Вітаємо, шановні читачі каналу #SixArticles! З вами Антон Процюк, співавтор Old York Times (@oldyorktimes) — Телеграм-каналу, який оглядає й переказує важливі англомовні лонгріди і книжки.

Уже на початку листопада у США пройдуть важливі президентські вибори, які матимуть великий глобальний вплив на Україну, і зокрема вплинуть на Україну. Я підготував для вас шість лонгрідів українською та англійською мовами, які допоможуть вам краще розібратися у цих виборах та у тому, як загалом працює американська політика.

Список матеріалів:
1. Президентські вибори 2020 року: дуже проста інструкція
https://bbc.in/362nCgW

2. Коротка історія імпічменту Трампа і при чому тут Україна
https://bbc.in/2G18C84

3. Чому один штат так сильно впливає на президентські вибори в США
https://bit.ly/3mE0TxK

4. Як змінить Америку Джо Байден, якщо виграє президентські вибори
https://bit.ly/3iTJ3EH

5. Як змінив Америку Дональд Трамп за чотири роки при владі
https://bit.ly/33MJR7V

6. Померла суддя Верховного суду Рут Бейдер Гінзбург. Розповідаємо, чим вона запам’яталася і як її смерть вплине на американську політику
https://bit.ly/2EoeVSY


Детальніше про кожну статтю:
1. Як проходять президентські вибори США? Хто балотується цього року? Як працює незвична американська система із вибору переможця, при якій кандидат може здобути менше голосів усіх американців, але все одно виграти вибори? Знайомство із темою американської політики варто почати із базової інструкції, і стаття від BBC гарно підходить на цю роль.
https://bbc.in/3iTxrkY (англійською)
https://bbc.in/362nCgW (українською)

2. За останній рік Україна з'являлася в американських політичних новинах незвично часто. Трамп став третім із 44 президентів за всю історію США, якому оголосили імпічмент — і все через звинувачення у тому, що він використовував свою президентську владу для політичної вигоди, шантажуючи українського президента Зеленського. Якщо ви пропустили цю історію, зараз може бути гарний час швиденько її згадати. Залежно від того, скільки маєте часу, BBC пропонує короткий, середній і довгий огляд усієї історії.
https://bbc.in/2G18C84 (англійською)

3. Раз на чотири роки центр політичного життя США переноситься з Вашингтона до штату Айова. Айова — лише один американський штат з 50, причому далеко не найбільший. Однак результат тамтешніх партійних виборів привертає до себе непропорційну увагу і важливий для результату національних президентських виборів. Old York Times розповідає, чому так склалося і чому це має значення.
https://bit.ly/3mE0TxK (українською)

4. Колишній віце-президент Джо Байден є ключовим суперником Дональда Трампа на президентських виборах, і у нього є хороший шанс виграти ці вибори. Якою є візія та філософія Байдена? Що він зробить, якщо зуміє обійняти найвищий пост країни? Vox підготував велику пояснювальну статтю про те, за яке майбутнє бореться Байден.
https://bit.ly/3iTJ3EH (англійською)

5. Президентство Байдена поки є гіпотетичним, а от президентство Трампа цілком реальне уже майже чотири роки. За цей час він встиг значно змінити США у різних аспектах — від закріплення консервативної більшості у судах до поглиблення проблеми зі зміною клімату. The Guardian зробили підбірку 10 способів, якими Трамп вплинув на свою країну за час президентства.
https://bit.ly/33MJR7V (англійською)

6. Кілька днів тому померла Рут Бейдер Гінзбург. Вона була найстаршою суддею Верховного суду США, а в останні роки життя стала культурною іконою фемінізму і здобула популярність серед молоді. Old York Times розповідає про те, чим запам’яталася Гінзбург, і чому її смерть викличе гарячу політичну битву на фоні президентських виборів.
https://bit.ly/2EoeVSY (українською)
…
Підписуйтесь на канал @oldyorktimes, щоб раз на тиждень отримувати вдумливий переказ важливого англомовного лонгріду або книжки: про суспільство, політику, культуру та інші варті уваги теми.

А сама стаття цікава, раджу почитати.

Тема не особливо оригінальна, але є кілька цікавих спостережень.

Вже скоро сторіз будуть у кожному розумному тостері, і тільки Телеграм залишиться останнім бастіоном.

https://techcrunch.com/2020/10/06/google-adds-stories-to-its-search-app-for-ios-and-android/

З вами нерегулярна рубрика «Цікавий лонгрід на вихідні»

Гей Таліз — один із батьків сучасного лонгріду. Разом із Томом Вулфом, Труменом Капоте і ще кількома людьми він був піонером «нової журналістики» 1960-их. Його найвідоміша стаття — профайл Френка Сінатри (він удостоївся окремої статті у Вікіпедії і загалом вважається одним з найвідоміших лонгрідів в історії).

