Привіт. В нагороду за терпіння підготував для вас особливий подарунок. Переклад есе кенійського інтелектуала Біньяванги Вайнани "Як писати про Африку". Термоядерний стьоб над всіма стереотипами про "чорний континент". Банани, горили, автомати Калашникова та інша акуна-матата. Смішно, але зізнайтесь: ви теж десь так собі це все уявляли;) А тепер прикиньте, що для середнього американця Україна - та сама Африка. Тільки з Чорнобилем.
https://telegra.ph/YAk-pisati-pro-Afriku-03-05

Пандемія коронавірусу — серйозний удар по глобалізації і козир для позицій націоналістів.

📍 Щоб запобігти ще швидшому поширенню вірусу, держави закривають кордони по всьому світу — та й самі люди не спішать подорожувати добровільно.
📍 Міжнародні ланцюжки системи поставок виявляються ненадійними. Наприклад, європейські країни забороняють експорт важливих товарів навіть всередині ЄС (і загалом не особливо готові допомагати одне одному).
📍 Навіть ліберальні критики Трампа не заперечують, що його рішення «закрити кордон» з Китаєм у ретроспективі виявилося правильним (хоч і не достатнім).

Філіп Легрен детально пише про це у статті для Foreign Policy; є також переказ українською від «Бабеля»

Цікава стаття від The Economist про те, як різні держави по-різному вирішують, яким бізнесам дозволити працювати під час карантину.

Готую детальний огляд для @oldyorktimes, тому підписуйтесь і натискайте на дзвіночок, щоб не пропустити.

А поки — невелике опитування, щоб я краще зрозумів соціально-демографічний розподіл підписників цього каналу🙂

Sharing economy повертається! 🔃

Пам’ятаєте, як у 2010-2015 дуже популярною була концепція sharing economy? Коли люди не володіють предметами, а діляться ними, беруть в оренду і платять за користування. Саме на цьому тренді виросли Airbnb та Uber.

Sharing economy підприємці, експерти та візіонери намагалися натягнути ледь не на кожну сферу життя. Але мало де це вистрелило…

… до Covid-19 😷. Враховуючи різке скорочення виробництва та робочих місць через кризу, а також бум в галузях доставки і медицини, виникли структурні проблеми із зайнятістю. Звільняти народ не хочеться (це дорого, руйнує культуру) - але на кризу реагувати треба.

Тому китайці придумали employee sharing. Компанії можуть одна в одної “орендувати” працівників, які зараз у простої - або ж можуть на оренді принести кращий прибуток, ніж на виробництві. Ось вам і нова епоха future of work.

https://www.abacusnews.com/culture/forget-bike-sharing-china-tries-employee-sharing-during-pandemic/article/3075923

Можна дивитися вічно, як тече вогонь, як горить вода і як Білл Гейтс у 2015 році попереджає, що світ не готовий до наступної глобальної пандемії

Стало цікаво, чому Zoom за останні пару тижнів росте настільки швидше за Skype (чи Hangouts або інші схожі сервіси).

Здається, причина в тому, що він просто трохи кращий за конкурентів. Трохи зручніший, трохи швидший, трохи більш функціональний. А далі attention begets attention: чим більше людей скачують Zoom, тим більше людей скачують Zoom.

Трохи більше про це — у статтях Business Insider і CNBC

Вимушений перехід на віддалену роботу поглибив digital gap — розрив у можливостях, обумовлений доступом до цифрових сервісів чи його відсутністю. Можливість працювати віддалено, не втративши роботу і зарплатню — велика привілегія в умовах економічної кризи, що насувається.

Близько половини українців, які до карантину відвідували місце роботи або навчання, припинили його відвідувати, з них чверть продовжили працювати або навчатися віддалено.

