаній на нас із вами Amazon, мабуть, вплинув найменше. Але при цьому це одна з найдорожчих компаній світу, яка має дуже цікаву історію і все більше впливає на весь світ. Тому її цікаво послухати майже як художній серіал.

📍 Раніше уже публікував підбірки цікавих подкастів у своєму ФБ. Минулі випуски: перший ♦️ другий

Пандемія сколихує не лише єдність міждержавних угруповань на кшталт ЄС, а і єдність штатів США.

Федеральний уряд наразі не має широкої національної стратегії з боротьби із вірусом, тому окремі штати беруть ініціативу в свої руки. Деколи це призводить до напружених суперечок між штатами — скажімо, у конкуренції за медичні запаси (маски, вентилятори etc.) чи намаганні штатів ізолюватися одне від одного.

Наприклад, раніше губернаторка Род-Айленду наказала нацгвардії перевіряти будинки жителів Нью-Йорка в її штаті і погрожувала заборонити в'їзд машинам із нью-йоркськими номерами. Припинила це робити, коли губернатор Нью-Йорка погрозив судом.

А зараз губернатор Каліфорнії сказав, що буде використовувати купівельну спроможність Каліфорнії як «нації-держави», щоб закуповувати потрібні запаси, і, можливо, «експортувати» їх.

Так переможемо

Інтуїтивно зрозуміло, що коронавірус сильно змінить те, як ми працюємо, і деякі зміни залишаться з нами назавжди. Найбільш очевидне — стане більше віддаленої роботи, більше онлайн-дзвінків замість особистих зустрічей.

І ось з'являються перші реальні дані, які це підтверджують — із Сингапуру й Китаю, які зараз повертаються до нормального життя.

Microsoft Teams — один із найпопулярніших сервісів для координації роботи — розповідає, що в цих країнах його не стали використовувати менше після послаблення карантину.

Порівняння державних устроїв Сполучених Штатів і нацистської Німеччини на перший погляд виглядає, м’яко кажучи, недоречним. Попри свої недоліки, США є батьківщиною для багатьох традицій лібералізму і демократії, тоді як режим Гітлера ставив собі за мету масове знищення цілого народу. Утім, ще не так давно у Сполучених Штатах існувала закріплена на державному рівні система расової сегрегації — і свідчення показують, що при розробці расових Нюрнберзьких законів нацисти багато чого почерпнули із расового законодавства США. Про це історик Джеймс Вітмен пише у своїй статті для Aeon, яку давно переклав для нас Антон Процюк, за що ми йому дуже вдячні!

https://telegra.ph/Aeon-CHomu-nacisti-nadihalisya-rasovimi-zakonami-SSHA-04-09

Трамп: *хоче купити німецьку компанію, яка працює над вакциною, за мільярд доларів*

Зеленський: напишемо академікам і пообіцяємо мільйон доларів, якщо хтось випадково винайде вакцину

Ахах, тобто повне нерозуміння того, як працює наука і що потрібно для того, щоб розробити вакцину

#архів

Рубрика «Все, що ви хотіли знати про Вікіпедію, але було лінь запитати».

У січні розробив мастрід про Вікіпедію — зібрали 19 найпоширеніших питань про Вікіпедію і відповіли на них.

Хто керує Вікіпедією? Звідки у неї гроші? Чому Kiev, а не Kyiv? Чи можна за гроші замовити статтю? В якому офісі сидить редакція Вікіпедії? (Спойлер: ні в якому, і редакції у Вікіпедії немає). І ще багато всього цікавого й неочевидного.

Раджу почитати, якщо не бачили раніше.

https://bit.ly/2RBSRHT

Нагадую, що ще кілька днів діє акція у видавництві «Наш Формат» для підписників @oldyorktimes

Використайте промокод OldYorkTimes_NF до 19 квітня, щоб отримати 30% знижки на електронну або паперову книгу «Велика історія всього» Девіда Крістіана.

Книга справді дуже цікава. Не така, яку можна одним ковтком прочитати за вихідні — а така, яка змусить подумати і розкаже багато всього цікавого, чого у школі не розповідали.

А також читайте мій огляд книжки — огляд історії Всесвіту від Великого вибуху до початку індустріалізації — у статті.

(Купити книжку можна тут)

Недавно почав робити щотижневий дайджест новин зі світу медіа для TheFix Media.

Сьогоднішній випуск особливо цікавий, бо він здебільшого про гроші — як медіа втрачали і заробляли (але більше втрачали) гроші за минулий тиждень.

А що може бути цікавіше, ніж гроші :)

https://thefix.media/2020/04/17/the-fix-weekly-digest-money-lost-money-earned/

Як експерт із Зони-51 і теорій змови (насправді ні), завтра розповідатиму про це на заході від Legio Historica.

Розклад цікавий, є кілька людей, яких мені послухати цікавіше, ніж себе. Тому раджу знайти трохи часу.

Друзі, ми нарешті готови представити лайнап нашого LEGIO.Live / Руйнівники міфів! Ми розпочинаємо о 15.00 на нашому YouTube-каналі https://youtu.be/N-dBH1MdOzw - не забудьте підписатись і поставити нагадування!

