Long Telegram
894 subscribers
92 photos
595 links
Блог Антона Процюка. Ділюся тим, що мене цікавить.

Багато про медіа і ШІ; деколи про американську політику; зрідка — (несмішні) меми.

Ваші коментарі, побажання і критика — @protanton
Download Telegram
Forwarded from cynical_publisher
Невтішні новини з американського книжкового ринку.

Продажі книжок катастрофічно впали. У серпні 2020 року продали на 31% менше, ніж у серпні попереднього року. А це, на секундочку, мінус $336 млн:
☑️ серпень 2019: $1,1 млрд
☑️ серпень 2020: $754 млн

У червні продажі впали взагалі на 35% (але там ще ніби й карантин був). Липень виглядав не надто краще (–25%), але принаймні видавалося, що тренд хороший. Рано раділи.

Пишуть, що багато у чому серпневий книжковий ринок постраждав з-за коледжів та інших освітніх закладів. Надто вже змішані меседжі вони транслювали студентам щодо нового навчального року. От багато хто і вирішив дочекатися початку навчання, щоб побачити, а що ж буде доступно у форматі онлайн-освіти. Наприклад, найбільша мережа книгарень США Barnes & Noble відзвітувала про падіння продажів категорії освітніх/навчальних книг у ІІ кварталі на 42%.

Загалом з початку року (січень-серпень 2020):
☑️ книжкова роздрібна торгівля показала падіння 31% (не дотягнула навіть до $4 млрд порівняно з минулорічними $5,7 млрд)
☑️ для порівняння уся роздрібна торгівля США демонструє падіння лише на 1,7%.
Із Медведчуком уже й так все ясно, тому напишу про топ-100 журналістських гріхів:

99. Писати новину із Фейсбук-посту і не додавати жодного контексту.
...
1. Створювати інфоприводи із рутинного вандалізму у Вікіпедії, який скасовується за кілька хвилин.
​​Хвилинка історії американських виборів.

Найбільшим виборчим сюрпризом у новітній історії стала перемога Трумена у 1948 році. Трумен був чинним президентом на час виборів (зайняв пост у 1945 році внаслідок смерті Франкліна Рузвельта), але не зумів повністю консолідувати свою партію на виборах. Від демократів тоді відкололися ще два кандидати.

Натомість головний суперник Трумена — республіканець Томас Дьюї — був значно популярнішим. Більшість політичних експертів не сумнівалися, що Дьюї переможе із великим відривом.

Настільки не сумнівалися, що газета Chicago Daily Tribune встигла піти в друк із заголовком «Dewey Defeats Truman» у ніч виборів.

Однак Трумен провів енергійну і ефективну передвиборчу кампанію, в якій успішно капіталізував бездіяльність Конгресу, контрольованого республіканцям. Натомість Дьюї вирішив не ризикувати і провів нудну кампанію, щоб не втратити свою перевагу. У підсумку його ставка виявилася програшною.

На фото Трумен тримає випуск Chicago Daily Tribune із заголовком про його «поразку».
Просто прекрасно
Лайфхак, як ефективніше залучати людей до онлайн-подій: брати гроші за участь.

На безкоштовні події зазвичай приходить в районі 25% зареєстрованих. На платні — 90%. Навіть якщо ціна невелика, інвестиція змушує ставитися до івенту значно серйозніше.

Помічаю це на собі також. Цікавих безкоштовних онлайн-подій настільки багато, що складно знайти час і сили на переважну більшість із них, якщо івент не приносить чіткої практичної користі.

А що ви думаєте? Платите за онлайн-події? Часто ходите на безкоштовні?
Платформа Quibi закривається — лише через 6 місяців після запуску, попри рекордні інвестиції (ще до запуску засновникам вдалося залучити $1,75 мільярда доларів) і високі очікування.

Детальніше про те, чим цікава історія Quibi і чому сервісу не вдалося злетіти, я писав у липні.
Forwarded from Бабель
🇺🇸 Емі Коні Барретт затвердили суддею Верховного суду — вона замінить Рут Бейдер Гінзбург, яка померла у вересні. Тепер консерватори отримали абсолютну більшість — такого не було від 1930-х років. Посада судді Верховного суд США — довічна.
Forwarded from Медиаборщ!
​​Quibi: как не приручить дракона

Все ленты и рассылки завалены сообщениями про то, что проект Quibi все-таки закрывается, но это и понятно - нет ничего более увлекательного, чем смотреть как тонет очередной медийно-технологический титаник в прямом эфире. Позволю себе самоутвердиться за счет трагедии и напомнить о том, что "аяжеговорил" про неизбежный провал проекта еще тогда, когда он назывался NewTV чуть больше двух лет назад. Но предлагаю откинуть глумление в сторону и поговорить о том, что конкретно было с этим проектом не так.