Серед тих, хто працював до карантину, лише 46% за березень отримають заробіток в повному обсязі, 34% — в меншому обсязі, ніж очікувалось до карантину, 10% втратили роботу через карантин. (джерело)

​​Чому Швеція (поки що) не встановила суворий карантин

Майже всі європейські країни встановили суворі обмежувальні заходи, щоб сповільнити поширення карантину. Помітний виняток — Швеція. Так, там скасовують великі заходи — але життя шведів не змінилося принципово. Продовжують працювати ресторани, кінотеатри і навіть школи для учнів до 16 років.

Помірний успіх такої моделі показує дві особливості шведів, які поки що дозволяють уряду не встановлювати сильні обмеження. Про це пише The Economist.

✔️ У Швеції високий рівень соціальної довіри. Громадяни довіряють уряду й одне одному, уряд довіряє громадянам. Тож шведи можуть добровільно дотримуватися рекомендацій без суворих заборон (Спойлер: високий рівень довіри — це одна із причин загального успіху скандинавських країн, не лише в контексті пандемії).

✔️ «Шведи все одно генетично схильні до соціального дистанціювання». Шведська культура не передбачає частих обіймів і поцілунків, як в італійців чи іспанців. Багато людей живуть самі: у Швеції найвищий у світі відсоток домогосподарств, які складаються з однієї людини — таких понад половина. У Швеції низька густота населення (наприклад, у 3,5 рази нижча, ніж в Україні).

Утім, ще не факт, що теперішня тактика Швеції спрацює. Як пише The Economist, із збільшенням кількості заражень і смертей уряд може бути просто змушений запровадити жорсткий карантин.

Фото: Marten Bjork, Unsplash

Новини зі світу «Чорного дзеркала»: американський стартап Bird звільнив третину своїх працівників через Zoom.

400 людей запросили на Zoom-конференцію із невинною темою «COVID-19 Update», програли їм двохвилинне повідомлення про звільнення — і відразу забрали доступ від корпоративної пошти.

Запис повідомлення можна прослухати тут.

До речі, історія самої компанії Bird теж цікава і симптоматична. Вона займається прокатом електросамокатів — і до кризи працювала у понад 100 містах у Північній Америці, Європі і на Близькому Сході.

Bird заснував колишній топ-менеджер Uber лише три роки тому, і компанія була дуже успішною й стрімко росла. Наприклад, найшвидше в історії досягла статусу «єдинорога».

Але такий тип стартапів напряму постраждав від пандемії. «Під час пандемії останнє, що люди хочуть — це доторкатися спільного скутера під час поїздки, якщо вони кудись їдуть загалом».

Коронакриза ставить у центр уваги політичних персонажів, які раніше не були особливо помітними — у першу чергу Кличка представників локальної влади. У США це губернатори штатів.

За останнє десятиліття роль губернаторів у політичному житті США трохи відійшла на другий план, але пандемія повертає їх to the spotlight. По-перше, влада штатів має великі повноваження у боротьбі з вірусом. По-друге, федеральний уряд на чолі з Трампом не достатньо швидко й агресивно відреагував на кризу.

Найбільш яскравий приклад — губернатор штату Нью-Йорк Ендрю Куомо. З усіх американських регіонів Нью-Йорк постраждав від коронавірусу найбільше, і Куомо в останні тижні перебуває на передовій боротьби з пандемією.

Тому для демократів за останні тижні він став основним політичним героєм. Що цікаво, Куомо підкреслено аполітичний (наскільки це можливо для політичної фігури). Наприклад, заявив, що навіть не розглядає можливість балотуватися у президенти. Здається, це символічно для моменту, коли небачена криза змусила забути всіх про президентські вибори.

Як пише (ліберальний) The Guardian:
«Поки Байден, найбільш імовірний кандидат у президенти від демократів, відсиджується у своєму підвалі і дає прес-конференції онлайн, саме Куомо займає найбільш помітне місце у битві американців із Covid-19. Щоденні телевізійні прес-конференції Куомо — спокійні, виважені і точні — складають конкуренцію хаотичним і дезінформаційним вечірнім ефірам Трампа».