Але сам Таліз вважає своєю найкращою роботою статтю «Mr. Bad News» — профайл Олдена Вітмена, легендарного автора некрологів для New York Times, який вийшов у 1966 році. Раджу прочитати, написано справді майстерно.

Як бонус — багато цікавих історій і дивовижних деталей про те, як була влаштована система підготовки некрологів в одній з найбільших американських газет, з романтикою доінтернетної епохи. Наприклад, про «морг» New York Times — кімнатку, де зберігалося понад 2000 попередніх некрологів про живих людей на випадок, якщо вони помруть. Зараз все, мабуть, значно більш банально.

Профайл можна прочитати тут.

Також є російський переклад; здається, доволі хороший (хоча, звісно, краще читати в оригіналі).

У продовження теми заготовлених некрологів — сьогодні солідні видання мають заготовлені чернетки і на випадок інших важливих новин.

На днях американське видання Deadline випадково опублікувало на сайті і в соцмережах новину про те, що Майк Пенс захворів на коронавірус (він не захворів, але така ймовірність існувала, бо багато хто з Білого дому включно з Трампом заразилися).

У заголовку капсом було написано «ЗАГОТОВКА. НЕ ПУБЛІКУВАТИ» — що перетворило ситуацію із випадкового поширення дезінформації у смішний факап.

Вся сіль у скріншоті, але трохи деталей тут і тут

Фейсбук забороняє пости із запереченням Голокосту. Причина — посилення антисемітських настроїв і hate speech загалом.

In a blogpost, the company cited a recent survey that found almost a quarter of adults in the US aged 18-39 said they believed the Holocaust was a myth, that it had been exaggerated or they were not sure.

Кілька років тому Цукерберг говорив, що Фейсбук не повинен забороняти заперечення Голокосту на платформі — за приблизним принципом «люди постійно пишуть якусь фігню, Фейсбук не має бути цензором усієї некоректної інформації».

Тому ця зміна гарно ілюструє тиск на соцмережі робити більше для боротьби із дезінформацією і хейт спіч — особливо на фоні президентських виборів у США.

Фейсбук і Твіттер у складній ситуації перед виборами у США: від них очікують, що вони не допустять поширення дезінформації, яка може вплинути на результати — але також не хочуть, щоб вони вдавалися до цензури. Ліберали хочуть чогось одного, консерватори хочуть чогось іншого. Складне життя загалом.

Написав більше про те, що нового у платформ перед американськими виборами (а також на фоні другої хвилі коронавірусу), у дайджесті для The Fix.

https://thefix.media/2020/10/16/weekly-digest-october-16th/

Невтішні новини з американського книжкового ринку.

Продажі книжок катастрофічно впали. У серпні 2020 року продали на 31% менше, ніж у серпні попереднього року. А це, на секундочку, мінус $336 млн:
☑️ серпень 2019: $1,1 млрд
☑️ серпень 2020: $754 млн

У червні продажі впали взагалі на 35% (але там ще ніби й карантин був). Липень виглядав не надто краще (–25%), але принаймні видавалося, що тренд хороший. Рано раділи.

Пишуть, що багато у чому серпневий книжковий ринок постраждав з-за коледжів та інших освітніх закладів. Надто вже змішані меседжі вони транслювали студентам щодо нового навчального року. От багато хто і вирішив дочекатися початку навчання, щоб побачити, а що ж буде доступно у форматі онлайн-освіти. Наприклад, найбільша мережа книгарень США Barnes & Noble відзвітувала про падіння продажів категорії освітніх/навчальних книг у ІІ кварталі на 42%.

Загалом з початку року (січень-серпень 2020):
☑️ книжкова роздрібна торгівля показала падіння 31% (не дотягнула навіть до $4 млрд порівняно з минулорічними $5,7 млрд)
☑️ для порівняння уся роздрібна торгівля США демонструє падіння лише на 1,7%.

Із Медведчуком уже й так все ясно, тому напишу про топ-100 журналістських гріхів:

99. Писати новину із Фейсбук-посту і не додавати жодного контексту.
...
1. Створювати інфоприводи із рутинного вандалізму у Вікіпедії, який скасовується за кілька хвилин.

​​Хвилинка історії американських виборів.

Найбільшим виборчим сюрпризом у новітній історії стала перемога Трумена у 1948 році. Трумен був чинним президентом на час виборів (зайняв пост у 1945 році внаслідок смерті Франкліна Рузвельта), але не зумів повністю консолідувати свою партію на виборах. Від демократів тоді відкололися ще два кандидати.

Натомість головний суперник Трумена — республіканець Томас Дьюї — був значно популярнішим. Більшість політичних експертів не сумнівалися, що Дьюї переможе із великим відривом.