Если взять индустрию стриминга (хотя на самом деле это характерно для любой индустрии), то я бы выделил две основные стратегии роста:

1. Путь Netflix - рост пользовательской базы - поступательный и органический, завязан на эксклюзивном контенте.
2. Путь TikTok - стремительный рост пользовательской базы завязан (по крайней мере в первый год) на инвестициях в маркетинг.

Создатели Quibi хотели получить стремительный результат TikTok, применяя поступательную стратегию Netflix, т.е. инвестируя в контент, а не в user acquisition. Ну и важно отметить, что обе стратегии выше не отменяют общего фундаментального продуктового подхода к делу, чего в Quibi я не заметил. Инвестиции в более чем миллиард долларов в маркетинг TikTok в США ложились на то, что продукт сам по себе был достаточно вовлекающий, чтобы вся экономика работала. Netflix как продукт был также долгое время лучшим в категории (а возможно и до сих пор такой, не очень слежу за конкурентами).

Quibi как продукт был все же довольно сырым, и это я молчу про главное УТП - уникальную технологию поворота мобильного экрана, за которую создателям приложения еще придется участвовать в судебном разбирательстве с держателями аналогичного патента. Помимо этого, в блоге Reforge сделали блестящий разбор Quibi c точки зрения так называемой “кривой развлекательной ценности" (entertainment value curve). Так же как и в стратегии роста, в продуктовой стратегии Quibi создатели стремились к некому гибриду между Netflix и TikTok, но cнова неверно поняли мобайл, где контент является только одной из ценностей, наравне с социальной вовлеченностью, которой в Quibi вообще не было.

Несмотря на все вышесказанное, думаю, Quibi закрыли преждевременно. Можно было бы и дальше двигаться по "пути Netflix", то есть выстраивать базу пользователей на эксклюзивном контенте, но параллельно адаптируя продукт под коронавирусную ситуацию (приложение для smart TV и браузера, кнопка share, embed и т.д.). Проблема в том, что в мире, где война стриминговых платформ идет полным ходом уже несколько лет, на это нужно гораздо больше денег и времени. Но основатель Quibi Джеффри Катценберг, человек, который привел в мир Русалочку, Короля Льва, Шрека и Кунг-фу Панду, рубанул с плеча, чем в очередной раз доказал, что старый Голливуд больше не у руля. Караул сменился уже наверное окончательно.
Зараз читаю книжку «Bullshit Jobs» британського антрополога Девіда Гребера.

За визначенням Гребера, bullshit job — це оплачувана робота, яка настільки безглузда і настільки позбавлена суспільної користі, що навіть сам працівник це розуміє.

Гребер пише, що абсурдних робіт в сучасному суспільстві навдивовижу багато — і звинувачує в цьому сучасний суспільний порядок. З багатьма його тезами не погоджуюся, але його спостереження справді цікаві.

(До речі, в українському перекладі есе Гребера, із якого згодом виросла ця книжка, термін «bullshit job» переклали як «паскудна робота». Хоча, думаю, точнішим перекладом було б «абсурдна робота» або «безглузда робота»).

Планую написати детальніший огляд / переказ книжки для Old York Times, коли дочитаю, а поки опитування для вас.
За вашою оцінкою, чи приносить ваша робота реальну користь суспільству чи навколишньому середовищу? (Або ваша остання робота, якщо зараз не працюєте)
Anonymous Poll
43%
Так, моя робота дуже корисна або здебільшого корисна
38%
Приносить якусь користь, але не дуже багато
12%
Ні, моя робота повністю безглузда
7%
Складно оцінити, не знаю
Ще уточню, що Гребер розділяє абсурдні роботи (bullshit jobs) і погані роботи (shit jobs). Абсурдна робота далеко не завжди має погані умови праці, а погана робота далеко не завжди не приносить користі навколишньому середовищу.

Скажімо, для Гребера працювати прибиральником — це shit job, але не bullshit job: робота неприємна, платять мало, але робота явно приносить користь іншим людям. А працювати PR-консультантом для лобістської фірми — це bullshit job: платять гарно, умови хороші, але користі суспільству не приносиш.
А якщо хочете поділитися своїм прикладом або подискутувати про те, чи існують взагалі абсурдні роботи, пишіть у коментарях під цим постом.
Якби ви могли проголосувати на виборах президента США, за кого ви б проголосували?
Anonymous Poll
21%
За Трампа
63%
За Байдена
16%
Проти всіх / не знаю / за Пальчевського
Хто виграв вибори у США?

Поки американці засинають після довгої ночі, поглянемо на стан виборчої гонки.