Німеччина сильно постраждала від коронавірусу — зараз там зафіксовано майже 100 тисяч випадків. Але при цьому рівень смертності в Німеччині дуже низький у порівнянні з іншими великими країнами. Чому так?

📍У Німеччині хворі на коронавірус в середньому молодші. Багато ранніх пацієнтів підхопили його на курортах Австрії й Італії — і вони порівняно молоді і здорові.

📍Також це питання статистики. Німеччина значно ширше й ефективніше тестує людей, тому виявляє більше людей із помірними симптомами або навіть без симптомів.

📍Ну і нарешті найочевидніша причина: в Німеччині просто хороша система охорони здоров'я, яка дозволяє ефективніше лікувати хворих.

https://www.nytimes.com/2020/04/04/world/europe/germany-coronavirus-death-rate.html

Зрідка кидатиму сюди свої старі статті, які більшість із читачів Long Telegram не бачили.

Для цього буду використовувати (дуже оригінальний) тег #архів

#архів

Кажуть, що легко й цікаво читаються ті статті, які було легко й цікаво писати автору. Якщо це так, то цю статтю вам точно треба прочитати🙂

Це, мабуть, мій улюблений матеріал з тих, які зробив, коли минулого року стажувався у гіперлокальному медіа Біляївка.City в Одеській області.

Вперше (і поки востаннє) в житті попрацював журналістом під прикриттям — сходив до ворожки. У результаті вийшов наполовину репортаж—наполовину аналітичний текст.

Це був веселий досвід, тож у матеріалі намагався якомога веселіше описати, як я шукав ворожку, як пройшов сеанс із нею і при чому тут пісня Кіркорова «Цвет настроения синий».

А потім, не зраджуючи традиціям класичного журналістського лонгріду, проаналізував ширші тенденції: чому в Україні популярні різноманітні ворожки й маги і чому не варто користуватися їхніми послугами.

https://bit.ly/2UKcXBM

🎙 Що послухати на карантині: 6 цікавих англомовних подкастів

Зараз у багатьох людей стало більше часу на подкасти. Це гарний спосіб зайняти себе: дізнатися щось цікаве, поки займаєшся якоюсь домашньою роботою, а заодно підтягнути свою англійську.

Тому розповідаю про шість цікавих англомовних подкастів, які раджу послухати.

1️⃣ Hidden Brain — моє улюблене відкриття за останній час. Подкаст від NPR, який поєднує науку й сторітелінг, щоб “показати підсвідомі паттерни, які керують поведінкою людей, формують наші вибори й управляють нашими відносинами”. Це той випадок, коли складно пояснити концепцію, тому треба піти і почати слухати :)

Приклади моїх улюблених випусків:
✔️ чому люди покладаються на емоції і не вірять фактам;
✔️ чому ми маємо більший вплив на навколишніх людей, ніж нам здається;
✔️ як те, якою мовою ми говоримо, змінює, як ми сприймаємо світ.

2️⃣ Why It Matters — подкаст від Council on Foreign Relations, який “пояснює проблеми, які формують майбутнє світу”.

Кожен епізод присвячений якійсь важливій для майбутнього проблемі: від космічного сміття і гендерної нерівності до того, що у президента США може своїм особистим рішенням почати ядерну війну.

3️⃣ The Anthropocene Reviewed — щомісячний подкаст, в якому письменник Джон Грін за 20 хвилин оглядає й дає рейтинг будь-яким двом предметам чи явищам. Це може бути буквально будь-що: наприклад, випуск за листопад присвячений додатку з нотатками на iPhone і спортивній конкуренції.

Подкаст із такою концепцією складно зробити цікавим, але Гріну вдається завдяки своїй харизматичності. Тому Anthropocene Reviewed більше схожий на аудіоесе, ніж на класичні розмовні або наративні подкасти.