15.00 - на зв'язку буде Андрій Галушка, економіст, учасник об'єднання Likбез. Історичний Фронт, і розповість нам про те, звідки пішов міф про довге життя Гітлера у Південній Америці після офіційної дати смерті і чи має він під собою грунт?

15.30 - історик Родіон Хомяков пояснить, чого існує твердження, що президент Росії Путін помер і його давно заміщують двійники; чи все ми знаємо про головного ворога України?!

16.00 - з Антоном Процюком, істориком, менеджером проектів у Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine, співзасновником Тelegram-каналу "Old York Times" @oldyorktimes власного каналу "Long Telegram" @long_telegram, поговоримо про Зону-51, одне з найтаємничиших місць США і чи правда те, що там препарують прибульців і фальсифікують матеріали з висадки на Місяць!

О 16.30 до нас приєднається Кирило Галушко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інститут історії України НАН України, координатор "Likбезу": поговоримо про те, чому деким вважається, що історію фальсифікували у XVIII ст., знищуючи одні джерела і створючи нові і на чому заснована "нова хронологія", що має купу прихильників на пострадянському просторі.

17.00 - на десерт з нами буде Ярослав Переходько, співзасновник "Дуже українські меми" @istukrmemes та ряду інших публічноісторичних проектів: з ним ми зрозуміємо, чи справді трипільці говорили українською?)

Не забувайте - субота, 18 квітня, 15.00. Розповідайте усім та запрошуйте друзів. І стійте з нами у перших рядах!

Красивий хід.

На днях Трамп зупинив американське фінансування ВООЗ. Контроверсійне рішення: хоча ВООЗ справді має багато проблем, позбавляти її ресурсів у розпал глобальної пандемії — це очевидно погано. На США й інші багаті країни Заходу це особливо не вплине, а от бідні країни Глобального Півдня можуть постраждати.

На фоні цієї новини Ірландія оголосила, що збільшує свій внесок до ВООЗ в чотири рази. Звісно, це копійки на фоні фінансування США. Але виглядає красиво.

До речі, ось цікавий довгопост про те, в чому причини рішення Трампа.

Більшість вечорів минулого року Гью МакГвайєр лягав у ліжко із книгою — паперовою або електронною — та починав читати. А вже після кількох речень відчував потребу перевірити пошту, месенджер чи стрічку в соцмережі.

Тож він спробував з'ясувати, чому не може зосередитися і чи впливає це на іншу роботу.

Спойлер: Гью все ж знайшов спосіб повернутися до читання великих текстів 📖


https://bit.ly/2VqYOd2

#архів

Минулого року написав для MediaLab про те, як працює the Skimm — унікальне американське видання, основним продуктом якого є імейл-розсилка.

The Skimm розкриває соціально-політичні теми і дотримується журналістських стандартів, але пише в неформальному тоні, з жартами і грою слів. «Хто розуміється на приватності гірше, ніж твої батьки? Facebook» — типовий вступ до блоку новин у the Skimm.

При цьому завдяки зручному формату і унікальному tone of voice у the Skimm уже 7 мільйонів підписників, а ринкова вартість компанії — на рівні 100 мільйонів доларів.

Детальніше про те, як імейл-розсилка для міленіалок виросла у велику медіакомпанію — у моєму огляді на MediaLab.

https://medialab.online/news/theskimm/

​​Серед неочевидних проблем, які приніс коронавірус — стало складніше підраховувати інфляцію.

Як її взагалі підраховують?

«Вимірення інфляції — кропітка робота. Національні офіси статистики проводять опитування, щоб визначити кошик товарів і послуг, які репрезентують витрати “типового” домогосподарства. Вони вимірюють, наскільки ціна кожного пункту — від оренди і їжі до стрижки й обідів у ресторані — змінюються протягом часу. Потім вони підраховують, наскільки вартість кошика, з урахуванням частки кожної витрати, збільшується чи зменшується, аби оцінити загальний рівень інфляції. Це число потім використовують, щоб переглянути податкові пороги, оновити пенсії та соціальні виплати і навіть скерувати монетарну політику»

Що змінилося?

По-перше, інформацію стало складніше збирати. Попри те, що надворі 2020 рік, збір цієї інформації вимагає багато роботи «в полі». Наприклад, американський уряд зазвичай збирає 65% даних про ціни шляхом особистих візитів. Зараз, звичайно, доводиться швидко перепрофільовуватися на онлайн.

При цьому внаслідок карантину наші витрати сильно змінилися. Ніхто не ходить у ресторани, спортзали і театри — але значно більше грошей витрачають у продуктових магазинах (спонсор показу: супермаркет «Сільпо», в якому я роблю 80% своїх витрат за останній місяць).

Це гарно видно на прикладі Іспанії (на графіку).

Сильне есе, раджу приділити 10 хвилин і послухати (можна також прочитати, але краще послухати)

Я б не хотів жити в Нью-Йорку, але гарно розумію, за що його можна любити

https://www.nytimes.com/2020/04/24/podcasts/the-daily/poem-new-york-city-virus.html