Якщо коротко, ми поки не знаємо, хто виграв. Трамп показав кращі результати, ніж передбачали останні опитування, тому він точно не програє із розгромним результатом. Але до фінальних результатів ще далеко.

Що ми знаємо (і що не знаємо):

📍 Результати оголошені не у всіх штатах, і переможця виборів поки немає.

📍 Трамп виграв важливий і великий штат — Флориду. Якби він його програв, із високою ймовірністю він програв би вибори. Але він показав неочікувано гарні результати в латиноамериканських районах.

📍 Трамп (разом із республіканцями у парламентських виборах) виграв кілька штатів, де він переміг минулого разу, але де відставав у опитуваннях-2020 — Техас і Огайо.

📍 Байден теж отримав кілька важливих перемог — в Арізоні (де Трамп виграв у 2016 році) і в Міннесоті (минулого разу там виграли демократи, але з невеликим відривом, і Трамп сподівався відбити її).

📍 Зараз усе залежить від штатів Середнього Заходу (a.k.a Midwest) — Пенсильванія, Мічиган і Вісконсин. Там усе незрозуміло — десь лідирує Трамп, десь Байден, але до результатів ще далеко. Багато де ще не порахували бюлетені, надіслані поштою (що може змінити баланс на користь демократів).

📍 Передбачувано Трамп стверджує, що він уже виграв вибори. Це абсолютно необґрунтовано — немає даних, які на цей момент підтверджують його перемогу.

📍 У підсумку Трамп може виграти. А може програти. Ми просто не знаємо точно. Можемо пробувати припускати, але це все будуть лише невпевнені припущення.

📍 Також невідомо, коли ми точно будемо знати переможця. Це може затягнутися на кілька днів — а можливо, і на місяць. Не виключено, що фінальні результати будуть залежати від судових позовів.
Вперше мені знадобився мій диплом історика-американіста™️ — можна відбиватися ним, коли пишу про американські вибори
Але почитати щось корисне про українську політику для балансу також варто — наприклад, це:
​​Хотіли повного аналізу ініціатив політиків щодо вирішення «конституційної кризи» – натє!

Зараз буде дуже коротко, а повну версію читайте за посиланням.

📍 Президент Зеленський пропонує відновити довіру до конституційного судочинства (4288). Як? Ви все знаєте – суддів у відставку, натомість обрати нових, їхнє рішення про скасування е-декларування визнати нікчемним (тобто не створює правових наслідків) та повернути стару редакцію законів.

📍 Олексій Гончаренко разом з «Європейською солідарністю мають альтернативу (4288-1), why not? Вони теж хочуть визнати рішення КСУ про скасування е-декларування нікчемним (ви вже знаєте, що це означає) й одним махом скасувати ще одне рішення – коли судді КСУ визнали конституційним розпуск парламенту у 2019 році. Навіть більше, кажуть, що рішення роботи нардепів цього скликання теж треба визнати нелегітимними (виходить, що і цей проєкт, якщо його проголосують, хм). А на фіналочку – розпустити цей парламент і відправити Україну на дострокові парламентській вибори.

📍 У Галини Янченко зі Слуг теж є плани на цей КСУ (4308), зокрема зменшити його фінансування більш ніж на третину, а вивільнені кошти – витратити на освіту.

📍 Але і на тому не кінець. Принаймні мусите дочитати ще дві пропозиції. Слуги та Голос на чолі з Олександром Корнієнком та Ярославом Юрчишином і представники групи Довіра (4311) пропонують збільшити мінімальну кількість суддів, аби вони могли ухвалювати рішення, з 12 до 17.

📍 І голова парламенту Дмитро Разумков та 125 нардепів кажуть, що достатньо відновити скасовані КСУ норми про е-декларування, а кабмін протягом 2-х місяців має подати проєкти, щоб вирішити проблеми з електронним деклараціями.

🥶 Що не так з цим всім?

Перше, рішення КСУ – обов’язкові, а тому їх не можуть скасовувати ні президент, ні парламент.
Друге, звільнити суддів КСУ 226 голосами парламенту – неможливо, бо це суперечить Конституції.
. Третє, суддів КСУ не можна притягувати до відповідальності за те, що вони ухвалюють рішення. Це ж їхня робота.

Ну а про те, що розпускати парламент може лише президент і що своїми проєктами політики впливають на роботу КСУ, що робити не можуть, читайте за посиланням, як і наш варіант виходу з цієї «конституційної кризи».

‼️ Цим всім ми хотіли сказати, щоб ви підписалися на наш дайджест, а то стільки цікавого за тиждень пропускаєте. Бо кожного тижня ми аналізуємо важливі рішення у доступному форматі.