4️⃣ Catch and Kill — дев’ятисерійний наративний подкаст від Ронана Ферроу — автора розслідування про Гарві Вайнштейна. Ферроу доволі захопливо розповідає, як він працював над одним із найважливіших журналістських розслідувань десятиліття.

Цікаво у першу чергу тим, хто цікавиться журналістикою — але цей подкаст значно більше, ніж про журналістику. Він також і про людську психологію — і про те, як влада і гроші формують наше суспільство.

5️⃣ WeCrashed — шестисерійний подкаст, який розповідає про зліт і падіння компанії WeWork. Історія WeWork захоплива сама по собі: ще недавно цю компанію оцінювали у 47 мільярдів доларів, але в один момент усім стало зрозуміло, що це переоцінена мильна бульбашка.

У центрі цього всього — харизматичний і схожий на пророка засновник WeWork Адам Ньюман, який майстерно побудував хайп навколо своєї компанії.

6️⃣ Land of Giants — наративний подкаст, який обіцяє розповісти історію п’яти техногігантів, які змінили світ: Facebook, Apple, Amazon, Netflix і Google. Поки вийшов тільки перший сезон — про Amazon.

Із цих п’яти компаній на нас із вами Amazon, мабуть, вплинув найменше. Але при цьому це одна з найдорожчих компаній світу, яка має дуже цікаву історію і все більше впливає на весь світ. Тому її цікаво послухати майже як художній серіал.

📍 Раніше уже публікував підбірки цікавих подкастів у своєму ФБ. Минулі випуски: перший ♦️ другий

Пандемія сколихує не лише єдність міждержавних угруповань на кшталт ЄС, а і єдність штатів США.

Федеральний уряд наразі не має широкої національної стратегії з боротьби із вірусом, тому окремі штати беруть ініціативу в свої руки. Деколи це призводить до напружених суперечок між штатами — скажімо, у конкуренції за медичні запаси (маски, вентилятори etc.) чи намаганні штатів ізолюватися одне від одного.

Наприклад, раніше губернаторка Род-Айленду наказала нацгвардії перевіряти будинки жителів Нью-Йорка в її штаті і погрожувала заборонити в'їзд машинам із нью-йоркськими номерами. Припинила це робити, коли губернатор Нью-Йорка погрозив судом.

А зараз губернатор Каліфорнії сказав, що буде використовувати купівельну спроможність Каліфорнії як «нації-держави», щоб закуповувати потрібні запаси, і, можливо, «експортувати» їх.

Так переможемо

Інтуїтивно зрозуміло, що коронавірус сильно змінить те, як ми працюємо, і деякі зміни залишаться з нами назавжди. Найбільш очевидне — стане більше віддаленої роботи, більше онлайн-дзвінків замість особистих зустрічей.

І ось з'являються перші реальні дані, які це підтверджують — із Сингапуру й Китаю, які зараз повертаються до нормального життя.

Microsoft Teams — один із найпопулярніших сервісів для координації роботи — розповідає, що в цих країнах його не стали використовувати менше після послаблення карантину.

Порівняння державних устроїв Сполучених Штатів і нацистської Німеччини на перший погляд виглядає, м’яко кажучи, недоречним. Попри свої недоліки, США є батьківщиною для багатьох традицій лібералізму і демократії, тоді як режим Гітлера ставив собі за мету масове знищення цілого народу. Утім, ще не так давно у Сполучених Штатах існувала закріплена на державному рівні система расової сегрегації — і свідчення показують, що при розробці расових Нюрнберзьких законів нацисти багато чого почерпнули із расового законодавства США. Про це історик Джеймс Вітмен пише у своїй статті для Aeon, яку давно переклав для нас Антон Процюк, за що ми йому дуже вдячні!

https://telegra.ph/Aeon-CHomu-nacisti-nadihalisya-rasovimi-zakonami-SSHA-04-09