Настільки не сумнівалися, що газета Chicago Daily Tribune встигла піти в друк із заголовком «Dewey Defeats Truman» у ніч виборів.

Однак Трумен провів енергійну і ефективну передвиборчу кампанію, в якій успішно капіталізував бездіяльність Конгресу, контрольованого республіканцям. Натомість Дьюї вирішив не ризикувати і провів нудну кампанію, щоб не втратити свою перевагу. У підсумку його ставка виявилася програшною.

На фото Трумен тримає випуск Chicago Daily Tribune із заголовком про його «поразку».

Лайфхак, як ефективніше залучати людей до онлайн-подій: брати гроші за участь.

На безкоштовні події зазвичай приходить в районі 25% зареєстрованих. На платні — 90%. Навіть якщо ціна невелика, інвестиція змушує ставитися до івенту значно серйозніше.

Помічаю це на собі також. Цікавих безкоштовних онлайн-подій настільки багато, що складно знайти час і сили на переважну більшість із них, якщо івент не приносить чіткої практичної користі.

А що ви думаєте? Платите за онлайн-події? Часто ходите на безкоштовні?

Платформа Quibi закривається — лише через 6 місяців після запуску, попри рекордні інвестиції (ще до запуску засновникам вдалося залучити $1,75 мільярда доларів) і високі очікування.

Детальніше про те, чим цікава історія Quibi і чому сервісу не вдалося злетіти, я писав у липні.

🇺🇸 Емі Коні Барретт затвердили суддею Верховного суду — вона замінить Рут Бейдер Гінзбург, яка померла у вересні. Тепер консерватори отримали абсолютну більшість — такого не було від 1930-х років. Посада судді Верховного суд США — довічна.

Найсмішніша частина усієї історії з Конституційним судом

Трохи старої доброї політичної сатири перед американськими виборами

https://www.youtube.com/watch?v=_aEURwsrUSQ

​​Quibi: как не приручить дракона

Все ленты и рассылки завалены сообщениями про то, что проект Quibi все-таки закрывается, но это и понятно - нет ничего более увлекательного, чем смотреть как тонет очередной медийно-технологический титаник в прямом эфире. Позволю себе самоутвердиться за счет трагедии и напомнить о том, что "аяжеговорил" про неизбежный провал проекта еще тогда, когда он назывался NewTV чуть больше двух лет назад. Но предлагаю откинуть глумление в сторону и поговорить о том, что конкретно было с этим проектом не так.

Если взять индустрию стриминга (хотя на самом деле это характерно для любой индустрии), то я бы выделил две основные стратегии роста:

1. Путь Netflix - рост пользовательской базы - поступательный и органический, завязан на эксклюзивном контенте.
2. Путь TikTok - стремительный рост пользовательской базы завязан (по крайней мере в первый год) на инвестициях в маркетинг.

Создатели Quibi хотели получить стремительный результат TikTok, применяя поступательную стратегию Netflix, т.е. инвестируя в контент, а не в user acquisition. Ну и важно отметить, что обе стратегии выше не отменяют общего фундаментального продуктового подхода к делу, чего в Quibi я не заметил. Инвестиции в более чем миллиард долларов в маркетинг TikTok в США ложились на то, что продукт сам по себе был достаточно вовлекающий, чтобы вся экономика работала. Netflix как продукт был также долгое время лучшим в категории (а возможно и до сих пор такой, не очень слежу за конкурентами).

Quibi как продукт был все же довольно сырым, и это я молчу про главное УТП - уникальную технологию поворота мобильного экрана, за которую создателям приложения еще придется участвовать в судебном разбирательстве с держателями аналогичного патента. Помимо этого, в блоге Reforge сделали блестящий разбор Quibi c точки зрения так называемой “кривой развлекательной ценности" (entertainment value curve). Так же как и в стратегии роста, в продуктовой стратегии Quibi создатели стремились к некому гибриду между Netflix и TikTok, но cнова неверно поняли мобайл, где контент является только одной из ценностей, наравне с социальной вовлеченностью, которой в Quibi вообще не было.

Несмотря на все вышесказанное, думаю, Quibi закрыли преждевременно. Можно было бы и дальше двигаться по "пути Netflix", то есть выстраивать базу пользователей на эксклюзивном контенте, но параллельно адаптируя продукт под коронавирусную ситуацию (приложение для smart TV и браузера, кнопка share, embed и т.д.). Проблема в том, что в мире, где война стриминговых платформ идет полным ходом уже несколько лет, на это нужно гораздо больше денег и времени. Но основатель Quibi Джеффри Катценберг, человек, который привел в мир Русалочку, Короля Льва, Шрека и Кунг-фу Панду, рубанул с плеча, чем в очередной раз доказал, что старый Голливуд больше не у руля. Караул сменился уже наверное окончательно.